23 грудня 2021 року м. Житомир справа № 240/3574/21
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Липи В.А.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 03.02.2021 №160 в частині застосування до оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Лугинського відділення поліції Коростенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 15.02.2021 №55 о/с про звільнення оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Лугинського відділення поліції Коростенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції з 16.02.2021;
- поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Лугинського відділення поліції Коростенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області з 16.02.2021;
- допустити до негайного виконання судове рішення в частині поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Лугинського відділення поліції Коростенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області з 16.02.2021;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 10000 грн. (витрати на професійну правничу допомогу).
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначила наступне. Відповідно до наказу ГУНП в Житомирській області 14.08.2020 №234 о/с позивача переміщено на посаду старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Лугинського відділення поліції Коростенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, звільнивши з посади старшого оперуповноваженого 3 відділу управління оперативної служби Головного управління Національної поліції в Житомирській області. Згідно наказу ГУ НП в Житомирській області від 03.02.2021 №160 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. У зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, наказом ГУНП в Житомирській області від 15.02.2021 №55 о/с ОСОБА_1 з 16.02.2021 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту). Стверджує, що оскаржувані накази прийняті з порушенням вимог чинного законодавства. Відмітила, що службове розслідування було протиправно проведено за її відсутності, оскільки вона повідомляла про своє перебування в той час на лікарняному. Зауважила, що обов'язок подання декларації "кандидата на посаду" у неї був відсутній, а тому в діях позивача відсутній склад дисциплінарного проступку інкримінований відповідачем. Зазначила, що положення законодавства не наділяють органи Національної поліції України повноваженнями щодо проведення службового розслідування з приводу порушення службової дисципліни, що виразилось у несвоєчасному поданні (неподанні) позивачем декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий (2019) рік, як особи, яка претендує на зайняття посади.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 01.04.2021.
Від сторін до суду надійшли клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладено на 13.04.2021.
Відповідач надав відзив на позов.
13.04.2021 розгляд справи відкладено, у зв'язку з клопотанням позивача, на 29.04.2021.
До суду надійшла відповідь на відзив.
29.04.2021 у зв'язку з перебуванням судді Липи В.А. на лікарняному, справа в судовому засіданні не слухалася.Чергове засідання призначено на 18.05.2021.
До суду надані письмові заперечення на відповідь на відзив.
Розгляд справи відкладено до 08.06.2021 для надання часу представнику відповідача для ознайомлення з поданою позивачем позовною заявою в новій редакції.
Чергове засідання призначено на 15.06.2021.
Представник відповідача надав відзив на уточнену позовну заяву. Заперечуючи проти позову стверджує, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необгрунтованими, з огляду на слідуюче. 30.11.2020 начальником сектору запобігання корупції ГУНП в Житомирській області Медведєвим Р.Г. подано доповідну записку про те, що старший оперуповноважений СКП Луганського відділення поліції старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не подав декларацію відповідно до вимог абзацу першого частини третьої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції». Наказом ГУНП в Житомирській області від 04.12.2020 за № 1308 призначено за вказаним фактом службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію. Позивач не виконала обов'язку, визначеного в абзаці першому пункту 4 розділу IV Порядку здійснення заходів фінансового контролю в Національній поліції України, своєю бездіяльністю вчинила дисциплінарний проступок. Обставини вчинення дисциплінарного проступку старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 повністю підтверджуються сукупністю зібраних у ході службового розслідування матеріалів. Згідно наказу ГУ НП в Житомирській області від 03.02.2021 №160 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. У зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, наказом ГУНП в Житомирській області від 15.02.2021 №55 о/с ОСОБА_1 з 16.02.2021 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту). Відмітив, що право на захист позивача в частині надання можливості надавати письмові пояснення не порушено, а також узгоджується з нормами спеціального законодавства. Стверджує, що оскаржувані накази винесені в межах повноважень, на підставі вимог чинного законодавства та у спосіб визначений законом.
