ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
14.12.2021Справа № 910/9727/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Павутина.Нет" м. Києва
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гарматна 31А" м. Києва
про усунення перешкод у користуванні майном,
Суддя Паламар П.І.
Секретар судового засідання Божко Д.О.
Представники:
від позивача: Карнаух-Голодняк О.В.,
від відповідача: Смоляк О.А.
у червні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Павутина.Нет" звернулося в суд з позовом, вимоги якого уточнило заявою від 1 жовтня 2021 р.
Позивач зазначав, що на підставі договору № 24 від 2 червня 2014 р. з Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівництво та реконструкція" як забудовником жилого будинку по вул. Гарматній, 29-31 у Солом'янському районі м. Києва (після присвоєння поштової адреси будинок № 31-А по вул. Гарматній у м. Києві) ним за власний кошт було здійснено телефонізацію цього будинку (влаштовано кабельну каналізацію електрозв'язку і будинкову розподільну мережу для встановлення телефонного зв'язку, надання доступу до мережі інтернет та телебачення).
За умовами вказаного договору він набув право доступу до інфрастуктури цього будинку з метою користування нею та її елементами для забезпечення можливості надання телекомунікаційних послуг споживачам, що перебувають у будинку, які згодом після 2014 року і почав надавати.
Листуванням за період грудня 2020-квітня 2021 років відповідач заперечив його право на доступ до інфраструктури та повідомив його про необхідність укладення з ним договору у сфері телекомунікаційних послуг у зв'язку із передачею усіх функцій з управління багатоповерховим будинком його ОСББ, а з 27 березня 2021 р. припинив електропостачання належного йому обладнання доступ до телекомунікаційної мережі.
Вказував, що такі дії відповідача суперечать вимогам ст. 16 Закону України "Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж", оскільки зміна власника інфраструктури об'єкта доступу тягне перехід до нового власника прав і обов'язків за договором з доступу без стягнення із замовника додаткової плати, реорганізація або зміна власника інфраструктури об'єкта доступу не є підставою для зміни умов чи розірвання договору з доступу.
За таких обставин позивач просив задовольнити позов та на підставі ст.ст. 11, 202, 638, 651 ЦК України, ст.ст. 180, 193 ГК України зобов'язати відповідача виконати умови договору № 24 від 2 червня 2014 р., а саме надати йому доступ до елементів інфрастуктури будинку № 31-А по вул. Гарматній у м. Києві відповідно до погодженого проекту для надання телекомунікаційних послуг населенню.
У процесі розгляду справи позивач заявою від 1 жовтня 2021 р. про уточнення позовних вимог змінив предмет позову та просив зобов'язати відповідача усунути перешкоди у використанні належного йому на праві власності майна, яке розміщене у будинку № 31-А по вул. Гарматній у м. Києві, а саме, до кабелю LT016-SM-04-0,06 км, комутатора Cisco 24-port 10/100+4-Port Gigabit SP Switch - 2 шт., шафи Vagos 7U з "крабовим" замком, модуля SFP-1SM-1550nm-3SC, витої пари UTP cat 5E 4PR (0,50мм) ССА PVC 305V=1бхт-14бхт, міні-бокса FOB-D009/12-1-12, ПВС 3х1 (провід гнучкий) 30м, касети 3 гнізда без заземл., авт. вим. 1п6А - 2 шт., труби гофр. Д16-30 м, патчкорд оптич. Patchcord OFPC-FC/UPC-SC/ UPC-3, стяжки 120х2,5 чорн. (100 шт.) 3 уп.
Також просив покласти на відповідача понесені ним по справі судові витрати, у т.ч. 10000 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги у зміненому вигляді.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність. Пояснив, що 15 листопада 2020 р. загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку по вул. Гарматній, 31-А у м. Києві прийнято рішення з 1 грудня 2020 р. передати усі функції з управління цим будинком Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Гарматна 31А". При цьому, забудовник Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівництво та реконструкція" не переводило на нього своїх прав та обов'язків за договором № 24 від 2 червня 2014 р. та не повідомляло про існування будь-яких договорів з третіми особами, які б впливали, встановлювали, змінювали чи припиняли його права та обов'язки. Вказував, що договір № 24 від 2 червня 2014 р. не стосується будинку № 31-А по вул. Гарматній у м. Києві, як об'єкта нерухомості введеного в експлуатацію, оскільки на момент підписання договору, будинки № 29-31 були об'єктами незавершеного будівництва, а будинку № 31-А юридично не існувало. Посилався на неможливість за наданими позивачем документами ідентифікувати майно, яке розміщене у його будинку.
