04 жовтня 2021 року Справа № 160/12719/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Царікової О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу №160/12719/21 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
27.07.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 податковий борг в сумі 356 191, 84 грн.
Позовні вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області обґрунтовані тим, що у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед бюджетом внаслідок не погашення визначеного контролюючим органом грошового зобов'язання за податковими повідомленнями - рішеннями, яке набуло статусу податкового боргу та по теперішній час не погашено відповідачем у добровільному порядку, у зв'язку з чим підлягає примусовому стягненню в судовому порядку.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 відкрито провадження у справі №160/12719/21 та призначено її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. В означеній ухвалі суд встановив відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, додатково попередивши, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідачем не надано до суду відзиву на позовну заяву, як і заперечень або пояснень.
Згідно із ч. 4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
При цьому, заяв або клопотань від ОСОБА_1 до суду також не надходило.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на податковому обліку у позивача.
За даними контролюючого органу з інтегрованих карток відповідача в останньої обліковується податковий борг у загальному розмірі 356191,84 грн. за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» в сумі 328805,54 грн. та за платежем «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» в сумі 27386, 30 грн.
Як слідує зі змісту позовної заяви та підтверджується доданими до позовної заяви доказами вищевказана сума податкового боргу виникла внаслідок несплати відповідачем узгоджених грошових зобов'язань, а саме:
- несплати грошового зобов'язання за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» в сумі 328635, 54 грн., яке нараховано за податковим повідомленням-рішенням №0017933305 від 22.04.2020, сформованим на підставі акта перевірки №5758/04-36-33-05/ НОМЕР_1 від 04.02.2020;
- несплати штрафної санкції за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» в сумі 170,00 грн., яке нараховано за податковим повідомленням-рішенням №0017933305 від 22.04.2020, сформованим на підставі акта перевірки №5758/04-36-33-05/ НОМЕР_1 від 04.02.2020;
- несплати грошового зобов'язання за платежем «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» в сумі 27386,30 грн., яке нараховано за податковим повідомленням-рішенням №0017953305 від 22.04.2020, сформованим на підставі акта перевірки №5758/04-36-33-05/ НОМЕР_1 від 04.02.2020.
Означені податкові повідомлення-рішення були направлені на податкову адресу відповідача, однак поштове відправлення із цими рішеннями повернуто позивачу працівниками служби поштового зв'язку з відміткою «За закінченням терміну зберігання».
Наявність зазначених сум податкового боргу підтверджується роздрукуванням зворотного боку інтегрованих карток платника, у зв'язку з несплатою вищезазначених сум грошові зобов'язання відповідача набули статусу податкового боргу та у добровільному порядку відповідачем не погашені.
У зв'язку з несплатою вищезазначених сум грошове зобов'язання відповідача набуло статусу податкового боргу та у добровільному порядку відповідачем не погашено.
Вищевказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення податкового боргу у примусовому порядку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) вказано, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно із приписами п. 36.1, п. 36.2 ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
У відповідності до положень п. 57.2 і п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення -рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
В матеріалах справи наявні копії вищезазначених податкових повідомлень-рішень №0017933305 від 22.04.2020, №0017933305 від 22.04.2020, №0017953305 від 22.04.2020, які вважаються врученими відповідачу.
Водночас, суд зауважує, що доказів оскарження означених податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядках відповідачем не надано та судом не встановлено.
Відповідно до п. 58.2. ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п. 58.3 ст. 58 ПК України).
Приписами п. 42.2 ст. 42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Так, зважаючи на відсутність доказів оскарження платником вказаного вище податкового повідомлення-рішення сума заборгованості відповідача за цим податковим повідомленням-рішенням є узгодженою і набула статусу податкового боргу платника податків.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Відтак, враховуючи, що сума податкових зобов'язань відповідачем не була сплачена своєчасно, таких доказів матеріали справи не містять, вона набула статусу податкового боргу.
Контролюючим органом було сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу за №258127-52 від 11.09.2020 на загальну суму 391690, 24 грн., яку згідно наявної у матеріалах копії конверту направлено податковим органом на податкову адресу відповідача, однак повернуто працівниками поштового зв'язку, у зв'язку з неможливістю вручення з відміткою "За закінченням терміну зберігання".
Доказів оскарження вищезазначеної та/або відкликання податкової вимоги чи погашення податкового боргу за визначеними грошовими зобов'язаннями відповідачем суду не надано.
Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).
У відповідності до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що відповідачем фактично не заперечено наявність податкового боргу та означена сума боргу на час розгляду справи відповідачем не погашена у добровільному порядку й доказів протилежного до суду не надано, суд доходить висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 77, 132, 139, 242-246, 247, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд,
Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м.Дніпро, 49000; код ЄДРПОУ ВП 44118658) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави податковий борг в сумі 356191 (триста п'ятдесят шість тисяч сто дев'яносто одна) грн. 84 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Повний текст судового рішення складений 04.10.2021.
Суддя О.В. Царікова