ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.12.2021Справа № 910/16049/21
За заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Суддя: Мандичев Д.В.
секретар судового засідання Судак С.С.
Представники учасників:
боржник - ОСОБА_1 ,
керуючий реструктуризацією - Карасюк О.В.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2021 № 910/16049/21 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 27.10.2021.
20.10.2021 до суду надійшло клопотання боржника про залучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.10.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ). Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) за номером 67526 від 03.11.2021р. Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 01.02.2018 № 1846). Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 15.12.2021.
02.11.2021 до суду надійшло повідомлення по справі від Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації.
19.11.2021 до Господарського суду м. Києва надійшло повідомлення по справі від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України.
26.11.2021 до суду надійшов від керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Карасюка О.В. звіт про результати проведеної інвентаризації майна боржника та визначення його вартості.
29.11.2021 до Господарського суду м. Києва надійшла заява керуючого реструктуризацією продовження строків щодо подання до суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів та доказів про повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання.
29.11.2021 до суду надійшло клопотання керуючого реструктуризацією про залучення до матеріалів справи копії звіту про оцінку майна № 18-211129-005 від 29.11.2021.
30.11.2021 до Господарського суду м. Києва надійшов поточний звіт керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Карасюка О.В.
30.11.2021 до суду надійшло повідомлення по справі від Головного управління ДПС у м. Києві.
01.12.2021 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Юрспецфінанс" з грошовими вимогами до боржника на суму 26 637,25 грн.
02.12.2021 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» про долучення доказів до матеріалів справи на підтвердження розміру наявної заборгованості ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.12.2021 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Юрспецфінанс" про визнання кредитором боржника на суму 26 637,25 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 15.12.2021.
06.12.2021 до суду надійшов звіт керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Карасюка О.В. про результати перевірки декларації боржника.
06.12.2021 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання керуючого реструктуризацією про долучення до матеріалів справи повідомлень за результатами розгляду заявлених грошових вимог до боржника.
07.12.2021 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Фінанс" з грошовими вимогами до боржника на суму 55 199,00 грн.
07.12.2021 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Головного управління ДПС у Житомирській області з грошовими вимогами до боржника на суму 9 300,00 грн.
08.12.2021 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Акціонерного товариства "Універсал Банк" з грошовими вимогами до боржника на суму 60 336,92 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.12.2021 прийнято заяву Акціонерного товариства "Універсал Банк" про визнання кредитором боржника на суму 60 336,92 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 15.12.2021.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.12.2021 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Фінанс" про визнання кредитором боржника на суму 55 199,00 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 15.12.2021.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.12.2021 прийнято заяву Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання кредитором боржника на суму 9 300,00 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 15.12.2021.
13.12.2021 до суду надійшло клопотання керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Карасюка О.В. про долучення до матеріалів справи повідомлення за результатами розгляду заявлених кредиторських вимог до боржника.
У судове засідання, призначене на 15.12.2021, з'явилися боржник та керуючий реструктуризацією. Представники заявлених кредиторів у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
У відповідності до ч.1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Відповідно до ч.4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 14 днів з дня постановленої ухвали; дата засідання господарського суду, яке має відбутись не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Статтею 133 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів за зобов'язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна.
Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які таке майно забезпечує.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
У судовому засіданні, що відбулось 15.09.2021 судом розглянуто заяви кредиторів з вимогами до боржника.
Так, за наслідками дослідження заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника, визнанню кредитором ОСОБА_1 підлягає:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юрспецфінанс»
Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юрспецфінанс» із кредиторськими вимогами до боржника на суму 26 637,25 грн. надійшла до суду 01.12.2021, тобто була подана у строк, встановлений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, та обґрунтована наступним.
