20 грудня 2021 року Справа № 280/12495/21 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Бойченко Ю.П., перевіривши матеріали позовної заяви
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
15.12.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України Запорізькій області щодо не перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки, виданої Запорізьким обласним територіальним центром комплектування і соціальної підтримки від 30.09.2021 № 2017/с про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати ОСОБА_1 пенсію з 01.04.2019 на підставі довідки, виданої Запорізьким обласним територіальним центром комплектування та соціальні підтримки від 30.09.2021 № 2017/с про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з урахуванням усіх видів грошового забезпечення1
Крім того, просить звільнити її від сплати судового збору.
За приписами ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI, в редакції, чинній на час звернення з даним позовом до суду, (далі - Закону України «Про судовий збір») судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 № 1082-IX встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривні.
Позивачем судовий збір не сплачено, проте заявлено клопотання про звільнення від його сплати.
Що стосується клопотання позивача, суд зазначає наступне.
Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч. 1 ст. 133 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд зазначає, що судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статті 133 КАС України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи з податкового органу (центру зайнятості), про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 133 КАС України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
З урахуванням вимог ст. 133 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у ст. 8 Закону України «Про судовий збір», з власної ініціативи.
Суд зазначає, що позивачем до позовної заяви не надано доказів на підтвердження її незадовільного майнового стану, а також не надано належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності у неї грошових коштів, що зумовлює відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, позивачу слід або сплатити судовий збір в розмірі 908,00 грн. або надати клопотання про звільнення від сплати судового збору з належними та допустимими доказами на підтвердження незадовільного майнового стану позивача (зокрема, але не виключно: довідку про доходи з податкового органу).
Відповідно до ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 169, 241, 248, 256 КАС України, суд,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу необхідно у встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви надати до суду докази сплати судового збору за подання до Запорізького окружного адміністративного суду позовної заяви у розмірі 908,00 грн. або клопотання про звільнення від сплати судового збору з належними та допустимими доказами на підтвердження незадовільного майнового стану позивача (зокрема, але не виключно: довідку про доходи з податкового органу).
Роз'яснити позивачу, що згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо у встановлений судом строк, позивач не усуне недоліки позовної заяви, її буде повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Копію цієї ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Ю.П. Бойченко