вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
23.12.2021м. ДніпроСправа № 904/8476/21
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали
за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради м. Дніпро
до Акціонерного товариства "Дніпровський електровозобудівний завод" м. Дніпро
про стягнення суми боргу в розмірі 463226грн.12коп., пені в розмірі 33193грн.12коп., 3% річних в розмірі 7656грн.91коп., інфляційну складову в розмірі 14114грн.05коп.
Без представників сторін.
ВСТАНОВИВ: Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернулось до Акціонерного товариства "Дніпровський електровозобудівний завод" з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 463226грн.12коп., пені в розмірі 33193грн.12коп., 3% річних в розмірі 7656грн.91коп., інфляційну складову в розмірі 14114грн.05коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язання з оплати вартості одержаної теплової енергії за листопад 2020-квітень 2021 на підставі договору про постачання теплової енергії №051482 від 21.10.2013 (з додатковими угодами).
Позивач зазначає, що між Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" та Державним підприємством "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування" був укладений договір про постачання теплової енергії №051482 від 21.10.2013.
На підставі рішення Дніпропетровської міської ради "Про надання дозволу на передачу з балансу КП "Дніпропетровські міські теплові мережі" на баланс КП "Теплоенерго" об'єктів і мереж теплопостачання" №28/12 від 27.07.2016, акту приймання - передачі об'єктів і мереж теплопостачання, позивач отримав від КП "Дніпропетровські міські теплові мережі" засоби для теплопостачання приміщень відповідача.
Позивач зазначає, що запропонував відповідачеві внести зміни до договору від 21.10.2013 щодо сторін та їх реквізитів, пов'язані із зміною енергопостачальної організації, та вручив відповідачеві для підписання примірники додаткової угоди. Відповідач не повернув позивачу підписану додаткову угоду. Посилаючись на пункт 3.4 цієї додаткової угоди, статті 642, 644 Цивільного кодексу України, позивач стверджує, що додаткова угода до договору вважається погодженою, а КП "Теплоенерго" набуло усіх прав та обов'язків сторони-виконавця за основним договором.
Позивач вказує, що до договору від 21.10.2013 сторонами були підписані додаткові угоди №1 від 15.02.2017 та від 10.08.2021 щодо - зміни найменування споживача (відповідача); переходу до Акціонерного товариства "Дніпровський електровозобудівний завод" всіх прав та обов'язків за договором №051482 від 21.10.2013 про постачання теплової енергії гуртожитку по вул. Кобзарська, буд.1.
Позивач повідомляє, що відповідно до пунктів 5.1, 5.4 договору №051482 від 21.10.2013 облік споживання теплової енергії здійснюється за показниками приладів обліку за адресою: вул. Червоних Бійців, буд. 1. Надані відповідачем відомості про фактичне споживання теплової енергії були зафіксовані в актах споживання теплової енергії, відображені в актах прийому-передачі теплової енергії та прийняті до подальших розрахунків. Рахунки та акти направлялися відповідачеві на юридичну адресу.
Позивач стверджує, що поставлена та одержана відповідачем протягом листопада 2020 - квітня 2021 теплова енергія на суму 463226грн.12коп. не оплачена на момент звернення до суду.
Враховуючи дати отримання, позивач визначив дати граничних строків оплати та початку порушення зобов'язання:
- за листопад 2020 року - вручення - 25.01.2021, граничний термін для остаточної оплати -01.02.2021, початок порушення зобов'язання - 02.02.2021;
- за грудень 2020 року - вручення - 25.01.2021, граничний термін для остаточної оплати - 01.02.2021, початок порушення зобов'язання - 02.02.2021;
- за січень 2021 року - вручення - 22.02.2021, граничний термін для остаточної оплати - 01.03.2021, початок порушення зобов'язання - 02.03.2021;
- за лютий 2021 року - вручення - 17.03.2021, граничний термін для остаточної оплати -22.03.2021, початок порушення зобов'язання - 23.03.2021;
- за березень 2021 року - вручення - 19.04.2021, граничний термін для остаточної оплати -26.04.2021, початок порушення зобов'язання - 27.04.2021;
- за квітень 2021 року - вручення - 12.05.2021, граничний термін для остаточної оплати -17.05.2021, початок порушення зобов'язання - 18.05.2021.
