вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
23.12.2021р. Справа № 904/9697/21
За заявою: заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради , м. Дніпро та Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради ,м. Дніпро
До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича фірма «Елітпроект» , м. Дніпро
Про: визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину
Суддя Васильєв О.Ю.
ПРЕДСТАВНИКИ : не викликались
Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради та Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради до подання прокурором позову про визнання недійсним договору № 08/12-1 від 08.12.21 р. ( укладеного між Департаментом благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради та ТОВ «Будівельно-виробнича фірма «Елітпроект» ) звернувся до господарського суду із заявою про забезпечення позову .
Заява обґрунтована посиланням на наступні обставини : під час здійснення представницьких повноважень обласною прокуратурою встановлено, що на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель ( https://www.ргоzоrrо.gоv.uа/) 08.10.21р. Департаментом благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради оголошено про проведення процедури відкритих торгів з публікацією англійською мовою № UА-2021-10-08-010723-b із закупівлі послуг з поточного ремонту автошляхів у м. Дніпро очікуваною вартістю 103 949 688,79 грн.
Відповідно до плану закупівлі зазначено, що джерелом її фінансування є місцевий бюджет.
У процедурі закупівлі послуг приймало участь 2 учасника: ТОВ «БВФ «Елітпроект» (ЄДРПОУ 42890735) та ТОВ «Євробуд Плюс» (ЄДРПОУ 34898640). Переможцем у вказаній закупівлі 15.11.21р. визначено ТОВ «БВФ «Елітпроект» та в цей же день опубліковано повідомлення про намір укласти договір.
За результатами проведення цієї процедури 08.12.21р. між Департаментом благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради та ТОВ «БВФ «Елітпроект» укладено договір про надання послуг №08/12-1 зі строком дії до 31.12.21р. на суму 101 460 007,38 грн.
Таким чином, за умовами укладеного договору фактично за 23 календарні дні поточного року ТОВ «БВФ «Елітпроект» має надати замовнику послуги з поточного ремонту автошляхів у м. Дніпро, а замовник має перерахувати виконавцю за надані послуги кошти місцевого бюджету у сумі 101 460 007,38 грн.
Пунктом 5.2. договору визначено місце надання послуг: м. Дніпро. Оплата робіт за вказаним договором станом на 22.12.21р. здійснена на загальну суму 45 723 004,70 грн.
Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури зазначає , що лише 20.12.21р. на виконання умов укладеного договору замовником на користь виконавця перераховано коштів місцевого бюджету в розмірі 17 884 809,80 грн., а 16.12.21р. - в розмірі 15 379 319,10 грн.
Також, звертає увагу суду на те , що у локальному кошторисі ( який є додатком до договору про надання послуг № 08/12-1 від 08.12.21р.) наведено перелік робіт і витрат, які необхідно здійснити на виконання умов укладеного договору. Серед них, зокрема, такі роботи: улаштування покриття товщиною 4 см з гарячих асфальтобетонних сумішей вручну з ущільненням самохідними котками (шифр РН18-42-5), розливання в'яжучих матеріалів (шифр РН18-58-1), улаштування покриттів товщиною 4 см із гарячих асфальтобетонних сумішей (шифр РН18-43-1), улаштування підстильних та вирівнювальних шарів основи із щебеню (шифр РН18-20-4), улаштування підстильних та вирівнювальних шарів основи з піщано-гравійної суміші, хорстви (шифр РН18-20-2), улаштування тротуарів із бетонних плит повздовжніми рифами із заповненням цементним розчином (РН18-48-1).
Заступник керівника обласної прокуратури вказує, що відповідно до п. 6.2. «Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів» ( які затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 54 від 14.02.2012) ремонт дорожнього покриття із застосуванням гарячої або холодної асфальтобетонної суміші, а також з щебеневих (гравійних) матеріалів, оброблених органічними в'яжучими матеріалами виконують у суху погоду навесні і влітку, коли температура повітря не нижче ніж плюс 5 °С, а восени - не нижче ніж плюс 10 °С. Ремонт дорожнього покриття із застосуванням теплої асфальтобетонної суміші і литого асфальту виконують у суху погоду, коли температура повітря не нижче мінус 10 °С.
Отже ( на переконання прокурора ) , виконання робіт, які передбачені умовами укладеного договору забороняється здійснювати у зимовий період.
Обласною прокуратурою до Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології направлено запит № 15/2-3062вих-21 від 20.12.21р. про необхідність надання інформації про фактичні та прогнозовані погодні умови у м. Дніпро з 01.12.21р. по 31.12.21р. (за кожен день окремо). Листом № 994.03/20/2171 від 21.12.21р. до обласної прокуратури надано запитувану інформацію. Зокрема, з 08.12.21р. (дня укладення договору про надання послуг з поточного ремонту автошляхів у м. Дніпро № 08/12-1) по 21.12.21р. у м. Дніпро у переважній більшості (крім 10.12.21р. та 13.12.21р.) спостерігались несприятливі погодні умови (мокрий сніг, дощ, сніговий покрив, середня температура повітря з 11.12.21р. по 20.12.21р. нижче ніж плюс 5 °С ), які унеможливлюють якісне надання послуг за укладеним договором.
Відповідно до гідрометеорологічного бюлетеня № 353 від 21.12.21р. на 22.12.21р. у м. Дніпро передбачається на дорогах місцями ожеледиця, температура повітря у м. Дніпро вночі 12-14 °С, вдень 5-7 °С морозу, на 23 грудня 2021 року - на дорогах ожеледиця, температура вночі 10-15 °С, вдень 4-9 °С морозу, на 24 грудня 2021 року - на дорогах ожеледиця, температура вночі 11-16 °С, вдень 0-5 °С морозу, на 25 грудня 2021 року - сніг та дощ, температура 1-6 °С морозу, вдень 1-6 °С тепла, на 26 грудня 2021 року - без істотних опадів, температура впродовж доби від 1 °С морозу до 4 °С тепла.
Отже ( на переконання прокурора ) вказані обставини у сукупності (можливість виконання робіт з поточного ремонту доріг лише у суху погоду навесні і влітку, а також заборони на їх проведення при низькій температурі повітря) свідчать про безпідставність закупівлі Департаментом благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради у грудні 2021 року послуг з поточного ремонту автошляхів у м. Дніпро та про нераціональність та неефективність використання коштів місцевого бюджету у сумі 101 460 007,38 грн. Фактично надання вказаних послуг у грудні 2021 року є неможливим.
Крім того, вивченням інформації, яка розміщена на офіційному веб-сайті Уповноваженого органу з питань публічних закупівель Ргоzогго встановлено, що між Департаментом благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради та ТОВ «БВФ «Елітпроект» укладено декілька договорів про надання аналогічних послуг у м. Дніпро зі строками дії до 31.12.21р., з тим самим предметом, що й в договорі про надання послуг №08/12-1 від 08.12.21р.
Так, за результатами проведення процедури відкритих торгів з публікацією англійською мовою № UА-2021-07-29-009965-d між Департаментом благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради та ТОВ «БВФ «Елітпроект» укладено договір про надання послуг з поточного ремонту автошляхів у м. Дніпро № 27/10-1 від 27.10.21р., зі строком дії до 31.12.21р.
Пунктом 3.1. цього Договору встановлена вартість надання послуг у сумі 146 777 328,44 грн., а пунктом 5.2. - місце їх надання: м. Дніпро. Додатковою угодою № 2 від 27.10.21р. до цього договору зменшено вартість послуг до 34 711 845,14 грн.
Крім того, за результатами проведення процедури відкритих торгів з публікацією англійською мовою № UА-2021-06-04-010780-b між Департаментом благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради та ТОВ «БВФ «Елітпроект» також укладено договір про надання послуг з поточного ремонту автошляхів у м. Дніпро № 31/08-1 від 31.08.21р. вартістю послуг у сумі 243 586 398 грн. та строком дії до 31.12.21р. Додатковою угодою № 6 від 27.10.21р. до договору зменшено вартість послуг до 124 879 395,52 грн.
