Іменем України
23 грудня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/1049/21
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Тарасевич А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП "Прилуки-Агропереробка",
вул. Дружби Народів, 34-А, м. Прилуки, Чернігівська обл., 17500
e-mail:pryluki.sigma@i.ua
адреса представника: вул. Земська, 4, м. Прилуки, Чернігівська обл., 17500 (адвокат
Карпенко В.К.)
ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
до відповідача: Територіальної громади в особі Прилуцької міської ради Чернігівської
області, вул. Незалежності, 82, м. Прилуки, Чернігівська обл., 17500
ел. пошта: pladm@pl.ukrtel.net
про визнання права комунальної власності
Представники сторін не прибули.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Прилуки-Агропереробка" звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Територіальної громади в особі Прилуцької міської ради Чернігівської області, в якому просить суд визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Прилуки-Агропереробка" (код ЄДРПОУ 31429413) право власності на нежитлову будівлю - ізолятор площею 18,4 кв.м. за адресою: Чернігівська область м. Прилуки, вул. Дружби Народів, 34-А та на нежитлову будівлю - цех холодильника, на прибудову А4 площею 134,2 кв.м. та на прибудову а4 площею 81,3 кв.м за адресою: Чернігівська область м. Прилуки, вул. Дружби Народів, 34-А/13.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що управління містобудування та архітектури Прилуцької міської ради не визнає за позивачем право власності на вищевказані об'єкти нерухомого майна.
Ухвалою суду від 20.10.2021, після усунення недоліків позовної заяви, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.11.2021. Також даною ухвалою встановлено сторонам процесуальні строки для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується електронним листом адвоката позивача від 20.10.2021 про отримання ухвали про відкриття провадження у справі від 20.11.2021 та рекомендованим повідомленням про вручення відповідачу 12.11.2021поштвоого відправлення № 1400053298046.
19.11.2021, у встановлений судом строк, від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву від 18.11.2021 №02-16/5595, в якому відповідач не заперечує щодо визнання за позивачем права власності на нежитлові будівлі - ізолятор та цех холодильника, що знаходяться за адресами: м. Прилуки, вул. Дружби Народів, 34-А та вул. Дружби Народів, 34-А/13, та просить розглядати справи за відсутності представника відповідача.
Суд долучив відзив на позовну заяву до матеріалів справи та задовольнив клопотання відповідача про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Ухвалою від 22.11.2021 задоволено заяви представника позивача від 16.11.2021 та ухвалено підготовче засідання 22.11.2021 провести в режимі відеоконференції.
У підготовчому засіданні 22.11.2021 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 13.12.2021, про що повідомив позивача під розписку від 22.11.2021, а відповідача ухвалою від 22.11.2021, отриманою останнім 02.12.2021.
У судовому засіданні 13.12.2021 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 23.12.2021, про що повідомив позивача під розписку від 13.12.2021, а відповідача ухвалою від 13.12.2021.
14.12.2021 представником позивача через систему Електронний суд подано заяву про розгляд справи без його участі у зв'язку з участю в кримінальному провадженні 23.12.2021 в Прилуцькому міськрайонному суді. Представник позивача також просить задовольнити позовні вимоги повністю, судові витрати залишити за позивачем.
Суд задовольнив заяву представника позивача, оскільки участь у судовому засіданні є процесуальним правом сторони, відповідно до п.2 ч.1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України.
В зв'язку з неявкою у судове засідання 23.12.2021 всіх учасників справи судом підписано рішення без його проголошення у відповідності до ч.4 ст.240 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд ВСТАНОВИВ:
Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 890065 від 14.02.2008 Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Прилуки-Агропереробка» на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.11.2007 №5315 є власником земельної ділянки площею 12069 кв.м з кадастровим номером 7410700000:05:004:0005, яка розташована у м. Прилуки, вул. Дружби Народів, 34-А. Цільове призначення (використання) земельної ділянки: для обслуговування нежитлових будівель.
У 2017 році ТОВ «ВКП «Прилуки-Агропереробка» на земельній ділянці з кадастровим номером 7410700000:05:004:0005 збудовано нежитлову одноповерхову, прямокутну будівлю - ізолятор, загальною площею 18,4 кв.м, за адресою: Чернігівська область м. Прилуки вул. Дружби Народів, 34-А та реконструйовано нежитлову будівлю - цех холодильника (прибудова А4 площею 134,2 кв.м., прибудова а4 площею 81,3кв.м) за адресою: Чернігівська область м. Прилуки вул. Дружби Народів, 34-А/13.
