вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" грудня 2021 р. Справа№ 6/136-10
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Пантелієнка В.О.
Полякова Б.М.
за участю секретаря судового засідання Кудько О.О.
та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засіданні від 13.12.2021,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС"
на ухвалу господарського суду Сумської області від 27.07.2021
у справі № 6/136-10
за заявою Управління Пенсійного Фонду України в Недригайлівському районі
до Приватного підприємства агрофірми "Злагода-21"
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду Сумської області від 27.07.2021 у справі № 6/136-10 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано банкрута - Приватне підприємство агрофірму "Злагода-21" як юридичну особу, провадження у справі № 6/136-10 закрито, вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом строк або були відхилені господарським судом, визнані погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнані такими, що не підлягають виконанню, та вирішено інші процесуальні питання.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 27.07.2021, прийняти нове рішення, яким справу №6/136-10 про банкрутство Приватного підприємства агрофірми "Злагода-21" направити до господарського суду Сумської області для продовження розгляду справи.
Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що ліквідатором під час здійснення ліквідаційної процедури у даній справі не було вчинено наступні дії: не витребувано у головного управління ДФС у Рівненській області інформації про здійснення операцій за період здійснення господарської діяльності; не направлено запити до ДП «Національні інформаційні системи» щодо встановлення факту видання боржником впродовж 2011-2020 довіреностей на ім'я третіх осіб на право користування належним рухомим майном; не направлено запити до реєстраційних органів щодо наявності у власності боржника належному йому нерухомого та рухомого майна; не витребувано у ДП «Держреєстри України» відомості щодо наявності або відсутності у базі даних сільськогосподарської техніки та сданих сільськогосподарських культур впродовж 2011-2020 років; не направлено запити до Управління агропромислового розвитку райдержадміністрації про надання інформації стосовно зібраного боржником врожаю 2011-2020 роках; не направлено запити до органу доходів та зборів; не направлено запити до районного управління Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, не направлено запити до Державної служби інтелектуальної власності України; не направлено запити до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; не направлено запити до Міністерства інфраструктури України; не вжито заходів щодо звернення до районного відділу державної реєстрації Головного Управління юстиції Міністерства юстиції України; не направлено запити до районного (обласного) відділу статистики із вимогою про надання інформації статичного спостереження сільськогосподарської діяльності боржника; із метою отримання та встановлення інформації про дебіторську заборгованість боржника, не витребувано від обслуговуючого банку боржника відомостей про рух коштів по відповідному рахунку; не направлено запити до фіскальних (податкових) органів та інші дії не вчинені ліквідатором. На думку скаржника, матеріали справи підтверджують, що об'єктивно останні три роки ліквідаційних заходів у даній справі ліквідатором взагалі не проводилося, останім не усунуто недоліків ліквідаційної процедури із врахуванням вказаної постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2019, якою скасовано ухвалу господарського суду Сумської області від 24.01.2019 у справі № 6/136-10 про затвердження звіту та ліквідаційного балансу та повернуто справу до господарського суду Сумської області для продовження розгляду справи.
28.10.2021 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів.
В судове засідання 13.12.2021 з'явився представник скаржника, інші учасники провадження не з'явились в судове засідання.
Учасники справи про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином направленням на адреси їх місцезнаходження копій відповідної ухвали суду.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Частиною 11 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
В той же час, за положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №924/369/19.
Судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості ознайомитись з відповідною ухвалою Північного апеляційного господарського суду, дізнавшись про дату, місце та час судового засідання у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд прийшов до висновку здійснювати розгляд скарги без участі представників певних учасників справи, що не з'явилися у судове засідання, так як вони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
В судовому засіданні 13.12.2021 ставилось на обговорення клопотання про долучення до матеріалів справи документів, подане ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС". Скаржник просить долучити до матеріалів справи матеріали виконавчого провадження №66380673. Представник скаржника в судовому засіданні пояснив неможливість подання вказаних документів до суду першої інстанції та просив визнати причини їх неподання до суду першої інстанції поважними.
Колегія суддів проаналізувала вищевказане клопотання, заслухала доводи скаржника та прийшла до висновку про долучення цих доказів, з огляду на наступне.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання до суду першої інстанції з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин.
За приписами частини 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Обґрунтовуючи неможливість подання вищевказаного нового доказу до суду першої інстанції, скаржник посилається на те, що вказані документи з'явились вже після винесення оскаржуваної ухвали.
Як вбачається з матеріалів справи, скаржник просить долучити постанову про відкриття виконавчого провадження від 04.08.2021 №66380673, постанову про арешт коштів боржника від 12.08.2021 ВП №66380673, з якої вбачається, що у боржника наявний рахунок в банківській установі, на якому знаходяться грошові кошти.
Таким чином, суд приймає до уваги посилання скаржника на те, що він отримав ці документи вже після прийняття оскаржуваного рішення, дійсно, вказані документи не існували під час розгляду звіту ліквідатора у суді першої інстанції, при цьому, ці документи є необхідними для повного і всебічного з"ясування обставин справи.
Представник скаржника в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку апеляційну скаргу задовольнити, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - скасувати, матеріали справи направити на стадію ліквідації.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Сумської області від 22.12.2010 порушено провадження у справі №6/136-10 за заявою кредитора - УПФУ в Недригайлівському районі про визнання боржника - Приватного підприємства агрофірми "Злагода - 21" банкрутом відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою Господарського суду Сумської області від 10.01.2011 боржника Приватне підприємство агрофірму "Злагода - 21", визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 24.01.2019 постановлено затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута; Приватне підприємство агрофірма "Злагода-21" ліквідувати як юридичну особу; провадження у справі закрити.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2019 скасовано ухвалу господарського суду Сумської області від 24.01.2019 у справі № 6/136-10 про затвердження звіту та ліквідаційного балансу та повернуто справу до господарського суду Сумської області для продовження розгляду справи.
Вищевказаною постановою суду апеляційної інстанції ліквідатору було вказано на недоліки проведеної ним ліквідаційної процедури та зазначено, що ним не було вчинено наступні дії:
не витребувано від ДП "Держреєстри України" відомості щодо наявності та/або відсутності у Базі даних "Реєстр сільськогосподарської техніки" даних щодо тракторів, комбайнів, інших сільськогосподарських машин, сількогосподарської техніки та інших сількогосподарських механізмів, належних Боржнику на праві власності;
не направлено запити до органу доходів і зборів з метою отримання інформації про дебіторську заборгованість боржника;
не направлено запити до Державної служби інтелектуальної власності (її правонаступника - Міністерства економічного розвитку і торгівлі України) про наявність за Боржником у Єдиному реєстрі одержувачів контрольних марок для маркування примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних;
не направлено запити до Міністерства доходів і зборів України про наявність та/або відсутність документів щодо митного оформлення за Боржником зовнішньоекономічних операцій (експорт/імпорт товарів, тощо);
не направлено запити до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, їх структурних підрозділів районного (обласного) підпорядкування, про наявність та/або відсутність Боржника серед власників, які володіють 10% і більше пакетів акцій емітентів;
не вжито заходів щодо звернення до районного (та/або обласного) відділу державної реєстрації Головного управління юстиції Міністерства юстиції України з метою встановлення факту перебування Боржника у ЄДРПОУ серед власників (засновників) суб'єктів господарювання.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 13.01.2020 у даній справі зобов'язано ліквідатора надати суду звіт ліквідатора з урахуванням висновків, викладених у постанові Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2019 у даній справі.
19.11.2020 до господарського суду Сумської області надійшов звіт ліквідатора від 18.10.2020 з вимогами затвердити його та ліквідувати банкрута.
Ліквідатором було подано до суду першої інстанції клопотання від 25.01.2021 про перенесення розгляду питання про затвердження звіту ліквідатора у зв'язку з неотриманням ліквідатором додаткових документів (відповідей) з метою повного та всебічного складання звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
Затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідуючи банкрута, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що ліквідатором було вчинено всіх дієвих заходів по виявленню активів та пасивів боржника, внаслідок вжитих ліквідатором заходів доведена неможливість відновлення платоспроможності боржника та необхідність його ліквідації, що вказані висновки про встановлені обставини відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні та долученими до справи. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що поданий ліквідатором ліквідаційний баланс засвідчує відсутність у банкрута майна.
Колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись з висновками місцевого господарського суду та вважає їх необгрунтованими, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії документів, що підтверджують відчуження активів боржника під час ліквідаційної процедури (у тому числі протоколи про проведення аукціону, договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі майна, акти про придбання майна на аукціоні тощо); реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, видане Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів боргових цінних паперів - звіт про результати погашення цінних паперів.
Про час і місце судового засідання, в якому мають розглядатися звіт і ліквідаційний баланс, господарський суд повідомляє ліквідатора та кредиторів.
Обов'язком ліквідатора є здійснення всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника.
Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
Отже, законодавством передбачено певну сукупність дій, які необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури, та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються до суду разом із зазначеним звітом, та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком усіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.
Для виконання своїх повноважень ліквідатором направлялись відповідні запити, у тому числі до державних органів, банків тощо.
