ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.12.2021Справа № 910/15732/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш папір плюс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Принт ОК"
про стягнення грошових коштів
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Кошляк М.І.
Представники учасників справи:
від позивача Волько А.І. (адвокат);
від відповідача не з'явилися.
В судовому засіданні 09.12.2021 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представника позивача, що повне рішення буде складено 23.12.2021 року.
24 вересня 2021 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява б/н від 24.09.2021 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш папір плюс" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Принт Ок" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором № НПП200528 від 28.05.2020 року у розмірі 2 450 473,09 грн. (два мільйони чотириста п'ятдесят тисяч чотириста сімдесят три гривні 09 копійок).
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № НПП200528 від 28.05.2020 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 року у справі № 910/15732/21 позовну заяву б/н від 24.09.2021 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш папір плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Принт Ок" про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Наш папір плюс" строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення даної ухвали.
29.09.2021 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш папір плюс" надійшла заява б/н від 28.09.2021 року «Про усунення недоліків позовної заяви».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/15732/21, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.10.2021 року.
В підготовчому засіданні 26.10.2021 року судом оголошувалася перерва.
За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.
Так, в підготовчому засіданні 23.11.2021 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/15732/21 до судового розгляду по суті на 26.10.2021 року.
В судовому засіданні 09.12.2021 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання 09.12.2021 року не з'явився.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
28.05.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Наш папір плюс" (надалі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Принт ОК" (надалі - відповідач, покупець) укладено договір № НПП200528 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, постачальник зобов'язується поставляти покупцю товар, а покупець зобов'язується приймати цей товар та сплачувати його на умовах, визначених цим договором.
В п. 2.4. договору визначено, що датою поставки є дата, вказана у видатковій накладній.
Пунктом 4.1. договору визначено, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється протягом 5 банківських днів від дати поставки в безготівковому порядку на поточний рахунок, якщо інше не буде визначено у додатках до договору.
Згідно з п. 3.2. договору загальна сума товару, що поставлений постачальником, але який не оплачений покупцем не може перевищувати 300 000,00 грн.
Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами договору та діє до 31 грудня 2021 року, але в будь-якому разі до моменту повного виконання сторонами договору своїх зобов'язань, включаючи сплату процентів за користування товарним кредитом, збитків та неустойки (штрафу, пені) (п. 11.1. договору).
Додатковою угодою № 1 від 01.09.2020 року сторони дійшли згоди викласти п. 4.2. договору у редакції, відповідно до якої загальна сума товару, що поставлений постачальником, але який не оплачений покупцем не може перевищувати 4 000 000,00 грн.
На виконання умов договору № НПП200528 від 28.05.2020 року позивач передав, а відповідач прийняв товар на суму 3 031 270,01 грн., що підтверджується видатковими накладними № 303 від 02.07.2020 року на суму 317 856,81 грн. (з урахуванням акту про збільшення ціни), № 306 від 07.07.2020 року на суму 293 716,80 грн. (з урахуванням акту про збільшення ціни), № 498 від 28.09.2020 року на суму 294 291,92 грн., № 529 від 06.10.2020 року на суму 38 862,00 грн., № 552 від 12.10.2020 року на суму 269 591,47 грн., № 558 від 15.10.2020 року на суму 305 398,92 грн., № 564 від 16.10.2020 року на суму 306 544,42 грн., № 588 від 23.10.2020 року на суму 566 717,84 грн., № 641 від 19.11.2020 року на суму 288 854,42 грн., № 644 від 20.11.2020 року на суму 287 926,42 грн., № 7 від 06.01.2021 року на суму 61 508,99 грн. Товар за видатковими накладними за якістю та кількістю прийнятий відповідачем без заперечень, про що свідчать підписи та печатки сторін на видаткових накладних.
За отриманий товар відповідач розрахувався лише частково на суму 580 796,92 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та банківською випискою, а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за договором в розмірі 2 450 473,09 грн.
Факт заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 2 450 473,09 грн. також підтверджується підписаним обома сторонами без заперечень актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.06.2020 року по 21.04.2021 року, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем за договором № НПП200528 від 28.05.2020 року станом на 21.04.2021 року становить 2 450 473,09 грн.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, як встановлено нормами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України.
Приписами ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.
Нормами ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
За приписами ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Як вже було встановлено судом вище, на виконання умов договору поставки № НПП200528 від 28.05.2020 року позивач передав, а відповідач прийняв товар на суму 3 031 270,01 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними.
Положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Строк оплати товару протягом 5 банківських днів від дати поставки (п. 4.1. договору).
Позивач вказує, що станом на момент звернення до суду з даним позовом за отриманий товар відповідач розрахувався частково у розмірі 580 796,92 грн., внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 2 450 473,09 грн.
Наявність, обсяг заборгованості відповідача у розмірі 2 450 473,09 грн. та настання строку виконання обов'язку щодо сплати не були спростовані відповідачем.
Крім того, суд зазначає, що право позивача на отримання грошових коштів за поставлений товар, прийнятий відповідачем без заперечень та зауважень, підлягає реалізації і захисту, оскільки укладений між сторонами договір є дійсним і обов'язковим для виконання сторонами, а отже, в силу приписів статей 204, 629 Цивільного кодексу України, породжує для його сторін відповідні права та обов'язки.
При цьому за змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.
Проте, матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано доказів повного або часткового виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки.
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та положень договору, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № НПП200528 від 28.05.2020 року у розмірі 2 450 473,09 грн.
Щодо витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У позовній заяві позивач зазначив, що поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. Докази понесених судових витрат будуть надані в заяві про відшкодування судових витрат.
07.12.2021 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами частини третьої статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 16.07.2020 року у справі № 909/452/19, 02.11.2020 року у справі № 922/3548/19 та 18.11.2019 року у справі № 923/1121/17.
В обґрунтування понесених витрат на правничу допомогу позивач надав наступні докази:
- копію договору про надання правової допомоги № 03-03/21 від 01.03.2021 року;
- копію додаткової угоди № 2 від 16.09.2021 року до договору № 03-03/21 від 01.03.2021 року;
- копію рахунку № 1 від 16.09.2021 року;
- копію платіжного доручення № 582 від 21.09.2021 року.
Представництво інтересів позивача у даній справі здійснював адвокат Волько А.І. на підставі ордеру серія АА № 1141905 від 24.09.2021 року.
На підтвердження наявності у Волько А.І. статусу адвоката надано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ № 1863 від 10.10.2017 року.
Від ТОВ "Принт ОК" клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно розміру заявлених витрат не надходило.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач надав належні та допустимі докази на доведення понесених ним витрат на правничу допомогу, пов'язаних з розглядом даної справи. Тому з огляду на задоволення позову та зважаючи на приписи ст. 129 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку розподілу судових витрат між сторонами, відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають судові витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Принт ОК" (ідентифікаційний код 40246641, адреса: 01054, м. Київ, вул. Ярославів вал, 13/2 Б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш папір плюс" (ідентифікаційний код 40828948, адреса: 03028, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 10, офіс 111) грошові кошти: основного боргу - 2 450 473,09 грн. (два мільйони чотириста п'ятдесят тисяч чотириста сімдесят три гривні 09 копійок), витрати на правничу допомогу - 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень) та судовий збір - 36 757,10 грн. (тридцять шість тисяч сімсот п'ятдесят сім гривень 10 копійок).
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 23.12.2021р.
Суддя О.В. Котков