вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
14.12.2021м. ДніпроСправа № 904/7949/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Єпік А.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом Служби зовнішньої розвідки України, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "РІАЛ ДОРС", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення штрафних санкцій у розмірі 1 506 000,00 грн. за Договором № 491/20 від 22.07.2020 року.
Представники:
від позивача: Марущак В.В., довіреність № 30 від 03.09.2021 року, представник;
від відповідача: Починок В.В., ордер АЕ № 1063172 від 22.03.2021 року, адвокат.
Служба зовнішньої розвідки України звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РІАЛ ДОРС" штрафні санкції у розмірі 1 506 000,00 грн. за Договором № 491/20 від 22.07.2020 року.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 12.10.2021 року о 11:20 год.
12.10.2021 року від представника відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву вих. № б/н від 11.10.2021 року.
У підготовче судове засідання 12.10.2021 року представник позивача не з'явився.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2021 року оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 10.11.2021 року о 11:40 год.
25.10.2021 року від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив на позовну заяву вих. № б/н від 22.10.2021 року.
02.11.2021 року від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від 29.10.2021 року про проведення судового засідання без участі представника.
10.11.2021 року від представника відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від 10.11.2021 року про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.
У підготовче судове засідання 10.11.2021 року представник позивача не з'явився.
10.11.2021 року у підготовчому судовому засіданні представником відповідача зазначено, що ним було надано всі можливі та допустимі докази по справі.
Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.11.2021 року о 11:40 год.
25.11.2021 року від представника відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли письмові заперечення вих. № б/н від 02.11.2021 року на відповідь на відзив.
30.11.2021 року електронною поштою від представника відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від 30.11.2021 року про відкладення розгляду справи.
У судове засідання 30.11.2021 року з розгляду справи по суті представник відповідача не з'явився.
Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Приймаючи до уваги необхідність забезпечення участі сторін у судовому засіданні, та їх право на належний захист своїх прав в суді першої інстанції, та приймаючи до уваги неявку представника відповідача, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне оголосити перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2021 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 14.12.2021 року о 14:30 год.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 14.12.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Позиція позивача, викладена в позовній заяві
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором № 491/20 від 22.07.2020 року, а саме відповідачем не здійснено поставку товару позивачу.
На підставі пунктів 7.2., 7.4. Договору позивач нарахував пеню за порушення строків поставки товару у розмірі 546 000,00 грн. за загальний період з 11.01.2021 по 11.07.2021, штраф 7% у розмірі 210 000,00 грн. та 25% у розмірі 750 000,00 грн.
Позиція відповідача, викладена у відзиві на позовну заяву
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що відповідач не мав можливість здійснити поставку та монтаж передбаченого Договором товару до 08.01.2021 (тобто до дати, яка вже минула), і за таких обставин укладення додаткової угоди № 2 до Договору в запропонованій редакції було неможливим та недоцільним, про що відповідачем було повідомлено позивача листами № 22032021-1 від 22.03.2021 та № 21052021 -1 від 21.05.2021 та у зв'язку з довгостроковою дією форс-мажорних обставин, та закінченням дії Договору, зобов'язання відповідача є припиненими на підставі пункти 8.2. Договору та у відповідності до статті 598 ЦК України, і тому вимоги про сплату штрафних санкцій за їх невиконання задоволенню не підлягають.
Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив
У відповіді на відзив на позовну заяву, позивач зазначив про те, що відповідач навмисно зробив упущення умов Договору щодо строку виконання інших зобов'язань, взятих Сторонами за даним договором, а саме до їх повного виконання.
Позивач не погоджується з твердженням відповідача, що зобов'язання сторін за Договором є виключно бюджетними зобов'язаннями у зв'язку з чим строк дії Договору закінчився 31.12.2020 Відповідач навмисно зробив упущення умов Договору щодо строку виконання інших зобов'язань, взятих Сторонами за даним договором, а саме до їх повного виконання.
Дійсно, відповідно до частини 7 статті 2 Бюджетного кодексу України, бюджетне зобов'язання - це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.
Так, при укладенні Договору тільки позивач взяв на себе обов'язок по сплаті вартості Товару відповідно до умов Договору, який в розумінні Бюджетного кодексу України і є бюджетним зобов'язанням, обов'язок ж Відповідача щодо поставки Товару не відноситься до бюджетного зобов'язання, а якраз належить до зобов'язань, що відповідно до умов Договору не обмежуються строком виконання.