Суд апеляційної інстанції проаналізував всі здійснені ліквідатором дії, у тому числі запити, отримані на них відповіді та інші документи, що стосуються ліквідаційної процедури, зокрема, дії, здійснені на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2019 у даній справі, та не може вважати здійсненні ліквідатором дії (вжиті заходи) вичерпними та такими, що повністю усунули недоліки ліквідаційної процедури, на які вказано у постанові Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2019 у даній справі, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, до звіту ліквідатора були додано лист до ДП «Держреєстри України» від 03.02.2020, запит до Головного управління ДФС у Сумській області від 03.02.2020, запит до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарсьва України від 03.02.2020, запит до Головного управління ДФС у Сумській області від 03.02.2020, запит до Управління державної реєстрації головного територіального управління юстиції у Сумській області від 03.02.2020, запит до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03.02.2020 щодо активів боржника. Також ліквідатором додано лист-відповідь від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарсьва України від 18.03.2020, в якому вказано, що для надання інформації треба сплатити збір. Додано лист-відповідь від Головного управління ДПС у Сумській області від 05.02.2020, в якому вказано, що по боржнику відсутнє митне оформлення зовнішньоекономічних операцій. Додано лист-відповідь від ДП «Держреєстри України» від 06.02.2020, в якому вказано, що для отримання запитуваної інформації треба звернутися до Держпродспоживслужби України або до її територіального органу. Додано лист-відповідь від Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 10.02.2020, в якому вказано, що надання інформації з реєстру здійснюється на підставі запиту та є платним. Вказано, що до повноважень Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) не належить ведення такого реєстру, а тому треба звернутися до Держстандарту та територіальних органів статистики.
Як вбачається з додатків до звіту ліквідатора, ним не в повній мірі виконано вказівки постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2019 у даній справі, а саме, не направлено запити до Державної служби інтелектуальної власності про наявність за Боржником у Єдиному реєстрі одержувачів контрольних марок для маркування примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних. До того ж, ліквідатор не отримав відповіді на свої запити від відповідних органів, не надав доказів здійснення повторних запитів у тих випадках, коли це є необхідним для отримання вичерпної інформації щодо активів боржника, у тому числі щодо відкритих рахунків у банкових установах.
Крім того, як вбачається з наданих листів-відповідей, ліквідатору не було надано необхідну інформацію, при цьому, вказано, до яких компетентних органів (організацій) слід звернутись за цими даними та які дії вчинити. Натомість, ліквідатором не було вчинено всіх дій, не надано доказів направлення відповідних запитів та отримання на них відповідей.
З матеріалів справи вбачається, ліквідатор просив суд першої інстанції в клопотанні від 25.01.2021 перенести розгляд питання про затвердження звіту у зв'язку з неотриманням ліквідатором додаткових документів (відповідей) з метою повного та всебічного складання звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Натомість, ліквідатором після цього так і не було подано нового звіту, додаткових документів, проте, суд оскаржуваною ухвалою від 27.07.2021 вирішив затвердити звіт ліквідатора від 18.10.2020, який, на думку самого ліквідатора, не може вважатись повним та всебічним, адже, всі запитувані документи ліквідатор так і не подав до суду.
При цьому, як вбачається з постанови Відділу державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області про арешт коштів боржника від 12.08.2021 у ВП №66380673, у боржника станом на час винесення вказаної постанови наявний відкритий рахунок в банківській установі, на якому знаходяться грошові кошти.
Ліквідатором неналежним чином проведено інвентаризацію майна боржника, згідно з показниками виявленої ліквідаційної маси боржника, майно чи майнові права (дебіторська заборгованість) не виявлені.
Таком чином, розглянувши наданий ліквідатором звіт та матеріали справи, у тому числі щодо ліквідаційної процедури, суд апеляційної інстанції вважає, що ліквідатором не було вчинено всіх дієвих заходів по виявленню активів та пасивів боржника, внаслідок вжитих ліквідатором заходів беззаперечно не доведено неможливість відновлення платоспроможності боржника та необхідність його ліквідації. Вказані вище висновки суду першої інстанції про встановлені обставини не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи. Поданий ліквідатором ліквідаційний баланс банкрута не в повній мірі засвідчує дійсну відсутність у банкрута майна (активів).
В данному випадку ліквідатором не вирішено питання щодо можливості притягнення відповідних осіб до солідарної чи субсидіарної відповідальності перед кредиторами щодо боргів банкрута. Доказів вжиття вичерпних заходів, які б свідчили б про повноту здійснення ліквідаційної процедури у даній справі суду не надано.
Таким чином, доводи скаржника по суті заявлених вимог є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи.
У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити; оскаржувану ухвалу суду першої інстанції у даній справі - скасувати, справу направити на стадію ліквідації для продовження розгляду.
Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст.ст. 269, 270, 271, 275, 277, 282, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" - задовольнити.
Ухвалу господарського суду Сумської області від 27.07.2021 у справі № 6/136-10 - скасувати.
Матеріали справи №6/136-10 направити до господарського суду Сумської області на стадію ліквідації.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.
Повний текст складено 22.12.2021.
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді В.О. Пантелієнко
Б.М. Поляков