вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню
22.12.2021м. ДніпроСправа № 904/6147/16
Суддя Назаренко Н.Г.,
за участі секретаря судового засідання Риженко Д.В.
розглянувши заяву: Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа"
про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та зупинення виконання наказу у справі
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до: Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості у розмірі 5 006 173,48 грн. за договором купівлі-продажу природного газу
Представники:
Від заявника (боржника): Демченко А.Г., ордер серії АЕ № 1051587 від 19.01.2021, адвокат
Від стягувача: Конопліцький І.В, довіреність № 14-190 від 26.10.2020, адвокат
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" суму основного боргу у розмірі 244 143,12 грн., пеню у розмірі 2 795 931,95 грн., суму на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процентів за весь час прострочення, що складає 1 823 240,31 грн., та 3% річних у розмірі 142 858,10 грн., загалом 5 006 173,48 грн.
Рішенням від 19.09.2016 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" основний борг в розмірі 244 143,12 грн., пеню - 1 397 965,98 грн., інфляційні втрати - 1 786 083,61 грн., 3% річних - 142 858,10 грн., витрати по сплаті судового збору - 74 535,25 грн.
03.10.2016 на виконання рішення видано наказ.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.01.2017 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" задоволено частково.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2016 у справі №904/6147/16 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 37 156 грн. 70 коп. інфляційних збитків скасовано та прийнято нове рішення в цій частині про задоволення позову.
В іншій чистині рішення залишено без змін.
Стягнуто з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 1 515,80 грн. судового збору за перегляд судового рішення апеляційною інстанцією.
Припинено стягнення за наказом Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2016 року у справі №904/6147/16.
11.01.2017 на виконання постанови видано накази.
07.04.2017 постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишено без задоволення. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.01.2017 у справі №904/6147/16 залишено без змін.
16.12.2021 Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" надало до суду заяву, в якій просить суд:
- визнати наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2017 по справі № 904/6147/16 таким, що не підлягає виконанню;
- зупинити виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2017 по справі № 904/6147/18.
Заява обґрунтована тим, що відповідно до ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" від 03.11.2016 №1730-VІІІ зі змінами відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" від 14.07.2021 №1639-ІХ передбачено наступне: списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за енергоносії, централізоване водопостачання та водовідведення. На реструктуризовану заборгованість за спожитий природний газ, а також послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію станом на 1 червня 2021 року неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються. Нараховані на заборгованість за спожитий природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, а також затеплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, утворену станом на 1 червня 2021 року, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не можуть бути предметом подальшого продажу та врегульовуються у такий спосіб: підлягають списанню здня набрання чинності цим Законом, якщо погашення основної частини боргу здійснено до 1 червня 2021 року або до моменту укладення договорів про реструктуризацію відповідно до статті 5 цього Закону, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону.
Відповідно до акту звіряння розрахунків станом на 31.05.2021 між КПТМ "Криворіжтепломережа" та АТ "НАК "Нафтогаз України" сума основного боргу за договором купівлі-продажу природного газу №1213/15-ТЕ-5/ПТ від 15.12.2014 відсутня. Заборгованість становить 3 440 115,44 грн., з яких: інфляційні втрати - 1 823 240,31 грн., проценти річних - 142 858,10 грн., пеня - 1 397 965,98 грн. та судовий збір 76 051,05 грн., яка підлягає списанню в подальшому.
Ухвалою господарського суду від 16.12.2021 заяву Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" прийнято до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні на 22.12.2021.
Стягувач подав до суду заперечення на заяву боржника, в яких зазначив, що надати письмові пояснення по суті заяви не має можливості, оскільки дана заява боржника на адресу стягувача не надходила.
Крім того, стягувач зазначає, що відсутні підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, оскільки не відбулося списання нарахованої пені, інфляційних та відсотків річних, передбачене ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" від 03.11.2016 №1730-VІІІ зі змінами відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" від 14.07.2021 №1639-ІХ, а приписи Закону № 1730 не наділяють суд процесуальною можливістю визнавати недійсними видані виконавчі документи, у зв'язку із прийняттям вказаного Закону, оскільки у останньому відсутня пряма вказівка на вчинення такої дії, як і відсутня вказівка про припинення існуючого між сторонами зобов'язання. Стягувач зауважує, що у разі невиконання позивачем вимог Закону щодо списання пені, інфляційних нарахувань та процентів річних, відповідач не позбавлений можливості захистити своє порушене право, в тому числі шляхом звернення до суду. Крім того, звертає увагу суду, що наразі боржник не є учасником процедури врегулювання заборгованості згідно з Законом № 1730 в редакції, чинній на даний момент. Просив у задоволенні заяви відмовити у повному обсязі.
