пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
14 грудня 2021 року Справа № 903/692/21
Господарський суд Волинської області у складі:
головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича
секретар судового засідання - Коваль Олександр Миколайович
за участю представників сторін:
від позивача: Римарчук Ю.І. - ордер серія ІФ № 009154 від 18.10.2021
від відповідача 1: Наумчик Р.П. - витяг з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (паспорт України серія НОМЕР_1 від 02.02.2010)
від відповідача-2 та третьої особи: Петрунів Т.В. -довіреність №04-04-06/123 від 05.01.2021
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області справу №903/692/21 за позовом фізичної особи-підприємця Федяк Мар'яни Василівни до Волинської митниці Держмитслужби, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державна казначейська служба України про стягнення 2997976,37 грн.,
19.08.2021 фізична особа-підприємець Федяк Мар'яна Василівна надіслала на адресу суду позов до Волинської митниці Держмитслужби, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про стягнення 2997976,37 грн., в т.ч.: 352177,31 грн. збитки, 2545799,06 грн. упущена вигода та 100000,00 грн. моральна шкода.
Заява обґрунтована тим, що позивач поніс реальні збитки, понесені у зв'язку із пошкодженням, втратою товарного вигляду вантажу, непридатністю його до експорту, проведення експертиз, розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанціях №163/3332/20; упущену вигоду в рахунок відшкодування шкоди, яка завдана неправомірними діями Волинської митниці Держмитслужби та моральну шкоду, яка завдана протиправною поведінкою та неправомірними діями Волинської митниці Держмитслужби.
Ухвалою суду від 30.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами загального позовного провадження (а.с.122-123).
Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області 15.09.2021 надіслало на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю (а.с.129-135).
13.09.2021 Волинська митниця Держмитслужби надіслала до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю (а.с.137-160).
25.09.2021 позивач надіслала на адресу суду відповідь на відзив на позовну заяву (а.с.162-165).
Представник позивача 28.09.2021 подав до суду довідку №2103 від 27.09.2021 Комунального некомерційного підприємства «Делятинський центр медико-санітарної допомоги» Делятинської селищної ради, медичну карту амбулаторного хворого від 17.09.2013, договір про надання правової допомоги №02/31/2021 від 12.07.2021 (а.с.168-176).
Протокольною ухвалою від 28.09.2021 суд відклав розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 19.10.2021 о 10:45 год. (а.с.184-185).
01.10.2021 Волинська митниця Держмитслужби надіслала до суду заперечення на відповідь на відзив (а.с.188-191).
Протокольною ухвалою від 19.10.2021 суд відклав розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 02.11.2021 о 12:00 год. (а.с.200).
Представник позивача 02.11.2021 подав до суду клопотання про приєднання доказів, яким долучив до матеріалів справи: заяву свідка Федяк М.М. від 22.10.2021, заяву свідка ОСОБА_1 від 25.10.2021. копію агентського контракту №30 від 01.04.2016, преклад агентського контракту, копію договору на надання правової допомоги №02/31/2021 від 12.07.2021, копію ордеру №009154 від 18.10.2021, копію свідоцтва на право на заняття адвокатською діяльністю №632 (а.с.201-222).
Протокольною ухвалою від 02.11.2021 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 23.11.2021 о 12:00 год. (а.с.225-226).
03.11.2021 Волинська митниця Держмитслужби надіслала на адресу суду заперечення щодо приєднання доказів, приєднаних до матеріалів справи (а.с.229-234).
Ухвалою суду від 23.11.2021 розгляд справи по суті відкладено (а.с.251).
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідачів в судовому засіданні в задоволенні позову просили відмовити.
Заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.08.2020 ОСОБА_2 , з мстою здійснення та ведення підприємницької діяльності у галузі торгівлі виробами з дерева, зареєструвалась як фізична особа підприємець у Надвірнянській ДПІ Івано-Франківської області, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Згідно КВЕДу 46.13 основна підприємницька діяльність - це діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами (а.с.60).
Згідно витягу з Реєстру платників єдиного податку позивач перебуває па спрощеній системі оподаткування 2 групи з 01.09.2020 (а.с.61).
16.09.2020 між фізичною особою-підприємцем Федяк Мар'яною Василівною (Україна), та AO "Tеchnomar & Adrem" (Естонія) укладено Контракт № 16/9/20 (надалі Контракт, а.с.11-12).
Згідно з п. 1. якого ФОП Федяк М.В. продає вироби з дерева в кількості, асортименті і но ціпам відповідно до специфікації, яка є невід'ємною частиною Контракту.
Пунктом 2.1. Контракту, сторони узгодили, що загальна кількість товару, яку протягом дії Контракту повинна поставити ФОН Федяк М.В складає 300 м3., а відповідно до п. 4.2 загальна сума контракту складає 150000 Євро.
Відповідно до п.6.1 Контракту оплата за кожну партію товару здійснюється покупцем після відправки йому товару шляхом перерахування грошей на рахунок продавця. 80% вартості транспортної партії оплачуються протягом двох банківських днів після надання рахунку-фактури та експортної митної декларації на дану транспортну партію, завірених відповідним чипом митницею. 20% вартості транспортної партії оплачуються протягом двох банківських днів після приймання товару па складі покупця.
На виконання Контракту №16/9/20 від 16.09.2020 ФОП Федяк М.В., здійснила дві поставки товару на адресу "Tеchnomar & Adrcm" (Естонія), здійснивши митне оформлення вантажу на Івано-Франківській митниці.
17.09.2020 року, на виконання умов Контракту з AO "Tеchnomar & Adrcm" (Естонія), ФОП Федяк М.В., скориставшись брокерськими послугами, здійснила з метою продажу митне оформлення вантажу на експорт - пиломатеріалів дубових, обрізних, дошки, розміром 29- 30*80-275*320-2450 мм., не струганих, не шліфованих, які не мають торцевих з'єднань, на дерев'яних прокладках та обв'язаних поліетиленовою стрічкою, загальним об'ємом 19, 892 м3, загальною вартістю 11504,00 евро, що підтверджується митною декларацією №UA209250/2020/018364 від 17.09.2020 (а.с.14-15) .
Відповідно до SWIFT переказу з АТ АКБ "Львів", ФОП Федяк М.В. 21.09.2020 отримала кошти у сумі 9203,20 евро після митного оформлення вантажу на Івано- Франківській митниці, як передплату (а.с.22), а 01.10.2020 після приймання товару на складі «Tеchnomar & Adrcm» в Естонії, отримано 2300.80 евро (а.с.23). Загальна сума 11504,00 евро.
02.10.2020 на виконання Контракту з АО "'Tеchnomar & Adrcm" (Естонія), ФОП Федяк М.В., скориставшись брокерськими послугами, здійснила з метою продажу митне оформлення вантажу на експорт - пиломатеріалів дубових, обрізних, дошки, розміром 29- 30*80-275*320-2450 мм., не струганих, не шліфованих, які не мають торцевих з'єднань, на дерев'яних прокладках та обв'язаних поліетиленовою стрічкою, загальним об'ємом 19.993м3, загальною вартістю 11753, 84 евро, що підтверджується митною декларацією №UA209250/2020/019578 від 02.10.2020 (а.с.24-25).
Відповідно до виписок по рахунку з АТ АКБ "Львів", ФОП Федяк М.В. 08.10.2020 отримала кошти у сумі 9403,07 евро після митного оформлення вантажу на Івано- Франківській митниці, як передплату (а.с.32), а 15.10.2020 після приймання товару на складі АО «Tеchnomar & Adrcm» в Естонії, отримано 2350,77 евро (а.с.33). Загальна сума 11753,84 евро.
27.10.2020 на виконання умов Контракту з AO "Tcchnomar & Adrcm" (Естонія), ФОП Федяк М.В., скориставшись брокерськими послугами, здійснила митне оформлення чергової партії товару - пиломатеріалів дубових, обрізних, дошки, розміром 29-30*80-275*320-2450 мм., не струганих, не шліфованих, які не мають торцевих з'єднань, па дерев'яних прокладках та обв'язаних поліетиленовою стрічкою, загальним об'ємом 19,892м3, загальною вартістю 11417, 49 евро, що підтверджується митною декларацією №UA209250/2020/021710 від 27.10.2020 (а.с.34).
Відповідно до виписки по рахунку з AT АКБ "Львів", ФОН Федяк М.В. 29.10.2020 отримала кошти у сумі 9133, 99 евро (а.с.40) після здійснення митного оформлення вантажу на Івано-Франківській митниці, як передплату.
Як слідує з матеріалів справи, під час перетину кордону па Волинській митниці Держмитслужби у пункті пропуску «Доманове», головним державним інспектором - кінологом відділу кінологічного забезпечення управління забезпечення протидії митним правопорушенням Волинської митниці Ганжою І.М. складено протокол про порушення митних правил № 0801/20500/20 від 08.11.2020 (а.с.42-45) відносно ФОП Федяк М.В., за частиною 1 ст. 483 Митного кодексу України, а пиломатеріали дубові, обрізні, дошка, розмір: 29-30*80-275*320-2450 мм., не стругані, не шліфовані, не мають торцевих з'єднань, на дерев'яних прокладках, та обв'язані поліетиленовою стрічкою, всього: 19,883м3., вага брутто - 21900 кг., вартість 383145,49 грн. вилучені на час розгляду справи.
Як слідує з протоколу (а.с.42-45) до митного оформлення разом з митною декларацією від 27.10.2020 № UA209250/2020/021710, подано сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій від 26.10.2020 №ІФ 693105, який, на думку інспектора, отриманий незаконним шляхом та містить неправдиві відомості.
26.10.2020 позивач звернулася до відповідача-1 із заявою (а.с.143), в якій просила з метою проведення експертизи надати доступ експертові до лісоматеріалу до протоколу №0801/20500/20 від 08.11.2020.
Волинська митниця Держмитслужби 01.12.2020 надала відповідь (а.с.144) на заяву від 26.10.2020 про надання доступу до вилучення предметів для проведення експертизи, в якій зазначили, що у відповідності до ст.515 МК України митниця надає дозвіл судовому експерту Мельнику С.М. на огляд товару, який тимчасово вилучений за протоколом №0801/20500/20 від 08.11.2020 у присутності головного державного інспектора відділу складського обліку, зберігання, оцінки вилученого майна та розпорядження ним управління інфраструктури, держмайна та господарської діяльності Коб Н.Є.
Матеріали справи про порушення митних правил направлені до Любомльського районного суду Волинської митниці Держмитслужби для прийняття рішення про притягнення ФОП Федяк М.В. до адміністративної відповідальності.
02.02.2021 АО «Tеchnomar & Adrem» надіслало позивачу лист №49 про розірвання Контракту від 16.09.2020 №16/9/20, повернення 9133,99 евро, які перераховувались як передплата по Контракту, відшкодування шкоди, пов'язаної з простоєм транспортного засобу, який перевозив партію вантажу у сумі 1010 евро (а.с.106-107).
Постановою Любомльського районного суду від 11.02.2021 у справі № 163/3332/20 провадження у справі за протоколом про порушення митних правил № 0801/20500/20 відносно ФОП Федяк М.В. за ознаками ч.1 ст. 483 Митного кодексу України закрито за відсутністю в її діях складу правопорушення (а.с.46-49).
Постанова набрала законної сили згідно постанови Волинського апеляційного суду від 29.03.2021 (а.с.50-55). На переконання суду апеляційної інстанції, дослідивши усі фактичні дані в справі, суд дійшов обґрунтованого висновку, що докази вчинення ФОП Федяк М.В. порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст. 483 Митного кодексу України, відсутні, а тому згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обґрунтовано та вмотивовано закрито провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення в її діях.
Вилучені за цим протоколом пиломатеріали дубові, обрізні, дошка, розмір: 29-30*80- 275*320-2450 мм., не стругані, не шліфовані, не мають торцевих з'єднань, на дерев'яних прокладках, за обв'язані поліетиленовою стрічкою, всього: 19,883м3., вага брутто - 21900 кг. повернуто власнику для проведення митного оформлення згідно з чинним законодавством.