Також за результатами проведення процедури відкритих торгів № UА-2021-01-13-005896-а між Департаментом благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради та ТОВ «БВФ «Елітпроект» укладено договір про надання послуг з поточного ремонту автошляхів у м. Дніпро № 17/05-1 від 17.05.21р. вартістю послуг у сумі 395 854 140 грн. та строком дії договору до 31.12.21р. Додатковою угодою № 4 від 11.10.21 р. до цього договору зменшено вартість послуг до 215 266 325,15 грн.
Прокурор вказує, що на момент укладення між Департаментом благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради та ТОВ «БВФ «Елітпроект» договору про надання послуг з поточного ремонту автошляхів у м. Дніпро 08/12-1 від 08.12.21р. на суму 101460 007,38 грн. залишались діючими 3 аналогічні договори між тими ж сторонами та з тим же предметом на суму 374 857 566 грн. зі строками дії до 31.12.21р.
Заявник стверджує , що будь-які обґрунтування щодо необхідності проведення процедури закупівлі послуг з поточного ремонту автошляхів у м. Дніпро у грудні 2021 року за наявності діючих договорів між Департаментом благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради та ТОВ «БВФ «Елітпроект» про надання таких послуг до кінця 2021 року на суму 374 857 566 грн. у матеріалах, які розміщено на офіційному веб-сайті Уповноваженого органу з питань закупівель (ідентифікатор закупівлі: UА-2021-10-08-010723-b), відсутні.
Вищенаведені обставини на переконання прокурора свідчать про недоцільність надання послуг за договором №08/12-1 від 08.12.21р. та свідому узгодженість дій замовника та виконавця з метою отримання бюджетних коштів. У даному випадку витрачання коштів місцевого бюджету у вказаному розмірі унеможливить раціональне та ефективне використання коштів, спричиняє істотну шкоду інтересам держави і, як наслідок, не відповідає суспільному інтересу.
Наслідком таких дій Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради є ( на думку прокурора ) унеможливлення досягнення мети , визначеної Законом України «Про публічні закупівлі» - забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. При цьому, укладений договір суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а тому підлягає визнанню недійсним у судовому порядку із застосуванням наслідків недійсності правочину.
З урахуванням викладеного, обласною прокуратурою готується позовна заява до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради про визнання недійсним договору про закупівлю послуг №08/12-1 від 08.12.21р. та про застосування наслідків недійсності правочину, яку буде пред'явлено до суду протягом 10 днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову відповідно до вимог ч. З ст. 138 ГПК України.
Обґрунтовуючи необхідність застосування заходів забезпечення позову , прокурор зазначає про таке : одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову. Забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Згідно зі ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до подання позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Оплата робіт за спірним договором про надання послуг станом на 22.12.21р. здійснена на загальну суму 45 723 004,70 грн. Подальша сплата коштів за вказаним договором у сумі 55 737 002,70 грн. призведе ( на переконання прокурора ) до незаконного, нераціонального та неефективного використання коштів місцевого бюджету.
З урахуванням специфіки предмету закупівлі та правовідносин, що виникли між сторонами, процедура повернення коштів, сплачених за договором, без вжиття заходу забезпечення позову, буде неможлива та неефективна. За таких обставин, тільки вжиття заходів до забезпечення позову є реальною гарантією ефективного захисту порушених інтересів держави.
Згідно з п.4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується шляхом заборони іншим особам здійснювати платежі, а також забороною відповідачу вчиняти певні дії.
При цьому, Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області здійснює платежі із рахунка Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради згідно з узятим фінансовим зобов'язанням за договором про закупівлю послуг.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Недотримання розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів обмежень, які введені законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, зокрема, ч. 10 ст. 3, ч.3 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», є підставою для відмови з боку органів Казначейства у реєстрації зобов'язань та фінансових зобов'язань, оскільки утворює склад бюджетного правопорушення, передбаченого п. п. 21 та 40 ч. 1 ст. 116 БК України. Тож у такому випадку органи Казначейства мають право застосувати заходи впливу, у тому числі у вигляді прийняття розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами.
Викладене узгоджується з положеннями п.п. 1 та 2 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі», за змістом яких центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, вживає таких заходів: 1) до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення процедури закупівлі, що підтверджують проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю; 2) не допускає здійснення платежів із рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов'язанням за договором про закупівлю у випадках: відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених пунктом 1 цієї частини.