22.04.2021 КП «Прилуцьке міське бюро технічної інвентаризації» виготовлено Технічні паспорти на виробничий будинок з господарськими будівлями та спорудами, а саме на нежитлові будівлі - ізолятор та цех холодильника.
02.06.2021 Управлінням містобудування та архітектури Прилуцької міської ради Чернігівської області видано довідки №01-17/31, №01-17/32 про те, що об'єкти самочинного будівництва: нежитлова будівля - ізолятор, загальною площею 18,4 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Дружби Народів, 34-А у м. Прилуки Чернігівської області; цех холодильника (прибудова А4 площею 134,2 кв.м, прибудова а4 площею 81,3 кв.м), що знаходиться за адресою: вул. Дружби Народів, 34-А/13 у м. Прилуки Чернігівської області, розташовані відповідно до плану зонування м. Прилуки у виробничій зоні В-2, зоні підприємств ІІ класу шкідливості, на земельній ділянці що знаходиться у приватній власності ТОВ «ВКП «Прилуки-Агропереробка»(кадастровий № 7410700000:05:004:0005). Місце розташування нежитлових будівель відповідає вимогам державних будівельних та санітарних норм, є дозволеним для підприємства ІІ класу шкідливості у відповідній виробничій зоні.
Будівельним експертом Сахненко В.М. (кваліфікаційний сертифікат серії АЕ №004074 від 28.12.2015) проведено технічне обстеження об'єктів - нежитлових будівель: ізолятора та цеху холодильника (прибудова А4, прибудова а4) за адресою: Чернігівська область м. Прилуки вул. Дружби Народів, 34-А; 34-А/13 та складено звіти про проведення технічного обстеження вищевказаних об'єктів, затверджені 03.06.2021 директором ТОВ «ТЕХЕКСПЕРТ» (код 41899543, м. Чернігів). У даних звітах експертом встановлена можливість надійної та безпечної експлуатації нежитлових будівель - ізолятора та цеха холодильника (прибудова А4, прибудова а4) за адресою: Чернігівська область м. Прилуки вул. Дружби Народів, 34-А; 34-А/13.
13.06.2021 та 04.08.2021 Приватним підприємством «Експерт» проведено оцінку нежитлових будівель: ізолятора, розташованого за адресою: Чернігівська область м. Прилуки вул. Дружби Народів, 34-А, та цеху холодильника, розташованого за адресою: Чернігівська область м. Прилуки вул. Дружби Народів, 34-А/13, за результатами якої складено звіти про оцінку майна. Ринкова вартість без врахування ПДВ: ізолятора - 15 456,00 грн; цеху холодильника - 274 226,00 грн.
На запити ТОВ «ВКП «Прилуки-Агропереробка» вих№166, №167 від 23.09.2021; вих.№169, №170, ПАТ «Прилуцький м'ясокомбінат» листами вих.№69, №70 від 30.09.2021 та ТОВ «Прилуки-Гарантбуд» листами вих.№140,№141 від 01.10.2021 повідомили про відсутність порушення позивачем їх законних прав та інтересів внаслідок будівництва ізолятору та проведення реконструкції цеху холодильника на земельній ділянці з кадастровим номером 7410700000:05:004:0005, що межує з територіями вищевказаних товариств.
02.09.2021 ТОВ «ВКП «Прилуки-Агропереробка» подано до Прилуцької міської ради заяви про реєстрацію декларацій про готовність до експлуатації об'єктів - нежитлових будівель - ізолятора та цеху холодильника.
Листами Виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області від 14.09.2021 за вих.№01-14/3589, вих.№01-14/3589 повідомлено ТОВ «ВКП «Прилуки-Агропереробка» про відсутність зареєстрованого відділом інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Крім того, у листах зазначено, що об'єкти зведені без дозволу на початок виконання будівельних робіт вважаються самочинно збудованими. Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою КМУ №461 від 13.04.2011, у випадку визнання права власності на самочинно збудований об'єкт за рішенням суду, об'єкт приймається в експлуатацію за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об'єкта.
Необхідність визнання права власності на самочинне будівництво в порядку ст. 376 Цивільного кодексу України з метою введення в експлуатацію збудованого нерухомого майна, стали підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.
Предметом спору у даній справі є визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Конституції України, Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Конституції України норми якої є нормами прямої дії, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Частиною 1 статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно зі статтею 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно з ч. 4 ст. 41 Конституції України та ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право приватної власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (статті 15, 16 Цивільного кодексу України).
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права (частина 2 статті 16 Цивільного кодексу України).