Провадження у справі про порушення митних правил щодо ФОП Федяк М.В., передбаченого ч.1 ст. 483 Митного кодексу України, розпочалось 08.11.2020 року з моменту складення протоколу про порушення митних правил №0801/20500/20.
09.04.2021 позивач звернулася до Волинської митниці Держмитслужби із заявою (а.с.145), в якій просила надати доступ до товару, який підлягає поверненню за рішенням суду.
09.04.2021 позивач звернулась із заявою до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (Івано- Франківське відділення) про проведення товарознавчої експертизи з питань визначення ринкової вартості пиломатеріалів дубових, обрізних, дошки розміром 29-30*80-275*320-2450 мм., всього 19,883м3, вилучених за протоколом про порушення митних правил №0801/20500/20 станом на 09.04.2021.
19.04.2021 позивач звернулась із заявою до Волинської митниці про повернення вилучених за протоколом про порушення митних правил № 0801/20500/20 пиломатеріалів дубових, обрізних, дошки розміром 29-30*80-275*320-2450 мм., всього 19,883м3., вагою брутто - 21900 кг. (а.с.146)
23.04.2021 ФОП Федяк М.В., отримавши видаткову накладну № 107 (а.с.104) від Волинської митниці про видачу вантажу та уклавши договір про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню зазначеного вантажу з ФОП Попик Л.Я. з м. Ковель Волинської області до складу ФОП Федяк М.В. у смт. Отинія Коломийського району Івано-Франківської області повернула вантаж. Вартість перевезення становила 8500 гривень. Вказаний факт підтверджується договором про надання транспортно-експедиційних послуг від 23.04.2021 (а.с.105).
Як стверджує позивач, вартість наданих послуг ФОП Попик Л.Я. по перевезенню вилученого вантажу з складу митного органу м. Ковель Волинської області до складу ФОП Федяк М.В. у смт. Отипія Коломийського району Івано-Франківської становила 8500 гривень, що підтверджується договором про надання транспортно-експедиційних послуг від 23.04.2021 року.
За змістом експертного дослідження №873/21-28 від 29.04.2021 огляд об'єкта експертизи проводився 16.04.2021 за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул.Грушевського, 77а у присутності головного державного інспектора Волинської митниці Держмитслужби Пікалюка Валерія Дмитровича. Огляд проводився методом візуального огляду у світлий час доби при природньому освітленні.
Зокрема експерт зазначив: «що при детальному обстеженні при відкритті пачок виявлено значні пошкодження деревини, зокрема торцеві тріщини (місцями глибокі), зміна розміру дощок, плісеневі грибки, зміна кольору (місцями рожевий відтінок), підмочки від виливу води, трухлявість, що значно впливає на товарний стан та значно знижує експлуатаційні властивості.
Торцеві тріщини-їх поява значно знижує міцність деревини, крім того, в пиломатеріали через тріщини можуть проникати гриби, пліснява, волога. Тому розриви, особливо глибокі, вважаються серйозним недоліком.
Уражена грибком деревина с небезпечним джерелом зараження, при ураженні деревини грибами вона починає гнити або змінює свій колір. Ряд грибкових уражень становить небезпеку насамперед для зовнішнього вигляду деревини і виробів з неї. Однак в значній кількості випадків зміна забарвлення свідчить про початок загнивання. Для використання уражена гниллю деревина не придатна.
Усі ці пошкодження виникли внаслідок неправильного зберігання деревини, яка знаходилася під відкритим навісом з самого краю, під постійним впливом природних факторів.
Згідно даного огляду можна прийти до висновку, що надана на дослідження деревина «пиломатеріали дубові, дошки, обрізні, різного розміру, не стругані, не шліфовані, не мають торцевих з'єднань» не придатна для подальшого експортування та може використовуватися як 4 сорт, для підготовчих та допоміжних робіт.
Висновок: Ринкова вартість дошок дубових, обрізних об'ємом 19,883 м3, 4 сорту, які були вилучені митним органом (Волинською митницею Держмитслужби) та знаходяться на митному складі, що є об'єктом експертизи, з врахуванням стану цін на час проведення експертизи та станом на зазначену в заяві дату 09.04.2021 складала 129227,07 грн.» (а.с.67-83).
Таким чином, вартість пиломатеріалів дубових, обрізних, дошки, розміром 29-30*80-275*320-2450 мм., не струганих, це шліфованих, загальним об'ємом 19,892м3, суттєво зменшилась. За митною декларацією від 27.10.2020 №UA 209250/2020/021710 - вартість експортної операції становила 11417,49 евро, (станом на день складення протоколу 08.11.2020 - 38342,01 грн., однак позивач зазначає 383145,49 грн.), а вартість згідно експертного дослідження № 873/21-28 від 29.04.2021 визначена експертом - 129227,07 грн.
Отже, різниця вартості товару становить 253918,42 грн.
Вартість проведення експертного дослідження №873/21-28 від 29.04.2021 згідно рахунку №1298 від 09.04.2021 становить 4118, 64 грн, який оплачений ФОП Федяк М.В. та підтверджується квитанцією АТ КБ «Приватбанк» від 09.04.2021 № 0.0.2081513886.1 (а.с.98-99).
З метою відновлення свого порушеного внаслідок протиправної поведінки та неправомірних дій Волинської митниці Держмитслужби, 17.05.2021 ФОП Федяк М.В. звернулась до із заявою до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (Івано-Франківське відділення) про проведення економічної експертизи, на вирішення якої поставлено питання визначення збитків через незаконні дії Волинської митниці Держмитслужби, котрі призвели до розірвання та втрати ФОП Федяк М.В. контракту, судових витрат та загальний розмір збитків, що було завдано ФОП Федяк М.В. незаконними діями митного органу - Волинської митниці Держмитслужби у спосіб складання неправомірного протоколу № 0801/20500/20 від 08.11.2020 та вилучення вантажу.
На вирішення експертного дослідження поставлені питання:
1.Яким є розмір збитків, що його було завдано ФОП Федяк Мар'яні Василівні через незаконні дії митного органу - Волинської митниці Держмитслужби, котрі призвели до розірвання та втрати Подавцем ФОП Федяк М. В., Контракту №16/9/20 від 16.09.2020 на продажу товарів?
