ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.12.2021Справа № 903/984/21
Суддя господарського суду міста Києва Ломака Вікторія Сергіївна, розглянувши заяву Державного комунального підприємства «Луцьктепло» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санеко Груп» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення 19 318, 50 грн., з яких 17 248, 89 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 3-309 від 26.02.2019, 1 638, 63 грн. інфляційних втрат та 430, 98 грн. 3 % річних,
Державне комунальне підприємство «Луцьктепло» (далі - заявник) звернулось до господарського суду Волинської області з заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санеко Груп» (далі - боржник) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення 19 318, 50 грн., з яких 17 248, 89 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 3-309 від 26.02.2019, 1 638, 63 грн. інфляційних втрат та 430, 98 грн. 3 % річних.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 03.12.2021 матеріали означеної заяви передано за підсудністю до господарського суду міста Києва.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2021 заяву Державного комунального підприємства «Луцьктепло» про видачу судового наказу передано для розгляду судді Ломаці В.С.
Вимоги заявника мотивовані порушенням боржником умов договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 3-309 від 26.02.2019 в частині оплати поставленої позивачем теплової енергії, у зв'язку з чим за Товариством з обмеженою відповідальністю «Санеко Груп» утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування компенсаційних виплат.
Розглянувши подану заявником заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.
Відповідно до приписів частин 1-2 статті 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.
Статтею 150 Господарського процесуального кодексу України визначено вимоги до форми і змісту заяви про видачу судового наказу.
Так, відповідно до частини 1 статті 150 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.
Пунктом 2 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника.
За змістом ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Частиною 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
З поданої заяви вбачається, що від імені заявника її підписано Кирись З.Л., яка є адвокатом.
Частиною 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Отже, в господарському судочинстві згідно з вимогами статті 60 Господарського процесуального кодексу України належним доказом повноважень адвоката, як особи, що підписала відповідну заяву, є виключно довіреність або ордер.
При цьому, долучений до заяви договір № 322/21 від 02.08.2021 про надання юридичних послуг заявнику адвокатом Кирись З.Л. не вважається належним доказом підтвердження повноважень вказаного представника у розумінні статті 60 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, відповідно до пунктів 3, 4 статті 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додаються копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості та інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (частина 4 статті 91 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому, частина 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Під час перевірки копій доданих до позовної заяви письмових доказів на предмет їх відповідності статті 91 Господарського процесуального кодексу України, слід брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163:2020».
Так, пунктом 5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163:2020, чинний від 01.09.2021) встановлено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Відповідно до поданої заяви, заявником було надано суду копії додатків до заяви, а саме: копію витягу з реєстру, копію договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії від 26.02.2021 з додатком 1, акту звіряння, витягу з договору про надання юридичних послуг № 322/21 від 02.08.2021 та свідоцтва про право Кирись Зоряни Леонідівни на заняття адвокатською діяльністю, які прошиті та пронумеровані із засвідчувальним написом накладеним паперовою пломбою на останньому аркуші «Копії прошито, пронумеровано та засвідчено підписом представника ДКП «Луцьктепло» Кирись З.Л. всього на 11 (одинадцяти) арк.», однак, як встановлено судом, відповідний засвідчувальний напис не містить відмітки «згідно з оригіналом».
Суд зазначає про наявність у позивача права надати копії документів у прошитому та пронумерованому вигляді, проте такі документи вважаються належним чином засвідченими, якщо всі необхідні реквізити передбачені вищезгаданими вимогами до оформлення документів наявні у засвідчувальному написі паперової пломби на звороті останнього аркуша.
За таких обставин, надані позивачем до позовної заяви копії документів не можуть вважатися такими, що посвідчені в установленому законом порядку.
Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявник не дотримався окремих вимог статті 150 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).
Суд зазначає, що відповідно до положень частини 2 статті 151 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувану не повертається.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 147, 148, 150, 152, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити Державному комунальному підприємству «Луцьктепло» у видачі судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санеко Груп» про стягнення 19 318, 50 грн., з яких 17 248, 89 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 3-309 від 26.02.2019, 1 638, 63 грн. інфляційних втрат та 430, 98 грн. 3 % річних.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку у строки, встановлені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 23.12.2021 року.
Суддя В.С. Ломака