У зв'язку з наданням часу представнику позивача для ознайомлення з відзивом, розгляд справи відкладено до 29.06.2021.
Представник позивача через відділ документального забезпечення суду надав відповідь на відзив на уточнену позовну заяву.
У справі оголошено перерву до 27.07.2021.
До суду надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив.
Розгляд справи відкладено на 05.08.2021.
До суду надійшли додаткові пояснення позивача та відповідача.
05.08.2021 за результатами підготовчого засідання, судом, без виходу до нарадчої кімнати, постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті 17.08.2021, яку занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання.
У зв'язку з перебуванням судді Липи В.А. на лікарняному, розгляд справи відкладено на 02.09.2021.
Представник позивача подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача не прибув до суду, подав клопотання про відкладення судового засідання.
Зважаючи на відсутність перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні, яку занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, заперечення та пояснення, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Наказом ГУНП в Житомирській області від 14.08.2020 № 234 о/с на посаду старшого оперуповноваженого СКП Луганського відділення поліції з 20.08.2020 призначено старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , перебування на якій не пов'язане з державною таємницею, звільнивши з посади старшого оперуповноваженого 3-го відділу управління оперативної служби ГУНП в Житомирській області, перебування на якій пов'язане з державною таємницею.
30.11.2020 начальником сектору запобігання корупції ГУНП в Житомирській області Медведєвим Р.Г. подано доповідну записку про те, що старшим оперуповноваженим СКП Луганського відділення поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 не подано декларації відповідно до вимог абзацу першого частини третьої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції».
З метою проведення своєчасного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин, за підставами викладеними у доповідній записці, у відповідності до вимог ст. 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, а також наказу МВС України від 07.11.2018 №893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту України", наказом ГУНП в Житомирській області від 04.12.2020 за № 1308 призначено за вказаним фактом службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію, строк проведення якого продовжувався до 60 днів наказом ГУНП в Житомирській області від 04.01.2021 № 4.
За результатами проведеного у формі письмового провадження службового розслідування складено висновок від 02.02.2021.
Згідно наказу ГУНП в Житомирській області від 03.02.2021 №160 старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Лугинського відділення поліції Коростенського відділу поліції Головного управління Національної в Житомирській області ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
У зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, наказом ГУНП в Житомирській області від 15.02.2021 №55 о/с старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Лугинського відділення поліції Коростенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 з 16.02.2021 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту).
Вважаючи вказані накази необгрунтованими та прийнятими без дотримання вимог чинного законодавства, а також стверджуючи про порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
За приписами статті 18 Закону №580 поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
Статтею 13 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського врегульовано статтею 14 Дисциплінарного статуту.
Згідно з частинами першою - четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з частиною 10 статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Порядок проведення службових розслідувань в органах поліції, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення станом на час виникнення спірних правовідносин визначався Порядком проведення службового розслідування у Національній поліції України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі -Порядок №893).
Згідно з п. 1, 4 р. ІІ Порядку №893 , службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
У наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).
Проект наказу про призначення службового розслідування та пропозиції щодо складу дисциплінарної комісії готує структурний підрозділ, яким установлено наявність підстав для проведення службового розслідування.
За рішенням уповноваженого керівника в межах повноважень підготовку проекту наказу про призначення службового розслідування може бути доручено іншому органу (підрозділу) поліції.
Склад дисциплінарної комісії визначається з урахуванням вимог статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначено Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893.
Згідно з п. 1, 4, 7, 13, 14 р. V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.
У письмовому поясненні поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб зазначаються посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові особи, що одержує пояснення; прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце роботи, посада, адреса проживання особи, що надає пояснення, а якщо пояснення надається поліцейським, додатково зазначаються відомості про освіту, час служби в поліції та на займаній посаді; попередження особи про право відмовитися надавати пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; надання особою, що надає пояснення, згоди на обробку та використання в службових документах поліції її персональних даних.
