21 грудня 2021 року Справа № 280/6414/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., за участю секретаря судового засідання Келюх К.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙН-ШОП» (70500, Запорізька обл., м. Оріхів, вул. Героїв Крут, буд. 113, код ЄДРПОУ 41997333)
до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області (76019, м. Івано-Франківськ, вул. Берегова, буд. 24, код ЄДРПОУ 40309088)
про визнання протиправними та скасування рішень, -
26.07.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙН-ШОП» (далі - позивач) до Головного управління Держпродспоживслужби у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення №01-05/179 від 01.06.2021 про накладення штрафу в розмірі 3400,00 грн., рішення №01-05/180 від 01.06.2021 про накладення штрафу в розмірі 5083,00 грн., винесені Держпродспоживслужбою в Іваново-Франківській області.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення про накладення штрафу є протиправними та підлягають скасуванню, з огляду на те, що ТОВ «ВАЙН-ШОП» не були отримані матеріали справи, на підставі яких винесені оскаржувані рішення про накладення штрафу, а тому немає жодних підстав вважати, що позивач ухиляється надання інформації щодо вартості розповсюдженої зовнішньої реклами. Крім того, не підтверджений є факт прив'язки рекламного сюжету до магазину «ВИНА СВІТУ» за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, буд. 70, а тому відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої статтею 27 Закону України «Про рекламу». Також посилається на те, що недоведеним є факт розміщення саме зовнішньої реклами. З наведених підстав просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 30.07.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 26.08.2021.
Відповідач позовні вимоги не визнав, 25.08.2021 надав до суду відзив на адміністративний позов (вх.№48284), в якому зазначає, що рішення про початок розгляду справи (з матеріалів справи), інформація про дату, час та місце розгляду справи, було надіслано позивачу 19.05.2021 листом за №вих.-06.2/2467-21, однак представники позивача на розгляд справи не з'явились. Відтак, твердження позивача про те, що ним не отримано матеріалів справи на підставі яких складено оскаржувані рішення є абсолютно безпідставними. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 26.08.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів, відкладено підготовче судове засідання на 11.10.2021.
Ухвалою суду від 11.10.2021 відкладено підготовче судове засідання на 29.10.2021.
Ухвалою суду від 29.10.2021 відкладено підготовче судове засідання на 24.11.2021. Доручено Івано-Франківському окружному адміністративному суду (76018, м.Івано-Франківськ, вул. Незалежності, буд. 46) забезпечення проведення підготовчого засідання у справі №280/6414/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙН-ШОП» до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування рішень, призначеного на 24 листопада 2021 року о 14 год. 00 хв., в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 24.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 21.12.2021.
Учасники справи до суду не прибули. Про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили.
Частиною дев'ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина четверта статті 229 КАС України).
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе завершити розгляд справи в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
05.05.2021 та 19.05.2021 завідувачем сектору з контролю за рекламою, дотриманням антитютюнового законодавства та пробірного контролю управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Івано- Франківській області Сенчук В.В. складено протоколи №24, №30 про порушення законодавства про рекламу представниками ТзОВ «Вайн-Шоп».
На підставі вищезазначених протоколів про порушення законодавства про рекламу Головним управлінням Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області були прийняті Рішення №01-05/144 від 17.05.2021 та №01- 05/178 від 31.05.2021 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.
26.04.2021 позивачу була надіслана Вимога №Вих-06.2/2096- 21 від 22.04.2021 у порядку частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу».
01.06.2021 відбулось засідання комісії в складі начальника управління захисту споживачів Грибика О.М., завідувача сектору контролю за рекламою, дотриманням антитютюнового законодавства та пробірного контролю Сенчук В.В. стосовно справи про порушення законодавства про рекламу за результатом якого складено протокол №23 від 01.06.2021 та вирішено передати матеріали на розгляд керівництву Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області для прийняття рішення. Представники ТзОВ «Вайн- Шоп» на засідання не з'явились, були повідомлені листом №Вих-06.2/2467-21 від 19.05.2021.
За результатом розгляду справи про порушення законодавства про рекламу винесено рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №01-05/179 та №01-05/180 від 01.06.2021 відповідно до якого, встановлено, що рекламодавцем ТзОВ «Вайн-Шоп» розповсюджено, для невизначеного кола осіб, зовнішню рекламу алкогольних напоїв на віконних вітринах магазину «Вина світу» (вул. Січових Стрільців, 70, м. Івано-Франківськ) такого змісту: «ПОДАРУНОК! Купуй ром, отримуй 6 банок пива!», «Торговий дім ВИНА СВІТУ Джин дарує тоніки* *При покупці пляшки джина-тоніки у подарунок!», чим порушено вимоги частини другої та абзацу 9 частини третьої статті 22 Закону України «Про рекламу».
Також ТОВ «ВАЙН-ШОП» порушено вимоги частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу», оскільки на вимоги Управління від 22.04.2021 №Вих-06.2/2096-21, та від 19.05.2021 №Вих-06.2/2467-21 позивачем не надано інформації щодо вартості розповсюдженої зовнішньої реклами алкогольних напоїв.
Рішення №01-05/179 від 01.06.2021 та рішення №01-05/180 від 01.06.2021 були надіслані ТзОВ «Вайн-Шоп» рекомендованим листом з трековим номером відправлення 7601868795602 від 02.06.2021, яке вручено уповноваженому представнику позивача 10.06.2021.
Не погоджуючись з правомірністю прийнятих рішень позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Засади рекламної діяльності в Україні визначає Закон України «Про рекламу», який регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про рекламу» реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами.
За приписами частини першої статті 26 наведеного вище Закону, встановлено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень, зокрема, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.
10.09.2014 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» (далі - Постанова КМУ №442), абзацом 2 пункту 1 якої передбачено утворити Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фіто санітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу та поклавши на службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері племінної справи у тваринництві, у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), а також функції із здійснення державного контролю (нагляду) до дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів.
Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері (пункт 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №667 від 02.09.2015).
Відповідно до пункту 2 вказаного Положення Держпродспоживслужба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
При цьому, Законом, який регулює відносини, які пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України є Закон України «Про рекламу», а нормативним документом, що регулює питання накладення уповноваженими особами Держпродспоживслужби та її територіальними органами в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав), є Постанова Кабінету Міністрів України №693 від 26.05.2004р., якою затверджений Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу (далі - Порядок №693).
Згідно з частиною другою статті 26 цього ж Закону на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео - та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Необхідно зауважити, що органам у справах захисту прав споживачів не надано право здійснювати планові та позапланові заходи державного нагляду; перевірки, ревізії, огляди, обстеження та інші подібні дії, які передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Посадові особи Держиродспожпвслужби та її територіальні органи, які розглядають справу про порушення законодавства про рекламу, мають право лише на отримання документів, усних чи письмових пояснень, відео та звукозаписів, а також іншої інформації, яка стосується порушень законодавства про рекламу.
Відповідно до положень статті 27 Закону України «Про рекламу» особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; 2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; 3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами (частина друга статті 27 наведеного вище Закону).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на : рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами; виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами; розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами (частина четверта статті 27 Закону України «Про рекламу»).
Згідно до вимог частини п'ятої статті 27 Закону України «Про рекламу» вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), які встановлені Податковим Кодексом України.
У відповідності до вимог частини шостої статті 27 наведеного Закону, передбачено, що за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - частина сьома статті 27 Закону України «Про рекламу».
Пунктом 1 Порядку №693 передбачено, що цей Порядок регулює питання накладення уповноваженими особами штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав).
Пунктом 8 Порядку №693 передбачено, що накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники.
Згідно із пунктом 9 Порядку №693 підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.
У відповідності до пункту 10 Порядку №693, протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк.
Пунктом 11 Порядку №693 визначено, що за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.
Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. До строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи. Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці (пункт 12 Порядку №693).
Також, пунктом 13 Порядку №693 визначено, що посадові особи Держспоживінспекції та її територіальних органів, які розглядають справу: перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження: отримують документ, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, то стосується порушень законодавства про рекламу; готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживінспекції, його заступників, начальників територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступників.
За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку. Рішення у справі може бути оскаржено в установленому порядку (пункт 18, 19 Порядку №693).
Відповідно до пункту 16 Правил справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішення про початок розгляджу справи (з матеріалами справи), інформація про дату, час та місце розгляду справи, було надіслано ТзОВ «Вайн-Шоп» 19.05.2021 листом № Вих.- 06.2/2467-21, що було вручено уповноваженому представнику позивача 21.05.2021.
Однак, представники ТзОВ «Вайн-Шоп» на розгяд справи не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час і дату розгляду справи.
Клопотань про відкладення справи до контролюючого органу не надходило.
Відповідно до зазначеного вище, твердження позивача про те, що ним не отримано матеріалів справи на підставі яких складено оскаржувані рішення є безпідставними.
Виходячи з системного аналізу положень статті 26 Закону №270/96-ВР, пунктів 9, 11, 18 Порядку №693, у провадженні у справах про порушення законодавства про рекламу оформлюються процесуальні документи протоко про порушення законодавства про рекламу, рішення про початок розгляду справи за ознаками порушення законодавства про рекламу, протокол засідання та рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Водночас, виявлення ознак порушення законодавства про рекламу Закону№270/96-ВР не пов'язує з проведенням перевірок чи інших спеціальних заходів контролю оформленням направлень на перевірку, повідомлень про перевірку, актів перевірок законодавством про рекламу не передбачено,
Крім гою, виходячи з поняття «реклама», закріпленого у статті 1 Закону №270/96-ВР (інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару), Держпродспоживслужба та її територіальні органи здійснюють контроль за розповсюдженням інформації (реклами), а не перевіряють господарську діяльність рекламодавців, розповсюджувачів та виробників реклами.
Враховуючи вищевикладене, вказані правовідносини не врегульовуються положеннями Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а відтак посилання позивача на норми цього закону є недоречним.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що при здійсненні контролю за дотриманням законодавства про рекламу та провадженні у справі за ознаками порушення законодавства про рекламу відносно позивача, відповідач діяв в межах повноважень та у відповідності з порядком, визначеним наведеними нормами законодавства.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙН-ШОП».
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, питання розподілу судових витрат в порядку статті 139 КАС України судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241-243, 246, 250, 255 КАС України, суд -
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙН-ШОП» (70500, Запорізька обл., м. Оріхів, вул. Героїв Крут, буд. 113, код ЄДРПОУ 41997333) до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області (76019, м. Івано-Франківськ, вул. Берегова, буд. 24, код ЄДРПОУ 40309088) про визнання протиправними та скасування рішень, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення в повному обсязі складено та підписано 21.12.2021.
Суддя М.С. Лазаренко