22 грудня 2021 року Справа № 280/10073/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, б. 158-Б, код ЄДРПОУ № 20490012)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, що викладене в листі №0800-0605-8/65904 від 30 вересня 2021 року про відмову у вжитті заходів з метою повернення ОСОБА_1 помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 6204,70 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області сформувати подання до Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області про повернення ОСОБА_1 суми помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 6204,70 грн. (шість тисяч двісті чотири гривні 70 копійок), згідно з квитанцією.
Ухвалою суду від 27 жовтня 2021 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб.
В обґрунтування заявлених позовних вимог представниця позивачки посилається на те, що при оформленні договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, позивачкою сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу у розмірі 6204,70 грн. Оскільки позивачкою придбавалась нерухомість вперше, позивачка звернулась до відповідача із заявою щодо повернення сплачених коштів за майно, придбане вперше. Однак листом від 30 вересня 2021 року №0800-0605-8/65904 відповідач відмовив позивачці у поверненні суми помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Позивачка вважає, що відмова є протиправною, а зазначена сума збору підлягає поверненню, у зв'язку з чим звернулась до суду із цим позовом. Просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач позовні вимоги не визнав, 10 листопада 2021 року надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№65327), в якому зазначає, що питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна відповідно до Порядку № 1740 зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року, вирішується при нотаріальному посвідченні договорів купівлі - продажу нерухомого майна за умови надання нотаріусу документів, що підтверджують звільнення від сплати збору, які зазначені у пункті 15-2 Порядку № 1740, але позивачкою, як вбачається, сплачено збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна та не надано документів якими були би встановлені підстави для звільнення позивачки від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Вважає, що надані позивачкою до заяви про повернення коштів копії договору купівлі-продажу квартири та квитанції не є достатніми документами для оформлення Подання про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Звертає увагу, що до позову позивачкою також не надано необхідного пакету документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.
25 червня 2021 року між гр. ОСОБА_2 (Продавець) та гр. ОСОБА_1 (Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Договір купівлі-продажу від 25 червня 2021 року посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Любіченковською А.Є. та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №440.
Для нотаріального оформлення договору купівлі - продажу позивачкою, як покупцем, сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 6201,70 грн. (1% від вартості приданого нерухомого майна), про що свідчить копія квитанції №071910009 від 25 червня 2021 року.
Позивачка зверталась до відповідача із заявою про формування та надання до Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області подання про повернення їй суми помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 6201,70 грн.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 30 вересня 2021 року №0800-0605-8/65904 позивачці повідомлено про відсутність підстав для повернення вказаного збору.
Не погоджуючись з такою відмовою позивачка звернулась до суду із даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26 червня 1997 року №400/97-ВР (тут і надалі - у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), а питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740 (далі - Порядок №1740).
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 1 Закону №400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пунктом 8 частини першої статті 2 цього ж Закону передбачено, що об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Згідно з пунктом 15-1 Порядку №1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Абзаци 1 та 4 пункту 15-3 Порядку № 1740 передбачають, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах “в” і “г” пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Приписами підпунктів “в” та “г” пункту 15-2 Порядку № 1740 визначено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року); особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Суд зауважує, що особа, яка не скористалась своїм правом на подання заяви та документів, визначених підпунктами “в” та “г” пункту 15-2 Порядку № 1740 до нотаріуса, не втрачає свого права на пільги зі сплати збору та можливість його повернення в установленому законом порядку. Тому, доводи відповідача в цій частині суд відхиляє.
Однак, в спірному випадку наявність такої пільги має бути підтверджена документами, передбаченими підпунктом “в” пункту 15-2 Порядку № 1740, а саме: відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду, тобто довідками з місць проживання (після 1992 року).
Також, слід звернути увагу на те, що у вказаній нормі розкрито поняття особи, яка придбаває житло вперше, а саме те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя).
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, від 13 вересня 2021 року, наданої представником відповідача, за параметрами пошуку «РНОКПП НОМЕР_1 » наявна інформація, що за позивачем зареєстровано право власності на:
квартиру за адресою: АДРЕСА_2 - право власності зареєстроване 25 червня 2021 року на підставі Договору купівлі-продажу №440 від 25 червня 2021 року;
квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , підстава виникнення права власності: сідоцтво про право на спадщину, 4-2261, 07 листопада 2006 року, П'ята Запорізька державна нотаріальна контора, Підстава закриття права власності: відчуження долі;
квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , Форма власності: приватна спільна сумісна, Підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності, 19823, від 12 квітня 2002 року, Комунарська районна адміністрація Запорізької міської ради.
Отже, судом встановлено обставини, які свідчать про те, що позивач успадковувала та отримувала інше житло.
Таким чином, вищенаведене свідчить, що позивач до здійснення купівлі квартири за Договором купівлі-продажу №440 від 25 червня 2021 року вже мала у власності нерухомість.
Крім того, суд звертає увагу, що позивачем при зверненні до органу Пенсійного фонду із відповідною заявою не подано документи, передбачені підпунктом "в" пункту 15-2 Порядку №1740 на підтвердження придбання житла вперше.
Тобто, при зверненні до органу Пенсійного фонду ОСОБА_1 не дотримано вимоги Порядку №1740 щодо подання повного пакету документів.
Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджується наявність у позивачки права на пільги зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, передбачені нормами чинного законодаства, зокрема, Порядком № 1740, як особи, що придбаває житло вперше.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даній справі відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинення дій, зокрема надав належні та допустимі докази, які свідчать про відсутність у позивачки права на звільнення від сплати збору.
Враховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову не передбачено.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, б. 158-Б, код ЄДРПОУ № 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення складено та підписано 22 грудня 2021 року.
Суддя Д.В. Татаринов