06.09.2019 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 010/2549/82/642619, відповідно до умов якого Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» передає ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 20 000,00 грн. із процентною ставкою у розмірі 48 % річних на кредитну картку на умовах строковості, зворотності, оплатності, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути Кредит до 06.09.2023 та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Кредитного договору.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Укладений між Банком та ОСОБА_1 . Кредитний договір № 010/2549/82/642619 від 06.09.2019 за своєю правовою природою є кредитним договором, до положень якого також застосовуються приписи Цивільного кодексу України щодо позики.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 ГК України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до приписів статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Факт невиконання ОСОБА_1 зобов'язань за Кредитним договором № 010/2549/82/642619 від 06.09.2019 підтверджується боржником у тому числі у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
У подальшому, 09.04.2020 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» (надалі - Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» (надалі - Новий кредитор) укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-31-F, відповідно до п. 2.1 якого на умовах та в порядку, встановленому цим Договором та відповідно до ст. 512 - 519 Цивільного кодексу України, Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а Новий кредитор приймає належні Первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах боржників.
Пунктом 2.2 Договору визначено, що за цим Договором здійснюється відступлення прав вимоги щодо портфелей заборгованості, сформованих Первісним кредитором за власним рішенням та визначеною ним періодичністю у відповідності до критеріїв, визначених у Додатку № 1 до Договору в межах загальної суми (без урахування пені) за всіма портфелями заборгованості 120 000 000,00 грн.
Пунктом 2.3 Договору встановлено порядок відступлення прав вимоги щодо кожного сформованого портфеля заборгованості.
Згідно з п. 2.4 Договору внаслідок передачі (відступлення) прав вимоги за цим Договором, Новий кредитор заміняє Первісного кредитора у Кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості і відповідно вказані у реєстрі(ах) боржників, та набуває прав грошових вимог Первісного кредитора, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань за кредитними договорами. Сторони погодили, що кожен наступний реєстр боржників доповнює, а не замінює попередній. Права вимоги переходять до Нового кредитора в повному обсязі, безвідривно та без можливості зворотнього викупу.
30.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» (надалі - Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юрспецфінанс» (надалі - Новий кредитор) укладено Договір відступлення права вимоги № 30-08/21-F, відповідно до п. 2.1 якого на умовах та в порядку, встановленому цим Договором та відповідно до ст. 512 - 519 Цивільного кодексу України, Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а Новий кредитор приймає належні Первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах боржників.
Пунктом 2.2 Договору визначено, що за цим Договором здійснюється відступлення прав вимоги щодо портфелю заборгованості, сформованого у відповідності до критеріїв, визначених у Додатку № 1 до Договору в межах загальної суми (без урахування пені) за всіма портфелями заборгованості 30 983 150,35 грн.
Пунктом 2.3 Договору встановлено порядок відступлення прав вимоги щодо кожного сформованого портфеля заборгованості.
Згідно з п. 2.4 Договору внаслідок передачі (відступлення) прав вимоги за цим Договором, Новий кредитор заміняє Первісного кредитора у Кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості і відповідно вказані у реєстрі(ах) боржників, та набуває прав грошових вимог Первісного кредитора, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань за кредитними договорами. Сторони погодили, що кожен наступний реєстр боржників доповнює, а не замінює попередній. Права вимоги переходять до Нового кредитора в повному обсязі, безвідривно та без можливості зворотнього викупу.
Пунктом 7.1 Договору визначено, що він набирає силу з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і скріплення печатками та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань по Договору.
Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За положеннями ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 516 Цивільного кодексу України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст. 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Таким чином, до ТОВ «Фінансова компанія «Юрспецфінанс» перейшло на підставі укладеного з ТОВ «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» договору відступлення права вимоги № 30-08/21-F від 30.08.2021 право вимоги до боржника на суму 26 637,25 грн.
Беручи до уваги той факт, що кредиторські вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Юрспецфінанс» є обґрунтованими, документально підтвердженими та визнаними боржником, суд дійшов висновку про визнання останнього кредитором боржника на суму 26 637,25 грн. з віднесенням до вимог другої черги.
Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.
Акціонерне товариство «Універсал Банк»
Заява Акціонерного товариства «Універсал Банк» із грошовими вимогами до боржника на суму 60 336,92 грн. надійшла до суду 08.12.2021, однак була відправлена 02.12.2021, що підтверджується штампом поштового відділення Укрпошти, а отже заява подана у строк, визначений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Зазначена заява із грошовими вимогами до ОСОБА_1 обґрунтована наступним.
25.11.2018 ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 25.11.2018.
Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі - Договір). Підписавши Анкету-заяву Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язується виконувати його умови.
Окрім того, в Анкеті Позичальник підтверджує, що усе листування щодо цього Договору просить здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов Договору.
