СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/18413/20
пр. № 1-кп/759/521/21
23 грудня 2021 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.09.2020 за № 12020100080003843, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполь Донецької обл., українця, громадянина України, який здобув повну середню освіту, неодружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
- 02.09.2011 Броварським міськрайонним судом Київської області за ч. 3 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;
- 07.06.2012 Бобровицьким районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 185; ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці;
- 29.12.2015 Шевченківським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
- 23.05.2016 Козелецьким районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 185; ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки;
- 23.12.2020 Броварським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 309; ч. 2 ст. 185; ч. 1 ст. 70; ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурори - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачений - ОСОБА_5 ,
захисник - ОСОБА_8 ,
інші учасники провадження:
потерпілий - ОСОБА_9 ,
Обвинувачений ОСОБА_5 16.09.2020 приблизно об 11 год. 30 хв., перебуваючи на автобусній зупинці «Школа № 131», що розташована неподалік будинку № 18 по бульв. Кольцова у м. Києві, умисно заподіяв працівникові правоохоронного органу тілесні ушкодження у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, за таких обставин.
Так, згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» до правоохоронних органів відносяться: органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у ЗСУ, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
16.09.2020 приблизно об 11 год. 20 хв. оперуповноважений ВКП Святошинського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 разом з оперуповноваженим СКП ВП-2 Святошинського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_10 виконували свої службові обов'язки на території Святошинського району, а саме: забезпечували явку підозрюваних осіб по кримінальним правопорушенням. Під час цього, останні, прямуючи на службовому автомобілі «Деу Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 (на синьому фоні), по бульв. Кольцова в м. Києві, помітили на зупинці громадського транспорту «Школа № 131» двох осіб чоловічої статі, що згідно з орієнтуванням Святошинського УП ГУ НП в м. Києві схожі на осіб, яких підозрюють у вчиненні майнових злочинів на території Святошинського району міста Києва. Після чого, ОСОБА_9 разом з ОСОБА_10 , в порядку ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», вирішили підійти до вищевказаних невідомих осіб та перевірити документи, з метою встановлення їх особистості. Підійшовши до раніше незнайомих ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 представились працівниками поліції, пред'явили при цьому свої службові посвідчення та попросили вищевказаних чоловіків пред'явити документи, які засвідчують їх особистість. На дане прохання ОСОБА_5 відповів відмовою та почав образливо висловлюватись в бік працівників поліції, провокуючи тим самим виникнення конфліктної ситуації. У свою чергу, ОСОБА_9 , з метою встановлення анкетних даних раніше невідомого йому ОСОБА_5 , запропонував останньому проїхати до відділу поліції № 2 Святошинського УП ГУ НП у м. Києві, що знаходиться за адресою: м. Київ, бульв. Кольцова, 22А. Вказана пропозиція обурила ОСОБА_5 та останній, не бажаючи виконувати законні вимоги працівника поліції, почав втікати з місця, проте ОСОБА_9 зреагував на дії останнього та своєю правою рукою вхопив його за комір футболки. ОСОБА_5 , відчуваючи до ОСОБА_9 раптово виниклу неприязнь, розуміючи, що останній, є працівником правоохоронного органу, який виконує свої службові обов'язки, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, вхопив ОСОБА_9 за його верхню частину пальців правої кисті та вигнув їх від себе, зігнувши їх тим самим у неприроднє положення, в результаті чого заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми правої кисті у вигляді перелому дистальної фаланги 4-го пальця зі зміщенням уламків, яка за ступенем тяжкості відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, а саме: умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, не визнав та показав, що 16.09.2020 зранку він разом зі знайомим ОСОБА_11 перебував на зупинці громадського транспорту по бул. Кольцова в м. Києві та чекав автобус. Напроти зупинки зупинився автомобіль «Део Ланос», з якого вийшло двоє осіб та направилися до них. Підійшовши до них ці особи намагалися їх затримати, при цьому, не показали посвідчення і не представилися. Він мав у кишені ніж, оскільки напередодні був на риболовлі. Він стояв, а ОСОБА_11 сидів. Одразу виникла конфліктна ситуація, він почав вириватися, піднирнув під зупинку громадського транспорту, ОСОБА_9 схопив його за футболку. Він заламав та відкинув руку ОСОБА_9 та побіг у двір будинків, де його наздогнав ОСОБА_9 . Після затримання його та ОСОБА_11 повезли у відділок, що по бульв. Кольцова, 22А, де його били, розбили голову. Адвокат побої зафіксував, але він не дослухався до поради адвоката та не наполіг на фіксуванні побоїв. Вважає, що ОСОБА_9 зламав палець, коли бив його у відділку поліції. До управління поліції, що по пр. Перемоги, 109 в м. Києві, його доправили через дві години. Також показав, що ОСОБА_11 відпустили. На його думку, у судові засідання, ОСОБА_11 не прибуває, бо його залякали працівники поліції.
Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 показав, що він працює оперуповноважений ВКП Святошинського УП ГУ НП у м. Києві. 16.09.2020 після оперативної наради, приблизно об 11 год. 00 хв. - 11 год. 30 хв., він разом з оперуповноваженим СКП ВП-2 Святошинського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_10 на робочому автомобілі «Деу Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 , поїхали виконувати доручення щодо здійснення доставки свідків до управління поліції. Вони поїхали за адресами: м. Київ, бульв. Кольцова, 19 та м. Київ, вул. Симиренка. По бульв. Кольцова вони забрали свідка ОСОБА_12 . Коли вони виїжджали з двору, то на зупинці громадського транспорту побачили двох осіб, які за ознаками були схожі на осіб, які вчинили ряд крадіжок у Святошинському районі м. Києва. Вони зупинили автомобіль та підійшли до вказаних громадян, представилися та пред'явили посвідчення працівників поліції. На прохання надати документи особи відповіли, що документи відсутні, після чого вони попросили даних осіб проїхати з ними до управління поліції для встановлення їх особи. На їх прохання особи відмовилися їхати, а ОСОБА_5 хотів втекти, він присів і почав вилазити під перегородкою конструкції - зупинки громадського транспорту. Він ( ОСОБА_9 ) схопив правою рукою ОСОБА_5 за комір футболки, ОСОБА_5 , в свою чергу, схопив його за пальці правої руки та вивернув їх в іншу сторону. Він відчув сильний біль і відпустив ОСОБА_5 . Після цього, ОСОБА_5 побіг у двори, але він його наздогнав приблизно через 20 м. та затримав лівою рукою. ОСОБА_10 допомагав затримувати ОСОБА_5 . Після того, як ОСОБА_5 було затримано і доставлено разом з ОСОБА_11 до управління поліції, він поїхав до травмпункту, де йому наклали гіпсову пов'язку на фалангу четвертого пальця, який було зламано. В подальшому, палець було прооперовано. Також показав, що свідок ОСОБА_12 хотів допомогти затримати ОСОБА_5 , він та ОСОБА_10 бачили як ОСОБА_5 наніс йому тілесне ушкодження.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що він працює оперуповноважений ВКП Святошинського УП ГУ НП у м. Києві. 16.09.2020 приблизно о 10 год. 00 хв. - 11 год. 00 хв. він разом з оперуповноваженим СКП ВП-2 Святошинського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 на робочому автомобілі «Деу Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 , поїхали виконувати доручення щодо здійснення доставки свідків до управління поліції. Рухаючись по бульв. Кольцова в м. Києві, на зупинці громадського транспорту вони побачили двох осіб, які по орієнтуванню були схожі на осіб, які вчинили ряд крадіжок у Святошинському районі м. Києва. Вони зупинили автомобіль та підійшли до вказаних громадян, представилися та пред'явили посвідчення працівників поліції. Вказані особи злякалися. ОСОБА_5 почав вести себе агресивно та хотів втекти. Він присів і почав вилазити під перегородкою конструкції - зупинки громадського транспорту. ОСОБА_9 схопив правою рукою ОСОБА_5 за футболку, а ОСОБА_5 , в свою чергу, захватив руку ОСОБА_9 , вивернув йому пальці, один з яких зламав. ОСОБА_9 відпустив ОСОБА_5 і він втік, але ОСОБА_9 його наздогнав. Доганяв приблизно 1 хв.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав, що 16.09.2020 зранку його з дому (бульв. Кольцова в м. Києві) забрали працівники поліції - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та на службовому автомобілі везли до слідчого. Працівники поліції побачили двох осіб, які перебували на зупинці громадського транспорту, та, як він зрозумів, особи були схожі на осіб по орієнтуванню. Вони зупинили автомобіль, сказали йому вийти з автомобіля, після чого через дорогу прискорено рухалися до ОСОБА_5 та ОСОБА_11 . Він бачив, як працівники поліції, які стояли до нього боком, пред'явили посвідчення вказаним особам. Він перебував на відстані приблизно 5 м. Розмови він не чув. Побачив, що ОСОБА_9 намагається одягнути кайданки на ОСОБА_5 , однак, він присів і почав вилазити під перегородкою конструкції - зупинки громадського транспорту. ОСОБА_5 в момент затримання вивернув праву руку ОСОБА_9 , після чого почав тікати. ОСОБА_9 побіг за ним. ОСОБА_10 попросив його, щоб він притримав іншу особу. Приблизно через 2 хв. працівники поліції разом з ОСОБА_5 повернулися.
Судом також досліджені докази, надані стороною обвинувачення, які зібрані в ході досудового розслідування та ретельно перевірені в ході судового слідства, а саме:
- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 16.09.2020, відповідно до якого ОСОБА_9 повідомив про те, що 16.09.2020 приблизно об 11 год. 30 хв., за адресою: м. Київ, бул. Кольцова, 18, громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наніс тілесні ушкодження при затриманні (т. 1 а.п. 74-74-76);
- протокол проведення слідчого експерименту від 16.09.2021 з додатком, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_9 у присутності понятих відтворив обставини вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення (т. 1 а.п. 77-79);
- протокол проведення слідчого експерименту від 16.09.2021 з додатком, відповідно до якого свідок ОСОБА_10 у присутності понятих відтворив обставини вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення (т. 1 а.п. 80-84);
- протокол проведення слідчого експерименту від 16.09.2021 з додатком, відповідно до якого свідок ОСОБА_12 у присутності понятих відтворив обставини вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення (т. 1 а.п. 85-89);
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.09.2020 відповідно до якого в присутності понятих свідок ОСОБА_12 впізнав особу під № 1, за такими ознаками: за характерними ознаками зовнішності. Під № 1 зображений ОСОБА_5 (т. 1 а.п. 90-93);
- висновок експерта № 042/1-1008/2020 від 15.10.2020, відповідно до якого дані судово-медичного обстеження та наданої медичної документації свідчать про те, що при зверненні за медичною допомогою 16.09.2020 у ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мала місце закрита травма правої кисті у вигляді перелому дистальної фаланги 4-го пальця зі зміщенням уламків. Локалізація, морфологія вищевказаного ушкодження, враховуючи обставини та часові дані, свідчать про те, що спричинене воно однократною травмуючою дією тупого предмета, могло утворитись в термін вказаний в постанові, тобто 16.09.2020 року. Між подіями 16.09.2020 та отриманням тілесного ушкодження ОСОБА_9 є прямий причинно-наслідковий зв'язок. Морфологічні властивості виявленого перелому - дозволяють стверджувати, що як відновлення анатомічної цілісності вказаної кістки так і відновлення функції правої кисті буде спостерігатись у строк понад 21 добу, та саме з цього строку, обчислювати тривалість розладу здоров'я, як критерію визначення ступеня тяжкості. Тому, вказана закрита травма правої кисті за ступенем тяжкості відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу (т. 1 а.п. 98, 99-102).
У судовому засіданні свідок ОСОБА_11 не допитувався у зв'язку з відмовою сторони обвинувачення від його безпосереднього допиту у судовому засіданні, а сторона захисту не змогла забезпечити його прибуття у судове засідання, незважаючи на те, що суд всіляко сприяв стороні захисту шляхом надання повісток.
При цьому, показання, допитаних у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_12 узгоджуються між собою та з письмовими доказами, які ретельно досліджені в ході судового розгляду, та не суперечать один одному, а тому твердження сторони захисту про те, що свідки зацікавлені у розгляді даного провадження судом не береться до уваги.
Щодо твердження сторони захисту про визнання неналежним та недопустимим висновку експерта № 042/1-1008/2020 від 15.10.2020, оскільки експертиза проведена з порушенням вимог чинного законодавства, то суд при їх оцінці бере до уваги те, що даний висновок загалом відповідає вимогам ст. 101 та ст. 102 КПК України, а тому суд визнає його належним доказом.
Суд критично оцінює версію сторони захисту щодо невинуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, оскільки така їх версія в повному обсязі спростовується ретельним аналізом вище зазначених доказів у їх сукупності.
Відтак, оцінюючи вище перелічені докази, як кожний окремо з точки зору належності, допустимості, достовірності, так і сукупність вказаних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, а також враховуючи практику ЄСПЛ, суд дійшов до переконання, що в цілому спосіб отримання доказів у даному кримінальному провадженні був справедливим, а відтак, вказані докази суд визнає належними, допустимими, достовірними та кладе їх в основу обвинувального вироку.
Таким чином, суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що ОСОБА_5 16.09.2020 приблизно об 11 год. 30 хв., перебуваючи на автобусній зупинці «Школа № 131», що розташована за адресою: м. Київ, бул. Кольцова, 18, умисно заподіяв працівникові правоохоронного органу середньої тяжкості тілесні ушкодження у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, а тому його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 345 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Відповідно до ст. 66 та 67 КК України обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є не тяжким злочином; відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують його покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він неодружений, пільгами не користується, не працює, за даними облікової документації на обліку у лікаря-психіатра та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність, має низку хронічних захворювань, раніше неодноразово судимий.
За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 345 КК України в межах, установлених у санкції ч. 2 ст. 345 КК України, а саме у виді позбавлення волі.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Разом з тим, вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.12.2020 ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309; ч. 2 ст. 185 КК України і на підставі ч. 1 ст. 70 КК України та ч. 1 ст. 71 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Положеннями ч. 4 ст. 70 КК України передбачено, що за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу.
За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 остаточне покарання за ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, з урахуванням правил, передбачених ст. 72 цього Кодексу.
Також суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_5 судові витрати за проведення експертизи, що підтверджується розрахунком її вартості (т. 1 а.п. 99-102).
Речові докази відсутні. Цивільний позов не пред'являвся.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 124, 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 345 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ч. 4 ст. 70; ст. 72 КК України шляхом часткового складання покарань за вироком Святошинського районного суду міста Києва від 23.12.2021 та вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.12.2020, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 3 (три) місяці.
Запобіжний захід застосований до ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня його фактичного затримання, тобто з 16.09.2020 року.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_5 на відшкодування судових витрат за проведення експертизи, залученими стороною обвинувачення експертами спеціалізованої державної установи, 829 (вісімсот двадцять дев'ять) грн 60 к.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1