При цьому прокурор просить врахувати, що відповідно до інформації із сайту «Ргоzогго», процедура відкритих торгів з публікацією англійською мовою UА-2021-10-08-010723-b є завершеною, а, отже, заборона вжиття заходів забезпечення позову, не порушує положення ч. 12 ст. 137 ГПК України.
Заявник вказує , що основною метою звернення прокурора із цією заявою про забезпечення позову є захист і відновлення порушених прав та інтересів держави в особі Дніпровської міськради. Через досить тривалу процедуру судового розгляду справи залишок несплачених коштів за договором № 08/12-1 від 08.12.21р. можуть бути у подальшому безпідставно сплачені та, як наслідок, остаточне рішення суду, прийняте через певний час після ініціювання судового провадження, уже не зможе належним чином ефективно захистити порушені права та інтереси держави.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.02.19р. у справі №904/3168/18. Верховний Суд дійшов висновку, що відмова забезпечити позов унеможливить відновлення прав позивача в повному обсязі в майбутньому. Виконання контракту призведе до порушення прав позивача та унеможливить їх відновлення в повному обсязі в майбутньому і, таким чином, істотно ускладнить виконання рішення господарського суду.
Також прокурор посилається на правову позицію Верховного Суду у справі №902/402/18, в якій переглядаючи рішення апеляційного суду про заборону замовнику та переможцю торгів виконувати договір про закупівлю, суд дійшов аналогічного висновку. Зокрема, у постанові від 22.11.18р. суд зазначив, що заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Верховний Суд дійшов до висновку про те , що такий захід забезпечення позову є співмірним, адже у разі фактичного виконання сторонами зобов'язань за оскаржуваним у справі договором, майбутнє рішення суду не матиме правового сенсу.
У постанові від 07.07.21р. у справі № 905/1562/20 Верховний Суд дійшов висновку, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 216 ЦК України у разі неможливості повернення всього, отриманого за недійсним правочином (зокрема, якщо одержане полягає у виконаній роботі), сторона повинна відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. У випадку визнання договору недійсним Управління буде змушене компенсувати товариству вартість робіт з реконструкції моста, яка на дату відшкодування може бути навіть більшою аніж на дату проведення тендеру. Таким чином, державні інтереси не будуть захищені, а навпаки - створюється ризик їх подальшого порушення.
На підтвердження наявності у прокурора повноважень для представництва інтересів держави в суді по цій справі прокурор посилається на наступні обставини та приписи чинного законодавства України : Статтею 131і Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно зі ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Виходячи з положень ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Ключовим для застосування цих норм є поняття «інтерес держави».
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17).
Аналіз положень ст. 53 ГПК України у взаємозв'язку зі змістом ч. З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під «нездійсненням або неналежним здійсненням суб'єктом владних повноважень своїх функцій», у зв'язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи.
На думку Верховного Суду (постанова від 26.02.2019 у справі №905/803/18) нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб'єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
В свою чергу, здійснення захисту «неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
«Неналежність» захисту уповноваженим органом полягає у тому, що уповноважений суб'єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження процесуальної дії (відповідні функції).
Державний та місцеві бюджети є однією з головних ланок фінансової системи нашої країни, за рахунок якої забезпечується виконання покладених на неї функцій. При цьому виконання державного та місцевих бюджетів за видатками реалізується у більшій своїй частині завдяки здійсненню закупівель товарів, робіт та послуг.
Завдяки чіткому та ефективному функціонуванню бюджетної сфери забезпечуватиметься й належне фінансування господарської та соціальної сфери, зокрема, своєчасно виплачуватиметься заробітна плата, пенсії, стипендії та інші платежі, бюджетні кошти використовуватимуться за цільовим призначенням.
Тільки належне дотримання всіма учасниками бюджетних відносин законодавчих норм та своєчасне поновлення порушених державних інтересів у цій сфері сприятиме ефективному функціонуванню усієї бюджетної системи України.
У даному випадку подальша сплата коштів за укладеним договором унеможливлює раціональне використання бюджетних коштів, спричиняє істотну шкоду інтересам держави щодо здійснення максимально ефективного та економного витрачання коштів.
У зв'язку з цим оспорюваний договір підлягає визнанню недійсним у судовому порядку із застосуванням наслідків недійсності правочину.
Згідно з ч. ч. 1,4 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Частиною 8 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів.
Сільські, селищні, міські ради, відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
На території міста Дніпро таким органом місцевого самоврядування є Дніпровська міська рада.
Частиною першою статті 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» унормовано, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 2.1 Положення про Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 01.12.2016 №54/16, Департамент є виконавчим органом міської ради, підзвітний та підконтрольний міській раді та міському голові, заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів згідно з розподілом повноважень.
Згідно з п. 1.6 зазначеного Положення Департамент є головним розпорядником коштів міського бюджету та замовником на виконання робіт відповідно до завдань Департаменту, зокрема, щодо реалізації політики комплексного розвитку благоустрою, інфраструктури та будівництва міста.
Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету Департаментом благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, засновником якого є Дніпровська міська рада, зокрема, шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування виконавчим органом договору про надання послуг з поточного ремонту автошляхів міста, свідчить про порушення економічних інтересів територіальної громади міста Дніпра.
Отже, Дніпровська міська рада, будучи засновником Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, яка фінансує його діяльність, здійснює управління ним та контроль за його фінансово-господарською діяльністю, зобов'язана контролювати питання ефективності використання бюджетних коштів при укладенні договору про закупівлю послуг з поточного ремонту автошляхів міста Дніпра, у зв'язку з чим міська рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, під час виконання договору про надання послуг, а тому виступає належним позивачем у цій справі.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 15.05.19р. у справі №911/1497/18 та від 30.07.20р. у справі №904/5598/18.
Таким чином , саме Дніпровська міська рада та Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради із врахуванням їх повноважень та функцій, є уповноваженими органами у спірних правовідносинах.
У даному випадку звернення до суду з указаним позовом з метою захисту інтересів держави є обов'язком Дніпровської міської ради, Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, а не їх правом.
Невиконання органами покладених на них повноважень спотворює мету їх створення та суперечить інтересам держави.
Така позиція прокурора повністю узгоджується з висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 22.08.2018 у справі №807/62/16.
Верховний Суд, посилаючись на ч. 2 ст. 19 Конституції України, констатував, що реалізуючи повноваження належно, добросовісно та з метою, для якої вони надані уповноважений орган фактично має обов'язок, а не право захищати інтереси держави.
Зазначене є способом здійснення владних повноважень, а не способом захисту суб'єктивних прав органу, що уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У постанові від 26.05.20р. у справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Дніпропетровською обласною прокуратурою до звернення до суду з позовом на адресу Дніпровської міської ради та Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради направлено листи №15/2-3081 вих.21 від 22.12.21р. та № 15/2-3082 вих.21 від 22.12.21р., якими уповноваженим органам повідомлено про наявність порушень інтересів держави у спірних правовідносинах.
Проте, з урахуванням того, що договір про надання послуг фактично укладено на 23 календарні дні, з урахуванням швидкого розвитку подій, обумовленого фактом виконання умов договору, прокурор вказує , що він не може зволікати із поданням заяви про забезпечення позову (враховуючи, що станом на 22.12.21р. сплачено за умовами спірного договору 45 723 004,70 грн.) та ставити у залежність вжиття таких заходів від отримання відповідей уповноважених органів.
Таким чином, прокурором дотримано вимоги ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо попереднього, до звернення до суду, повідомлення про наявність порушень інтересів держави уповноваженого органу.
На виконання п.6 ч. 1 ст. 139 ГПК України прокурор повідомив, що пропозиції щодо зустрічного забезпечення позову відсутні, оскільки достатніх підстав вважати, що заходами забезпечення позову Департаменту благоустрою та інфраструктури міської ради можуть бути спричинені збитки, немає.