Також просив покласти на позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу з попереднього розрахунку станом на час подачі відзиву на позовну заяву у розмірі 10000 грн.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у позові слід відмовити з таких підстав.
Судом встановлено, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівництво та реконструкція" (забудовник) було укладено договір № 24 від 2 червня 2014 р., згідно з яким останні домовилися про взаємодію по телефонізації житлового будинку по вул. Гарматній, 29-31 у Солом'янському районі м. Києва, що включає в себе влаштування кабельної каналізації електрозв'язку і будинкової розподільної мережі для встановлення телефонного зв'язку, надання доступу до мережі інтернет та телебачення.
Відповідно до умов п.п. 2.2.1., 2.1.4. договору товариство (позивач) зобов'язалося за власний рахунок власними або залученими силами згідно з Правилами визначення вартості будівництва здійснити телефонізацію об'єкту, у т.ч. влаштувати кабельну каналізацію електрозв'язку на об'єкті у відповідності з проектною документацією, отриманою від забудовника в терміни, що визначені в додатку № 1 до договору.
Забудовник зобов'язався виділити на об'єкті приміщення площею не менше 3м2 для встановлення розподільчої шафи та забезпечити вільний доступ до неї працівників позивача, а також передбачити отвір у фундаменті будівлі розміром не менше 300х300 мм на рівні прокладки телефонної каналізації для кабельного вводу до розподільчої шафи (п. 2.1.4 договору).
До обов'язків позивача згідно з умовами п.п. 2.2.2-2.2.6 договору належало: забезпечити наявність ресурсів телекомунікаційної мережі відповідно до потреб; після введення об'єкта в експлуатацію на підставі окремих договорів власними або залученими силами організувати встановлення телефонного зв'язку та надання інших телекомунікаційних послуг за потреби споживачам об'єкта; надавати канали телекомунікаційних мереж кінцевим споживачам об'єкту згідно з чинним законодавством України.
Згідно з п. 7 додатка № 1 до договору після телефонізації об'єкту кабельна каналізація електрозв'язку та будинкова розподільна мережа в повному обсязі перебувають на балансі товариства (позивача у справі).
Договір вступає в дію з моменту його підписання і є чинним до 31 грудня 2014 р. Дія договору автоматично продовжується на кожний наступний рік у разі, коли жодна із сторін не повідомить іншу сторону не менше ніж за 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору, встановленого п. 6.1., про відмову від продовження строку дії договору (п.п. 6.1., 6.2. договору). Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.
Зазначені обставини підтверджуються поясненнями позивача та наявною у матеріалах копією цього договору.
Указаний договір містить елементи різних договорів та в частині умов, які передбачають (встановлюють) право позивача на використання інфрастуктури будинку для улаштування обладнання, що забезпечує надання телекомунікаційних послуг у новозбудованому будинку, є договором про доступ до інфрастуктури цього будинку.
Доводи відповідача щодо дійсності зазначеного договору необгрунтовані, оскільки доказів визнання його в установленому порядку недійсним не надано.
На виконання умов вищевказаного договору позивач виконав роботи з будівництва телефонної каналізації та прокладанню волоконно-оптичного кабелю зв'язку (телефонізації, телебачення, радіофікації) на дільниці буд № 29-31 по вул. Гарматній у м. Києві (будівельна адреса), що підтверджується поясненнями позивача, наявним у матеріалах справи актом прийому-передачі готових до експлуатації магістральних ліній, підписаного між позивачем та забудовником.
Також встановлено, що після введення у 2014 році жилого будинку по вул. Гарматній, 29-31 в експлуатацію та присвоєння йому поштової адреси вул. Гарматна, 31-А у м. Києві позивач розпочав надання телекомунікаційних послуг розташованим у цьому будинку споживачам.
Це підтверджується поясненнями позивача, частково відповідача, договорами про надання телекомунікаційних послуг з мешканцями цього будинку ОСОБА_2 № 349944 від 27 жовтня 2014 р., ОСОБА_3 № 351235 від 1 жовтня 2015 р., ОСОБА_1 № 350093 від 13 грудня 2014 р., актами приймання-передачі мешканцям обладнання, необхідного для одержання цих послуг, білінговими документами за цими договорами.
Доводи відповідача щодо недоведеності участі позивача у створенні телекомунікаційної мережі та набуття права на доступ до належного йому будинку є непереконливими та спростовуються вищенаведеними доказами, які свідчать про те, що будівельна адреса вул. Гарматна 29-31 та поштова вул. Гарматна, 31-А у м. Києві належать одному й тому ж будинку.
Посилання з приводу стану виконання договору № 24 від 2 червня 2014 р. позивачем, обгрунтовані відомостями з листа АТ "Укртелеком" № 2780 від 23 листопада 2021 р. про відсутність ввідної ККЕ до будинку по вул. Гарматній, 31-А у м. Києві, не стосуються предмету спору між сторонами та спростовуються поясненнями самого відповідача, наданими у суді, про наявність у будинку прокладених через його прибудинкову територію, у т.ч. в споруджених для цього оглядових колодязях, кабельних ліній електрозв'язку.
Сама по собі відсутність в АТ "Укртелеком" відомостей про зазначену кабельну лінію не спростовує факту наявності прокладеної до будинку відповідача працездатної кабельної каналізації електрозв'язку, через яку позивачем вже здійснювалося надання телекомунікаційних послуг споживачам, розташованим у будинку відповідача.
За своєю правовою природою договір про доступ до інфраструктури кабельної каналізації електрозв'язку будинку відноситься до договору про встановлення сервітуту.
Відповідно до ст. 401 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
Особливістю договору сервітуту є те, що однією із сторін виступає власник (володілець) майна щодо якого встановлюється сервітут.
Таким чином, позивач на підставі договору № 24 від 2 червня 2014 р. набув право на доступ до інфраструктури до будинку по вул. Гарматній, 31-А у м. Києві, уклавши відповідний договір із забудовником будинку, якому до часу його передачі житлово-експлуатаційній організації належали права на цей будинок.
Згідно з ч. 6 ст. 403 ЦК України сервітут зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про телекомунікації" основними принципами діяльності у сфері телекомунікацій є, зокрема, доступ споживачів до загальнодоступних телекомунікаційних послуг, які необхідні їм для задоволення власних потреб, участі в політичному, економічному та громадському житті; взаємодія та взаємозв'язаність телекомунікаційних мереж для забезпечення можливості зв'язку між споживачами всіх мереж; забезпечення сталості телекомунікаційних мереж і управління цими мережами з урахуванням їх технологічних особливостей на основі єдиних стандартів, норм та правил.
Згідно з ч. 3 ст. 31 Закону України "Про телекомунікації" доступ до елементів інфраструктури об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв'язку, будинкової розподільної мережі здійснюється оператором або провайдером телекомунікацій відповідно до Закону України "Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж".
4 червня 2017р. набув чинності Закон України "Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" (далі-Закон), який визначені правові, економічні та організаційні засади забезпечення доступу до інфраструктури об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв'язку, будинкової розподільної мережі для розташування технічних засобів телекомунікацій з метою забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні, встановлює повноваження органів державної влади, органів місцевого самоврядування, визначає права та обов'язки осіб, які беруть участь у таких господарських відносинах.
Згідно ст. 1 цього Закону:
власник (володілець) інфраструктури об'єкта доступу (далі - власник інфраструктури об'єкта доступу) - фізична або юридична особа, у власності (володінні) якої перебуває інфраструктура об'єкта доступу або окремі її елементи;
договір з доступу - договір, укладений згідно з законодавством між власником інфраструктури об'єкта доступу і замовником про доступ до інфраструктури об'єкта доступу з метою користування нею або її елементами для забезпечення можливості надання телекомунікаційних послуг замовником і отримання таких послуг їх споживачами, з урахуванням умов, визначених цим Законом;
доступ до інфраструктури об'єкта доступу - право замовника на користування елементами інфраструктури об'єкта доступу для розміщення, модернізації, експлуатаційного та технічного обслуговування технічних засобів телекомунікацій відповідно до законодавства та на підставі договору з доступу;
елементи інфраструктури об'єкта доступу - складові частини інфраструктури відповідного об'єкта доступу, що надаються або можуть надаватися власником інфраструктури об'єкта доступу у користування замовнику на договірних засадах;
замовник доступу до інфраструктури об'єкта доступу (далі - замовник) - суб'єкт господарювання (оператор, провайдер телекомунікацій або уповноважена ним особа), який звернувся чи має намір звернутися до власника інфраструктури об'єкта доступу із запитом про надання доступу до конкретного елемента інфраструктури об'єкта доступу або який уклав договір з доступу;
об'єкт доступу - об'єкти будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельна каналізація електрозв'язку, будинкова розподільна мережа.