Позивач також нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 33193грн.12коп., 3%річних в розмірі 7656грн.91коп., інфляційну складову в розмірі 14114грн.05коп.
Також позивач просить визнати справу малозначною та розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі. Задоволено клопотання позивача про визнання справи малозначною. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами справи.
Запропоновано відповідачу у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.
Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4930018000140 ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2021 отримана відповідачем 29.10.2021, про що свідчить підпис представника відповідача на зазначеному повідомленні.
Таким чином, останнім днем для подання відповідачем до суду відзиву на позовну заяву було 15.11.2021. Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не подав. З огляду на наведене справа розглядається за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією позивача, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.
Між Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (далі - енергопостачальна організація), та Державним підприємством "Дніпропетровський науково - виробничий комплекс "Електровозобудування" (далі - споживач) укладений договір про постачання теплової енергії №051482 від 21.10.2013 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Пунктом 5.1 договору визначено, що згідно правил користування тепловою енергією, споживач зобов'язується встановити прилади обліку теплової енергії. Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, встановленими на вводах на опалення розрахунковим способом за адресою: вул. Червоних Бійців, 1, м. Дніпропетровськ.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, за результатом якого підписується акт (в 2-х примірниках) на відпуск - отримання теплової енергії за формою додатка №4.
Споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку №1 до цього договору, за власним платіжним дорученням з зазначенням періоду за який він сплачує (пункт 7.3 договору).
Згідно пункту 7.4 договору остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.
За приписами пункту 11.1 договору, він набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.10.2016.
Пунктом 11.4 договору передбачено, що він вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії, про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку. Також відсутні докази того, що сторони мали намір припинити дію договору. Таким чином, суд дійшов висновку, що на момент виникнення спірних відносин договір був чинним.
На підставі рішення Дніпропетровської міської ради "Про надання дозволу на передачу з балансу КП "Дніпропетровські міські теплові мережі" на баланс КП "Теплоенерго" об'єктів і мереж теплопостачання" №28/12 від 27.07.2016, акту приймання - передачі об'єктів і мереж теплопостачання, позивач отримав від КП "Дніпропетровські міські теплові мережі" засоби для теплопостачання приміщень відповідача.
Позивач зазначає, що запропонував відповідачеві внести зміни до договору від 21.10.2013 щодо сторін та їх реквізитів, пов'язані із зміною енергопостачальної організації, та вручив відповідачеві для підписання примірники додаткової угоди від 27.09.2016. Відповідач не повернув позивачу підписану додаткову угоду.
Посилаючись на пункт 3.4 цієї додаткової угоди, статті 642, 644 Цивільного кодексу України, позивач стверджує, що додаткова угода до договору вважається погодженою, а КП "Теплоенерго" набуло усіх прав та обов'язків сторони-виконавця за основним договором.
Додатковою угодою №1 від 15.02.2017 сторони змінили найменування споживача з Державного підприємства "Дніпропетровський науково - виробничий комплекс "Електровозобудування" на Державне підприємство " Дніпровський електровозобудівний завод".
Як вбачається зі змісту вказаної додаткової угоди, теплопостачальної організація за договором про постачання теплової енергії №051482 від 21.10.2013 визначене Комунальне підприємство "Теплоенерго".
Додаткова угода №1 від 15.02.2017 підписана та скріплена печатками сторін без зауважень та заперечень до неї.
Додатковою угодою від 10.08.2021 до договору про постачання теплової енергії №051482 від 21.10.2013, сторони змінили найменування теплопостачальної організації та споживача. Теплопостачальна організація - Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради. Споживач - Акціонерне товариство "Дніпровський електровозобудівний завод".