2. Яким є розмір витрат, що їх було завдано ФОП Федяк Мар'яні Василівні через незаконні дії митного органу - Волинської митниці Держмитслужби, котрі були понесені Заявником для здійснення захисту своїх прав та інтересів у судах, як судові витрати?
3. Яким є загальний розмір збитків, що його було завдано ФОП Федяк Мар'яні Василівні незаконними діями митного органу - Волинської митниці Держмитслужби у спосіб складання неправомірного протоколу №080120500/20 від 08.11.2020 та вилучення товару: «пиломатеріали дубові, обрізні, дошка, розмір: 29-30*80-275*320-2450 мм., не стругані, не шліфовані, не мають торцевих з'єднань, на дерев'яних прокладках, та обв'язані поліетиленовою стрічкою. Всього: 19,883м3. Вага брутто - 21900 кг.»?
Згідно висновку №1189/21-28/1251/1252/21-28 від 26.05.2021 (а.с.84-97):
1. Розмір збитків, що його було завдано ФОП Федяк Мар'яні Василівні через дії митного органу - Волинської митниці Держмитслужби, котрі призвели до розірвання та втрати Подавцем ФОП Федяк М.В. контракту №16/9/20 від 16.09.2020 на продаж товарів, може становити 2 545 799,06 грн.
2. Розмір витрат, що їх було завдано ФОП Федяк Мар'яні Василівні через дії митного органу - Волинської митниці Держмитслужби, котрі були понесені Заявником для здійснення захисту своїх прав та інтересів у судах, як судові витрати, становить 89 325,00 грн.
3. Загальний розмір збитків, що його було завдано ФОП Федяк Мар'яні Василівні діями митного органу - Волинської митниці Держмитслужби у спосіб складання протоколу №0801/20500/20 від 08.11.2020 та вилучення товару: «пиломатеріали дубові, обрізні, дошка, розмір: 29-30*80-275*320-2450 мм., не стругані, не шліфовані, не мають торцевих з'єднань, на дерев'яних прокладках, та обв'язані поліетиленовою стрічкою. Всього: 19,883м3. Вага брутто - 21900 кг.», може становити 2663449,49 грн.
Вартість проведення експертизи №1189/21-28 від 26.05.2021 згідно рахунку №1722 від 17.05.2021 становить 7001,69 грн, який оплачений ФОП Федяк М.В. та підтверджується квитанцією АТ КБ Приватбапк від 20.05.2021 № 0.0.2133064822.1 (а.с.100-101).
Таким чином, внаслідок неправомірних дій Волинської митниці Дсржмислужби, розмір завданих реальних збитків ФОП Федяк М.В., пов'язаних з неналежним зберіганням па складі митного органу пиломатеріалів дубових, обрізних, дошки розміром 29-30*80-275*320- 2450 мм., у кількості 19,883 м3 у непридатних для такої категорії товару, становить 253918,42 гри. (383 145,49-129227,07).
Як слідує з матеріалів справи та доводів представника позивача, для відновлення свого порушеного права ФОП Федяк М.В. скористатись правовою допомогою адвоката під час розгляду справи у Любомльському районному суді, Волинському апеляційному суді, що завершилось закриттям провадження у справі № 163/3332/20 відносно ФОП Федяк М.В. за ознаками ч.1 ст. 483 Митного кодексу України па підставі п. 1 ст. 247 КУпАП та відноситься до реальних збитків, і не стягувались судом, в силу специфіки судочинства у такій категорії справ.
Відповідно до Акту виконаних робіт та проведення розрахунків від 15.02.2021 №1 до Договору про надання правової допомоги № 39-172020 від 23.12.2020, ФОП Федяк М.В. сплатила 38 475 грн. адвокату Гриб О.В. за послуги, пов'язаних з наданням правової допомоги адвокатом та супроводу справи № 163/3332/20 у Любомльському районному суді (І інстанція, а.с.102).
Відповідно до Акту викопаних робіт та проведення розрахунків від 20.04.2021 №2 до Договору про надання правової допомоги № 39-1/2020 від 23.12.2020, ФОП Федяк М.В. сплатила 40 850 грн. адвокату Гриб О.В. за послуги, пов'язаних з наданням правової допомоги адвокатом супроводу справи № 163/3332/20 у Волинському апеляційному суді (ІІ інстанція, а.с.103).
З метою досудового врегулювання спору, позивач 01.06.2021 вих.№03-Л/2021 зверталася до Волинської митниці Держмитслужби про відшкодування збитків в розмірі 2663449,49 грн. (а.с.56-57).
24.06.2021 Волинська митниця Держмитслужби на лист - претензію від 01.06.2021 №03-Л/2021 щодо безпідставного та протиправного вилучені товару по протоколу про порушення митних правил №0801/20500/20 від 08.11.2020 повідомила позивача про наступне: «Правові відносини, які виникли між Волинською митницею Держмитслужби та ФОП Федяк Мар'яною Василівною щодо складання протоколу про порушення митних правил не є господарськими в розумінні положень ст. 2-3 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч.2 ст.546 МК України митниця є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
Безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи. Згідно п.10 ч.2 ст.544 МК України серед основних завдань митних органів, визначених ч.2 вказаної статті, є запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил на всій митній території України. При цьому, чинним законодавством чітко визначено їх повноваження при реалізації вказаних завдань. Тобто, відносини, які виникли між Волинською митницею Держмитслужби як суб'єктом владних повноважень та ФОП Федяк Мар'яною Василівною є публічно-правовими (адміністративно- правовими).
Згідно ч.1 ст.4 Господарського кодексу України не є предметом регулювання цього Кодексу, серед інших, адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання» (а.с.58-59).