Частиною 1 ст. 16 Закону визначено, що доступ до інфраструктури об'єкта доступу здійснюється на підставі договору з доступу між власником інфраструктури об'єкта доступу та замовником, що укладається відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Відповідно до ч. 8 ст. 16 Закону у разі зміни власника інфраструктури об'єкта доступу до нового власника інфраструктури об'єкта доступу переходять права і обов'язки за договором з доступу без стягнення із замовника додаткової плати. Реорганізація або зміна власника інфраструктури об'єкта доступу не є підставою для зміни умов чи розірвання договору з доступу.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону передбачено, що чинні на день набрання чинності цим Законом договори, предметом яких є доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу, діють до завершення строку їх дії на умовах, визначених такими договорами.
14 жовтня 2020 р. установчими зборами об'єднання співвласників багатоквартирного будинку розташованого по вул. Гарматній, 31-А у м. Києві було утворено ОСББ "Гарматна 31А" (Відповдіач) та зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про що внесено відповідний запис за № 1000731020000043435 від 22 жовтня 2020 р.
15 листопада 2020 р. рішенням загальних зборів ОСББ "Гарматна 31А" (протокол № 1 від 23 листопада 2020 р.) з 1 грудня 2020 р. усі функції з управління багатоквартирним будинком № 31-А по вул. Гараматній у м. Києві передано відповідачу.
Вказані обставини підтверджується поясненнями відповідача, наявними у матеріалах справи витягом, протоколом загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку № 1 від 23 листопада 2020 р., актом приймання-передачі житлового будинку в експлуатацію та обслуговування від 18 липня 2014 р.
Таким чином, з часу утворення та прийняття рішення про самостійне управління будинком до відповідача перейшли повноваження власника будинку, у т.ч. права і обов'язки за договором з доступу, укладеного раніше.
Заперечення з цього приводу суперечать вищевказаним вимогам чинного законодавства, тому є безпідставними.
Зі змісту заяви про уточнення позовних вимог від 1 жовтня 2021 р., пояснень представника позивача у судовому засіданні слідує, що заявлені вимоги фактично стосуються усунення перешкод у користуванні його майном, а саме, кабелем LT016-SM-04-0,06 км, комутатором Cisco 24-port 10/100+4-Port Gigabit SP Switch - 2 шт., шафою Vagos 7U з "крабовим" замком, модулем SFP-1SM-1550nm-3SC, витою парою UTP cat 5E 4PR (0,50мм) ССА PVC 305V=1бхт-14бхт, міні-боксом FOB-D009/12-1-12, ПВС 3х1 (провід гнучкий) 30м, касетою 3 гнізда без заземл., авт. вим. 1п6А - 2 шт., трубою гофр. Д16-30 м, патчкорд оптич. Patchcord OFPC-FC/UPC-SC/ UPC-3, стяжкою 120х2,5 чорн. (100шт.) 3 уп., яке розміщене у будинку № 31-А по вул. Гарматній у м. Києві.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України. Цими ж положеннями передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
У розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до вже наведених положень ст. 1 Закону доступ до інфраструктури об'єкта доступу - право замовника на користування елементами інфраструктури об'єкта доступу для розміщення, модернізації, експлуатаційного та технічного обслуговування технічних засобів телекомунікацій відповідно до законодавства та на підставі договору з доступу.
Згідно з поясненнями сторін з 27 березня 2021 р. відповідач припинив електропостачання належного позивачу обладнання та обмежив доступ представників позивача до свого будинку. При цьому, згідно з тими ж поясненнями обладнання позивача на об'єкті відповідача не вилучалося і не демонтовувалося.
Заявлені ж позивачем вимоги про усунення перешкод у користуванні майном (кабелем, комутатором, шафою, модулем, витою парою, міні-боксом, касетою та ін.) не спрямовані на захист його прав на доступ до інфраструктури об'єкта з метою використання її елементів у спосіб, визначений Законом, а суд після зміни позивачем предмету позову позбавлений можливості відповідно до вимог ч. 2 ст. 16 ЦК України захистити таке цивільне право іншим способом.
Крім того, всупереч вимог ст. 74 ГПК України позивачем не надано належних доказів розміщення у будинку відповідача саме заявленого майна.
Враховуючи наведене у позові відповідно до вимог ст. 16 ЦК України слід відмовити.
Оскільки у позові відмовлено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на позивача.
Питання відшкодування витрат по оплаті правової допомоги адвоката підлягає вирішенню в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд
у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Павутина.Нет" м. Києва відмовити.
Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.
Повне судове рішення складене 22 грудня 2021 року.
Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар