ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.12.2021Справа № 910/14524/21
Господарський суд міста Києва, у складі судді Баранов Д.О., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" про розподіл судових витрат у справі № 910/14524/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, будинок 32 літера А, 3-й поверх; ідентифікаційний код: 41564379)
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код: 40075815)
про стягнення 10 385, 97 грн
Представники сторін: не викликались
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" задоволено та стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" штраф за несвоєчасну доставку вантажу в розмірі 10 385 грн 97 коп. та судовий збір в розмірі 2 270 грн 00 коп.
13.12.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про розподіл судових витрат, до якого позивачем долучено додаткові докази понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 500, 00 грн, які товариство і просить суд стягнути з відповідача.
Також позивач просить суд поновити строк для подання зазначених доказів підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу.
Суд, дослідивши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" про розподіл судових витрат зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Суд зазначає, що рішення суду у справі № 910/14524/21 постановлено 30.11.2021, а тому враховуючи положення ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України додаткові докази щодо розміру понесених витрат повинні були б бути подані позивачем до суду не пізніше ніж до 06.12.2021 (оскільки 05.12.2021 вихідний день).
Однак, клопотання позивача разом з додатковими доказами надійшло до суду 13.12.2021, а 08.12.2021 було здано до відділення поштового зв'язку.
Водночас, позивач звертає увагу суду на те, що рішення суду від 30.11.2021 станом на 08.12.2021 ним отримано не було, що в свою чергу є об'єктивною та поважною причиною для поновлення строку, який закріплено ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
При тому суд зазначає, що згідно наявного в матеріалах справи рекомендованого поштового повідомлення № 0105491621059 рішення суду від 30.11.2021 було отримано представником позивача 10.12.2021.
Відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно зі ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Таким чином, з огляду на обґрунтування клопотання позивача щодо неможливості подачі додаткових доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу у встановлений законом строк, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем підстави пропуску процесуального строку є поважними, а відтак процесуальний строк на подання додаткових доказів підлягає поновленню.
Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Отже, за приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України слідує, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Так, згідно ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати сторін, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем у якості доказів понесених ним витрат на професійну правову допомогу до суду надано: копію договору № 17-01 про надання правової допомоги від 04.01.2021; ордер серії СА № 1008174 від 01.09.2021; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК № 001243 від 16.12.2019; акт № 17-01/36 виконаних робіт від 01.09.2021 на суму 4 000, 00 грн; рахунок на оплату № 17-01/36 від 01.09.2021 на суму 4 000, 00 грн; платіжне доручення № 6559 від 01.09.2021; акт № 17-01/55 виконаних робіт від 08.12.2021 на суму 2 500, 00 грн; рахунок на оплату № 17-01/55 від 08.12.2021 на суму 2 500, 00 грн; платіжне доручення № 6625 від 08.12.2021 на суму 2 500, 00 грн.
Суд вказує, що надані позивачем акти виконаних робіт № 17-01/36 від 01.09.2021 та № 17-01/55 від 08.12.2021 підписано представниками сторін, що в свою чергу підтверджує факт надання адвокатом послуг згідно зазначеного переліку та прийняття позивачем (клієнтом) таких послуг без зауважень та заперечень.
Також із наданих позивачем доказів вбачається, що згідно платіжних доручень № 6559 від 01.09.2021 та № 6625 від 08.12.2021 адвокатські послуги позивачем було оплачено в повному обсязі, а саме в розмірі 6 500, 00 грн.
Заперечень з боку відповідача щодо розміру та обсягів заявлених позивачем судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в матеріалах справи немає.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - у разі задоволення позову - на відповідача.
Підсумовуючи викладене вище та з огляду на надані позивачем докази понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи категорії, складність справи та відсутність заперечень з боку відповідача, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем витрати є реальними та фактично понесеними в межах розгляду справи № 910/14524/21 оскільки адвокатські послуги є такими що надані, а тому суд дійшов висновку щодо задоволення клопотання позивача та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 500, 00 грн.
Керуючись ст. 113, 119, 123, 129, 221, 237 та 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" про розподіл судових витрат - задовольнити.
2. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" процесуальний строк для подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу.
3. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код: 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, будинок 32 літера А, 3-й поверх; ідентифікаційний код: 41564379) витрати на професійну правничу допомогу в розмір 6 500 (шість тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.
4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 22.12.2021
Суддя Д.О. Баранов