Суд зазначає, що надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що ця норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони втілені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, ЄСПЛ наголосив, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.
Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).
За змістом статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Передумовою для застосування положень наведеної норми є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права. Зазначені положення стосуються випадків, коли наявне, належно набуте від попереднього власника та належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою, або у разі відсутності в особи документів, що засвідчують належність їй такого права, у зв'язку з їх втратою.
Таким чином, відповідний позов пред'являється на захист існуючого, наявного права, що виникло у позивача за передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами.
Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги якого звернені до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об'єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності чи іншого речового права на майно.
Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачеві спірного майна. Отже, до предмета доказування за позовом про визнання права власності входить встановлення цивільно-правових підстав набуття позивачем права власності на спірне майно.
Дослідивши обставини та зібрані у справі докази, на підставі повного та всебічного розгляду справи судом встановлена наявність правових підстав, з якими положення статті 392 Цивільного кодексу України пов'язують визнання права власності на спірні об'єкти нерухомості за позивачем, виходячи з наступного:
Згідно з ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
У постанові Верховного Суду України від 27.09.2017 у справі №6-718цс17 зазначено, що за положенням спеціальної матеріально-правової норми, що міститься в частині першій статті 376 ЦК України, поняття самочинного будівництва визначається через сукупність його основних ознак, за наявності яких об'єкт нерухомості може бути визнаний самочинним, зокрема якщо такий об'єкт: 1) збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) збудований без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у ч.1 ст. 376 Цивільного кодексу України ознак свідчить про те, що об'єкт нерухомості є самочинним.
Частиною 2 вказаної статті 376 Цивільного кодексу України чітко передбачено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Однак, в окремих випадках стаття 376 Цивільного кодексу України передбачає можливість визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно в разі наявності обставин, передбачених частинами третьою, п'ятою цієї статті.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
При цьому, частиною 5 цієї статті визначено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
З вказаної правової норми вбачається, що право власності на самочинне будівництво може бути визнано за умови відведення для цієї мети в установленому порядку забудовнику земельної ділянки або якщо особа, яка здійснила таке будівництво, отримає в установленому порядку земельну ділянку розташовану під збудованим нерухомим об'єктом, такого цільового призначення, яке передбачає можливість будівництва на ній відповідного об'єкту, а також за умови відсутності заперечень з боку власника земельної ділянки (ч.4 ст. 376 Цивільного кодексу України) та відсутності порушення в результаті самочинної забудови прав інших осіб).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №11/384-06.
Зі змісту ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України вбачається, що при вирішенні справ за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, потрібно встановити усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.
Згідно з п. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461 у випадку визнання права власності на самочинно збудований об'єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об'єкта.
Технічне обстеження проводиться суб'єктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно з Законом України "Про архітектурну діяльність" одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізичною особою - підприємцем, яка згідно із зазначеним Законом має кваліфікаційний сертифікат (далі - виконавці).
Таким чином, законодавством передбачено особливий порядок визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за рішенням суду, яке не звільняє позивача від обов'язку прийняття об'єкту в експлуатацію у встановленому порядку. Звіт про технічне обстеження, складений за формою, наведеною в Додатку №1 до Порядку №461 - є єдиним допустимим доказом щодо можливості надійної та безпечної експлуатації самочинно збудованого об'єкта.
Як зазначалось вище, на земельній ділянці площею 12069 кв.м, кадастровий номер 7410700000:05:004:0005, яка розташована за адресою: м. Прилуки, вул. Дружби Народів, 34-А, та перебуває у приватній власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Прилуки-Агропереробка" на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.11.2007 № 5315, знаходяться самочинно збудовані об'єкти -нежитлові будівлі: ізолятор, загальною площею 18,4 кв.м, за адресою: Чернігівська область м. Прилуки вул. Дружби Народів, 34-А та цех холодильника (прибудова А4 площею 134,2 кв.м., прибудова а4 площею 81,3кв.м) за адресою: Чернігівська область м. Прилуки вул. Дружби Народів, 34-А/13.
На замовлення ТОВ «ВКП «Прилуки-Агропереробка», КП "Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації" виготовлено технічні паспорти на вказані об'єкти, датовані 22.04.2021.
Для проведення технічного обстеження об'єктів самочинного будівництва, які є предметом позову, на замовлення ТОВ «ВКП «Прилуки-Агропереробка» експертом Сахненко В.М. (кваліфікаційний сертифікат серії АЕ №004074 від 28.12.2015) виготовлено звіти про проведення технічного обстеження об'єктів - нежитлових будівель: ізолятора та цеха холодильника (прибудова А4, прибудова а4) за адресою: Чернігівська область м. Прилуки вул. Дружби Народів, 34-А; 34-А/13.