Як слідує з матеріалів справи, фізична особа-підприємець Федяк Мар'яна Василівна звернувся з позов до Волинської митниці Держмитслужби, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про стягнення 2 998 662,81 грн., в т.ч.:
-352177,31 грн. реальні збитки:
- 253918,42 грн. різниця вартості пошкодженого товару;
- 8500,00 грн. вартість наданих послуг ФОП Попик Л.Я. по перевезенню вантажу з складу митного контролю;
- 11120,33 грн. проведення експертиз (4118,64+7001,69),
- 79325,00 грн. розгляд справи № 163/3332/20 у судах 1 та апеляційної інстанціях (38475,00+40850,00).
- 100000,00 грн. моральна шкода;
- 2545799,06 грн. упущена вигода.
Щодо матеріальних збитків в розмірі 352863,75 грн., судом враховано наступне.
Майнова шкода - зменшення майнової сфери особи (учасника правовідносин, потерпілого) внаслідок пошкодження чи знищення її майна або внаслідок порушень її особистих немайнових прав.
Зобов'язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування заподіяної шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати заподіяну шкоду в повному розмірі.
Загальні положення про відшкодування заподіяної майнової шкоди закріплені в нормах статті 1166 ЦК України.
Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювана шкоди.
Підставою виникнення зобов'язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов'язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, що завдала шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.
За змістом частини другої статті 1166 ЦК України у справах про завдання шкоди діє презумпція вини відповідача, тобто позивач має надати суду лише докази наявності шкоди, а докази спростування своєї вини має надати відповідач.
У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, завдана фізичній особі, майну фізичної особи чи майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
З урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України з відшкодування шкоди, то саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
З огляду на викладені положення, суд вбачає, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння заподіювана шкоди (цивільне правопорушення). Складовими елементами шкоди є: протиправна поведінка особи; настання шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та настанням шкоди; вина завдавача шкоди.
Відсутність хоча б одного з наведених складових елементів шкоди виключає склад цивільного правопорушення, і, як наслідок, настання юридичної відповідальності.
Отже, наявність шкоди ще не породжує обов'язку її компенсації, так як необхідно довести наявність всіх складових цивільно-правової відповідальності, при цьому правильно визначивши суб'єкта такої відповідальності, період завдання шкоди.
Отже, розглядаючи спір про відшкодування заподіяної шкоди, суд повинен з'ясувати наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення, що включає неправомірність поведінки, вини, наявність матеріальних втрат та їх розміру (збитків), причинного зв'язку між неправомірною поведінкою та заподіяними збитками.
Крім цього, відповідно до ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). При цьому обов'язок щодо обґрунтованості та доведеності розміру збитків покладається на позивача.
Позивач зазначає, що реальні збитки, які зазнала ФОП Федяк М.В. у зв'язку з пошкодженням пиломатеріалів дубових, обрізних, дошки розміром 29-30*80-275*320-2450 мм., у кількості 19,883 м3, а також витрати, які вона зробила для відновлення свого порушеного права складаються:
- значне пошкодження та втрата товарного вигляду вилучених пиломатеріалів дубових, обрізних, дошки розміром 29-30*80-275*320-2450 мм., у кількості 19,883 м3, що унеможливило їх подальший експорт в Естонію та виконання Контракту з AO "Tеchnomar & Adrem», що підтверджується експертним дослідженням № 873/21-28 від 29.04.2021;
- витрати, пов'язані з організацією та замовленням експертного дослідження №873/21- 28 від 29.04.2021, складеного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз (Івано-Франківським відділенням);
- організація перевезення вилученого вантажу з складу митного органу (Волинська область) на склад ФОП Федяк М.В. у Івано-Франківску область;
- витрати на правову допомогу.
Позивач доводить, що вартість пиломатеріалів дубових, обрізних, дошки, розміром 29-30*80- 275*320-2450 мм., не струганих, не шліфованих, загальним об'ємом 19, 892 м3, суттєво зменшилась. За митною декларацією від 27.10.2020 №UA 209250/2020/021710,- вартість експортної операції становила 11417, 49 евро, (станом на день складення протоколу 08.11.2020 -383145,49 грн.), а вартість згідно експертного дослідження № 873/21-28 від 29.04.2021 визначена експертом - 129227,07 грн.
Позивач вважає про доведеність факту протиправної поведінки щодо безпідставного вилучення митницею товару-пиломатеріалів дубових, обрізних, дошки, розміром 29-30*80-275*320-2450 мм., не струганих, не шліфованих, які не мають торцевих з'єднань, на дерев'яних прокладках та обв'язаних поліетиленовою стрічкою, загальним об'ємом 19,892 м3, загальною вартістю 11417,49 евро та неправомірними діями Волинської митниці Держмитслужби щодо складення протоколу про порушення митних правил № 0801/20500/20 від 08.11.2020.
У даному випадку протиправність поведінки Волинської митниці Держмитслужби підтверджується відсутністю доказів порушення митних правил, а відтак і законних підстав для складання протоколу про порушення митних правил № 0801/20500/20 від 08.11.2020, що підтверджено Постановою JІюбомльського районного суду від 11.02.2021 року у справі №163/3332/20, яка набрала законної сили.
ФОП Федяк М.В. вважає, що у розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України, зазнала реальних збитків внаслідок неправомірних дій Волинської митниці Держмитслужби по складенню протоколу про порушення митних правил № 0801/20500/20 від 08.11.2020, що в подальшому потягло за собою вилучення та зберігання товару у непридатних для такої категорії товару умовах па складі митного органу.
При вирішенні спорів про відшкодування шкоди доказуванню підлягають: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювана і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією і негативними наслідками. Обов'язок доказування розподіляється таким чином: позивач доказує наявність шкоди та її розмір, а відповідач відсутність його вини в заподіянні шкоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно з роз'ясненнями наведеними у п. 9 постанови Пленуму ВС України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 № 6 при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов'язку надати річ того ж роду та якості, полагодити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. У разі коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб полагодити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювана шкоди як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми, потерпілому на його вимогу Відшкодовуються неодержані доходи у зв'язку із заподіянням шкоди майну.
Згідно статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
В підтвердження значного пошкодження та втрати товарного вигляду вилучених пиломатеріалів обрізних, дошки розміром 29-30*80-275*320-2450 мм., у кількості 19 м3, що унеможливлює їх подальший експорт в Естонію та виконання Контракту з АО «Technomar &Adrem», позивач надає експертне дослідження за результатами проведення товарознавчої експертизи №873/21-28 від 29.04.2021.
