вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.12.2021м. ДніпроСправа № 904/6708/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, 22; ідентифікаційний код 23359034)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОК Г.Т." (69076, м. Запоріжжя Запорізької області, вул. Новобудов, б. 7; ідентифікаційний код 13638750)
про стягнення 59 516 грн. 20 коп.
Без виклику представників сторін.
Позивач - Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№6300/21 від 26.07.2021) про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОК Г.Т." 59 516 грн. 20 коп., що складає 1 509 грн. 40 коп. - пені за прострочення поставки товару відповідно до умов Договору від 23.07.2018 №3780-ДнОЭ про закупівлю товару та 58 006 грн. 80 коп. - штрафу.
Також просить стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у заяві (вх.№ 37597/21 від 02.08.2021) про передачу справи за територіальною підсудністю просить направити позовну заяву про стягнення штрафних санкцій (без номеру) від 23.07.2021 Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" за територіальною підсудністю - до Господарського суду Запорізької області.
Також відповідач у заяві (вх№ 39104/21 від 09.08.2021) про передачу справи за територіальною підсудністю просить передати справу №904/6708/21 за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОК Г.Т." про стягнення штрафних санкцій за територіальною підсудністю - на розгляд Господарського суду Запорізької області.
У відзиві на позовну заяву (вх№ 42699/21 від 01.09.2021) відповідач просить: - передати справу №904/6708/21 за позовом АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» до ТОВ «КРОК Г.Т.» про стягнення штрафних санкцій за територіальною підсудністю - на розгляд Господарського суду Запорізької області; - у випадку не задоволення клопотання про передачу справи № 904/6708/21 за територіальною підсудністю - зменшити суму штрафу з 58 006 грн. 80 коп. до 10 789 грн. 26 коп.; - в іншій частині позовних вимог - відмовити.
В обґрунтування посилається на те, що: - застосування штрафу в такому розмірі не є співмірним із вартістю несвоєчасно поставленого товару та збитками, які міг понести позивач у зв'язку із припущенням такого порушення відповідачем; - при сумі Договору 1 160 136,00 грн. несвоєчасно було поставлено товар на суму 215 628, 90 грн., що складає лише 18,6 % від загального обсягу; кількість днів прострочення (17) також не являється критичною з врахуванням складності технологічного процесу по виготовленню товару, здійснення якого забезпечує відповідач як виробник товару; - предметом даного позову є вимога про стягнення штрафу за Договором про закупівлю товару № 3780-ДнОЭ від 23.07.2018, а не вимога про поставку товару на територію Дніпропетровської області; - враховуючи предмет спору, позивач не наділений правом вибору підсудності, виходячи із місця виконання договору.
Позивач у відповіді (вх№43547/21 від 07.09.2021) на відзив просить: - відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про направлення справи за підсудністю до Господарського суду Запорізької області; - відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.
Відповідач у запереченнях (вх№45605/21 від 21.09.2021) на відповідь на відзив підтверджує незмінність аргументів, вимог та клопотань, викладених у відзиві на позовну заяву.
Частиною 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Тому суд розглядає справу без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Справа згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку у зв'язку із вжитими в Україні карантинними заходами.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, господарський суд, -
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Як вбачається, 23.07.2018 між позивачем - Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі", як покупцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "КРОК Г.Т.", як постачальником, було укладено договір №3780ДнОЭ про закупівлю товару (надалі - Договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити покупцю товар, зазначений специфікації, а покупець - прийняти і оплатити такий товар, код згідно УКТ ЗЕД: вказується постачальником в податкових накладних (надалі - товар), 2018 року виготовлення, в кількості, комплектності, асортименті та за ціною зі специфікацією.
Відповідно до пункту 3.1 Договору, сума цього договору становить разом з ПДВ - 1 160 135 грн. 00 коп.
Пунктом 5.1 Договору визначено, що строк поставки товару - протягом 30 календарних днів після відправлення письмової заявки покупцем протягом дії договору; поставка товару на склад покупця здійснюється з обов'язковим попереднім узгодженням дня, товару, що поставляється, з покупцем.
