вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
23.12.2021м. ДніпроСправа № 904/8542/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛДЕР", м.Дніпро
до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ", м.Дніпро
про стягнення боргу за договором в сумі 8 446,72 грн.
Суддя Красота О.І.
Без участі представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЛДЕР" звернулося до господарського суду з позовом до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" і просить суд стягнути 7289,80 грн. - основного боргу, 557,05 грн. - пені, 152,00 грн. - 3% річних, 447,87 грн. - інфляційних витрат та судовий збір.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором №09/11/12 від 09.11.12 в частині оплати поставленого товару.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2021 позовну заяву Позивача залишено без руху.
02.12.2021 Позивач подав заяву і просить суд стягнути з Відповідача 7289,80 грн. - основного боргу, 707,13 грн. - пені, 145,00 грн. - 3% річних, 447,81 грн. - інфляційних витрат та судовий збір.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2021 продовжено розгляд справи з 03.12.2021.
Відповідач відзив на позов, а також докази повної оплати до суду не надав, повідомлення про поштове відправлення вручено 28.10.2021, в зв'язку із чим, керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа вирішується за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, ВСТАНОВИВ:
09.11.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СОЛДЕР" (далі-Позивач, Постачальник) та Публічним акціонерним товариством "ДНІПРОВАЖМАШ" (далі-Відповідач, Покупець) укладено Договір №09/11/12 (а.с.15-17).
Відповідно до пункту 1.1 Договору, Постачальник зобов'язується в порядку і строки, встановлені цим Договором, передати у власність Покупцеві продукцію, в певній кількості, відповідної якості і по цінах, що вказані в специфікаціях, а Покупець зобов'язується прийняти продукцію і оплатити її на умовах, визначених у цьому Договорі.
Згідно п.1.2. Договору, кількість, асортимент продукції, що поставляється, вказуються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору.
У відповідності до п.3.1. Договору, Покупець здійснює оплату замовленої партії продукції шляхом перерахування на поточний рахунок Продавця 50% передоплати вартості замовленої продукції та 50% протягом 3 банківських днів з моменту поставки.
В п.3.2. Договору, оплата проводиться в національній валюті України. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок Продавця.
Поставка продукції здійснюється протягом 2 банківських днів після перерахування 50% передоплати (п.4.1. Договору).
Відповідно до п.4.3. Договору, датою поставки вважається дата, вказана в накладній (транспортній накладній).
Згідно умов Додаткової угоди №4 від 14.08.2018р. внесено зміни до п.1.1. Договору виклавши в наступній редакції:
«Покупець - Акціонерне товариство «Дніпроважмаш» (а.с.21).
Між сторонами підписано Специфікацію №9 від 13.11.2020 (а.с.25).
Позивач виставив Відповідачу рахунок-фактуру №001 від 04.01.2021 на загальну суму 24 192,00 грн.
На виконання умов Договору Позивачем поставлено, а Відповідачем отримано продукцію на загальну суму 24 192,00 грн., що підтверджується накладною №001 від 05.01.2021, товарно-транспортною накладною №0501 від 05.01.2021 (а.с.23, 24).
Відповідач частково оплатив продукцію Позивачу в розмірі 16 902,20 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №4622 від 23.03.2021 на суму 8 033,400 грн., №6479 від 20.04.2021 на суму 6 868,80 грн., №6471 від 20.04.2021 на суму 2 000,00 грн. (а.с.31-33).
Заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 7 289,80 грн.
29.07.2021 Позивач на адресу Відповідача направив претензію з вимогою оплатити заборгованість (а.с.34-36).
Відповідачем суму заборгованості у розмірі 7 289,80 грн. не оплачено, що і є причиною виникнення спору.
Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пункту 3.2 Договору поставки, строк оплати поставленого товару є таким, що настав.
Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з Відповідача заборгованості у розмірі 7 289,80 грн. підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п.6.3. Договору, за несвоєчасну сплату продукції, Покупець сплачує Продавцю неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування, від суми несплаченої в строк продукції за кожен день прострочення.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, Позивачем останньому нараховано пеню у розмірі 707,13 грн. за загальний період з 01.02.2021 по 01.10.2021.
Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені, приходить до висновку, що розрахунок зроблено невірно. Враховуючи приписи п.3.1. Договору, оплата повинна бути здійснена до 11.01.2021 включно. Отже, початок періоду нарахування пені повинен бути визначено з 12.01.2021.
Згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Отже, приписами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане. Таким чином, кінець періоду нарахування пені - 12.07.2021.
З врахуванням викладеного, розмір пені слід розраховувати за період з 01.02.2021 (як вказує Позивач) по 12.07.2021 що становить суму 449,37 грн., яка і підлягає стягненню з Відповідача. В решті позовних вимог в сумі 257,76 грн. - відмовити.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Також, Позивач нарахував та просить стягнути з Відповідача 3% річних у сумі 145,00 грн. за загальний період з 01.02.2021 по 01.10.2021.
Суд, перевіривши правильність розрахунку 3% річних у сумі 145,00 грн. зазначає, що вказаний розрахунок Позивачем зроблено невірно, однак він є меншим ніж сума розрахована судом, тому ці вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних у сумі 145,00 грн. є такими що підлягають задоволенню в сумі заявленої Позивачем.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, Позивачем останньому нараховано інфляційні витрати у розмірі 447,81 грн. за період лютого 2021 по вересень 2021.
Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок інфляційних витрат, приходить до висновку, що розрахунок зроблено вірно, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 447,81 грн.
З огляду на викладене, позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню частково зі стягненням з Відповідача 7 289,80 грн. - основного боргу, 449,37 грн. - пені, 145,00 грн. - 3% річних, 447,81 грн. - інфляційних витрат.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.123, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ", (49000, м.Дніпро, вул.Сухий Острів, буд.3, ЄДРПОУ 00168076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛДЕР" (49021, м.Дніпро, вул.Саранська, буд.57, ЄДРПОУ 31017386) 7 289,80 грн. - основного боргу, 449,37 грн. - пені, 145,00 грн. - 3% річних, 447,81 грн. - інфляційних витрат та судовий збір у розмірі 2 201,88 грн.
В решті позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя О.І. Красота
Повне рішення складено
23.12.2021