СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/13509/21
пр. № 2/759/5196/21
30 вересня 2021 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
Головуючого судді - Журибеди О.М.,
при секретарі - Мурга Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
встановив:
Представник позивача ОСОБА_3 16.06.2021 р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, яким просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 04.06.2021 р. приватним нотаріусом Київс ького міського нотаріального округу Шкода О.М., № 3475, щодо звернення стягнення на рухоме майно: автомобіль марки «БМВ», модель 5351 GT, шасі (кузов, рама) НОМЕР_1 , 2013 року випуску, колір білий, д.н.ю НОМЕР_2 , що належить на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 , виданого центром 8047, дата видачі 05.04.2019 р. ОСОБА_1 .
Позов мотивовано тим, що виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Шкода О.М. 04.06.2021 р., зареєстрований за № 3475, за відсутністю необхідних документів.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17.06.2021 року провадження у справі відкрито та розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Сторони не подавали клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи призначення судового засідання у спрощеному провадженні з викликом сторін.
Відповідач 20.09.2021 року подав до суду відзив яким просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на обставини викладені у відзиві.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Оскільки, у справі достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе постановити рішення на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов наступного.
Суд установив, 20.102.202 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики № 20/10/20-01, відповідно до якого позикодавець ОСОБА_2 передав а позичальник ОСОБА_1 прийняла у власність в позику грошові кошти у розмірі 435024,00 грн., які зобов'язалась повернути в строк до 20.10.2021 року (а.с. 5-6).
Відповідно до п. 12 договору позики в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за договором є передача в заставу рухомого майна, а саме: автомобіль марки «БМВ», модель 5351 GT, шасі (кузов, рама) НОМЕР_1 , 2013 року випуску, колір білий, д.н.ю НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1
20.10.2021 року між позивачем та відповідачем було укладено договір застави транспортного засобу, який було посвідчено приватним нотаріусом КМНО Кондрою Л.В., предметом якого є автомобіль «БМВ», модель 5351 GT, шасі (кузов, рама) НОМЕР_1 , 2013 року випуску, колір білий, д.н.ю НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (а.с. 7-9).
З матеріалів справи вбачається, що 04.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шкода О.М. вчинено виконавчий напис № 3475. Відповідно до його умов пропонується звернути стягнення на рухоме майно - марки «БМВ», модель 5351 GT, шасу (кузов, рама) НОМЕР_1 , 2013 року випуску, колір білий, д.н.ю НОМЕР_2 , що належить на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 , виданого центром 8047, дата видачі 05.04.2019 р. ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 .
За рахунок коштів від реалізації рухомого майна пропоновано задовольнити вимоги ОСОБА_2 у розмірі 563608,37 грн. з яких: 282691,17 грн. - заборгованість за договором позики, 275317,20 грн - заборгованість за пенею, 5600,00 грн. плата за вчинення виконавчого напису (а.с. 10).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченко І.П. від 14.06.2021 року відкрито виконавче провадження № 65783501 на підставі виконавчого напису № 3475 від 04.06.2021 року (а.с. 4).
Звертаючись в суд з позовом позивач посилається на те, що приватним нотаріусом Шкода О.М. при вчиненні виконавчого напису було порушено вимоги закону, оскільки такий вчинений за відсутності доказів про безспірність заборгованості та на підставі нотаріально не посвідчено договору.
Проте, як вбачається з виконавчого напису, остатній не містить періоду за який розрахована пеня за несвоєчасне погашення позики у розмірі 275317,20 грн., що свідчить про те, що приватним нотаріусом не було додержано вимог щодо встановлення безспірності заборгованості.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
За змістом ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.
Згідно з п.п. 1.1., 1.2. п. 1, п.п. 3.1., 3.5. п. 3 гл. 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Так, у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 року у справі № 6-887цс17 вказано, що законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлює суд відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Тобто, підсумовуючи викладене, під час розгляду справ такої категорії суд перевіряє право стягувача на вчинення вказаної дії, повноваження щодо вчинення нотаріальних дій нотаріуса та встановлює той факт, чи дійсно розмір заборгованості, що підлягає стягненню, у тому числі розмір процентів, неустойки (штрафу, пені), якщо такі належать до стягнення, відповідає сумі, вказаній у виконавчому документі, та залежно від встановленого ухвалює рішення про відмову чи задоволення позову.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що виконавчий напис, вчинений 04.06.2021 р. приватним нотаріусом КМНО Шкода О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 3475 не відповідає вимогам законодавства України, зокрема ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. за №1172, оскільки він вчинений на підставі боргового документу - договору позики, який нотаріально не посвідчений, а тому такий виконавчий напис не підлягає виконанню.
Питання перерозподілу судових витрат позивачем не ставилось.
На підставі вказаних в рішенні норм закону, керуючись ст.ст. 81, 89, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 04.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шкода О.М. зареєстрований в реєстрі за № 3475 щодо звернення стягнення на рухоме майно: автомобіль марки «БМВ», модель 5351 GT, шасі (кузов, рама) НОМЕР_1 , 2013 року випуску, колір білий, д.н.ю НОМЕР_2 , що належить на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 , виданого центром 8047, дата видачі 05.04.2019 р. ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адерсою: АДРЕСА_1 ).
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Журибеда