вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" грудня 2021 р. Справа№ 910/9726/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Шапрана В.В.
Буравльова С.І.
розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"
на рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2021
у справі №910/9726/21 (суддя Спачак О.М.)
за позовом Приватного підприємства "Транс Логістик"
до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"
про стягнення 53 927,74 грн
Приватне підприємство "Транс Логістик" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення 53 927,74 грн страхового відшкодування.
В обґрунтування позовних вимог, позивач стверджує, що відповідачем безпідставно не виконано свого зобов'язання за договором добровільного страхування №078999/920/190001043 від 16.07.2019 в частині виплати страхового відшкодування.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.08.2021 у справі №910/9726/21 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ" на користь Приватного підприємства "ТРАНС ЛОГІСТИК" страхове відшкодування у розмірі 53 927,74 грн та 2 270, 00 грн судового збору.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження факту необґрунтованості заявленого позивачем до стягнення розміру страхового відшкодування (в тому числі, не надано свого контррозрахунку суми страхового відшкодування), як і не реалізовано свого права на доведення обставин нездійснення СТО ремонту автомобіля.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" 20.09.2021 в установлений процесуальний строк засобами поштового зв'язку подало апеляційну скаргу, в якій просить суд рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2021 у справі №910/9726/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ПП "Транс Логістик" в задоволенні позову у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неправильно застосовано норми матеріального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки позивач порушив свій обов'язок щодо надання транспортного засобу відповідачу для огляду перед укладанням договору; згідно пункту 16.1.11 Договору страхування підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є відсутність Акту огляду, завіреного підписом та печаткою представника страховика, що засвідчує факт проведення огляду та фотографування транспортного засобу; унаслідок указаного порушення наявні підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування; висновок суду про те, що визначення в договорі страхової суми свідчить про огляд страховиком автомобіля суперечить статтям 8, 9 Закону України "Про страхування"; факт проведення огляду відповідачем автомобіля не підтверджений жодними доказами; відсутні належні докази розміру суми страхового відшкодування, яке має бути сплачене позивачу, оскільки неможливо встановити які пошкодження він мав до укладення договору та які отримав в ДТП; позивач експлуатує автомобілі майже безперервно, після укладення договору відповідачем були виплачені страхові відшкодування у 227 страхових випадках, в середньому транспортні засоби позивача потрапляють в ДТП раз на два-три дні, тому на момент укладання договору спірний автомобіль міг мати пошкодження; протокол розбіжностей до договору свідчить про те, що позивач був обізнаний про обов'язок надати ТЗ для огляду саме при укладанні договору; поведінка позивача є недобросовісною, оскільки суперечить його попередній поведінці.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2021 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" у справі №910/9726/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Шапран В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №910/9726/21 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія". Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Установлено Приватному підприємству "Транс Логістик" строк для подання відзиву на апеляційну скаргу впродовж 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
01.11.2021 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що у Правилах страхування, на які посилається відповідач, установлено, що огляд ТЗ передує укладенню договору страхування, поновленню чи зміні договору; Акт огляду повинен складатися саме страховиком (відповідачем); відповідач не надав доказів ініціювання до або після укладення договору процедури огляду спірного ТЗ, а також доказів відмови чи ігнорування такої вимоги позивачем; у додатку №64 до договору містяться умови страхування щодо спірного автомобіля; оцінка страхових ризиків ТЗ, як об'єкту майбутнього договору страхування, здійснюється саме під час складання акту огляду ТЗ на момент укладання договору, тому підписавши договір та додаток №64 до нього відповідач здійснив всі заходи для встановлення технічного стану спірного автомобіля; Акт огляду не є документом, який страхувальник (позивач) мав подати для виплати страхового відшкодування, складається самим страховиком та не має бути в розпорядженні позивача; за умовами договору відповідач зобов'язаний був оглянути автомобіль після настання страхового випадку; в судах перебувають десятки аналогічних спорів між цими ж сторонами і переважна більшість справ була вирішена на користь позивача.
Частиною 2 ст. 270 ГПК України установлено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційні скарги, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи та вірно установлено судом першої інстанції, 16.07.2019 між Приватним підприємством "Транс Логістик" (страхувальник, далі - позивач) та Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" (страховик, далі - відповідач) було укладено Договір, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням визначеним у частині І Договору транспортним засобом (далі - ТЗ) та стаціонарно встановленим на ньому додатковим обладнанням (далі - ДО).
Договір укладений з протоколом розбіжностей №078 999/920/190001043, який підписаний сторонами 16.04.2019.
У пункті 5 частини І Договору визначено, що застрахованими є транспортні засоби, зазначені у Додатку 1 до Договору.
У додатку від 04.06.2020 №64 до Договору сторони погодили перелік транспортних засобів та умови їх страхування. Відповідно до вказаного переліку одним із застрахованих транспортних засобів є "MAN TGM 18.250"; період дії Договору - 15.06.2020 - 14.06.2021.
Як установлено судом, відповідачем розроблені та зареєстровані в установленому законом порядку Правила страхування, розміщені на офіційному сайті відповідача.
Так, згідно з пунктом 1.1 частини ІІ Договору він укладений відповідно до чинного законодавства України на умовах Правил страхування.
Згідно з підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 частини ІІ Договору на страхувальника покладено обов'язок при укладенні Договору надати достовірну інформацію страховику про всі відомі йому обставини, які мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну умов експлуатації, зберігання тощо, що може вплинути на ступінь страхового ризику щодо ТЗ, не пізніше 3 робочих днів після виникнення таких факторів.
Пунктом 8.3 Правил страхування передбачено, що при страхуванні ТЗ, перед укладанням, оновленням чи зміною умов договору страхування страхувальник зобов'язаний надати страховику ТЗ та додаткове обладнання для огляду.
За змістом підпункту 9.2.18 пункту 9.2 Правил страхування страхувальник зобов'язаний надати транспортний засіб для огляду, проведення розслідування або експертного дослідження страховику під час укладання договору страхування, після настання страхового випадку, під час або після закінчення відновлювального ремонту, та в інших випадках на вимогу страховика протягом дії договору страхування.
Разом з цим, за умовами Договору страховику надано право відмовити у виплаті страхового відшкодування у випадках, зазначених в розділі 16 Договору та Правилах страхування (підпункт 11.3.7 пункту 11.3 частини ІІ Договору).
Так, відповідно до підпункту 16.1.11 пункту 16.1 Договору (у редакції протоколу розбіжностей від 16.07.2019 до Договору) однією з підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування є відсутність акта огляду, завіреного підписом та печаткою представника страховика, що засвідчує факт проведення огляду та фотографування ТЗ.
Відповідно до пункту 5.1 частини ІІ Договору страховий випадок - передбачена Договором подія (ризик, визначений страхувальником в частині І Договору), що відбулася в період дії Договору, з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику/вигодонабувачу на умовах Договору.
Відповідно до постанови Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28.12.2020 у справі №644/8893/20 вбачається, що 02.11.2020 о 22 год 00хв у м. Харкові на Кільцевій дорозі М-03, 0-й кілометр, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем марки "MAN TGM 18.250", державний номер НОМЕР_1 , належного на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Транс Логістик", не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на тварину, у зв'язку з чим автомобіль отримав механічні пошкодження.
Вищеуказаною постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення в розмірі 340,00 грн. Унаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль марки "MAN TGM 18.250", державний номер НОМЕР_1 .
За умовами п. 11.1.1 частини ІІ Договору страхувальник має право отримати страхове відшкодування при настанні страхового випадку в порядку та на умовах, передбачених Договором.
У пункті 13.1 частини ІІ Договору сторони погодили перелік документів, які страхувальник повинен надати страховику з метою одержання страхового відшкодування.
02.11.2020 представник позивача звернувся до відповідача із заявою-повідомленням (авто каско), якою повідомив про ДТП.
10.11.2020 ТОВ "Технофорум" виставлено рахунок-фактуру № DNZ_TEF-2004070 на суму 53 927,74 грн на ремонт застрахованого транспортного засобу "MAN TGM 18.250", державний номер НОМЕР_1 .
Зі змісту позовної заяви убачаться, що позивач звертаючись з даним позовом до суду зазначав, що відповідач не надав жодних зауважень щодо визначеної в рахунку вартості ремонту автомобіля "MAN TGM 18.250", державний номер НОМЕР_1 , не склав страхового акта та не сплатив страхового відшкодування в сумі 53 927,74 грн.