У Звітах, зокрема, зазначено, що на підставі поданих документів (технічний паспорт, виготовлений КП "Прилуцьке міське бюро технічної інвентаризації" 22.04.2021) встановлено, що об'єкт був збудований у 2017 році; проектна та робоча документація у замовника відсутня; попередні обстеження об'єкта не проводились. Відомості про наявні на земельній ділянці будівлі та споруди: виробничі будівлі. Інформація щодо відповідності місця розташування об'єкта вимогам державних будівельних норм, отримана виконавцем від місцевого органу містобудування та архітектури - Управління містобудування та архітектури Прилуцької міськради від 02.06.2021 №01-17/31, №01-17/32.
Відповідно до Звітів:
- об'єкт - нежитлова будівля - ізолятор, одноповерхова, прямокутна з розмірами (прямокутна тощо) в плані 6,20х3,37 метрів; висота - 2,65 метрів; будівельний об'єм - 55 куб. метрів;
- нежитлова будівля - цех холодильника (прибудова А4, прибудова а4), А4 - одноповерхова, прямокутна з розмірами (прямокутна тощо) в плані 23,75х6,26 метрів, а4 - складної форми; висота - А4- 3,5, а4 - 4,0 метрів; будівельний об'єм - 5845 куб. метрів.
За результатами технічного обстеження об'єктів встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації нежитлових будівель - ізолятора та цеха холодильника (прибудова А4, прибудова а4) за адресою: Чернігівська область м. Прилуки вул. Дружби Народів, 34-А; 34-А/13.
З огляду на зазначене, суд приймає звіти про проведення технічного обстеження об'єктів, як належні та допустимі докази у розумінні ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які свідчать про відповідність самочинно збудованих позивачем об'єктів вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.
Крім того, матеріали справи містять листування ТОВ «ВКП «Прилуки-Агропереробка» з ПАТ «Прилуцький м'ясокомбінат» та ТОВ «Прилуки-Гарантбуд», території яких межують з земельною ділянкою з кадастровим номером 7410700000:05:004:0005, що належить на праві приватної власності позивачу.
Відповідно до відповідей ПАТ «Прилуцький м'ясокомбінат» вих.№69, №70 від 30.09.2021 та ТОВ «Прилуки-Гарантбуд» вих.№140,№141 від 01.10.2021 будівництво ТОВ «ВКП «Прилуки-Агропереробка» ізолятора, площею 18.4 кв.м та реконструкція цеху холодильника шляхом внутрішнього перепланування та будівництва прибудови а4 (площею 81,3 кв.м), А4 (площею 134,2 кв.м) не порушує законних прав та не зачіпає інтересів останніх, претензії стосовно розміщення даних об'єктів нерухомості у ПАТ «Прилуцький м'ясокомбінат» та ТОВ «Прилуки-Гарантбуд» відсутні.
Отже, доказів порушення прав і законних інтересів інших осіб, в т.ч. суміжних землекористувачів, створення самочинно збудованим майном загрози життю, здоров'ю людей, майну фізичних та юридичних осіб учасниками процесу матеріали справи не містять, про наявність таких обставин суду не повідомлено.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу (ч.3 ст.74 ГПК України).
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуюче вищенаведене, беручи до уваги існування в даному випадку обставин, передбачених ст. 376 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Прилуки-Агропереробка" (код ЄДРПОУ 31429413) права власності на нежитлову будівлю - ізолятор площею 18,4 кв.м. за адресою: Чернігівська область м. Прилуки, вул. Дружби Народів, 34-А та на нежитлову будівлю - цех холодильника, на прибудову А4 площею 134,2 кв.м. та на прибудову а4 площею 81,3 кв.м за адресою: Чернігівська область м. Прилуки, вул. Дружби Народів, 34-А/13, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи відсутність вини відповідача у виникненні спору, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Прилуки-Агропереробка" (код ЄДРПОУ 31429413) право власності на нежитлову будівлю - ізолятор площею 18,4 кв.м. за адресою: Чернігівська область м. Прилуки, вул. Дружби Народів, 34-А та на нежитлову будівлю - цех холодильника, на прибудову А4 площею 134,2 кв.м. та на прибудову а4 площею 81,3 кв.м за адресою: Чернігівська область м. Прилуки, вул. Дружби Народів, 34-А/13.
Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Ю.В. Федоренко