Пунктом 5.1.1. Договору, передбачено, заявка направляється покупцем за допомогою технічних засобів зв'язку (факсом та/або електронним листом постачальнику по реквізитам, вказаним у пункті 12.12 та/або у розділі 13 цього договору з обов'язковим наступним направленням рекомендованого письмового повідомлення кур'єрською поштою та/або поштовим відділенням зв'язку «Укрпошта».
Додатковою угодою № 4 від 27.12.2018 договір було пролонговано до 31.12.2019.
Відповідно до пункту 5.5. Договору товар вважається поставленим покупцю з дати підписання сторонами видаткових накладних (дата поставки товару).
Згідно з пунктом 7.2 Договору у разі непоставки, недопоставки, поставки товару з порушенням строку, передбаченого у цьому договорі, постачальник перед покупцем несе наступну відповідальність:
- у випадку прострочення поставки (непоставки, недопоставки товару в межах 10 (десяти) календарних днів постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 5% від суми цього договору (підпункт 7.2.1);
- у випадку прострочення поставки (непоставки, недопоставки) товару понад 10 (десять) календарних днів, постачальник починаючи з 11 календарного дня додатково до штрафу передбаченого у підпункті 7.2.1 сплачує покупцю неустойку у розмірі 0,1% від вартості непоставленого/недопоставленого товару та/або товару, поставленого з порушенням строків, за кожен день прострочення.
Пунктом 7.10 Договору встановлено, що строк нарахування покупцем постачальнику штрафних санкцій за договором не обмежується шістьма місяцями з моменту невиконання та/або неналежного виконання зобов'язань за Договором, у зв'язку з чим, штрафна санкція підлягає нарахуванню за період порушення зобов'язання; сторони домовилися встановити строк позовної давності для вимог про стягнення з постачальника неустойки (штрафу, пені) в три роки.
Відповідно до положень пункту 7.15 Договору у разі порушення постачальником строку поставки товару і/або партії товару, встановленого договором або специфікацією до договору, покупець має право вимагати від постачальника сплати нарахованих штрафних санкцій та/або завданих збитків, а постачальник зобов'язаний сплатити покупцеві нараховані штрафні санкції згідно з умовами Договору та/або компенсувати покупцю понесені і документально підтверджені збитки в зв'язку з порушенням термінів поставки товару і/або партії товару.
Судом встановлено, що 29.11.2018 позивач направив на адресу відповідача заявку від 28.11.2018 № 81040/1001 на поставку товару, яка отримана відповідачем 03.12.2018 (а.с.13-14).
Таким чином, товар мав бути поставлений покупцю до 29.12.2018 включно.
Проте, як вбачається товар за вищезазначеною заявкою було поставлено відповідачем з порушенням строку, визначеного Договором, а саме 16.01.2019, що підтверджується видатковою накладною №68 від 16.01.2019 на суму 382 695 грн. 74 коп. (а.с.15).
При цьому суд зазначає, що ціна за продукцію провід АС-35/6,2 та провід АС-50/8,0 була збільшена з 65 700 грн. 00 коп. до 69 058 грн. 71 коп.
У зв'язку з чим, керуючись підпунктами 7.2.1, 7.2.2 Договору, позивач нарахував відповідачу штрафні санкцій за період прострочення поставки товару з 30.12.2018 по 16.01.2019, а саме штраф у розмірі 58 006 грн. 80 коп. (1 160 136 грн. 00 коп. х 5%) та пеню у розмірі 1 509 грн. 40 коп. (за період з 09.01.2019 по 15.01.2019).
Відповідач у відзиві на позов не заперечує проти того, що поставка товару відбулась з простроченням. Просить суд зменшити штраф до 10 789 грн. 26 коп., в іншій частині позовних вимог (пені) - відмовити.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Наведеній нормі кореспондують положення статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) йо виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язань припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Щодо суми пені та штрафу
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За змістом статей 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.
За частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.
Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтею 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов'язання з поставки мало бути виконано.
Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено (частина 3 статті 232 Господарського кодексу України).