Тому, Відповідач неправильно трактуючи норми бюджетного законодавства відніс зобов'язання сторін за Договором виключно до бюджетних зобов'язань, що не відповідає дійсності.
З огляду на це, строк дії Договору щодо поставки Товару не обмежується бюджетним періодом, до 31.12.2020, а триває до його повного виконання без обмеження строку та відповідно до п. 5.1. постачання товару та монтаж здійснюється до 30.09.2020.
Позиція відповідача, викладена у запереченнях на відповідь на відзив
Відповідач зазначив, що встановлена пунктом 10.1 Договору тривалість строку його дії “до повного виконання” стосується не поставки Товару та його оплати, і, тим більше - не нарахування штрафних санкцій, а, як там чітко визначено - “інших зобов'язань”, тобто таких, що прямо і конкретно не встановлені в Договорі, але які можуть випливати з його суті, наприклад - усунення постачальником прихованих недоліків Товару (гарантійні зобов'язання).
Також, звертає увагу, що встановлення в розділі 7 Договору розміру штрафних санкцій у відсотковому відношенні до “ціни Договору”, що слугує обґрунтуванням позиції Позивача щодо врахування ним суми ПДВ при розрахунку штрафних санкцій, не спростовує обґрунтованість позиції Відповідача з цього приводу, викладеної ним у пункті 6 відзиву на позовну заяву, оскільки в умовах Договору (розділ 3) “ціна Товару” та “сума Договору” визначені саме з урахуванням ПДВ, тобто ПДВ виокремлено з них, а б розділі 7 Договору не зазначено “з урахуванням ПДВ”.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача пені та штрафу за прострочення виконання зобов'язання з поставки товару.
Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору поставки, строк його дії, умови поставки, загальна ціна, строк поставки, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов'язань за договором.
22 липня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріал Дорс" (надалі - постачальник, відповідач) та Сліжбою зовнішньї розвідки України (надалі - замовник, відповідач) укладено договір № 491/20 про закупівлю товару (надалі - договір).
Відповідно п.1.1. договору постачальник зобов'язується поставити систему захисний ролет з монтажем (далі - товар), а замовник зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах визначених цим договором.
Ціна, найменування (асортимент), кількість товару обумовлюється у додатку № 1 "Специфікація", який додається до даного договору і є його невід'ємною частиною (п. 1.3. договору).
Сума договору відповідно до п. 3.3. договору складає 3 000 000,00 грн.
Розрахунки за товар здійснюється замовником лише за фактично отриманий товар на підставі пред'явлених постачальником рахунку на оплату та видаткової накладної протягом 3-х банківських днів (п. 4.2. договору).
У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за поставлений товар здійснюється не пізніше 30 (тридцяти) банківських днів з моменту отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі (п.4.3. договору).
Пунктом 5.1. договору передбачено, що постачання товару та монтаж здійснюється до 30.09.2020 року.
Прийом товару здійснюється замовником відповідно до видаткової накладної (п.5.5. договору).
Замовник має право у разі невиконання (відмови від виконання) зобов'язань постачальником, в односторонньому порядку розірвати цей договір шляхом письмового повідомлення постачальника (пп. 6.2.4. п. 6.2. договору).
Підпунктом 6.3.6. п. 6.3. договору передбачено, що постачальник зобов'язаний забезпечити поставку та монтаж товару у трок, встановлені цим договором.
Встановлений Договором строк ТОВ “РІАЛ ДОРС” не виконало взяті на себе зобов'язання та листом від 10.12.2021 № 142 повідомило про наявність форс-мажорних обставин і надало Сертифікат № 2300-20-1939 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Запорізькою торгово-промисловою палатою про те, що з 10.08.2020 по 18.11.2020 діяли форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які стали причиною невиконання Постачальником умов договору у визначений Договором строк.
Відповідно до п. 8.1. договору сторони домовилися, що у випадку виникнення форс-мажорних обставин (дія нездоланної сили, що не залежить від волі сторін), а саме: війни, воєнних дій, блокади, ембарго, міжнародних санкцій, валютних обмежень, інших дій держави, що не дозволяють сторонам виконувати свої зобов'язання, також пожежі, повені, спалахи коронавірусної хвороби (COVID-19), інших явищ природних катаклізмів, сторони звільняються від виконання своїх зобов'язань на період дії даних обставин.
На підставі вказаного Сертифікату термін дії договору автоматично продовжено на 101 день, починаючи з 01.10.2020 до 08.01.2021.