Звертаючись до суду з даним позовом, заявник вказує на безпідставне невиконання відповідачем зобов'язання за Договором, що порушує право позивача на отримання суми страхового відшкодування.
Заперечуючи проти позову, як у суді першої інстанції, так і у апеляційній скарзі, відповідач посилався на відсутність підстав для виплати страхового відшкодування, оскільки при укладенні договору не був складений Акт огляду вказаного автомобіля, тому неможливо визначити його стан до ДТП, а також відповідачем не проводився огляд автомобіля після ДТП, тому неможливо встановити які пошкодження були отримані саме в цьому ДТП та який має бути розмір страхового відшкодування.
За наслідками розгляду даного спору суд першої інстанції дійшов висновку щодо доведеності і обґрунтованості позовних вимог.
Північний апеляційний господарський суд погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Права та обов'язки між сторонами у даній справі виникли на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту (з протоколом розбіжностей) №078 999/920/190001043 від 16.04.2019, який за своєю правовою природою є договором страхування.
Договір укладений належним чином, підписаний повноважними особами, у встановленому порядку не визнаний недійсним, отже, був чинним і обов'язковим для сторін.
Так, відповідно до ст. 979 ЦК України, яка кореспондує з положеннями ст. 16 Закону України "Про страхування", за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, у тому числі, з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).
Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства (ст. 6 Закону України "Про страхування").
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку.
Частиною 1 ст. 988 ЦК України передбачено, що, зокрема, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику; при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про страхування" підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:
1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;
2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного кримінального правопорушення, що призвів до страхового випадку;
3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;
4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;
5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;
6) інші випадки, передбачені законом.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 26 Закону України "Про страхування" рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку.
Положення ст. 26 Закону України "Про страхування" кореспондуються з принципом свободи договору, закріпленого нормами цивільного законодавства, зокрема в ст. 6 ЦК України. У ч. 1 ст. 627 ЦК України зазначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами ч. 3 ст. 16 Закону України "Про страхування" договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.
Правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування (ч. 1 ст. 17 Закону України "Про страхування").
З матеріалів справи убачається, що ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" були розроблені та зареєстровані в установленому законом порядку Правила добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), розміщені на офіційному сайті відповідача за посиланням: https://upsk.com.ua/dbs.8.files/upload/file/214_final.pdf.
У пункті 1.1 частини ІІ договору зазначено, що цей договір укладено відповідно до чинного законодавства України на умовах "Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного)", затверджених Головою правління АТ "УПСК" 31.03.2009 та зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 07.05.2009 за реєстраційним № 0690302 (далі - Правила страхування).
Положеннями п. 11.2.1 частини ІІ договору на страхувальника покладений обов'язок при укладення цього договору надати достовірну інформацію страховику про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну умов експлуатації, зберігання тощо, що може вплинути на ступінь страхового ризику щодо ТЗ, не пізніше 3 робочих днів після виникнення таких факторів.
Відповідно до п. 8.3 Правил страхування при страхуванні ТЗ, перед укладанням, оновленням чи зміною умов Договору страхування страхувальник зобов'язаний надати страховику ТЗ та додаткове обладнання для огляду.
Згідно з п. 9.2.18 Правил страхування страхувальник зобов'язаний надати транспортний засіб для огляду, проведення розслідування або експертного дослідження страховику під час укладання договору страхування, після настання страхового випадку, під час або після закінчення відновлювального ремонту, та в інших випадках на вимогу страховика протягом дії договору страхування.
Поряд з наведеним за умовами договору страховику надано право відмовити у виплаті страхового відшкодування у випадках, зазначених в розділі 16 цього договору та Правилах страхування (п. 11.3.7 частини ІІ договору).
Пунктом 16.1.11 частини ІІ договору (в редакції протоколу розбіжностей до нього) передбачено, що підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є відсутність Акту огляду, завіреного підписом та печаткою представника страховика, що засвідчує факт проведення огляду та фотографування ТЗ.
Обґрунтовуючи необхідність складення Акту огляду транспортного засобу на момент укладення договору страхування, відповідач свої доводи фактично зводить до того, що обов'язок надання транспортного засобу для огляду прямо передбачений Правилами страхування та мав бути реалізований при страхуванні транспортного засобу, перед укладенням договору, відсутність акту огляду в силу п. 16.1.11 договору є наслідком відмови у виплаті страхового відшкодування, про що був обізнаний позивач при укладенні договору, у т.ч. з протоколом розбіжностей.
Однак, як вірно установив суд першої інстанції, визначення відповідачем, як страховиком, страхової суми для транспортного засобу "MAN TGM 18.250", державний номер НОМЕР_1 , в розмірі 1 800 000,00 грн та погодження такого розміру страхової суми страхувальником, що підтверджується додатком №64 від 04.06.2020 до Договору страхування, підписаним представниками обох сторін та засвідченим їх печатками.
Отже, попри твердження про невиконання страхувальником обов'язку надати автомобіль "MAN TGM 18.250", державний номер НОМЕР_1 для огляду та складення відповідного акту під час укладення Договору страхування, ПрАТ "УПСК" попри все визначило страхову суму для згаданого автомобіля.
При цьому, за установлених судом обставин, визначення сторонами у Договорі страхової суми за транспортним засобом "MAN TGM 18.250", державний номер НОМЕР_1 , тлумачення відповідачем п. 16.1.11 частини ІІ Договору щодо відсутності засвідченого підписом представника страховика та печаткою товариства акту огляду на підтвердження факту проведення огляду транспортного засобу як підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування, суперечить принципам добросовісності та справедливості, оскільки фактично призводить до того, що Договір в частині страхування транспортного засобу "MAN TGM 18.250", державний номер НОМЕР_1 , заздалегідь не передбачав його виконання страховиком у разі настання страхового випадку.
Посилання у вищезгаданому пункті Договору на необхідність засвідчення акту огляду транспортного засобу підписом та печаткою представника страховика розуміється судом як покладення саме на страховика обов'язку із складення відповідного акту, відтак положеннями п. 9.2.18 Правил визначено його право вимоги до страхувальника надати транспортний засіб на огляд.
Проте відповідачем не надано суду доказів ініціювання до або після укладення Договору процедури огляду автомобіля "MAN TGM 18.250", державний номер НОМЕР_1 , а також доказів відмови або ігнорування такої вимоги позивачем.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування на користь позивача на підставі п. 16.1.11 Договору за відсутності акту огляду транспортного засобу "MAN TGM 18.250", державний номер НОМЕР_1 .
За приписами ст. 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Як зазначалося вище, на підтвердження завданих унаслідок ДТП автомобілю "MAN TGM 18.250", державний номер НОМЕР_1 , збитків позивачем долучено до позовної заяви рахунок-фактуру № DNZ_TEF-2004070 від 10.11.2020 на суму 53 927,74 грн, виставлений офіційним сервіс-партнером MAN в Україні.
В свою чергу, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження факту необґрунтованості заявленого позивачем до стягнення розміру страхового відшкодування (в тому числі, не надано свого контррозрахунку суми страхового відшкодування), як і не реалізовано свого права на доведення обставин нездійснення СТО ремонту автомобіля, хоча відповідно до п. 11.4.6 частини ІІ Договору саме на страховика покладений обов'язок протягом 5 робочих днів з дня отримання письмового повідомлення про настання страхового випадку здійснити огляд пошкодженого ТЗ та/або вжити заходів для проведення незалежної експертизи.
Отже, відсутність доказів проведення відповідачем огляду автомобіля "MAN TGM 18.250", державний номер НОМЕР_1 , після його пошкодження у ДТП 02.11.2020, не може бути підставою для невиконання обов'язку виплатити страхове відшкодування ПП "Транс Логістик" як власнику цього застрахованого транспортного засобу.
Оцінивши докази у справі у їх сукупності, ураховуючи наведені положення чинного законодавства, Правил страхування та умови договору, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог про стягнення 53 927,74 грн страхового відшкодування, які доведені позивачем належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, відтак є такими, що підлягають задоволенню в повному розмірі.
За таких обставин доводи апелянта по суті його скарги у межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.
Суд першої інстанції повно установив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2021 у справі №910/9726/21 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2021 у справі №910/9726/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2021 у справі №910/9726/21 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія".
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя В.В.Андрієнко
Судді В.В. Шапран
С.І. Буравльов