На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2020 по квітень 2021 на суму 463226грн.12коп., що підтверджується актами споживання теплової енергії за вказаний період, які підписані представниками сторін; актами приймання - передачі теплової енергії №051482 від 30.11.2020, №051482 від 31.12.2020, №051482 від 31.01.2021, №051482 від 28.02.2021, №051482 від 31.03.2021, №051482 від 30.04.2021, №051482 від 20.04.2021.
Згідно наданих позивачем поштових накладних, описів вкладення у цінні листи, списків згрупованих поштових відправлень та роздруківок з сервісу відстеження поштових відправлень з офіційного Інтернет сайту "Укрпошти" відповідач отримав акт приймання - передачі теплової енергії №051482 від 30.11.2020 - 25.01.2021; акт приймання - передачі теплової енергії №051482 від 31.12.2020 - 25.01.2021; акт приймання - передачі теплової енергії №051482 від 31.01.2021 - 22.02.2021; акт приймання - передачі теплової енергії №051482 від 28.02.2021 - 17.03.2021; акт приймання - передачі теплової енергії №051482 від 31.03.2021 - 19.04.2021; акт приймання - передачі теплової енергії №051482 від 30.04.2021 - 12.05.2021.
Враховуючи приписи пункту 7.4 договору відповідач був зобов'язаний розрахуватись за послуги з постачання теплової енергії отримані у листопаді 2020 до 01.02.2021; грудні 2020 - до 01.02.2021; січні 2021 до 01.03.2021; лютому 2021 до 22.03.2021; березні 2021 до 26.04.2021; квітні 2021 до 17.05.2021.
Докази оплати відповідачем послуг з постачання теплової енергії за період з листопада 2020 по квітень 2021 на суму 463226грн.12коп. в матеріалах справи відсутні. Строк оплати вказаної суми є таким, що настав.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 463226грн.12коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.
Крім того, позивач на підставі пункту 8.2.3 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 02.02.2021 по 30.09.2021 в розмірі 33193грн.12коп.
Пунктом 8.2.3 договору передбачено, що в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.
Дослідивши розрахунок пені наданий позивачем, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним та відповідає вимогам чинного законодавства. Враховуючи викладене, стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 33193грн.12коп.
Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних втрат у розмірі 14114грн.05коп. за загальний період з квітня 2021 по серпень 2021 та 3% річних в розмірі 7656грн.91коп. за загальний період з 02.02.2021 по 30.09.2021.
За результатом зробленого судом розрахунку стягненню з відповідача підлягає сума інфляційних втрат за загальний період з квітня 2021 по серпень 2021 у розмірі 14103грн.86коп. У задоволенні позовних вимог про стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 10грн.19коп. слід відмовити.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог та відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, на відповідача покладаються витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 7772грн.70коп.
Керуючись нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 123, 126, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради до Акціонерного товариства "Дніпровський електровозобудівний завод" про стягнення суми боргу в розмірі 463226грн.12коп., пені в розмірі 33193грн.12коп., 3% річних в розмірі 7656грн.91коп., інфляційну складову в розмірі 14114грн.05коп. - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Дніпровський електровозобудівний завод" (ідентифікаційний код: 32495626; місцезнаходження: 49068, м. Дніпро, вул. Орбітальна, буд. 13) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код: 32688148; місцезнаходження: 49081, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 29, оф. 504) суму боргу в розмірі 463226грн.12коп., пеню в розмірі 33193грн.12коп., 3% річних в розмірі 7656грн.91коп., інфляційну складову в розмірі 14103грн.86коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 7772грн.70коп.
У задоволенні позовних вимог про стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 10грн.19коп. - відмовити.
Видати наказ після набрання чинності рішенням.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в строки, передбачені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений та підписаний 23.12.2021.
Суддя Р.Г. Новікова