23 грудня 2021 року м. Житомир справа № 240/12980/21
категорія 111020300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Капинос О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Житомирській області із позовом, в якому просить: стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкову заборгованість в сумі 77612,65 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом у вказаному вище розмірі внаслідок невиконання податкового обов'язку по сплаті єдиного податку з фізичних осіб.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Вказано ухвалою суду встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позов ну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі була направлена позивачу на адресу місця реєстрації, що зазначена у позові, витязі за картки АІС "Податковий блок", витязі з ЄДРЮОФОП.
Проте, на час прийняття рішення у даній справі відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не надсилав. Доказів на підтвердження сплати податкового боргу також відповідачем суду надано не було.
Згідно з ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до положень ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч.5 ст.250 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, , суд дійшов до наступного висновку.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 як платник податків перебуває на податковому обліку Житомирському управлінні ГУ ДПС у Житомирській області .
Згідно ст. 16 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлені Кодексом.
Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
За відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб на суму 77612,65 грн., - основний платіж, що підтверджується детальним зведеним розрахунком.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (ст. 54.1 Кодексу), не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідачем подано податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця від 06.08.2020 №9189094630, у якій самостійно визначено грошове зобов'язання в сумі 91 882,85, та не сплачено 60 849,85 грн. в строки, визначені Кодексом.
Відповідачем подано податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця від 20.01.2021 №9369995978, у якій самостійно визначено грошове зобов'язання" в сумі 9 065,00 грн., та не сплачено в строки, визначені Кодексом.
Відповідачем подано податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця від 07.05.2020 №9113614966, у якій самостійно визначено грошове зобов'язання в сумі 7 697,80 грн., та не сплачено в строки, визначені Кодексом.
Правовими положеннями п. 59.1 ст. 59 Кодексу встановлено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (ст.59.5 Кодексу).
Головним управлінням ДПС у Житомирській області було надіслано податкову вимогу форми "Ф" №164180-51 від 24.05.2019.
Доказів оскарження податкової вимоги відповідачем в адміністративному та судовому порядках не надано, у зв'язку з чим не вважається відкликаною у порядку ст.60 Кодексу.
Відтак, грошове зобов"язання у сумі 77612,65 грн. набуло статусу податкового боргу.
Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, суд, вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків у банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів у рахунок погашення податкового боргу.
Під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів сплати у добровільному порядку податкового боргу.
У зв'язку з цим, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету в особі Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, буд. 7 м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ ВП 44096781) податкову заборгованість в сумі 77612,65 грн. (сімдесят сім тисяч шістсот дванадцять гривень шістдесят п"ять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Капинос