Враховуючи вищевикладені обставини справи та приписи чинного законодавства України , заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури просить суд з метою забезпечення майбутнього позову в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради до ТОВ «БВФ «Елітпроект» про визнання недійсним договору № 08/12-1 від 08.12.21р. ( до подання такого позову) : заборонити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (вул. Челюскіна, 1, м. Дніпро, 49000, ЄДРПОУ 37988155, тел.(056)744-72-20, е-mаіl: office@dp.treasury.gov.ua) здійснювати будь-які розрахункові операції за рахунком (рахунками) Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, пов'язані з виконанням умов договору № 08/12-1 від 08.12.21р., укладеного між Департаментом благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради (вул. Виконкомівська, буд. 6, м. Дніпро, 49000, ЄДРПОУ 40506232) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича фірма «Елітпроект» (проспект Дмитра Яворницького, буд. 60, офіс 22, м. Дніпро, 49000, ЄДРПОУ 42890735);
заборонити Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради (вул. Виконкомівська, буд. 6, м. Дніпро, 49000, ЄДРПОУ 40506232) вчиняти певні дії, а саме: здійснювати платежі за договором № 08/12-1 від 08.12.21р., укладеним із Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича фірма «Елітпроект» (проспект Дмитра Яворницького, буд. 60, офіс 22, м. Дніпро, 49000 ЄДРПОУ 42890735);
заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича фірма «Елітпроект» (проспект Дмитра Яворницького, буд. 60, офіс 22, м. Дніпро, 49000 ЄДРПОУ 42890735) вчиняти певні дії, а саме: здійснювати надання послуг за договором № 08/12-1 від 08.12.21р., укладеним із Департаментом благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради (вул. Виконкомівська, буд. 6, м. Дніпро, 49000, ЄДРПОУ 40506232).
Відповідно до вимог ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 137 цього Кодексу встановлено , що позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
Пункт 3 частини першої статті 137 виключено на підставі Закону № 460-IX від 15.01.2020}
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
Пункт 7 частини першої статті 137 виключено на підставі Закону № 460-IX від 15.01.2020}
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Пункт 10 частини першої статті 137 в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020}
2. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.
3. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
4. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
5. Не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони:
1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору;
2) емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства;
3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства;
4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.
6. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів) Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України, його посадових та службових осіб заборони або обов'язку вчиняти певні дії, обов'язку утримуватися від вчинення певних дій.
Частина шоста статті 137 в редакції Закону № 590-IX від 13.05.2020}
7. Не допускається забезпечення позову шляхом:
1) накладення арешту на майно (активи), у тому числі грошові кошти, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, або банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яке належить або підлягає передачі чи сплаті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або банку, віднесеному до категорії неплатоспроможних, банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", і знаходиться у нього чи інших осіб;
2) встановлення заборони або обов'язку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, банку, віднесеному до категорії неплатоспроможних, банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", їх посадовим особам, іншим особам під час реалізації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб майна (активів) банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, вчиняти певні дії або встановлення обов'язку для таких осіб утримуватися від вчинення певних дій;
3) зупинення дії рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання таких рішень Кабінету Міністрів України, індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, їх посадових та службових осіб заборони або обов'язку вчиняти певні дії, обов'язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з таких рішень/актів.
Частина сьома статті 137 в редакції Закону № 590-IX від 13.05.2020}
8. Майно (активи), у тому числі грошові кошти, клієнта банку, на яке судом накладено арешт до дня віднесення цього банку до категорії неплатоспроможних або дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), може бути передано приймаючому або перехідному банку у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передане майно (активи), у тому числі грошові кошти, залишається обтяженим відповідно до ухвали суду про накладення арешту.
Частина восьма статті 137 в редакції Закону № 590-IX від 13.05.2020}
9. Суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу.
10. Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев'ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов'язаних з предметом спору.
11. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
12. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
Відповідно до п.1, 5-8 ст. 140 ГПК України : заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
ійснюючи оцінку обґрунтованості доводів прокурора щодо необхідності вжиття відповідних заходів про забезпечення позову , господарський суд враховує наступне : розумність, обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить норму про те , що кожна фізична або юридична особа має правомірно володіти своїм майном . Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах , передбачених законом і загальними принципами міжнародного права .
