печерський районний суд міста києва
Справа № 757/43733/20-к
29 січня 2021 року
слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
представника власника майна, адвоката: не з'явився,
прокурора: не з'явився,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києві від 01.06.2020 року у кримінальному провадженні № 12021000010000072 від 22.11.2021 року, -
Адвокат ОСОБА_3 (далі - представник власника майна, адвокат ОСОБА_3 ), який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києві від 01.06.2020 року у кримінальному провадженні № 12021000010000072 від 22.11.2021 року.
В обґрунтування клопотання адвокат ОСОБА_3 зазначає, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.06.2020 у кримінальному провадженні № 12021000010000072 від 22.11.2021 року, накладено арешт з визначенням порядку зберігання на транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ S450», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_4 .
Разом з тим, адвокат ОСОБА_3 зазначає, що арешт на вказаний транспортний засіб накладено необґрунтовано, оскільки при вирішенні питання про арешт майна судом не враховано, що обшук транспортного засобу було проведено з порушенням норм чинного кримінального процесуального законодавства України, слідчим суддею неправильно застосовано передбачені законом підстави для арешту майна та не враховано, що арештоване майно не відповідає ознакам речового доказу.
Відтак, адвокат ОСОБА_3 вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києві від 01.06.2020 року у кримінальному провадженні № 12021000010000072 від 22.11.2021 року.
В судове засідання учасники судового процесу не з'явились, про час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином, причини неявки невідомі.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Оскільки учасники судового процесу про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином, проте, в судове засідання не з'явились та про причини неявки не повідомили, то слідчий суддя визнав можливим розглянути клопотання за відсутності представника власника майна та прокурора, на підставі наявних матеріалів.
Згідно із ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Слідчим суддею встановлено, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12012000010000072 від 22.11.2012 за підозрою ОСОБА_5 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 358 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.06.2020 року накладено арешт на тимчасово вилучене майно шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування майном, а саме, на автомобіль «MERCEDES-BENZ S450», д.н.з. НОМЕР_3 , який зареєстрований на ОСОБА_4 , та яким користується ОСОБА_5 , та арештоване майно передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901), в управління для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених ст.ст. 1, 9, 19-24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».
Згідно із п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Як визначено у ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Оскільки представник власника майна не був присутній під час розгляду клопотання про накладення арешту, то він має право звернутись до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Як визначено у ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу .
Так, арешт на транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ S450», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 накладено з метою збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Разом з тим, адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, будь-яких доказів в обгрунтування клопотання слідчому судді не надав.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 170, 174, 307, 309, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києві від 01.06.2020 року у кримінальному провадженні № 12021000010000072 від 22.11.2021 року- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1