13 грудня 2021 року ЛуцькСправа № 140/10625/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Литвиненко І.П.,
представника позивача - Таргонія П.В.,
представника Волинської митниці - Герасимчук А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «АВГ КАРС» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
Приватне підприємство «АВГ КАРС» (далі - ПП «АВГ КАРС», позивач, підприємство) звернулося в суд із позовом до Волинської митниці (далі - відповідач, митний орган) про визнання протиправним та скасування рішення Волинської митниці від 30 серпня 2021 року №UA205150/2021/000003/1 про коригування митної вартості товарів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29 липня 2021 року між ПП «АВГ КАРС» (покупець) та Компанією «STORY AUTO OUTLET B.V.» (продавець) укладено контракт №02/21-SA/AWG, за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити згідно інвойсів автомобілі легкові нові та бувші у використанні.
Відповідно до пункту 2.1 контракту №02/21-SA/AWG сторони погодили, що загальна вартість контракту складає 1000000,00 Євро, пунктом 2.2 контракту №02/21-SA/AWG встановлено, що ціни на товар будуть зазначені в інвойсі (та/або проформі інвойс) для відповідної поставки і встановлюються в Євро.
На виконання вказаного пункту сторонами погоджено інвойс №01892 від 20 серпня 2021 року, згідно з яким узгоджено сторонами вартість товару - автомобіля LAND ROVER модель RANGE ROVER, 2020 року виготовлення, VIN: НОМЕР_1 - 65500,00 Євро.
З метою здійснення митного оформлення товару, що постачався згідно з вищевказаним контрактом, декларантом подано до Волинської митниці митну декларацію UA205150/2021/002314, в якій визначено митну вартість товару в сумі 2075071,79 грн, що згідно курсу валюти, зазначеній в графі 23 декларації становить 65500,00 Євро.
Однак, Волинська митниця не погодилася із вище зазначеною митною вартістю та 30 серпня 2021 року видала картку відмови №UA205150/2021/00028 якою відмовлено в прийнятті поданої для митного оформлення митної декларації від 27 серпня 2021 року №UA205150/2021/002314 та винесено рішення від 30 серпня 2021 року №UA205150/2021/000003/1 про коригування митної вартості товарів, що збільшило митну вартість зазначеного товару - легкового автомобіля, яка склала: 69598,00 Євро.
Щодо зазначення в експортній декларації країни відправлення №21NLKSK3GAAJW3WD54 від 20 серпня 2021 року різних вартостей транспортного засобу декларантом повідомлено митницю, що продавцем при формуванні експортної декларації допущено технічну описку в одній графі і слід вважати правильною суму 65500 євро.
Аналогічні спростування позивач наводить і щодо зазначення в рахунку на перевезення б/н від 26 серпня 2021 року іншої ваги та вказує, що в експортній довідці №25070/21 від 27 серпня 2021 року, в сертифікаті відповідності UA.009.111388-21 від 27 серпня 2021 року, в експортній декларації країни відправлення №21NLKSK3GAAJW3WD54 від 20 серпня 2021 року зазначена вірна власна маса транспортного засобу: 2661 кілограм, проте перевізником помилково в рахунку на оплату зазначено інші дані, вочевидь не виправлено дані попереднього рахунку.
Звертає також увагу, що проформа-інвойс та CMR були надані на вимогу контролюючого органу та враховані митницею.
Стосовно дати інвойсу №01892 від 20 серпня 2021 року та платіжного доручення в іноземній валюті №79 від 18 серпня 2021 року, пояснює наступне.
Відповідно до пункту 3.1 контракту, покупець здійснює оплату вартості товару на умовах попередньої оплати протягом 20 календарних днів з моменту отримання відповідного інвойсу (та/або проформи інвойс) від продавця.
Відтак, 13 серпня 2021 року продавцем було сформовано та надано проформу, на основі якої та на виконання умов контракту щодо передоплати, була здійснена оплата 19 серпня 2021 року, в подальшому, продавцем сформовано та надано остаточний інвойс від 20 серпня 2021 року.