Одночасно ТОВ “РІАЛ ДОРС” листом від 22.03.2021 повідомило про відмову в укладанні додаткової угоди № 2 до Договору та продовження строку виконання зобов'язань до 08.01.2021.
Станом на день подання позовної заяви, Відповідач не здійснив постачання Товару.
Договір згідно пункту 10.1. договору набирає чинності з моменту підписання і діє щодо бюджетних зобов'язань до 31.12.2020, а стосовно інших зобов'язань, взятих Сторонами за даним договором - до повного їх виконання.
Враховуючи невиконання Постачальником зобов'язань, СЗРУ листом від 08.07.2021 № 16/2/2643 повідомили відповідача” про розірвання договору в односторонньому порядку, на підставі пункту 6.2.4 Договору.
У випадку, якщо дія вказаних обставин продовжується більш ніж 30 (тридцять) календарних днів, кожна із сторін має право на одностороннє розірвання даного договору і, при цьому, не нестиме відповідальності за таке розірвання, за умови, якщо вона сповістила про це іншу сторону не пізніше, ніж за 7 (сім) календарних днів до розірвання (п.8.2. договору).
Крім того, укладаючи Договір Сторони передбачили відповідальність у разі невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов'язань (Розділ 7 Договору).
Пунктом 7.1. договору визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинними законами України та договором.
За порушення строку виконання зобов'язань за договором, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % від ціни договору за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів постачальник додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної ціни договору (п. 7.2. договору).
У разі одностороннього розірвання договору з підстав невиконання (відмови від виконання) постачальником взятих на себе зобов'язань за договором, останній зобов'язується сплатити на користь замовника штраф у розмірі 25% від ціни договору протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту розірвання договору (п. 7.4 договору).
Згідно з пунктом 9.1. договору, у випадку виникнення спорів або розбіжностей Сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій. У разі недосягнення Сторонами згоди, спори вирішуються у судовому порядку відповідно до чинного законодавства України (пункт 9.2. договору).
Позивач звернулась до відповідача з претензією № 5/3/1184/ПБ від 04.08.2021, яка містила вимогу сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості Договору (3 000 000 грн.) за кожен день прострочення з 11.01.2021 по 11.07.2021 включно (182 дні) на суму 546 000 грн., штраф у розмірі 7% на суму 210 000 грн. та штраф у розмірі 25% на суму 750 000 грн., а всього штрафних санкцій на загальну суму 1 506 000 грн..
Однак відповідач відповіді на претензію не надав, штрафні санкції не сплатив, що і стало причиною виникнення спору.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. (стаття 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цім Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що гранична дата поставки товару до 30.09.2020.
Прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15).
З урахуванням наведеного, останнім днем поставки товару є 30.09.2020 включно.
Згідно з ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Відповідно до п. 7.2. договору за порушення строку виконання зобов'язань за договором, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % від ціни договору за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів постачальник додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної ціни договору.
Позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 546 000,00 грн. за порушення строків поставки товару за період з 11.01.2021 по 11.07.2021 та штраф 7% у розмірі 210 000,00 грн.
Аналіз наведеного пункту договору дозволяє дійти висновку про те, що він врегульовує відповідальність постачальника за порушення строків постачання (тобто коли поставка відбулась, але було порушено строки, встановлені у договорі). Друге речення пункту 7.4 договору передбачає відповідальність у разі, якщо товар не було поставлено взагалі.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню та штраф 7% саме за порушення строків поставки.
Суд зазначає, що позивачем невірно застосовано пункт 7.2 договору до правовідносин сторін.
Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що відповідачем товар на адресу позивача не поставлено взагалі, тому до правовідносин сторін не може застосовуватись відповідальність за порушення строків поставки.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення пені та штрафу за порушення строку поставки.
Крім того позивач заявляє про стягнення штраф у розмірі 25% від ціни договору в сумі 750 000,00 на підставі п. 7.4 договору
У разі одностороннього розірвання договору з підстав невиконання (відмови від виконання) постачальником взятих на себе зобов'язань за договором, останній зобов'язується сплатити на користь замовника штраф у розмірі 25% від ціни договору протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту розірвання договору (п. 7.2 договору).
Зазначена вимога підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Позивачем сума штрафу розрахована із повної вартості товару та його монтажу з урахуванням ПДВ. Суд вважає безпідставним нарахування суми штрафу в тому числі на суму ПДВ з наступних підстав.
