Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/16812/21
провадження № 1-кп/758/1524/21
23 грудня 2021 року
Подільський районний суд міста Києва в складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
законного представника потерпілої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду в м. Києві кримінальне провадження № 12021100070000987 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України
30 листопада 2021 року до Подільського районного суду міста Києва надійшло кримінальне провадження № 12021100070000987 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважав за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду в закритому судовому засіданні та заявив клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб, обгрунтовуючи своє клопотання тим, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Законний представник потерпілої ОСОБА_4 підтримала думку прокурора.
Захисник ОСОБА_5 не заперечувала щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду, а щодо клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_6 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечувала та просила обрати її підзахисному міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_6 повністю підтримав думку свого захисника.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, має бути враховано тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого тощо (ст. 178 КПК України).
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26 липня 2001 року) закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу (рішення від 21 червня 1991 року).
Врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє зпрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірність поведінку особи, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від суду.
Так, ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який законом передбачене покарання від п'яти до восьми років позбавлення волі.
Таким чином, ризик можливого переховування обвинуваченого з урахуванням суворості передбаченого покарання за інкримінуємий йому злочин, суд оцінює як високий та вважає суттєвим елементом при його оцінці.
Крім того, розгляд кримінального провадження знаходиться в суді на початковій стадії, коли ще не були допитані неповнолітня потерпіла та свідки, що дає підстави суду говорити про ризик можливого впливу на вказаних осіб, якщо обвинувачений не перебуватиме в умовах тимчасової ізоляції від суспільства.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій обвинуваченого ОСОБА_6 , суд на виконання вимог ст. 178 КПК України враховує те, що ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, що має підвищену суспільну небезпеку, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, вважаючи, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки і запобіганню ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від суду та впливати на малолітню потерпілу і свідків, на даній стадії кримінального судочинства в якості запобіжного заходу обвинуваченого належить утримувати під вартою. Соціальні зв'язки обвинуваченого не дають суду підстав дійти висновку про можливість зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який, оскільки зазначені судом ризики, з урахуванням їх обґрунтованості, превалюють над даними, що характеризують обвинуваченого та не виключають наявність вказаних ризиків. Суд не приймає доводи сторони захисту щодо застосування до обвинуваченого інших більш м'яких запобіжних заходів, з огляду на що в задоволенні клопотання захисника слід відмовити.
Згідно з ч.4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування,
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Враховуючи дану норму кримінального процесуального закону та обставини вчинення інкримінованого обвинуваченому діяння та його наслідки, суд не знаходить підстав для визначення розміру застави обвинуваченому.
З вказаних мотивів суд приходить до висновку про доцільність продовження строку застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою і відсутність підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під ватрою на більш м'який запобіжний захід.
Під час підготовчого засідання встановлено, що кримінальне провадження підсудне Подільському районному суду міста Києва.
Підстав для закриття провадження не встановлено.
Розгляд справи проводити одноособово суддею ОСОБА_1 в закритому судовому засіданні.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 314-316 КПК України,
Призначити закритий судовий розгляд кримінального провадження 12021100070000987 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України в приміщенні Подільського районного суду м. Києва на 28 грудня 2021 року - 12.00 год.
Розгляд справи проводити одноособово суддею ОСОБА_1 .
Клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб в державній установі Київський слідчий ізолятор до 20 лютого 2022 року включно.
На підставі ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави не визначати.
У судове засідання викликати всіх учасників процесу.
Ухвала в частині обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту оголошення, обвинуваченим, який утримується під вартою - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_7