Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/18034/21
23.12.2021 Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно, підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Київ, громадянина України, офіційно не працюючого, перебуває у цивільному шлюбі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
у кримінальному провадженні №12021100070001952 від 30.10.2021 р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
До Подільського районного суду м.Києва звернувся з клопотанням прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно, підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12021100070001952 від 30.10.2021 р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
В обґрунтування клопотання вказав, що в провадженні СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12021100070001952 від 30.10.2021 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 30.10.2021 приблизно о 02 год. 00 хв. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи за своїм місцем проживання за адресою: АДРЕСА_3 , вживав алкогольні напої з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В цей час між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виник словесний конфлікт. У зв'язку зі словесним конфліктом, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння шкоди здоров'ю ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 побіг на кухню, де взяв гострий металевий предмет схожий на ніж та діючи умисно, з метою заподіяння шкоди здоров'ю ОСОБА_6 , наніс декілька ударів гострим металевим предметом, схожим на ніж, потерпілому в область грудної клітини та живота.
Відповідно до довідки виданої «Київською міською клінічною лікарнею швидкої медичної допомоги» від 30.10.2021, у потерпілого ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з ушкодженням правої долі печінки, дванадцятипалої кишки та задньої стінки жовчного міхура, колото-різана поранення грудної клітки справа.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
За вказаним фактом 30.10.2021 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 121 КК України.
На підставі зібраних доказів 01.11.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
03.11.2021 ухвалою Подільського районного суду міста Києва відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у визначений час доби, строком на два місяці, тобто до 01.01.2022 року включно.
Керівником Подільської окружної прокуратури міста Києва строк досудового розслідування продовжено до 3-х місяців.
Підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази:
- довідка № 244 від 30.10.2021 видана «Київською міською клінічною лікарнею швидкої медичної допомоги»;
- протокол огляду місця події від 30.10.2021 року за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 3, в приміщенні КМКЛ ШМД, де було вилучено одяг потерпілого;
- протокол обшуку від 30.10.2021 року за адресою: АДРЕСА_3 , де було спричинено тілесні ушкодження потерпілому;
- протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 30.10.2021;
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками проведений за участю свідка ОСОБА_7 від 30.10.2021;
- протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 30.10.2021;
- протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 30.10.2021;
- протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 01.11.2021;
- протокол допиту потерпілого ОСОБА_6 від 01.11.2021;
- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 03.12.2021;
- протокол слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_5 від 03.12.2021.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України віднесено до тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Враховуючи зазначені обставини, метою продовження застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання наступним ризикам:- переховування від органів досудового розслідування та/або суду; -незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні - ризик вчинення інших кримінальних правопорушень.
Так, у досудового слідства є достатні підстави вважати, що ризик переховування від слідства та суду актуальний тому, що підозрюваний ОСОБА_5 , усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду.
Максимальна санкція статті, що інкримінуються підозрюваному передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив продовжити запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Сторона захисту просить відмовити в продовженні запобіжного заходу оскільки, підозрюваний належним чином виконує процесуальні обов'язки.
Заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя прийшов до переконання про необхідність продовження запобіжного заходу з наступних підстав.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12021100070001952 від 30.10.2021 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
На підставі зібраних доказів 01.11.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
03.11.2021 ухвалою Подільського районного суду міста Києва відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у визначений час доби, строком на два місяці, тобто до 01.01.2022 року включно.
Керівником Подільської окружної прокуратури міста Києва строк досудового розслідування продовжено до 3-х місяців.
Підозра підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, такими допитами свідків, потерпілої, іншими письмовими доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;
-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування стадії розслідування, що має місце у цьому випадку суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами певною мірою підтверджується наявність ознак кримінальних правопорушень в діях ОСОБА_5 .
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що такі дії цілком ймовірними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у скоєнні інкримінованого злочину.
Так, слідчий суддя враховує, що підозрюваний має постійне місце проживання, позитивну характеристику з місця проживання, одружений, має на утриманні дитину.
Сукупність встановлених у судовому засіданні обставин з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту свідчить, що прокурором доведена наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
Крім того, у силу ст. 177 КПК слідчий суддя зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини, у тому числі вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків у місці його постійного проживання; репутацію підозрюваного.
Врахування зазначених обставин у сукупності з покаранням, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, існуючі ризики, приводить слідчого суддю до переконання, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного може більш м'який запобіжний захід, ніж ініційований стороною обвинувачення, у виді домашнього арешту з покладенням відповідних обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст.176-179,181,183,193,194,196, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно, підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 задовольнити.
Продовжити до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Київ, громадянина України, офіційно не працюючого, перебуває у цивільному шлюбі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби із забороною залишати місце проживання - з 22 год.00 хв. до 06 год.00.хв.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду у визначений час;
- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали та обов'язків визначити в два місяця, а саме до 23 лютого 2022 року, в межах строку досудового розслідування.
Копію даної ухвали передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1