Отже, з 25.11.2018 між ПАТ «Універсал Банк» (надалі - Позикодавець) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник) укладено Договір, відповідно до умов якого Позичальнику надано кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі до 100 000,00 грн., з можливістю його коригування, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,2 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (38,4 % річних), зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом понад встановлені строки у розмірі 6,4 % на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом (76,8 річних). З вересня 2020 року відсоткові ставки зменшені: 3,1 % на місяць за користування кредитом (37,2 % річних) та 6,2 % за користування кредитом понад встановлений строк (74,4 % річних).
Відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» найменування юридичної особи змінено на Акціонерне товариство «Універсал Банк».
Згідно з п. 1.1 Статуту Акціонерного товариства «Універсал Банк» банк є правонаступником усіх прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк».
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 ГК України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до приписів статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Враховуючи, що кредиторські вимоги АТ «Універсал Банк» є обґрунтованими, документально підтвердженими та визнаними боржником, суд дійшов висновку про визнання останнього кредитором боржника на суму 60 336,92 грн. заборгованості за тілом кредиту з віднесенням до вимог другої черги.
Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс»
Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» із грошовими вимогами до ОСОБА_1 на суму 55 199,00 грн. надійшла до суду 07.12.2021, однак була відправлена 01.12.2021, що підтверджується печаткою відділення Укрпошти, а отже заява подана у строк, встановлений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Зазначена заява із грошовими вимогами до боржника обґрунтована наступним.
12.02.2021 між ОСОБА_1 (надалі - Позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» (надалі - Кредитодавець) укладено Договір № 10003152404 про надання споживчого кредиту, відповідно до п. 1.1 якого Товариство зобов'язується надати Позичальникові кредит у гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним відповідно до умов цього Договору та виконати інші обов'язки, передбачені цим Договором.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що сума, на яку надається кредит, складає 15 000,00 грн.
Згідно з п. 1.3 Договору строк надання кредиту становить 21 календарний день. Дата повернення кредиту вказується у Графіку платежів/розрахунків, що є Додатком № 1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Пунктом 1.4 Договору визначено порядок нарахування процентів за користування кредитом.
З урахуванням Додаткових угод про зміну умов договору № 10003152404 від 12.02.2021 строк наданого кредиту продовжено до 23.04.2021. При цьому зазначено, що Договір діє до повного виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим Договором.
Виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» за вказаним Договором підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі Онлайн» № 272/11 від 30.11.2021 про перерахування на картковий рахунок Позичальника грошових коштів у розмірі 15 000,00 грн.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 ГК України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до приписів статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Оскільки кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» є обґрунтованими, документально підтвердженими та визнаними боржником, суд дійшов висновку про визнання останнього кредитором боржника на суму 55 199,00 з віднесенням до вимог другої черги.
Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн. При цьому суд зазначає, що згідно із ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно підпункту 10 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду заяви кредитора заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з положеннями Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено, що у 2021 році місячний прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 270,00 грн.
Отже, судовий збір за подання заяви про грошові вимоги становить 4 540,00 грн.
Головне управління ДПС у Житомирській області
Заява Головного управління ДПС у Житомирській області із грошовими вимогами до боржника у розмірі 9 300,00 грн. надійшла до суду 07.12.2021, однак була відправлена 25.11.2021, що підтверджується печаткою відділення Укрпошти на поштовому конверті, а отже заява була подана у строк, визначений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Обгрунтовуючи подану заяву, заявник зазначає, що у ОСОБА_1 наявна заборгованість по сплаті єдиного податку фізичних осіб у розмірі 6 000,00 грн. та заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску у розмірі 3 300,00 грн.
Заборгованість ОСОБА_1 по сплаті єдиного податку фізичних осіб нарахована відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 062320239008 від 19.10.2020, згідно з якою боржник відноситься до 2 групи платника єдиного податку фізичних осіб з місячною ставкою у розмірі 20 % до розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює зміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Підпунктом 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України визначено, що до другої групи платників єдиного податку належать фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Згідно з пп. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України доходом платника єдиного податку (фізичної особи-підприємця) є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетний грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Пунктом 292.9 статті 292 Податкового кодексу України визначено, що доходи фізичних особи-платника єдиного податку, отримані в результаті провадження господарської діяльності та оподатковані згідно з цією главою, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи, визначеного відповідно до розділу IV цього Кодексу.