У судовому засіданні 22.12.2021 представник заявника підтримав вимоги, викладені у заяві про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та просив їх задовольнити
Стягувач проти задоволення заяви боржника заперечував.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд вважає, що заява Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
29.08.2021 набрав чинності Закон України від 14.07.2021 № 1639-IX "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (далі - Закон № 1639-ІХ).
Вказаним Законом, між іншим, внесено зміни до Закону України від 03.11.2016 №1730-VIII "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (далі - Закон №1730-VIII).
Приписами ст. 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" в редакції, з урахуванням змін, внесених Законом від 14.07.2021 № 1639-IX, визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та послуги з його розподілу і транспортування, за теплову енергію, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію.
На відміну від приписів ст. 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", законодавець не обмежив дію Закону № 1730-VIII на суб'єктів, в залежності від включення їх до Реєстру.
Згідно із ст. 7 Закону 1730-VIII, із змінами, внесеними Законом № 1639-ІХ, на реструктуризовану заборгованість за спожитий природний газ, а також послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію станом на 1 червня 2021 року неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються.
Нараховані на заборгованість за спожитий природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, утворену станом на 1 червня 2021 року, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не можуть бути предметом подальшого продажу та врегульовуються у такий спосіб:
- підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом, якщо погашення основної частини боргу здійснено до 1 червня 2021 року або до моменту укладення договорів про реструктуризацію відповідно до статті 5 цього Закону, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону;
- підлягають списанню, за умови повного виконання теплогенеруючими та теплопостачальними організаціями умов укладеного договору про реструктуризацію заборгованості.
Як вбачається з матеріалів справи, між КПТМ "Криворіжтепломережа" та АТ "НАК "Нафтогаз України" сума основного боргу за договором купівлі-продажу природного газу №1213/15-ТЕ-5/ПТ від 15.12.2014 відсутня, що підтверджується актом звіряння розрахунків станом на 31.05.2021 (а. с. 200-202).
Таким чином, сторонами не заперечується, що в межах розгляду справи 904/6147/16, погашення основної частини боргу відбулося до 1 червня 2021 року.
За таких обставин, суд погоджується із позицією відповідача, що на відносини сторін у даному випадку розповсюджуються норми ч. 2 ст. 7 Закону 1730-VIII.
Запроваджений Законом механізм списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, виключає правомірність примусового стягнення з відповідача зазначеної заборгованості.
Зі змісту поданої боржником заяви вбачається, що листом № 39/7-6392/21 від 29.09.2021 НАК "Нафтогаз України" повідомив КПТМ "Криворіжтепломережа" про відмову в списанні заборгованості та про вжиття заходів щодо виконання Закону №1730 в частині списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на погашену заборгованість за спожитий природний газ, після актуалізації даних, внесених до Реєстру.
При цьому, у поданих запереченнях стягувач стверджує, що підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню може бути саме факт списання нарахованої неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, проте заявником не підтверджено доказами факту списання коштів, зазначених у спірному виконавчому документі.
З цього приводу суд зазначає, що термін "списання заборгованості", не є цивільно-правовим терміном, він застосовується у сфері організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які ґрунтуються , у тому числі, на принципах:
- повного висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;
- нарахування - доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;
- превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.
Проаналізувавши Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", суд зазначає, що встановлений законодавцем обов'язок списати заборгованість з неустойки, 3% річних, інфляційних витрат, має на меті вилучення з обліку кредитора, так, як наслідок, звільнення боржника від додаткового навантаження, в умовах повного виконання основного зобов'язання задля забезпечення досягнення мети Закону № 1730-VIII, а саме забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.
Суд зауважує, що встановлений Законом обов'язок списати заборгованість виникає у стягувача з моменту набрання ним чинності. Заперечення позивача, в умовах чітко встановлених та підтверджених судом в межах цієї справи боргових зобов'язань, не може впливати на права відповідача бути вільним від боргів, які підлягають списанню.