Справляння податку на додану вартість регулюється розділом V. "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України.
Статтею 185 ПК України, яка входить до цього розділу, об'єктом оподаткування податком на додану вартість (далі - ПДВ) визначено: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Отже, застосування будь-яких заходів юридичної відповідальності за порушення господарських зобов'язань до юридичної особи не віднесено законодавцем до об'єктів оподаткування ПДВ.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
Отже, Податковим Кодексом України, як спеціальним нормативним актом, що визначає будь-які питання щодо оподаткування, елементи податку, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування, не передбачено включення до бази оподаткування податком на додану вартість будь-яких заходів юридичної відповідальності за порушення господарських зобов'язань юридичною особою, а навпаки, прямо зазначено про те, що до складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені). При цьому, для цілей оподаткування законодавцем не передбачено виключень щодо спеціальної неустойки, передбаченої частиною другою статті 785 ЦК України.
Виходячи з системного аналізу пункту 9.1 статті 9, підпункту 14.1.179 пункту 14.1 статті 14, статті 180, статті 188 ПК України, податок на додану вартість (ПДВ) - це загальнодержавний непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем (споживачем робіт, послуг), але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (виробник, надавач послуг), тобто особа, що здійснює господарську діяльність (платник податку).
Основою для розрахунку ПДВ виступає додана вартість - знов створена вартість підприємством за рахунок його власних факторів виробництва (землі, капіталу, робочої сили, підприємництва тощо).
Додана вартість (Value Added) це різниця між вартістю продукції, яку випускає підприємство, та вартістю засобів виробництва які ним використовуються; це вартість, яка додається в процесі виробництва товарів до вартості сировини, матеріалів, палива на кожній стадії руху товарів від виробника до споживача; це вартість послуги, яка надана юридичною особою до закупленої сировини та матеріалів своїми факторами виробництва; це чистий внесок фірми у створення товару.
Захисні ролети, які мав виготовити і змонтувати відповідач на замовлення позивача так і не були виготовлені, що не генерує додану вартість, оскільки не є товаром або послугою, відповідальність за розірвання договору в зв'язку з його невиконанням не пов'язане з впливом дій виробника/надавача послуг, розмір такої неустойки не залежить від вартості використаних продавцем/надавачем послуг сировини, інших товарів та додаткових послуг.
З огляду на викладене штраф у розмірі 25% від ціни договору має розраховуватись від ціни договору без урахування ПДВ, тобто з суми 2 500 000,00 грн. що дорівнює 625 000,00 грн.
Крім того, суд вважає за можливе зменшити суму штрафу, що підлягає стягненню на 75% з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
Договір № 491/20 від 22.07.2020 на поставку системи захисних ролет з монтажем не містить умов про попередньою оплату товару та робіт ані повністю, ані частковою. Позивачем не надано доказів понесення будь-яких витрат у зв'язку з виконанням цього договору. Як не надано і доказів понесення останнім збитків як таких внаслідок невиконання відповідачем обов'язків за договором.
Суд також приймає до уваги, що невиконання договору відповідачем мало місце, певною мірою, з вини самого позивача.
Так, після спливу строків виконання відповідачем зобов'язань з поставки та монтажу захисних ролетів внаслідок дії для відповідача форс мажорних обставин, позивачем листом від 26.02.2021 було запропоновано укласти додаткову угоду №2 якою продовжити строк дії договору до 31.12.2021, а строк виконання робіт встановити до 08.01.2021. Тобто до дати, яка на час звернення з такою пропозицією вже сплила, що є неприйнятним.
З огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов'язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов'язання, суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, обмежити розмір штрафу на 75% до суми 156 250,00 грн.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
Заперечення відповідача судом не приймається, оскільки вони є не обґрунтованими тане недоведеними, оскільки до заперечень не надано доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення.
На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин справи, які підтверджені належними доказами, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Щодо судового збору
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на відповідача в сумі 9 375,00 грн. пропорційно задоволених вимог від суми штрафу, що підлягав стягненню до зменшення його розміру судом.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РІАЛ ДОРС" (50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, прос-т Поштовий, буд. 1; код ЄДРПОУ 40907909) на користь Служби зовнішньої розвідки України (04107, м. Київ, вул. Нагірна, буд. 24/1; код ЄДРПОУ 33240845) штраф у розмірі 156 250,00грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 9 375,00 грн.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано - 23.12.2021.
Суддя В.Г. Бєлік