СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/6866/21
пр. № 2/759/4119/21
08 вересня 2021 року Святошинський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді - Журибеди О.М.
при секретарі - Мурга Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 05.04.2021 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, яким просить стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно в рівних частинах на його користь майнову шкоду, завдану внаслідок злочинних дій у розмірі 11800,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 6000,00 грн.
Позов обґрунтований тим, що вироком Святошинського районного суду м. Києва від 14.12.2020 року встановлено, що ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 , 29.09.2019 близько о 17 год. 15 хв., знаходячись біля залізничної станції «Новобіличі», розташований по вул. Робітничій, буд. 43 в м. Києві, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, повторно, відкрито викрав чуже майно у неповнолітнього ОСОБА_1 , завдавши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 11800 грн.Позивач зазначає, що після вчиненого відносно нього злочину, він пережив емоційний стрес, який супроводжувався негативними емоціями, психічним переживанням. Крім того, зазначив, що внаслідок протиправних дій відповідачів поніс значні моральні втрати, які призвели до позбавлення можливостей реалізації своїх звичок і бажань.
Сторони не подавали клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи призначення судового засідання у спрощеному провадженні без виклику сторін.
Відповідачі у встановлений судом строк до суду відзив не подали.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Оскільки, у справі достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе постановити рішення на підставі наявних доказів.
Як встановлено суд та підтверджується вироком Святошинського районного суду м. Києва від 14.12.2020 року у справі 1-кп/759/477/20, 759/21863/19, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 , 29.09.2019 близько о 17 год. 15 хв., знаходячись біля залізничної станції «Новобіличі», розташований по вул. Робітничій, буд. 43 в м. Києві, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, повторно, відкрито викрав чуже майно у неповнолітнього ОСОБА_1 , завдавши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 11800 грн.
Вказаним вироком ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі (а.с. 6-17).
Так, з вироку суду від 14.12.2020 року вбачається, що позивача було визнано потерпілим у даному кримінальному провадженні, яку було заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 11800,00 грн.
Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст.82 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 15 та п. 8 і 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а одними із способів захисту цивільного права є відшкодування збитків, інші способи відшкодування майнової шкоди та відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до ч.7 ст. 128 КПК України, особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону. Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та порядку, передбачених законом.
В силу положень ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Доказовий процес у цивільному судочинстві має велику значимість через його важливість для вирішення кожної справи і загальнообов'язковість, оскільки без належного підтвердження необхідних обставин особа не отримає бажаного результату та не зможе повною мірою використати надані державою юрисдикційні гарантії захисту прав, свобод та інтересів осіб у разі їх порушення, невизнання або їх оспорення.
Належність та допустимість доказів визначають ст.ст. 77,78 ЦПК України.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до вироку суду від 14.12.2020 року позивачу у зв'язку з викраденням майна було завдано матеріальну шкоди на загальну суму 11800,00 грн., яка включає в себе викрадений: дзеркальний фотоапарат «NikonD5100», вартістю 4000 грн., штатив «Photex», вартістю 300 грн., мобільний телефон марки «Huawei PSmart+» вартістю 6000 грн., в пластиковому силіконовому чохлі, вартістю 100 грн., в якому знаходились сім-картки вартістю 50 грн.
Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення в солідарному порядку з відповідачів, матеріальної шкоди, завданої злочином, в розмірі 11800,00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню, оскільки позивачем доведено актуальність відшкодування матеріальної шкоди.
Відповідно до положень ст.ст.23,1167 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав. При цьому, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача, який завдав моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як роз'яснено судам в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у принижені честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зав'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
В п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діями заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Факт заподіяння моральної шкоди позивачу від дій відповідачів знайшов повне підтвердження дослідженими обставинами кримінального правопорушення, зазначеними у вироку.
Отже, вчиненим відповідачами кримінальним правопорушенням позивачу завдано моральної шкоди.
Суд, визначаючи розмір шкоди, виходить з вищенаведених норм, керуючись принципами рівності, поміркованості, виваженості, розумності, справедливості, визнаючи, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення. Тому суд вважає розмір моральної шкоди в сумі 6000,00 грн. відповідає вимогам розумності і справедливості та є спів мірним і доцільним у даному провадженні.
Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки, в силу п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір, що відповідає положенням частини 6 статті 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) солідарно на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) матеріальну шкоду завдану внаслідок злочину у розмірі 11800 ( одинадцять тисяч вісімсот) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) солідарно на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) моральну шкоду у розмірі 6000 ( шість тисяч ) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) солідарно на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О.М. Журибеда