Пояснення поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб може фіксуватися на бланку пояснення, зразок якого наведена в додатку до цього Порядку.
Тобто, зі змісту вказаних норм вбачається, що порушення поліцейським службової дисципліни має наслідком вчинення ним дисциплінарного проступку та можливості подальшого притягнення його до дисциплінарної відповідальності. При цьому, обставини дисциплінарного проступку мають встановлюватись під час службового розслідування та оформлюватись відповідним рішенням.
В даному випадку службове розслідування проведено на підставі наказу від 04.12.2020 №1308, згідно з доповідною запискою начальника сектору запобігання корупції ГУНП капітана поліції Медведєва Р.Г. від 30.11.2020 №9/47/0-2020, що відповідає вимогам п. 1 р. ІІ Порядку №893.
Так, відповідно до доповідної записки старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не подала декларацію відповідно до вимог абзацу першого частини третьої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до пункту «з» статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є зокрема поліцейські.
За приписами абзацу першого частини третьої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особа, яка претендує на зайняття посади, зазначеної у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, та особа, зазначена у пункті 4 (крім осіб, які балотуються кандидатами у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, на посади сільських, селищних, міських голів) частини першої статті 3 цього Закону, до призначення або обрання на відповідну посаду подає в установленому цим Законом порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» НАЗК затверджено Порядок перевірки факту подання суб'єктами декларування декларацій відповідно до Закону України «Про запобіганню корупції» та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій, рішенням від 06.09.2016 № 19 «Про затвердження Порядку перевірки факту подання суб'єктами декларування декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції" та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадок неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій», яке зареєстровано Міністерстві юстиції України від 15.11.2016 за № 1479/29609 (далі - Порядок).
За приписами пункту 1 Порядку, цей Порядок визначає процедуру перевірок державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, а також юридичними особами публічного права (органами, в яких працює (працював або входить чи входив до складу утвореної органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності, відповідних громадських рад, рад громадського контролю, утворених при державних органах) суб'єкт декларування (далі - відповідний орган)) факту подання суб'єктам декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності, відповідних громадських рад, рад громадського контролю, утворених при державна х органах), декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), відповідно до Закону України «Що запобігання корупції» (далі - Закон), а також процедуру повідомлення відповідним органом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій. Перевірка факту подання відповідно до Закону декларацій особами, зазначеними пункті 5 частини першої статті 3 Закону, здійснюється у порядку, визначеному Національним агентством.
Пунктом 3 Порядку визначено, що перевірка факту подання декларацій та повідомлення Національного агентства про випадки неподання чи несвоєчасного подання декларацій покладаються на уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання та виявлення корупції відповідного органу, або інший структурний підрозділ такого органу (далі - відповідальний підрозділ (особа)), визначений керівником органу.
Пунктами 5, 6 Порядку передбачено, що відповідальний підрозділ (особа) органу, в якому працюють (працювали) суб'єкти декларування, перевіряє факт подання декларацій шляхом пошуку та перегляду інформації в публічній частині Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на офіційному веб-сайті Національного агентства.
У випадку встановлення факту неподання чи несвоєчасного подання декларацій суб'єктами декларування відповідно до вимог Закону відповідальний підрозділ (особа) органу, в якому працюють (працювали) суб'єкти декларування, повідомляє про це Національне агентство упродовж трьох робочих днів з дня виявлення такого факту. Повідомлення Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (додаток 1), надсилається на адрес електронної пошти, зазначену на офіційному веб-сайті Національного агентства, та засобами поштового зв'язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення).
Крім того, Законом України "Про запобігання корупції" передбачено особливості здійснення фінансового контролю стосовно окремих категорій осіб.