Стягувач заперечуючи проти задоволення заяви відповідача, посилається на те, що спірні боргові зобов'язання (пеня, 3% річних та інфляційні витрати) не обліковані в реєстрі підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, у зв'язку з чим на них не розповсюджується дія ст. 7 Закону № 1730-VIII.
Так, зі змісту абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону до заборгованість, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону віднесена заборгованість за спожиті енергоносії та заборгованість з різниці в тарифах. Під процедурою врегулювання заборгованості законодавець визначив заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.
З контекстного змісту Закону №1730-VIII випливає, що вказана вище заборгованість та заборгованість з 3% річних, неустойки, інфляційних витрат відокремлені законодавцем, хоча остання заборгованість включається у довідку для включення в реєстр, але вона відображається із основною заборгованістю, яка підлягає врегулюванню згідно з Законом.
Неможливість внесення до реєстру основної заборгованості, яка погашена станом на 1 червня 2021 року, на погляд суду, унеможливлює та робить недоцільним внесення заборгованості зі сплати неустойки, 3% річних та інфляційних витрат, в умовах відсутності боргу, який підлягає врегулюванню за Законом.
Така позиція суду узгоджується із ч.2 ст. 7 Закону №1730-VIII, за якою нараховані на заборгованість за спожитий природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, утворену станом на 1 червня 2021 року, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не можуть бути предметом подальшого продажу та підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом, якщо погашення основної частини боргу здійснено до 1 червня 2021 року.
Таким чином, відсутність основного боргу та обов'язок списати неустойку (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних з дня набрання чинності Законом, виключає будь - який їх облік у реєстрі, який формується з нової редакції після набрання Законом чинності.
Стосовно доводів позивача відносно обов'язковості судового рішення, яким стягнуто спірну заборгованість в межах справи 904/6147/16, суд зазначає наступне.
Відповідно до змісту ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення статті жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Суд у даному випадку враховує практику Європейського суду з прав людини про те, що очікування особи від виконання рішення суду на його користь є майном.
Суд зауважує, що мета Закону №1730-VIII полягає у забезпечені загального інтересу та інтересів суспільства - забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, діяльність яких пов'язана із виконанням житлово-комунальних послуг, які визначені Законом України "Про житлово-комунальні послуги", як результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Таким чином, дія держави, пов'язана із запровадженням процедури списання заборгованості, визначеної ст. 7 Закону № 1730-VIII, у даному випадку не виходить за межі ст. 1 Першого протоколу Конвенції.
Суд також, звертає увагу, що ст. 8 Закону №1730-VIII законодавець запровадив гарантії забезпечення прав та інтересів кредиторів в умовах реалізації механізмів оздоровлення теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.
З доданих до заяви документів вбачається, що Департаментом економіки систем життєзабезпечення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України боржнику надіслано повідомлення про включення до Реєстру підприємств, що беруть участь в процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (а.с. 198).
За приписами ч. 2 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Враховуючи попередні висновки суду про відсутність правових підстав для стягнення заборгованості і пені, 3% річних та інфляційних витрат, у зв'язку із запровадженням механізму забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, суд зазначає, що наказ від 11.01.2017 №904/6147/16 в частині стягнення з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дежньова, 9, код ЄДРПОУ 03342184) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, Б. Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720) пені - 1 397 965,98 грн., інфляційних втрат - 1 823 240,31 грн., 3% річних - 142 858,10 грн. , підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Разом з тим, суд зазначає, що за наказом №904/6147/16 від 11.01.2016, який боржник просить визнати таким, що не підлягає виконанню, стягується судовий збір у розмірі 74 535,25 грн.
Судові витрати із сплати судового збору були розподілені за рішенням суду за результатами розгляду справи у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, норми статті 7 Закону № 1730-VIII не розповсюджуються на заборгованість із відшкодування судових витрат, в зв'язку з чим в цій частині відсутні підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи викладене, суд частково задовольняє заяву Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись ст. ст. 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Заяву Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" від про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, задовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2017 у справі №904/6147/16 в частині стягнення з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дежньова, 9, код ЄДРПОУ 03342184) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, Б. Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720) пені - 1 397 965,98 грн., інфляційних втрат - 1 823 240,31 грн., 3% річних - 142 858,10 грн.
В іншій частині вимог заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 22.12.2021.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 254 - 259 Господарського процесуального кодексу України, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено - 23.12.2021.
Суддя Н.Г. Назаренко