номер провадження справи 35/90/20
22.12.2021 Справа № 908/1522/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Топчій О.А.,
за участю секретаря судового засідання Авраменко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення у справі №908/1522/20
за позовом Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, б. 14)
до відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення коштів
за участю представників сторін:
від заявника (відповідача у справі): не з'явився.
від позивача: не з'явився.
09.12.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення у справі №908/1522/20.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.07.2021 заява про відстрочку виконання рішення у справі №908/1522/20 передано на розгляд судді О.А. Топчій.
Ухвалою суду від 09.12.2021 прийнято заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення у справі №908/1522/20 до розгляду, розгляд заяви призначено на 22.12.2021.
В судове засідання 22.12.2021 представники сторін не з'явилися.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Враховуючи обмежений строк розгляду заяви про відстрочення виконання рішення, а також те, що сторони належним чином повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання, суд вважає за можливе розглянути заяву відповідача за відсутності представника позивача.
В обґрунтування заяви відповідач посилається на те, що вона страждає важким захворюванням (D32.0 - Оболонок головного мозку. Внемозкова пухлина правого ММК. Вестібулоатактичний с-м Лікворно-гипертензіонний), та потребує проведення оперативного втручання та постійного лікування, пенсіонер, інвалід 3-ї групи, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначає, що ухвалами Господарського суду Запорізької області від 05.11.2020 та від 14.07.2021 у справі № 908/1522/20 виконання судового рішення було відстрочено до 05.05.2021 та 07.09.2021. За цей період стан здоров'я боржника не поліпшився, що підтверджується висновками Магнітно-резонансної томографії головного мозку від 22.05.2021, консультаційними висновками спеціаліста (лікаря-нейрохірурга та лікаря-ендокринолога) від 10.06.2021, випискою з медичної карти стаціонарного хворого №13947 від 27.09.2021, консультаційним висновком спеціаліста від 02.09.2021, довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією №406028. Оперативне втручання здійснити неможливо у зв'язку з обмеженням в проведеннях поточних хірургічних операцій пов'язаних з оголошенням карантину, у зв'язку з чим просить суд розстрочити виконання рішення суду у справі № 908/1522/20 строком на 1 рік згідно запропонованого графіка (рівними частинами щомісячно), оскільки виконання рішення одразу і в повному обсязі ускладнить майновий стан родини та поставить боржника у дуже скрутне матеріальне становище та не дасть змоги здійснити лікування та подальшу реабілітацію, що задасть шкоди членам родити та дитині заявниці.
22.12.2021 від позивача на електронну адресу суду надійшли заперечення на заяву відповідача (без ЕЦП). Позивач вважає, що відповідач вже скористався своїм правом на відстрочення виконання судового рішення, а відтак заява про розстрочення виконання судового рішення задоволенню не підлягає.
Дослідивши надані докази в обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви, виходячи з наступного.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.09.2020 задоволено позовні вимоги ПАТ “Запоріжжяобленерго” та стягнуто з ОСОБА_1 борг за недораховану електроенергію у розмірі 98 008,73 грн та судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.
20.10.2020 видано відповідний наказ про примусове виконання судового рішення.
Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.
Статтею 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
В пункті 7.1.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” № 9 від 17.10.2012 наведено визначення терміну “розстрочка”. Так, розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Відповідно до п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду № 9 від 17.10.2012 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Суд наголошує, що відстрочка за своєю суттю є відкладенням (перенесенням) виконання рішення на новий строк, який визначається судом, та не є підставою для звільнення від його виконання (від відповідальності за його невиконання).
Зі змісту приписів статті 331 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що відстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується після набрання рішенням законної сили, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Як свідчить судова практика, до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для відстрочення його виконання, належать: стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутне матеріальне становище боржника тощо.
В рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Суд звертає увагу на те, що надання розстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії", заява № 22774/93, пункт 74).
Таким чином, для з'ясування обставин, чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.
Розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 920/199/16.
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи зазначене вище, оцінивши наведені заявником посилання на обставини, які ускладнюють виконання рішення суду (тяжке захворювання боржника - фізичної особи), надані заявником до заяви документи, суд дійшов висновку, що наведені заявником обставини підтверджують наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим його виконання у розумінні частини 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, судом враховано, що ухвалами суду вже двічі боржнику надавалося відстрочення виконання судового рішення.
Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони, якою у даному випадку є позивач.
В той же час, за практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).
З огляду встановлені вище судом обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду у справі №908/1522/20.
За таких обставин, зважаючи на встановлені факти та обставини, які підтверджують ускладнення виконання рішення відповідачем, з урахуванням балансу майнових інтересів сторін, виходячи із загальних засад, встановлених нормою статті 3 Цивільного кодексу України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи фізичний стан відповідача - фізичної особи, з метою недопущення погіршення фінансового стану відповідача, а також з метою недопущення порушення прав та законних інтересів позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви відповідача та розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 08.09.2020 у справі №908/1522/20 строком на шість місяців зі сплатою заборгованості рівними частинами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 234, 235, 331 ГПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення у справі №908/1522/20 задовольнити частково.
Розстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 10.09.2020 у справі №908/1522/20 строком на 6 (шість) місяців та затвердити наступний графік виконання судового рішення: січень - 16 334,78 грн, лютий - 16 334,78 грн, березень - 16 334,78 грн, квітень - 16 334,78 грн, травень - 16 334,78 грн, червень - 16 334,83 грн та 2102,00 грн (судовий збір).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 23.12.2021.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 23.12.2021.
Суддя О.А. Топчій