про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
22 грудня 2021 р. Справа № 120/16601/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Жданкіна Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області в якому просив:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у перерахунку та встановленні розміру пенсійного забезпечення позивача - ОСОБА_1 у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок розміру пенсійного забезпечення ОСОБА_1 виходячи з розміру - 10 мінімальних пенсій за віком;
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у відшкодуванні шкоди, якої позивач зазнав внаслідок дії частини третьої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII;
- стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок дії частини третьої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII грошові кошти в сумі 717103,05 (сімсот сімнадцять тисяч сто три гривні 05 копійок) грн.
Ухвалою суду від 01.12.2021 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У встановлений судом строк відповідачами подано відзиви на позовну заяву, в яких останні заперечили щодо задоволення даного позову.
Крім того, 21.12.2021 представником Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропущення позивачем строків звернення до суду з даним позовом. При цьому, обґрунтовуючи подане клопотання представник відповідача покликався на позицію Верховного Суду наведену у постанові від 17.07.2018 у справі №521/21851/16-а.
Суд, дослідивши письмові докази та пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, враховуючи подане представником пенсійного фонду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), а тому, її належить залишити без руху, з огляду на наступне.
Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Водночас положення статей 160, 161 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недодержання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. У позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України).
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить суд зобов'язати відповідача провести перерахунок його пенсії виходячи з розміру - 10 мінімальних пенсій за віком.
Разом з тим, з позовної заяви та змісту позовних вимог неможливо встановити, за який саме період (або з якої саме дати) позивач просить суд зобов'язати пенсійний орган здійснити перерахунок його пенсії та здійснити виплату пов'язаної з цим недоплати.
Крім того, зміст прохальної части не дає можливості встановити чіткий проміжок часу за який, на переконання позивача, йому слід відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок дії частини третьої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII.
Таким чином, позивачу необхідно уточнити прохальну частину заявленого позову, привівши зміст позовних вимог у відповідність до обставин, якими позивач обґрунтовує такі вимоги, та конкретизувати позовні вимоги шляхом зазначення спірного періоду перерахунку пенсії (або дати початку перерахунку пенсії).
Також слід зазначити, що відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За правилами частини першої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Приписами частини третьої статті 123 КАС України встановлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
При цьому, суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналізуючи зміст статті 122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту наведених правових норм також слід дійти висновку, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас, норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 (справа №240/12017/19, адміністративне провадження №К/9901/15971/20) дійшов до таких правових висновків.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
З огляду на викладене викладене, суд звертає увагу, що усуваючи вищенаведені недоліки шляхом конкретизації позовних вимог шляхом зазначення спірного періоду перерахунку пенсії (або дати початку перерахунку пенсії), позивача слід врахувати вищенаведені висновки Верховного Суду, а також на необхідність подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, у разі допущення пропуску такого строку, у якій вказати підстави для поновлення цього строку та додати докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини тринадцятої - чотирнадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
З огляду на викладене дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків позовної заяви. вказаних у мотивувальній частині ухвали.
Також, суд роз'яснює позивачу, що у разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде залишено без розгляду (ч. 15 ст. 171 КАС України).
Керуючись статтями 123, 169, 241, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, залишити без руху.
Встановити позивачу 5-денний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- уточнення прохальної частини заявленого позову, привівши зміст позовних вимог у відповідність до обставин, якими позивачі обґрунтовують такі вимоги, та конкретизувати позовні вимоги шляхом зазначення спірного періоду перерахунку пенсії (або дати початку перерахунку пенсії);
- надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку та доказами поважності причин його пропуску.
Дану ухвалу направити позивачу для виконання та іншим сторонам по справі для відома.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна