Справа № 758/14159/20
Категорія 69
22 листопада 2021 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Захарчук С. С. ,
за участю секретаря судового засідання - Сірант Т. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Зазначала, що 13.03.2010 між нею та відповідачем було укладено шлюб.
Від шлюбу мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі заочного рішення Великобілозерського районного суду Запорізької області від 30.09.2016 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.
Посилаючись на те, що після розірвання шлюбу з відповідачем діти проживають разом нею, відповідач допомоги на утримання дітей не надає, просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Позивач у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, у якій просила розглядати справу за її відсутності та вказала на те, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Суд ухвалив розглядати справу за відсутності позивача.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача.
Суд, вивчивши позовну заяву, дослідивши та оцінивши письмові докази в справі в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Судом установлено, що 13.03.2010 між сторонами було укладено шлюб (а.с. 13).
Відповідно до заочного рішення Великобілозерського районного суду Запорізької області від 30.09.2016 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано (а.с. 16-18).
Від шлюбу позивач та відповідач мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 14-15).
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 17 постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Обгрунтовуючи позов, позивач посилалася на те, що після розірвання шлюбу із відповідачем, діти проживають разом із нею, відповідач допомоги на утримання дітей не надає, у зв'язку з чим просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Ураховуючи те, що відповідач допомоги на утримання своїх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не надає, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання ОСОБА_3 тта ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14.12.2020 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Керуючись ст. ст. 223, 259, 265, 268, 353, 354 ЦПК України, ст. ст. 182, 182, 183 СК України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта - невідомі) про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14.12.2020 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С. С. Захарчук