Відповідно до п. 292.13 ст. 292 Податкового кодексу України дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 цього Кодексу.
Згідно з п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Підпунктом 2 пункту 293.2 статті 293 Податкового кодексу України визначено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.
Пунктом 294.2 статті 294 Податкового кодексу України визначено, що податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
Згідно з п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більше як до кінця поточного звітного року.
Пунктом 295.2 статті 295 Податкового кодексу України визначено, що нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Відповідно до п. 296.2 ст. 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 цього Кодексу, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Підпунктом 296.5.2 пункту 296.5 статті 296 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку другої групи у податковій декларації окремо відображають: 1) щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 цього Кодексу; 2) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку; 3) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу).
Дослідивши подані докази, судом встановлено, що у ОСОБА_1 наявна заборгованість по сплаті єдиного податку фізичних осіб у розмірі 6 000,00 грн.
Відповідно п. 3-1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 (далі - Закон № 2464- VI), що податкові органи - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його територіальні органи
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та не регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно п. 10 ст.1 Закону № 2464- VI страхувальниками є - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Згідно п.2 ч.1 ст.4 вищевказаного Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців)
Відповідно до ст.4 Закону №2464-VI боржник є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державного соціальне страхування.
Згідно з п. 2 ст.6 Закону № 2464- VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Частинами 1,5 ст. 9 Закону №2464- VI визначено, що єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюється в натуральній формі. Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).
Згідно з ч.8 ст.9 Закону №2464- VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Відповідно п.6 ст. 1 Закону №2464- VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
На підставі ч.12 ст.9 Закону 2464- VI, встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Заявлена Головним управлінням ДПС у Житомирській області заборгованість боржника по сплаті єдиного соціального внеску у розмірі 3 300,00 грн. підтверджується звітом про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску № 1013853 від 11.01.2021.
Заявлені вимоги податкового органу визнані боржником та керуючим реструктуризацією у повному обсязі, що підтверджується повідомленням за результатами розгляду кредиторських вимог до ОСОБА_1 .
За таких обставин, суд дійшов висновку про визнання Головного управління ДПС у Житомирській області кредитором боржника на суму 9 300,00 грн. з віднесенням 3 300,00 грн. до першої черги та 6 000,00 грн. - другої черги задоволення вимог кредиторів.
Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.
З огляду на викладене, суд вважає за доцільне закінчити попереднє засідання.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 45, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Визнати кредитором у справі № 910/16049/21 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 :
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юрспецфінанс» з грошовими вимогами на суму 31 177,25 грн., з яких 4 540,00 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 26 637,25 грн. - вимоги другої черги;
- Акціонерне товариство «Універсал Банк» з грошовими вимогами на суму 64 876,92 грн., з яких 4 540,00 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 60 336,92 грн. - вимоги другої черги;
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» з грошовими вимогами на суму 59 739,00 грн., з яких 4 540,00 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 55 199,00 грн. - вимоги другої черги;
- Головне управління ДПС у Житомирській області з грошовими вимогами на суму 13 840,00 грн., з яких 4 540,00 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 3 300,00 грн. - вимоги першої черги, 6 000,00 грн. - вимоги другої черги.
2. Зобов'язати керуючого реструктуризацією сформувати реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
3. Зобов'язати керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 29.12.2021.
4. Керуючому реструктуризацією боржника строк до 19.01.2022 подати до Господарського суду м. Києва план реструктуризації боргів боржника.
5. Визначити дату проведення судового засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі, розгляд клопотання на 26.01.22 о 11:50 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 7.
6. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» (010221, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 7, прим. 103, код ЄДРПОУ 40284315) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір за подачу заяви із кредиторськими вимогами до боржника у розмірі 422 (чотириста двадцять дві) грн. 00 коп.
7. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі та керуючому реструктуризацією.
Ухвала набирає законної сили в порядку ч.ч. 4, 5 ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє провадження у справі про банкрутство.
Повний текст ухвали складено 22.12.2021
Суддя Д.В. Мандичев