Статтею 52-1 Закону України "Про запобігання корупції" визначено, що стосовно осіб, зазначених у підпунктах "в", "г", "д", "є", "з", "и" пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, які за посадами, що вони займають, належать до кадрового складу розвідувальних органів України та/або займають посади перебування на яких пов'язане з державною таємницею у зв'язку з безпосереднім здійсненням такими особами оперативно-розшукової, контррозвідувальної, розвідувальної діяльності, а також осіб, які претендують на зайняття таких посад, та осіб, які припинили діяльність, заходи, передбачені розділом VII цього Закону, організовуються і здійснюються у спосіб, що унеможливлює розкриття належності таких осіб до відповідних державних органів чи військових формувань, у порядку, що визначається Національним агентством.
Порядок здійснення заходів фінансового контролю в Національній поліції України стосовно окремих категорій осіб, затверджено наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 31.03.2020 № 7-дск. зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.04.2020 за № 338/34621, також наказом НПУ від 15.05.2020 №0015 «Про здійснення заходів фінансового контролю в Національній поліції України стосовно працівників оперативної служби».
Відповідно до пункту 1 наказу Національної поліції України від 15.05.2020 № 0015 «Про здійснення заходів фінансового контролю в Національній поліції України стосовно працівників оперативної служби» усі посади підрозділів оперативної служби віднесені до посад, перебування на яких пов'язане з державною таємницею у зв'язку з безпосереднім здійсненням особами, які їх обіймають, оперативно-розшукової діяльності.
Так, матеріалами справи підтверджено, що наказом ГУНП в Житомирській області від 14.08.2020 № 234 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 з 20.08.2020 переміщено на посаду, перебування на якій не підпадає під дію Порядку № 7-дск. Відповідний лист з витягом з наказу направлено на адресу проживання позивача, в якому одночасно її було проінформовано про необхідність подачі декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, у відповідності до вимог Порядку № 7-дск.
Суд звертає увагу, що позивач перед переміщенням наказом ГУНП від 14.08.2020 № 234 о/с на посаду старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Лугинського відділення поліції Коростенського відділу поліції ГУНП в Житомирській області проходила службу на посаді старшого оперуповноваженого 3-го відділу управління оперативної служби ГУНП в Житомирській області, а тому, у зв'язку з тим, що перебування на цій посаді пов'язане з державною таємницею у зв'язку з безпосереднім здійсненням оперативно-розшукової діяльності, відносилась до окремої категорії осіб, на яких поширюється особливий порядок здійснення заходів фінансового контролю.
Як свідчать матеріали справи, позивач була ознайомлена із зобов'язанням від 15.11.2017 щодо дотримання Закону України «Про запобігання корупції» та із зобов'язанням про дотримання антикорупційного законодавства від 29.12.2017 року про що була попереджена під підпис.
Також, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 була ознайомлена під підпис 22.05.2020 з вимогами Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-УІІ; наказу Національного агентства з питань запобігання корупції від 31.03.2020 № 7-дск, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.04.2020 за № 338/34621; наказу Національної поліції України від 15.05.2020 №0015.
Однак, як вбачається з матеріалів службового розслідування, не виконала обов'язку, визначеного в абзаці першому пункту 4 розділу IV Порядку здійснення заходів фінансового контролю в Національній поліції України стосовно окремих категорій осіб, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 31.03.2020 № 7-дск, та не подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік як особи, яка претендує на зайняття посади, відповідно до абзацу першого частини третьої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», що також підтверджує довідка УОС ГУНП від 30.12.2020 № 1075дск/17-2020.
Стосовно аргументів позивача про порушення відповідачем її права на захист під час службового розслідування, суд вказує наступне.
Як було зазначено вище, службове розслідування здійснювалось у формі письмового провадження.
Матеріалами справи підтверджено, що у відповідності до вимог розділу V Порядку №893, положень статті 18 Дисциплінарного статуту НПУ, позивачу направлялися рекомендованою кореспонденцією виклики про надання пояснень.
При цьому, матеріали службового розслідування, на момент проведення вказаного розслідування, не містять жодних документів, які б підтверджували неможливість прибуття позивача для надання пояснень, про що вона стверджує у даному позові.