Суд погоджується з висновком експерта, а саме, що різниця вартості пошкодженого товару становить 253918,42 грн. та підлягає до задоволення.
Вимога щодо включення до реальних збитків витрат на правову допомогу під час розгляду справи №163/3332/20 у Любомльському районному суді Волинської області та Волинському апеляційному суді в розмірі 79325,00 грн. не підтверджена належними доказами, оскільки позивачем долучено до матеріалів справи акт №1 виконаних робіт та проведення розрахунків від 15.02.2021 та Акт №2 виконаних робіт та проведення розрахунків від 20.4.2021 до договору про надання правової допомоги №39-Т/2020 від 23.12.2020. Однак, самого договору про надання правової допомоги №39-Т/2020 від 23.12.2020 позивач не долучив, також відсутні докази сплати адвокату Гриб О.В. зазначених вище коштів, що не заперечив представник позивача в судовому засіданні, а отже вимога заявлена безпідставно.
Щодо вимоги про стягнення вартості наданих послуг ФОП Попик Л.Я. по перевезенню вантажу з складу митного контролю в розмірі 8500,00 грн., судом враховано наступне.
23.04.2021 ФОП Федяк М.В. уклала договір про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню зазначеного вантажу з ФОП Попик Л.Я. з м. Ковель Волинської області до складу ФОП Федяк М.В. у смт. Отинія Коломийського району Івано-Франківської області повернула вантаж. Вартість перевезення становила 8500 гривень (п.3.1 договру), (а.с.105).
Разом з цим, в матеріалах справи відсутні докази оплати ФОП Федяк М.В. на користь ФОП Попик Л.Я. оплати за організацію перевезення в розмірі 8500,00 грн., що не заперечив представник позивача в судовому засіданні.
Отже, вимога про стягнення вартості наданих послуг ФОП Попик Л.Я. по перевезенню вантажу з складу митного контролю в розмірі 8500,00 грн. до задоволення не підлягає.
Як зазначено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 01 серпня 2019 року в рамках справи № 915/406/18 (ЄДРСРУ № 83567400) сам по собі факт наявності шкоди ще не породжує обов'язку її компенсації, оскільки необхідно довести наявність всіх складових цивільно-правової відповідальності, при цьому правильно визначивши суб'єкта такої відповідальності.
Верховний Суд зазначає, що положеннями статті 1173 ЦК України регулюються відносини з відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, тобто встановлюється цивільно-правова відповідальність органу влади незалежно від сфери публічно-правових відносин.
Отже, для того щоб компенсувати збитки завдані органами державної влади, зокрема митницею, необхідно: 1) в рамках адміністративного судочинства визнати неправомірною та скасувати постанови про порушення митних правил (рішення про коригування митної вартості), що була підставою для відмови в митному оформленні товару; 2) і з урахуванням позитивного рішення в адміністративній справі звернутися до господарського суду з відповідним позовом до ДФС та Державної казначейської служби України про стягнення збитків завданих внаслідок неправомірних дій митних органів.
Суд виходить з того, що причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача, і є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Враховуючи встановлені фактичні обставини справи, а саме доведеність факту протиправної поведінки щодо безпідставного вилучення митницею товару та неправомірними діями Волинської митниці Держмитслужби щодо складення протоколу про порушення митних правил № 0801/20500/20 від 08.11.2020, що підтверджено Постановою JІюбомльського районного суду від 11.02.2021 року у справі № 163/3332/20.
У даному випадку судом встановлено причинний зв'язок між протиправною поведінкою Волинської митниці Держмитслужби підтверджується відсутністю доказів порушення митних правил, а відтак і законних підстав для складання протоколу про порушення митних правил № 0801/20500/20 від 08.11.2020 та шкодою, яка полягає у втраті вартості вилученого товару.
Враховуючи вищевикладене, вимога про стягнення з відповідача-1 витрат в розмірі 253918,42 грн. різниця вартості пошкодженого товару та 4118,64 грн. - витрати за проведення експертизи підлягає до задоволення.
Щодо моральної шкоди в розмірі 100000,00 грн., судом враховано наступне.
Як слідує з доводів представника позивача, ФОП Федяк М.В. вважає, що ситуація, яка виникла у зв'язку з протиправною поведінкою та неправомірними діями Волинської митниці Держмитслужби щодо складання протоколу про порушення митних правил №0801/20500/20 від 08.11.2020 та вилучення вантажу на час розгляду справи у суді призвело до приниження її ділової репутації, оскільки остання повинна була доводити в судових інстанціях (Любомльський районний суд та Волинський апеляційний суд) свою правоту та спростовувати припущення посадової особи митного органу щодо вчинення нею будь яких правопорушень, відтак повинна бути відшкодована.
Вважає, що вказана протиправна поведінка та неправомірні дії Волинської митниці Держмитслужби потягли за собою негативні наслідки, які якби права позивача не були порушені.
З урахуванням обставин, які виникли після неправомірного складання протоколу про порушення митних правил №0801/20500/20 від 08.11.2020, серед яких практично припинення здійснення зовнішньоекономічної діяльності з контрагентом AO "Tеchnomar & Adrem", розірвання контракту, втрати доходів від нього, стрес та переживання, пов'язані з провадженням та розглядом справи в судах, враховуючи розумність, справедливість та співрозмірність з неправомірними діями та протиправною поведінкою Волинської митниці Держмитслужби, позивач оцінює у 100000 грн.
Позивач стверджує, що внаслідок подій 08.11.2020 заподіяння йому шкоди матеріального характеру виникає моральна шкода, оскільки ці події викликали у позивача моральні страждання та психічний стан пацієнта, що підтверджує довідкою №2103 від 27.09.2021 Комунального некомерційного підприємства «Делятинський центр медико-санітарної допомоги» Делятинської селищної ради, медичною карткою амбулаторного хворого від 17.09.2013 (а.с.168-174).
Стаття 16 Цивільного кодексу України закріплює, що одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів кожної особи є відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Ця ж стаття закріплює, що моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від: характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Отже, законодавець наділив саме суд правом визначати розмір грошового відшкодування. Однак, оскільки поняття моральної шкоди оціночне, то і визначити розмір моральних страждань в край важко, адже їх неможливо «виміряти» за аналогією з матеріальною шкодою.
Визначення поняття «моральна шкода», способи вирахування ступеня і розміру моральної шкоди не закріплені в національному законодавстві.
Так, у п.6.4 Методичних рекомендацій «Відшкодування моральної шкоди» (лист Міністерства юстиції від 13.05.2004 №35-13/797) зазначено, що «моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, тим більше, якщо така компенсація стосується юридичної особи. У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша статті 1167 ЦК України).
Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають:
- наявність такої шкоди,
- протиправність діяння її заподіювача,
- наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та
- вини останнього в її заподіянні.
Лише наявність та доведеністю всіх 4 елементів такої типової для правопорушення формули дає право на відшкодування моральної шкоди.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палити Касаційного цивільного суду розглянув справу № 761/24143/19 та встановив, що моральна шкода вважається завданою позивачу, якщо відповідачем не доведено належними доказами відсутність його вини у завданні такої шкоди.
Також ВС нагадав, що прецедентною практикою Європейського суду з прав людини і на законодавчому рівні в Україні, у тому числі частиною другою статті 1166 ЦК України, згідно з якою особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини, закріплено дію презумпції моральної шкоди. Тобто, моральна шкода вважається завданою позивачу, якщо відповідачем не доведено належними доказами відсутність його вини у завданні такої шкоди.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».
Крім критеріїв визначених у ст. 23 ЦК України (характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи), при визначені розміру грошового відшкодування моральної шкоди, судом зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Доказами, що підтверджують розмір моральної шкоди можуть слугувати дані, що підтверджує дійсність моральних страждань, їх тяжкість та зміну звичного способу життя потерпілого, це можуть бути висновок спеціаліста психолога або висновок судового експерта психолога, показання свідків (свідчення друзів, колег), характеристика з місця роботи, виписки з лікарні, якщо потерпілий звертався по допомогу до лікаря невролога чи психіатра, рахунки від приватних психологів чи проходження спеціальних курсів реабілітації. Однак, саме за підсумками психологічного дослідження можна точно встановити, які саме моральні страждання були заподіяні особі даними правопорушенням, наскільки ці моральні страждання (моральна шкода) є важкими, які можливі суми компенсації моральної шкоди будуть адекватні встановленого рівня моральних страждань.
Отже, рівень моральних страждань визначається не видом правопорушення і не складністю цього правопорушення, а моральними стражданнями потерпілого внаслідок заподіяння йому шкоди та значенням наслідків цього правопорушення для його особистості, що і зумовлює розмір суми компенсації моральної шкоди.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди одразу визначається потерпілим у позовній заяві, хоча остаточне рішення про розмір компенсації моральної шкоди приймається судом.
Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.
Оскільки внаслідок протиправних дій відповідача, позивач поніс реальні збитки, була певний час на лікувальні, що підтверджується медичною карткою амбулаторного хворого від 17.09.2013, що негативно вплинуло на стан її здоров'я, то позивач має право на відшкодування моральної шкоди. Проте, керуючись засадами розумності та виваженості, суд дійшов висновку про зменшення розміру заявленої до стягнення моральної шкоди - до 50000,00 грн.
Щодо упущеної вигоди в розмірі 2545799,06 грн., судом враховано наступне.
З доводів позивача слідує, що у розумінні ч. 2 ст. 22 ЦК України та ч. 1 ст. 225 ГК України наявність звичайних обставин для ФОП Федяк М.В., якби її право не було порушене, означає, що в межах зовнішньоекономічного контракту №16/9/20 від 16.09.2020, вона поставила на адресу АО "Tеchnomar & Adrem" пиломатеріалів дубових у кількості 39,885 м3 (загальний об'єм 300 м3) па суму 23257,84 евро (загальна сума 150000 євро), що підтверджується митними деклараціями № UА 209250/2020/018364 від 17.09.2020 та № UA 209250/2020/019578 від 02.10.2020.
Істотним у даному випадку є поняття звичайних обставин, яке у себе включає такий стан, який склався б у відносинах ФОП Федяк М.В. з його контрагентом - AO " Tеchnomar & Adrem", якби посадові особи Волинської митниці Держмитслужби не склали протокол про порушення митних правил № 0801/20500/20 від 08.11.2020 року, що в подальшому потягло за собою вилучення та зберігання товару у непридатних для такої категорії товару умовах па складі митного органу.
З метою відновлення свого порушеного внаслідок протиправної поведінки та неправомірних дій Волинської митниці Держмитслужби права, 17.05.2021 ФОП Федяк М.В. звернулась до із заявою до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (Івано-Франківське відділення) про проведення економічної експертизи, па вирішення якої поставлено питання визначення збитків через незаконні дії Волинської митниці Держмитслужби, котрі призвели до розірвання та втрати ФОП Федяк М.В. контракту, судових витрат та загальний розмір збитків, що було завдано ФОП Федяк М.В. незаконними діями митного органу - Волинської митниці Держмитслужби у спосіб складання неправомірного протоколу № 0801/20500/20 від 08.11.2020 року та вилучення вантажу.
У висновку експерт при обрахуванні розміру упущеної вигоди ФОП Федяк М.В. враховував тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум, або інших цінностей, якби права позивача не були порушені.
Розмір упущеної вигоди визначався з урахуванням часу, протягом якого тривали протиправні дії Волинської митниці Держмитслужби, розумних витрат па отримання доходів, які вона понесла би, якби не відбулося порушення права.
Зокрема, сума витрат понесених ФОП Федяк М.В. для відправлення 3-ої партії пиломатеріалів дубових обрізних згідно контракту № 16/9/20 від 16.09.2020 становить 157552,50 гри. (133 380,00 грн. - вартість округлого лісоматеріалу; 16 672,50 грн. - вартість послуг порізки; 5000,00 гри. - вартість послуг погрузки та торцовки; 2500,00 грн. - вартість послуг митного брокера по оформленню).
Враховуючи, що згідно інвойсу № 03 від 26.10.2020 ФОП Федяк М.В. могла отримати дохід від поставки партії товару згідно контракту №16/9/20 від 16.09.2020 в розмірі 11 417,49 євро, що в гривневому еквіваленті станом па дату інвойсу становить 383045,37 грн. (офіційний курс валют згідно даних Національного банку України становив 33,549 гри. за 1 євро), то валовий прибуток ФОП Федяк М.В. від поставки тільки 3-ої партії товару міг становити 225492,87 гри. (383045,37-157552,50), що у відсотковому співвідношенні до загальної суми отриманого доходу становить 58,87% (225 492,87/383 045,37* 100%).
При обрахуванні розміру упущеної вигоди експертом враховувано тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум, або інших цінностей, якби права ФОП Федяк М.В. не були порушені, у зв'язку з неправомірними діями та протиправною поведінкою державного органу - Волинської митниці Держмитслужби та детально описані у висновку експерта № 1189/21-28 від 26.05.2021.
Відтак, позивач зазначає, що за звичайних обставин реальна ймовірність отримання ФОП Федяк М.В. вищезазначених доходів підтверджується тим, що до складання протоколу про порушення митних правил протоколу № 0801/20500/20 від 08.11.2020, контрагентом AO "Technomar & Adrem" здійснило оплату товару па загальну суму 23257,84 евро., що підтверджується документально. Тобто, у контрагента, з яким ФОП Федяк М.В. уклала контракт №16/9/20 від 16.09.2020, був намір й надалі купляти та отримувати товар, що підтверджується фактом перерахування коштів у сумі 9133,99 євро за 3 партію товару, що була зірвана.
За таких обставин, позивач вважає, що такі негативні наслідки (збитки) не є результатом комерційних прорахунків суб'єкта господарювання, а пояснюється протиправною поведінкою їй неправомірними діями Волинської митниці Держмитслужби, які є причиною, а збитки, які виникли, - наслідком такої протиправної поведінки.
Отже, позивач доводить, що протиправна поведінка та неправомірні дії Волинської митниці Держмитслужби, що полягають у безпідставному складенню протоколу про порушення митних правил №0801/20500/20 від 08.11.2020 відносно ФОП Федяк М.В. за частиною 1 ст. 483 Митного кодексу України, є причиною виникнення різних видів за змістом збитків, які в свою мері у є наслідком такої протиправної поведінки.
Згідно висновку експерта №1189/21-28 від 26.05.2021, розмір втраченого прибутку, що завдано ФОП Федяк М.В. через дії державного органу- Волинської митниці Держмитслужби, які призвели до розірвання та втрати контракту №16/9/20 від 16.09.2020 на продаж товару може становити 2 545 799, 06 грн.
Упущена вигода входить до складу збитків та визначається як доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (пункт 2 частини 2 статті 22 ЦК України).
У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання (ст. 22 ЦК України).
Господарський кодекс України у ч. 1 ст. 225 містить формулювання «неодержаний прибуток (втрачена вигода)» - це прибуток, на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
При цьому, саме позивач повинен довести факт протиправної поведінки, спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Особа, яка порушила зобов'язання, доводить відсутність своєї вини. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання (ст. 614 ЦК України).
При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (ч. 4 ст. 623 ЦК України).
Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані.
У разі упущеної вигоди мова йдеться не про реальні втрати особи, які вона зробила або зробить, а про ті доходи, які вона недоотримає внаслідок порушення її цивільного права. Незважаючи на те, що неодержаний прибуток - це результат, який не наступив, вимоги про відшкодування збитків у вигляді втраченої вигоди повинні бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами на підкріплення реальної можливості отримання відповідних доходів.
Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.
Щодо розміру упущеної вигоди, то вона залежить від доходів, які отримала особа, що порушила право. Так, упущена вигода не може бути меншою від доходів, одержаних правопорушником (ч. 3 ст. 22 ЦК України).
Вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу. При цьому важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли в потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.
Разом із тим відповідно до частини 1 статті 142 Господарського кодексу України прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.
Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.
При цьому пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення (постанови Верховного Суду України від 14.06.2017 у справі №923/2075/15, від 09.12.2014 у справі №5023/4983/12).
Виходячи з викладеного, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони.
Окрім цього, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести фактичне вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержаний кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню. Тобто підставою для відшкодування упущеної вигоди є протиправні дії, які мали наслідком не отримання позивачем доходу, на який він розраховував (постанова Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11 квітня 2018 року у справі №921/377/14-г/7).
Однак, висновок експерта №1189/21-28/1251/1252/21-28 від 26.05.2021 (а.с.84-97) не є належним та допустимим доказом, оскільки у ньому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і що він підготовлений для подання до суду.
Відповідне положення міститься у постанові Великої Палати від 18 грудня 2019 року № 522/1029/18.
В підтвердження розміру упущеної вигоди позивач долучила до матеріалів справи тільки висновок експерта №1189/21-28/1251/1252/21-28 від 26.05.2021, інші докази в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи вищевикладене, а саме, що позивачем не доведено даної вимоги доказами, то остання до задоволення не підлягає.
Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення збитків та моральної шкоди з відповідача підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення в сумі 308037,06 грн., в т.ч.: 258037,06 грн. збитки, та 50000 грн. моральна шкода. В решті позову слід відмовити.
Щодо участі у справі в якості відповідача-2 Державної казначейської служби України суд зауважує наступне.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц міститься правова позиція про те, що належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав. Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів ДКСУ чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган.
Порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з державного органу визначений Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012 року № 4901-VI, яким встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
З огляду на наведене, стягнення з Волинської митниці Держмитслужби завданих позивачу збитків здійснюється з Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів)".
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").
Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.
За таких обставин, інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору - відмову у задоволенні позову з наведених вище підстав, впливу не мають.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 236-242 ГПК України, суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця Федяк Мар'яни Василівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 308037,06 грн., в т.ч.: 258037,06 грн. збитки та 50000,00 грн. моральна шкода.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст рішення складено 23.12.2021.
Суддя І. О. Гарбар