Керуючись підпунктами 7.2.1, 7.2.2 пункту 7.2 Договору позивач нарахував відповідачу штрафні санкції, а саме:
- штраф у сумі 58 006 грн. 80 коп. (1 160 136 грн. 00 коп. х 5%);
- пені у сумі 1 509 грн. 40 коп. (за період з 09.01.2019 по 15.01.2019).
Розрахунок позивача є обґрунтованим та арифметично вірним.
Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій від заявленої позивачем до стягнення.
Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Положеннями статті 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України).
Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена і в рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013 року.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі № 918/116/19, від 25.02.2020 у справі № 903/322/19, від 07.04.2020 у справі № 904/1936/19.
Заявляючи клопотання про зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій відповідач, посилається на те, що: - застосування штрафу в такому розмірі не є співмірним із вартістю несвоєчасно поставленого товару та збитками, які міг понести позивач у зв'язку із припущенням такого порушення відповідачем; - при сумі Договору 1 160 136. 00 грн. несвоєчасно було поставлено товар на суму 215 628, 90 грн., що складає лише 18,6 % від загального обсягу; -кількість днів прострочення (17) також не являється критичною з врахуванням складності технологічного процесу по виготовленню товару, здійснення якого забезпечує відповідач як виробник товару; - відповідно до пункту 4.1. Договору про закупівлю товару, - розрахунки за Договором здійснюються шляхом оплати покупцем поставленого покупцю товару протягом 45 календарних днів з дати поставки відповідного товару; - позивач не поніс будь яких прямих збитків у зв'язку із несвоєчасною поставкою товару відповідачем.
Дослідивши доводи відповідача та обставини справи, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи інтереси обох сторін, беручи до уваги те, що відповідач допустив незначне прострочення поставки товару, врахуванням складності технологічного процесу по виготовленню Товару, здійснення якого забезпечує відповідач як виробник товару, а також те, що позивачем не надано суду доказів понесення ним збитків внаслідок прострочення відповідачем виконання зобов'язань за договором або погіршення свого матеріального стану саме у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору, суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру штрафу до 18,6% (розміру несвоєчасно виконаного відповідачем зобов'язання) від заявленого позивачем до стягнення, що становить 10 789 грн. 26 коп., який є співмірним з розміром і характером невиконаного відповідачем зобов'язання.
Розмір пені за період з 09.01.2019 по 15.01.2019 складає 1 509 грн. 40 коп.
Щодо клопотання відповідача про направлення справи за підсудністю до Господарського суду Запорізької області
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Обґрунтовуючи звернення з даним позовом до Господарського суду Дніпропетровської області, позивач посилається на пункт 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Разом з тим, правила цієї статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці, в іншому разі - підсудність визначається за загальним правилом, визначеним частиною 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України.
З аналізу змісту позовної заяви вбачається, що спір безпосередньо пов'язаний з місцем виконання договору, оскільки предметом спору є вимога про стягнення пені та штрафу за несвоєчасну поставку товару у місце призначення поставки, визначеного пунктом 5.2 Договору, а не про фактичне виконання зобов'язань за відповідним договором.
Відтак, зобов'язання з поставки товару лише у певному місці є таким, яке належить, через його особливість, виконувати тільки в певному місці.
Оскільки суд зменшує розмір неустойки, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено. Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 270 грн. 00 коп. - свитрат по сплаті судового збору.
Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, м.Дніпро, шосе Запорізьке, 22; ідентифікаційний код 23359034) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОК Г.Т." (69076, м. Запоріжжя Запорізької області, вул. Новобудов, б. 7; ідентифікаційний код 13638750) про стягнення 59 516 грн. 20 коп. - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОК Г.Т." (69076, м. Запоріжжя Запорізької області, вул. Новобудов, б. 7; ідентифікаційний код 13638750) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, 22; ідентифікаційний код 23359034) 10 789 (десять тисяч сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 26 коп. - штрафу, 1 509 (одна тисяча п'ятсот дев'ять) грн. 40 коп. - пені та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.
В решті позовних вимог - відмовити.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Загинайко
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,
"22" грудня 2021 року