Відповідно до положень ч.10 ст.18 Дисциплінарного статуту НПУ якщо поліцейський, викликаний для надання пояснень у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
У зв'язку з чим, 18.01.2021 був складений акт про відмову надати пояснення позивачем.
Поряд з цим, позивач не був позбавлений можливості подати чи надіслати відповідачу у рамках службової перевірки додаткові письмові пояснення, ознайомитись з матеріалами розслідування, скористатися послугами адвокатами, іншими своїми правами, однак жодних з таких дій не вчинив. З наведеного суд вважає, що при винесенні висновку службового розслідування враховувались пояснення відібрані у працівників поліції, оскільки інших доказів у комісії не було, а тому право позивача на захист не було порушено.
Щодо тверджень позивача про те, що притягнення особи (поліцейського) до дисциплінарної відповідальності можливе за умови вчинення корупційного правопорушення або порушення, що пов'язане з корупцією, то суд зважає на наступне.
Згідно з абзацом одинадцятим частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Частиною першою статті 15 КУпАП передбачено, що поліцейські несуть відповідальність за адміністративне правопорушення за дисциплінарними статутами, а за вчинення правопорушень пов'язаних з корупцією - несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної, або цивільно - правової відповідальності одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з Статутом (частина друга статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Тобто за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією поліцейські несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах, але їх одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Отже, відсутність рішення за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення поліцейських не впливає на наявність чи відсутність у їх діяннях складу дисциплінарних проступків.
Крім того, твердження позивача про те що, органи Національної поліції України не наділені повноваженнями щодо проведення службового розслідування з приводу порушення службової дисципліни, що виразилось у несвоєчасному поданні (неподанні) позивачем декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є необгунтованими з огляду на слідуюче.
Положеннями частини третьої ст.65 Закону України "Про запобігання корупції" (у редакції-чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ від 13 червня 2000 р. № 950 затверджено Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України “Про запобігання корупції” прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, пунктом 1 якого передбачено, що дія цього Порядку не поширюється на:
державних службовців, крім випадку, визначеного абзацом п'ятим цього пункту;
осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, права та обов'язки яких в частині додержання службової дисципліни, види заохочення та дисциплінарні стягнення і порядок їх застосування щодо яких встановлюються дисциплінарними статутами або іншими нормативними актами.
Тобто, аналіз наведених вище правових норм, дає підстави для висновку, що проведення службового розслідування та притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського за невиконання вимог Закону України "Про запобігання корупції" здійснюється у відповідності до вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції.
Слід зазначити, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
З огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини, суд приходить до висновку про те, що відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті наказів повністю врахував всі обставини, встановлені при проведені службового розслідування, безвідповідальне ставлення до виконання службових обов'язків, що виразилось в порушенні ОСОБА_1 службової дисципліни, грубого ігнорування вимог Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про запобігання корупції», Дисциплінарного статуту.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Горовенки та Бугара проти України" (заяви №№ 36146/05 та 42418/05) наголошував, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (див., mutatis mutandis, рішення від 17 червня 2008 року у справі "Абдулла Їлмаз проти Туреччини" (Abdullah Yilmaz v. Turkey), заява № 21899/02, пункти 56-57). Зокрема, видаючи працівникам міліції вогнепальну зброю, слід проводити не лише необхідне технічне навчання, а й особливо ретельний відбір службовців, яким дозволять носити таку вогнепальну зброю (пункт 38).
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Зважаючи на встановлені обставини та законодавчі норми, які їх регулюють, суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, в повній мірі доведено, що оскаржувані накази прийнято ним на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, а також пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Підсумовуючи наведене, суд констатує, що у конкретних спірних правовідносинах позивач не довів протиправності оскаржуваних наказів, відтак, позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у їх задоволенні слід відмовити повністю.
Враховуючи відмову в задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат у відповідності до ч.1 ст.139 КАС України судом не здійснюється.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (Старий Бульвар, 5/37, м.Житомир,10008, код ЄДРПОУ 40108625) про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, -відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Липа