Щодо відсутності додаткових документів стосовно перевезення товару, слід зауважує, що декларантом було додатково надано договір про надання транспортних послуг від 25 серпня 2021 року № 01-08-21/ТР, який був врахований митницею та інших угод з іншими третіми особами про поставку товару не укладались, а, відтак, не можуть бути надані.
Стосовно твердження митного органу про те, що в звіті про оцінку транспортного засобу від 27 серпня 2021 року №434/21 описано пошкодження КТЗ: деформація без пошкодження лакофарбового покриття, оббивки салону, пофарбування кузову, загальний відсоток зменшення вартості КТЗ становить 9% від вартості КТЗ, проте оцінюваний Land Rover модель Range Rover є новим, позивач зазначає, що даний транспортний засіб, поза як і задекларовано як новий, виготовлений у 2019 році, а тому не залежно від того, що він не перебував у експлуатації в класичному розумінні цього слова (тобто він не був у використанні кінцевим споживачем, і не має достатнього пробігу для декларування його як вживаного) він може мати заявлені пошкодження, які виникли за час його дворічної «неексплуатацїї» (зберігання, транспортування, продажу).
ПП «АВГ КАРС» уважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом та безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості імпортованого автомобіля.
З наведених підстав просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
У відзиві на позовну заяву від 20 жовтня 2021 року №402-7.3-10-14 представник Волинської митниці заявлених позовних вимог не визнав, повідомив, що 27 серпня 2021 року для митного оформлення товару декларантом в інтересах ПП «АВГ КАРС» подано МД №UA205150/2021/002314 на товар «Легковий автомобіль марки "LAND ROVER", модель "RANGE ROVER" ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , тип двигуна - дизельний, об'єм двигуна - 2993 CM3 календарний рік випуску - 2019 р., модельний 2020 року».
Під час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару з врахуванням поданих у вказаних цілях разом з ВМД документів було встановлено, що у поданих до митного контролю та митного оформлення документах наявні розбіжності.
В експортній декларації країни відправлення №21NLKSK3GAAJW3WD54 від 20 серпня 2021 року зазначено вартість 65750 євро та 65500 євро.
В експертній довідці від 27 серпня 2021 року №25070/21, в сертифікаті відповідності №UA.009.111388-21 від 27 серпня 2021 року, в експортній декларації країни відправлення №21NLKSK3GAAJW3WD54 від 20 серпня 2021 року зазначена власна маса 2661 кг, проте в рахунку на перевезення б/н від 26 серпня 2021 року власна маса 2512,35 (5024,69-2 шт.)
Дата платіжного доручення в іноземній валюті №79 від 18 серпня 2021 року передує даті інвойсу №01892 від 20 серпня 2021 року, тобто інвойс виписаний пізніше ніж здійснено платіж. В той час передоплата здійснена по Контракту №02/21-SA/AWG від 29 липня 2021 року, проте слід зазначити, що контракт підписаний на купівлю легкових транспортних засобів на загальну суму 1 000 000,00 Євро.
До митного оформлення подано лише рахунок на перевезення б/н від 26 серпня 2021року, проте відсутні інші транспортні (перевізні) документи, а саме: довідка про перевезення та договір на перевезення товару з перевізником.
Декларантом для підтвердження митної вартості товару надано наступні додаткові документи: договір на транспортні послуги №01-08-21/ТР від 25 серпня 2021 року; CMR від 25 серпня 2021 року №б/н; проформу-інвойс від 13 серпня 2021 року; звіт про оцінку транспортного засобу №434/21 від 27 серпня 2021 року.
В свою чергу декларантом не надано наступні додаткові документи: довідку про перевезення, договір (угоду, контракт) із третіми особами про поставку товару, митна вартість яких визначається: рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, про що повідомив листом №30-4/08 від 30 серпня 2021 року.
При розгляді договору на транспортні послуги №01-08-21/ТР від 25 серпня 2021 року митницею спростовано вимогу щодо банківських платіжних документів, які підтверджують факт оплати здійснення транспортних послуг, оскільки в пункті 3.2 оплата за транспортування здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту отримання відповідного інвойсу.
Спеціалістом оцінювачем ОСОБА_1 в звіті про оцінку транспортного засобу №434/21 від 27 серпня 2021 року описано наступні пошкодження КТЗ: деформація без пошкодження лакофарбового покриття, оббивки салону, пофарбування кузову, загальний відсоток зменшення вартості КТЗ становить 9% від вартості КТЗ, проте оцінюваний Land Rover Range Rover є новим, а тому дані наведені в звіті про оцінку транспортного засобу прийняті до уваги митницею виключно як джерело довідкової інформації і носять консультаційний характер, та не можуть бути використані для підтвердження вартості на вище вказаний товар.
З наведених підстав представник відповідача просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. спр. 81-86).
Представник позивача 18 листопада 2021 року подав до суду відповідь на відзив, в якій просить адміністратвиний позов задовольнити з підстав, які є аналогічними доводам позовної заяви (арк. спр. 156-165).
Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надходило.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено у даній справі судове засідання на 11:00 год. 27 жовтня 2021 року (арк. спр. 74).
Судовий розгляд справи, призначений на 11:00 год. 27 жовтня 2021 року було відкладено до 10:00 год 22 листопада 2021 року та в подальшому на 10:40 год. 08 грудня 2021 року та на 11:00 год 13 грудня 2021 року (арк. спр. 146, 167,175).
В судовому засіданні 13 грудня 2021 року представник позивача просить позовні вимоги задовольнити повністю з підстав, викладених у заявах по суті справи та додатково наданих усних поясненнях.
Представник Волинської митниці просить у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності встановив такі обставини.
Між ТзОВ «АВГ КАРС» (покупець) та компанією «STORY AUTO OUTLET B.V.» (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт від 29 липня 2021 року №02/21-SA/AWG, за умовами якого прродавець зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити згідно інвойсів автомобілі легкові нові та бувші у використанні (арк. спр. 29-31).
На виконання вимог зазначеного договору, на підставі рахунку-фактури (інвойсу) від 20 серпня 2021 року №01892 позивач отримав автомобіль Landrover, Range rover, НОМЕР_1 за ціною 65500 Євро (арк. спр. 24).
З метою декларування товару «легковий автомобіль марки - LAND ROVER, моделі - RANGE ROVER, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , новий, модельний рік виготовлення 2020 року, загальна кількість місць включаючи місце водія - 5, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 2993 см3, потужність - 188 kW, тип кузову - універсал, колісна формула - 4 x 4, календарний рік виготовлення - 2019» ПП «АВГ КАРС» на митний пост Волинської митниці подано МД від 28 вересня 2021 року UA205150/2021/002314. Митна вартість декларантом визначена за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються в сумі 65500 Євро, що становить 2075071,79 грн згідно курсу Національного банку України на дату декларування. (арк. спр. 22-23).
На підтвердження заявленої в митній декларації митної вартості товару, разом із декларацією суб'єкт господарювання надав такі документи: інвойс від 20 серпня 2021 року №01892; міжнародну товарно-транспортну накладну від 25 серпня 2021 року; сертифікат про походження товару PL/MF/AS 0029862 від 26 серпня 2021 року; платіжне доручення №79 від 18 серпня 2021 року; висновок про якісні характеристики товарів - експертна довідка №25070/21 від 27 серпня 2021 року; контракт № 02/21-SA/AWG від 29 липня 2021 року; договір про надання транспортних послуг №01-08-21/ТР від 25 серпня 2021 року; рахунок на сплату транспортних послуг №б/н від 26 серпня 2021 року; митна декларація країни відправлення; сертифікат відповідності № UA.009.111388-21 від 27 серпня 2021 року.
Як установлено судом, митницею 28 серпня 2021 року на електронну адресу декларанта, було надіслано повідомлення про необхідність надання додаткових документів (арк. спр. 50), у відповідь на яке, ПП «АВГ КАРС» надало пояснення від 30 серпня №30-2/08 та додатково надано наступні документи: міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) від 25 серпня 2021 року; договір про надання транспортних послуг №01-08-21/ТР від 25 серпня 2021 року; проформа-інвойс від 13 серпня 2021 року (арк. спр. 51).
