печерський районний суд міста києва
Справа № 757/56771/21-к
28 жовтня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_2 про арешт майна,-
27.10.2021 року до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , в рамках кримінального провадження № 62021100010000523 від 17.06.2021 року, надійшло клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_2 про арешт майна.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов висновку про повернення клопотання слідчому для усунення недоліків відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України, виходячи з такого.
З матеріалів клопотання вбачається, що метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Враховуючи те, що у вказаному кримінальному провадженні Національна гвардія України є третьою особою у розумінні положень ч. 1, 2 ст. 64-2 КПК України, то з таким клопотання про накладення арешту може звернутись лише прокурор, а не слідчий.
Отже, зазначене клопотання подане не уповноваженою особою, у зв'язку з чим підлягає поверненню.
За таких обставин, клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні підлягає поверненню для усунення недоліків.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_2 про арешт майна, в рамках кримінального провадженні №62021100010000523 від 17.06.2021 року, - повернути для усунення недоліків та встановити строк у 72 години з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_3