номер провадження справи 22/38/21
22.12.2021 Справа № 908/3140/21
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
При секретарі судового засідання Шолоховій С.В.
за участю представників учасників справи:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився
Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/3140/21
за позовом: Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” (пр. Перемоги, буд. 65, м. Київ, 03117)
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” (пр. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068)
про стягнення 11485,09 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
Приватне акціонерне товариство “Страхова група “ТАС” звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою (вих. № 03140/0121 від 25.10.2021) до Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” про стягнення 11485,09 грн. страхового відшкодування.
Позов обґрунтований ст. 27 Закону України “Про страхування”, ст. 36 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст. 993, 1188, 1194 ЦК України.
За умовами договору добровільного страхування наземного транспорту № FO-828368 від 17.10.2020 позивачем було виплачено власнику транспортного засобу Renault Logan, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , страхове відшкодування у розмірі 14085,09 грн. внаслідок настання 26.03.2021 страхового випадку - ДТП за участі автомобіля марки Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (водій ОСОБА_1 ). Оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивач має право зворотної вимоги до відповідача у сумі 11485,09 грн. (за вирахуванням франшизи у розмірі 2600,00 грн.). Позивач 12.04.2021 направив відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування, яка була отримана 16.04.2021. Відповідач претензію не задовольнив, листа про відмову у виплаті страхового відшкодування не надходило.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
Відповідач відзив на позов не надав, своїм правом на захист не скористався. Останнім днем строку для подання відзиву на позовну заяву було 22.11.2021.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 29.10.2021 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3140/21 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.11.2021 суддею Ярешко О.В. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3140/21 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання призначено на 01.12.2021.
Ухвалою суду від 01.12.2021 у судовому засіданні оголошувалась перерва до 22.12.2021.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися. Про дату, час і місце судового слухання справи повідомлені відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.
Позивач згідно з клопотанням вих. № 03342/0121 від 16.11.2021, що надійшло до суду 19.11.2021, просив розгляд справи проводити за відсутності його представника.
Ухвала про відкриття провадження у даній справі та призначення справи до судового розгляду отримана представником відповідача 05.11.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України"). Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення Суду від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України"). До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (рішення Суду від 21.10.2010 у справі "Білий проти України").
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Разом з тим, ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" Європейським судом з прав людини наголошено, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді.
Згідно з ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності сторін судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представників сторін. Суд також враховує, що явка представників сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалася.
У судовому засіданні 22.12.2021 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.
4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують.
17.10.2020 між Приватним акціонерним товариством “Страхова група “ТАС” (позивач, страховик за договором) та ОСОБА_2 (страхувальник) був укладений договір № FO-00828368 добровільного комплексного страхування транспортних ризиків стосовно транспортного засобу - Renault Logan, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (поліс № АР/8639901).
Як встановлено судом, 26.03.2021 о 07:45 год. у м. Дніпро, вул. Передова, 272, сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу Renault Logan, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ), під керуванням водія ОСОБА_3 , та транспортного засобу Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 .
Внаслідок ДТП був пошкоджений транспортний засіб Renault Logan, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (задня центральна частина).
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21.04.2021 у справі № 199/2607/21 визнано ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (ДТП, що сталося 26.03.2021). Вказане судове рішення набрало чинності 06.05.2021.
Страхувальник ОСОБА_2 звернулася до страховика (позивача) з заявою про настання події від 26.03.2021.
29.03.2021 був складений акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) автомобіля Renault Logan, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якому міститься опис пошкоджень автомобіля.
Згідно ремонтної калькуляції № 08993_05 від 31.03.2021, вартість ремонту пошкодженого автомобіля Renault Logan, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , склала 14085,09 грн. за вирахуванням зношення запчастин (НЗС).
ПрАТ “Страхова група “ТАС” був складений страховий акт № 09395/05/921 від 01.04.2021, відповідно до якого сума страхового відшкодування по страховій події 26.03.2021 з автомобілем Renault Logan, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , склала 14085,09 грн.
Згідно платіжного доручення № 172322 від 02.04.2021 позивач перерахував на рахунок ОСОБА_2 суму 14085,09 грн. страхового відшкодування.
Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” (відповідач), що підтверджується полісом обов'язкового страхування серії АР № 000916464, який був діючим на 26.03.2021 (станом на час скоєння ДТП). Розмір франшизи за даним полісом - 2600 гривень 00 коп.
Позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою (вих. № 01654/9221 від 12.04.2021), просив перерахувати сплачене ПрАТ “Страхова група “ТАС” страхове відшкодування у розмірі 14085,09 грн. на вказаний розрахунковий рахунок позивача. До заяви додані копії документів на підтвердження здійсненої виплати. Вказана заява була отримана відповідачем 16.04.2021, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідь на вказану заяву у матеріалах справи відсутня та відповідачем не подана.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов'язане з виконанням цими особами обов'язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов'язання.
Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
З огляду на встановлену у наведеній вище нормі чинного законодавства презумпцію вини, відповідач звільняється від обов'язку відшкодування шкоди в тому випадку, якщо доведе, що шкода завдана не з його вини.
У матеріалах справи наявна копія постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21.04.2021 у справі № 199/2607/21, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (ДТП, що сталося 26.03.2021). У вказаній постанові встановлено вину водія ОСОБА_4 , дії ОСОБА_4 кваліфіковані судом за ст. 124 КУпАП. Вказана постанова, згідно відмітки, набрала чинності 06.05.2021.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.
Враховуючи приписи ст. 75 ГПК України, при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов'язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 234/16272/15-ц.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України “Про страхування”, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Аналогічний припис викладений у ст. 988 ЦК України.
Статтею 9 вказаного вище Закону передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Як встановлено судом, позивач (страховик) виконав зобов'язання перед своїм страхувальником за договором FO-00828368 добровільного комплексного страхування транспортних ризиків та на підставі страхового акту № 09395/05/921 від 01.04.2021 та заяви страхувальника здійснив страхову виплату у загальній сумі 14085,09 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 172322 від 02.04.2021.
У справі, що розглядається, спір виник між двома страховими компаніями щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку з виплатою коштів за договором добровільного майнового страхування.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Статтею 18 Закону України “Про страхування” визначено, що факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі № 910/7449/17 викладено правову позицію, що згідно з положеннями статті 11 ЦК України заподіяння внаслідок ДТП шкоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов'язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) ОСЦПВВНТЗ, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов'язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов'язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків. У такому випадку потерпілий виступає кредитором стосовно винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, які зі свого боку є боржниками у відповідному зобов'язанні згідно з визначеними законодавством межами їх відповідальності.
За змістом статей 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, установлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Отже, з виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов'язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди відповідно до приписів статті 512 ЦК України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов'язаннях: у деліктному зобов'язанні винуватця; у зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов'язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов'язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов'язанні винуватця; зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).
Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи норми ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування", якими регулюються правовідносини між сторонами у справі, позивач - ПрАТ “Страхова група “ТАС” , виплативши страхове відшкодування потерпілому за договором майнового страхування, отримав від останнього права кредитора до ТДВ “Страхова компанія “Кредо”, яке застрахувало цивільно-правову відповідальність власника автомобіля Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , перед третіми особами за шкоду, завдану внаслідок експлуатації цього транспортного засобу.
Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ч. 36.2 ст. 36 даного Закону, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
У відповідності до п. 12.1 ст. 12 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Аналогічний припис викладений у ст. 9 Закону України "Про страхування".
Згідно полісу АР/000916464, франшиза встановлена у розмірі 2600,00 грн. Відтак, сума грошових коштів, що підлягає стягненню з відповідача в порядку суброгації, складає 11485,09 грн. (14085,09 грн. (виплачене страхове відшкодування) - 2600,00 грн. (франшиза).
Відповідно до ст. 7 ГПК України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін (ст. 2 ГПК України).
Згідно приписів ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач проти позову не заперечив, доказів сплати суми 11485,09 грн. суду не подав.
Таким чином, з відповідача на користь позивача стягується 11485,09 грн. страхового відшкодування.
Позов задовольняється судом повністю.
6. Судові витрати
Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Таким чином, судовий збір у сумі 2270,00 грн. покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” (пр. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, код ЄДРПОУ 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” (пр. Перемоги, буд. 65, м. Київ, 03117, код ЄДРПОУ 30115243) 11485 (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) грн. 09 коп. страхового відшкодування, 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.
Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 23 грудня 2021.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко