печерський районний суд міста києва
Справа № 757/48158/21-к
03 листопада 2021 року
слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
представника власника майна, адвоката: не з'явився,
слідчого: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.02.2017 року у кримінальному провадженні № 42014110200000022 від 26.06.2014 року, -
Адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 (далі - власник майна, ОСОБА_4 ), звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, у якому просить скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.02.2017 року у справі №757/6049/17-к у кримінальному провадженні № 42014110200000022 від 26.06.2014 року.
12.10.2021 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від адвоката ОСОБА_3 надійшло клопотання, в якому останній просить повернути клопотання про скасування арешту.
В судове засідання учасники судового процесу не з'явились, про день, час, місце розгляду клопотання повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Зважаючи на те, що адвокат ОСОБА_3 про розгляд клопотання повідомлена належним чином, враховуючи положення ст. ст. 22, 26 КПК України, слідчий суддя визнав можливим розглянути клопотання за відсутності учасників судового процесу на підставі наявних матеріалів.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, зважаючи на наступне.
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься, диспозитивність.
Як визначено у ч. 1 та ч. 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Так, 12.10.2021 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від адвоката ОСОБА_3 надійшло клопотання, в якому остання просить повернути клопотання про скасування арешту.
Згідно з ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Відповідно до Тимчасового регламенту надсилання судом електронних документів учасникам судового процесу, кримінального провадження, затвердженого Наказом Державної судової адміністрації України від 07 листопада 2016 року № 227, всі документи, які надсилаються до суду електронною поштою, мають бути скріплені електронним цифровим підписом відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Аналогічну позицію викладено у постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 522/385/17.
Оскільки, в порушення вищезазначених вимог, заява адвоката ОСОБА_3 про повернення скарги не містить електронного цифрового підпису, то слідчий суддя не приймає до уваги зазначену заяву.
Оскільки адвокат ОСОБА_3 була повідомлена про час та місце розгляду скарги належним чином, проте, у судове засідання не з'явилась, причини неявки не повідомила, відтак, слідчий суддя вважає, що остання вимоги скарги на даний час не підтримує. За таких обставин, правові підстави для розгляду скарги по суті відсутні.
Отже, слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.02.2017 року у кримінальному провадженні № 42014110200000022 від 26.06.2014 року, слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 7, 22, 26, 107, 174 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.02.2017 року у кримінальному провадженні № 42014110200000022 від 26.06.2014 року, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1