Відповідно до висновку Європейського суду з прав людини , викладеному у п.28 рішення у справі «Федоренко проти України» : відповідно до встановленого прецедентного права Суду втручання у право власності має підтримувати «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та вимогами фундаментальних прав окремої особи . Тому мають бути витримані розумні пропорції між використаними засобами і досягнутими цілями . Тобто , втручання має здійснюватися відповідно до закону , в інтересах суспільства, з дотриманням принципу пропорційності втручання у мирне володіння майном окремої особи перед загальними інтересами суспільства .
У своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» Європейський суд з прав людини надав наступну оцінку дефініції «справедливий баланс» : позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку , якщо буде показаний inter alia «інтерес суспільства » та «умови , передбачені законом» . Будь-яке втручання у справо власності обов'язково повинно відповідати принципу пропорційності . «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий , якщо особа , про яку йдеться , несе «індивідуальний і надмірний тягар» (див. рішення щодо Брумареску , параграф 78 )
Господарський суд , здійснивши належну оцінку обґрунтованості доводів прокурора з урахуванням адекватності його вимог щодо забезпечення позову , забезпечення збалансованості інтересів сторін , дотримання принципів «справедливого балансу» та «пропорційності втручання у мирне володіння майном окремої особи» ; вважає можливим задовольнити заяву прокурора про забезпечення позову в спосіб , наведеній в ній ; оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача - Дніпровської міськради. Окрім того , суд вважає . що такі заходи забезпечення позову є співмірними, адже у разі фактичного виконання сторонами зобов'язань за оскаржуваним у справі договором, майбутнє рішення суду не матиме правового сенсу.
Також суд ,ухвалюючи таке рішення , враховує що відповідно до вимог ч. 1 ст. 216 ЦК України у разі неможливості повернення всього, отриманого за недійсним правочином (зокрема, якщо одержане полягає у виконаній роботі), сторона повинна відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. У випадку визнання договору недійсним Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міськради буде змушене компенсувати ТОВ «БВФ «Елітпроект» вартість робіт з поточного ремонту автошляхів, яка на дату відшкодування може бути навіть більшою аніж на дату проведення тендеру. Таким чином, інтереси Дніпровської міськради не будуть захищені, а навпаки - створюється ризик їх подальшого порушення.
Відповідно до приписів ч.4 ст.141 ГПК України питання зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
Оскільки відповідачем станом на цей час клопотання про зустрічне забезпечення не подавалося до суду , то питання зустрічного забезпечення не вирішується судом в цій ухвалі про забезпечення позову , а може бути вирішено у разі подання відповідачем такого клопотання в подальшому .
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.136, 137, 140, 141 , 234 господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Заяву заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури про забезпечення позову задовольнити.
2. Заборонити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро , вул. Челюскіна, 1, ЄДРПОУ 37988155, тел.(056)744-72-20, е-mаіl: office@dp.treasury.gov.ua) здійснювати будь-які розрахункові операції за рахунком (рахунками) Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, пов'язані з виконанням умов договору № 08/12-1 від 08.12.21р., укладеного між Департаментом благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради ( 49000, м. Дніпро, вул. Виконкомівська, буд. 6, ЄДРПОУ 40506232) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича фірма «Елітпроект» (49000, м. Дніпро , проспект Дмитра Яворницького, буд. 60, офіс 22, ЄДРПОУ 42890735).
3. Заборонити Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради (49000.м. Дніпро , вул. Виконкомівська, буд. 6, ЄДРПОУ 40506232) вчиняти певні дії, а саме: здійснювати платежі за договором № 08/12-1 від 08.12.21р., укладеним із Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича фірма «Елітпроект» ( 49000,м. Дніпро , проспект Дмитра Яворницького, буд. 60, офіс 22, ЄДРПОУ 42890735).
4. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича фірма «Елітпроект» ( 49000,м. Дніпро , проспект Дмитра Яворницького, буд. 60, офіс 22, ЄДРПОУ 42890735) вчиняти певні дії, а саме: здійснювати надання послуг за договором № 08/12-1 від 08.12.21р., укладеним із Департаментом благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради ( 49000, м. Дніпро , вул. Виконкомівська, буд. 6, ЄДРПОУ 40506232).
Ця ухвала набирає чинності з часу її прийняття та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років - до 24.12.2024р.
Ухвала набирає законної сили 23.12.21р. та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Васильєв О.Ю.