Однак, Волинська митниця прийняла рішення від 30 серпня 2021 року №UA205150/2021/000003/1 про коригування митної вартості товарів, згідно із графою 30 якого митну вартість товару визначено за резервним методом в сумі 69598 Євро (замість 65500 Євро, що була заявлена декларантом).
У графі 33 вказаного рішення зазначено, що митна вартість товару, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усік даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності а саме: в експортній декларації країни відправлення №21NLKSK3GAAJW3WD54 від 20 серпня 2021 року зазначено вартість 65750 Євро і 65500 Євро; в експертній довідці від 27 серпня 2021 року №25070/21, в сертифікаті відповідності від 27 серпня 2021 року UA.009.111388-21, в експортній декларації країни відправлення від 20 серпня 2021 року №21NLKSK3GAAJW3WD54. зазначена власна маса 2661 кг, проте в рахунку на перевезення б/н від 26 серпня 2021 року власна маса 2512,35 (5024,69 : 2 шт); до митного оформлення не подано CMR, документ який свідчить про факт укладання договору на автомобільне перевезення вантажу; дата платіжного доручення в іноземній валюті від 18 серпня 2021 року №79 передує даті інвойсу від 20 серпня 2021 року №01892, тобто інвойс виписаний пізніше ніж здійснений платіж, в той час передоплата здійснена по контракту №02/21-SA/AWG від 29 липня 2021 року, проте слід зазначити, що контракт підписаний на купівлю легкових транспортних засобів на загальну суму 100000 Євро.
Відповідно до пункту 1.1 контракту покупець зобов'язаний прийняти і оплатити згідно інвойсів автомобілі легкові нові та б/у; пункту 2.2 передбачає, що ціни на товар будуть зазначені в інвойсі або в проформі-інвойсі; згідно із пунктом 3.1 покупець здійснює оплату вартості товару на умовах попередньої оплати протягом 20 календарних днів з моменту отримання відповідного інвойсу або проформи-інвойс. Тобто вище наведені факти свідчать про наявність проформи-інвойсу, яка не подана до митного оформлення.
До митного оформлення подано лише рахунок на перевезення від 26 серпня 2021 року б/н, проте відсутні інші транспортні (перевізні) документи, а саме: довідка про перевезення та договір на перевезення товару з перевізником.
Декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: проформа інвойс відповідно до якої здійснювався платіж; CMR; документи, що підтверджують вартість перевезення оцінюваного товару: довідку про перевезення, договір на перевезення товару з перевізником; договір (угоду, контракт) із третіми особами про поставку товару, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; банківські платіжні документи які підтверджують факт оплат здійснення транспортних послуг; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Декларантом для підтвердження митної вартості товару надано наступні додаткові документи: договір на транспортні послуги №01-08-21/ТР від 25 серпня 2021 року; CMR; проформу-інвойс від 13 серпня 2021 року; звіт про оцінку транспортного засобу від 27 серпня 2021 року №434/21.
В свою чергу декларантом не надано наступні додаткові документи: довідку про перевезення, договір (угоду, контракт) із третіми особами про поставку товару, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, про що повідомив листом від 30 серпня 2021 року №30-4/08.
При розгляді договору на транспортні послуги від 25 серпня 2021 року №01-08-21/ТР митницею спростовано вимогу щодо банківських платіжних документів, які підтверджують факт оплати здійснення транспортних послуг, оскільки відповідно до пункту 3.2 оплата за транспортування здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту отримання відповідного інвойсу.
Спеціалістом оцінювачем ОСОБА_1 в звіті про оцінку транспортного засобу №434/21 від 27.08.2021 описано наступні пошкодження КТЗ: деформація без пошкодження лакофарбового покриття, оббивки салону, пофарбування кузову, загальний відсоток зменшення вартості КТЗ становить 9% від вартості КТЗ, проте митниця зазначає, що оцінюваний Land Rover Range Rover є новим та дані наведені в звіті про оцінку транспортного засобу прийняті до уваги митницею виключно як джерело довідкової інформації і носять консультаційний характер, та не можуть бути використані для підтвердження вартості на вище вказаний товар.
У зв'язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, також, вимогами частини шостої статті 54 МК України передбачено, що у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у чатсинах другій - четвертій статті 53 МК України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості.
У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної j вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 26 (статті 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (статті 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні 69598 EUR за МД від 24 травня 2021 року №UA204130/2021/008827 (арк. спр. 18-19).
Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205120/2021/00028 (арк. спр. 16-17).
Митне оформлення для випуску у вільний обіг вказаних товарів було здійснено за МД від 30 серпня 2021 року №UA205150/2021/002384 (арк. спр. 20-21).
Не погоджуючись із прийнятим Волинською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів, ПП «АВГ КАРС» звернулося із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
Як визначено частиною першою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною п'ятою статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю.
У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Із наведених положень випливає, що митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів.
Суд не заперечує права митного органу упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п'ята статті 54 МК України), проте уважає, що, при цьому, він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як убачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару ««легковий автомобіль марки - LAND ROVER, моделі - RANGE ROVER, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 . При цьому позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи містять такі розбіжності і неточності: в експортній декларації країни відправлення №21NLKSK3GAAJW3WD54 від 20 серпня 2021 року зазначено вартість 65750 Євро і 65500 Євро; в експертній довідці №25070/21 від 27 серпня 2021 року, в сертифікаті відповідності UA.009.111388-21 від 27 серпня 2021 року, в експортній декларації країни відправлення №21NLKSK3GAAJW3WD54 від 20 серпня 2021 року зазначена власна маса 2661 кг, проте в рахунку на перевезення б/н від 26 серпня 2021 року власна маса 2512,35 (5024,69:2шт); до митного оформлення не подано CMR, документ який свідчить про факт укладання договору на автомобільне перевезення вантажу; дата платіжного доручення в іноземній валюті №79 від 18 серпня 2021 року передує даті інвойсу №01892 від 20 серпня 2021 року, тобто інвойс виписаний пізніше ніж здійснений платіж; до митного оформлення подано лише рахунок на перевезення б/н від 26 серпня 2021 року, проте відсутні інші транспортні (перевізні) документи, а саме: довідка про перевезення та договір на перевезення товару з перевізником.
Стосовно ненадання до митного оформлення не подано CMR, документ який свідчить про факт укладання договору на автомобільне перевезення вантажу інших транспортних документів, зокрема довідки про перевезення та договір на перевезення товару з перевізником, суд зауважує, що такі документи були надані на вимогу митного органу.
Як установлено судом, митницею 28 серпня 2021 року на електронну адресу декларанта, було надіслано повідомлення про необхідність надання додаткових документів (арк. спр. 50), у відповідь на яке, ПП «АВГ КАРС» надало пояснення від 30 серпня №30-2/08 та додатково надано наступні документи: міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) від 25 серпня 2021 року; договір про надання транспортних послуг №01-08-21/ТР від 25 серпня 2021 року; проформа-інвойс від 13 серпня 2021 року (арк. спр. 51).
Також вказаним листом щодо зазначення в експортній декларації країни відправлення №21NLKSK3GAAJW3WD54 від 20 серпня 2021 року різних вартостей транспортного засобу декларантом позивач повідомив митний орган, що продавцем при формуванні експортної декларації допущено технічну описку в одній графі і слід вважати правильною суму 65500 євро.
Окрім того, в рахунку на перевезення б/н від 26 серпня 2021 року іншої ваги та звертає увагу, що в експортній довідці №25070/21 від 27 серпня 2021 року, в сертифікаті відповідності UA.009.111388-21 від 27 серпня 2021 року, в експортній декларації країни відправлення №21NLKSK3GAAJW3WD54 від 20 серпня 2021 року зазначена вірна власна маса транспортного засобу: 2661 кілограм, проте перевізником помилково в рахунку на оплату зазначено інші дані.
Стосовно твердження позивача про те, що дата платіжного доручення в іноземній валюті №79 від 18 серпня 2021 року передує даті інвойсу №01892 від 20 серпня 2021 року, тобто інвойс виписаний пізніше ніж здійснений платіж, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3.1 Контракту, покупець здійснює оплату вартості товару на умовах попередньої оплати протягом 20 календарних днів з моменту отримання відповідного інвойсу (та/або проформи інвойс) від Продавця.
Відтак, 13 серпня 2021 року продавцем було сформовано та надано проформу (копію проформи надано митному органу).
На основі проформи, на виконання умов контракту щодо передоплати, була здійснена оплата 19 серпня 2021 року, в подальшому, продавцем сформовано та надано остаточний інвойс від 20 серпня 2021 року.
Суд зазначає, що проформа-інвойс у міжнародній комерційній практиці документ, виписаний до того, як стає відомою повна інформація про товари; містить відомості про ціну товару, але не є розрахунковим документом (не виконує головної функції рахунку як платіжного документа), бо він не містить вимоги про сплату зазначеної в ньому суми; може бути виписаний на ще не відвантажений товар, щоб повідомити покупця про основні характеристики товару).
Також суд відхиляє наведені у відзиві на позовну заяву доводи представника відповідача про те, що поданий до митного контролю та оформлення платіжний документ від 18 серпня 2021 року №79 містить інформацію про платіж на умовах OUR (комісійні витрати сплачує платник), що не включено до митної вартості за МД №UА205150/2021/002314 від 27 серпня 2021 року, оскільки вказані обставини не відображені в оскаржуваному рішенні від 30 серпня 2021 року №UA205150/2021/000003/1 про коригування митної вартості товарів, а відтак не могли слугувати підставою для його прийняття.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59, 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним, зокрема, в постановах від 06 жовтня 2020 року у справі № 825/472/17, від 27 лютого 2019 року у справі №814/1647/16, від 26 березня 2019 року у справі № 814/921/17.
Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
В даному випадку митним органом ні в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, ні в ході судового розгляду даної справи не надано жодних пояснень з приводу застосування резервного (шостого) методу, а не як то передбачено порядком застосування кожного з методів, що передує методу, обраному митним органом та, як наслідок не можливістю здійснення розрахунку ціни товару за іншими другорядними методами.
Окрім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Суд констатує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів лише зазначено, що за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів взята цінова інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні 69598 EUR за МД від 24 травня 2021 року №UA204130/2021/008827, жодних пояснення щодо зроблених коригувань, тотожності товару, який оформлявся на підставі указаної МК не наведено.
Також суд зауважує, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено суду, що надані від 30 серпня 2021 року №UA205150/2021/000003/1 документи містять істотні розбіжності, в них наявні ознаки підробки, або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за імпортований товар. Натомість наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари оформлено у митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю не може бути єдиною та достатньою підставою для витребування додаткових документів та відмови у прийнятті заявленої позивачем митної вартості товару за ціною контракту.
Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 28 серпня 2021 року у справі № 815/4256/16.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
На переконання суду, позивачем доведено задекларовану за основним методом митну вартість ввезеного на митну територію України товару «легковий автомобіль марки - LAND ROVER, моделі - RANGE ROVER, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_2 », натомість відповідачем не виконано обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для визначення за резервним методом митної вартості у, а також не наведено обґрунтованих доводів невизнання митної вартості, визначеної декларантом та підтверджених документами, наданими митниці, тобто при винесенні рішення, суб'єкт владних повноважень, Волинська митниця діяла не в спосіб визначений законом та не надала суду достатніх доказів правомірності свого рішення, відтак, таке рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
З огляду на встановлені судом обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування рішення Волинської митниці від 30 серпня 2021 року №UA205150/2021/000003/1 про коригування митної вартості товарів.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі в сумі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок, який сплачений відповідно згідно із платіжним дорученням від 24 вересня 2021 року №316 (арк. спр. 15) та зарахований до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджується відповідною випискою (арк. спр. 73).
У поданій позовній заяві позивач також просить стягнути з відповідача витрати, пов'язані із залученням перекладача 1000,00 грн (одна тисяча гривень 00 копійок).
На підтвердження понесених позивачем витрат пов'язаних із залученням перекладача надає суду копію рахунків від 29 вересня 2021 року №23/09/21-02 та від 23 вересня 2021 року №23/09/21-02, квитанції до прибуткового касового ордера від 23 вересня 2021 року №23/09 та №23/09-02 (арк. спр. 69-71).
Нормами частини третьої статті 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, віднесено, у тому числі витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
З урахуванням зазначеного, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути також 1000,00 грн (одна тисяча гривень 00 копійок) витрат, пов'язаних із залученням перекладача.
Щодо відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн (три тисячі п'ятсот гривень 00 копійок) суд зазначає наступне.
Частинами першою, другою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: договір про надання правової допомоги від 02 січня 2019 року №01/01-19, рахунок на оплату від 23 вересня 2021 року №11 , платіжне доручення №313, акт надання послуг від 23 вересня 2021 року №52 (арк. спр. 64-68).
Як убачається із акту надання послуг від 23 вересня 2021 року №52 виконавцем були надані юридичні послуги по скарженню рішення про коригування митної вартості товарів від 30 серпня 2021 року №UA205150/2021/000003/1 загальною вартістю 3500,00 грн.
У поданій позовній заяві позивач зазначає, що вказані послуги включали в себе: правова (правнича) консультація клієнта, роз'яснення положень законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини та визначення правової позиції (1 год х 500,00 грн = 500,00 грн), вивчення наданих документів та їхній аналіз (3 год. х 500 грн = 1500,00 грн), підготовка позовної заяви (3 год х 500,00 грн = 1500,00 грн).
У відзиві на позовну заяву від 20 жовтня 2021 року №402-7.3-10-14 представник Волинської митниці просить зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката з підстав їх неспіврозмірності із складністю справи. Зазначає, що поданий в позовній заяві орієнтовний розрахунок судових витрат не є бухгалтерським документом в розумінні норм українського законодавства. На підтвердження понесених витрат, пов'язаних із залученням перекладача позивачем подано рахунок від 23 вересня 2021 року №23/09/21-02 та квитанцію до прибуткового касового ордеру від 23 вересня 2021 року№23/09-02 на суму 1000,00 грн, проте, з вказаних документів неможливо встановити, який саме документ підлягав перекладу та й взагалі чи була необхідність у перекладі вказаного документа. (арк. спр. 81-86).
Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справ.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зауважує, що вивчення наданих документів та їхній аналіз та визначення правової позиції є єдиним комплексом дій, що охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду, а визначення суми гонорару за кожну з зазначених дій не є виправданим, а тому підлягає зменшенню.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia,заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумний розмір.
Верховний Суд в постановах від 22 грудня 2020 року по справі №520/8489/19, від 07 травня 2020 року у справі №320/3271/19, від 10 березня 2020 року у справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19.
Таким чином, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України, з урахуванням заперечень відповідача щодо обґрунтованості та співмірності розміру витрат на правничу допомогу, заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною із заявленими позовними вимогами, а тому справедливим розміром відшкодування позивачу фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу у цій справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів є сума 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок). Решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 260, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
Позов Приватного підприємства «АВГ КАРС» (45603, Волинська область, Луцький район, село Струмівка, вулиця Рівненська, 74, ідентифікаційний код юридичної особи 41400897) до Волинської митниці (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці від 30 серпня 2021 року №UA205150/2021/000003/1 про коригування митної вартості товарів.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Приватного підприємства «АВГ КАРС» судовий збір в сумі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок), витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок) та витрати, пов'язані із залученням перекладача в сумі 1000,00 грн (одна тисяча гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович
Повний текст судового рішення складено 20 грудня 2021 року.