Справа №932/2892/21
Провадження №2/932/1093/21
(заочне)
«29» жовтня2021 року м.Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Цитульського В.І.
секретаря судового засідання Мудраченко Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, в залі суду в м. Дніпрі справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту б/н від 16.10.2019. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що відповідач звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим, підписав заву б/н від 16.10.2019, згідно з якою йому було видано кредитну картку та встановлено кредитний ліміт. Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі встановленому в договорі. У свою чергу, відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов кредитного договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань за вказаним договором у відповідача виникла заборгованість, яка станом на 16.03.2021 становить 224 725, 02 грн. У зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 224 725, 02 грн та сплачену суму судового збору в розмірі 3370,88 грн.
Ухвалою суду від 05 травня 2021 року у справі відкрито провадження, яке постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи у підготовче судове засідання.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач повідомлявся про розгляд справи належним чином, шляхом публікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, проте у судове засідання останній не з'явився причини не явки не повідомив.
Враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про день, час та місце проведення судового засідання, правом на подання відзиву не скористався, клопотань про відкладення справи розглядом до суду не надходило, суд, спираючись на норми ст. 247, 280 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку та ухвалив заочне рішення.
Ознайомившись із доводами позову, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази по справі, суд приходить до наступних висновків.
Під час судового розгляду встановлено, що 16 жовтня 2019 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Підписавши вказану анкету-заяву, відповідач погодився, що ця заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг.
Відповідно до частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За положеннями статей 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
В силу положень ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що укладений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Викладеними нормами права встановлено обов'язкову письмову форму та істотні умови кредитного договору, а саме: розмір кредиту та відсотків за користування кредитом, прядок погашення кредитної заборгованості, які узгоджуються між сторонами при укладенні правочину шляхом підписання його примірників.
За твердженням позивача та згідно з наданим ним розрахунком заборгованості відповідач у зв'язку з неналежним виконанням договору від 16.10.2019 станом на 16.03.2021 має перед Банком заборгованість у розмірі 224 725,02 грн., яка складається із заборгованості за кредитом 187514,98 грн., заборгованості за простроченим тілом кредиту у сумі 187514,98 грн., заборгованість за простроченими відсотками в сумі 37210,04 грн.
Для перевірки наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором суд на підставі наданих АТ КБ «ПриватБанк» доказів має встановити перш за все узгоджений між сторонами порядок погашення кредитної заборгованості та нарахування відсотків.
Разом з тим, дослідивши анкету-заяву № б/н від 16.10.2019, суд встановив, що остання не містить ні розміру відсотків за користування кредитними коштами, ні строку та порядку погашення кредитної заборгованості, ні інформації який саме вид платіжної картки отримав відповідач.
В свою чергу, позивач на підтвердження позовних вимог до позову додав паспорт споживчого кредиту в якому наявні умови кредитування для декількох видів платіжних карток:
Карта Універсальна, Картка Універсальна Gold, Картка Platinum, Картка МС World BlackEdition, Картка Visa Signature, Картка МС WorldElite, Картка Visa Infinite.
Позивач зазначає в позові, що відповідач отримав картку МС World BlackEdition, разом з тим відомостей, що останній був обізнаний про отримання саме такої картки позивачем не надано. Крім того кредитний ліміт 200 000 грн йому було встановлено дещо пізніше, ніж підписаний паспорт споживчого кредиту.
Також слід зазначити, що паспорт споживчого кредиту не є складовою частиною укладеного між сторонами договору про надання банківських послуг від 16.10.2019 або ж додатковою угодою до цього правочину.
Отже, Банком не доведено, що умови кредитування, викладені у Паспорті споживчого кредиту, стосуються саме договору, укладеного між сторонами 16.10.2019, або ж доповнюють чи змінюють його.
У зв'язку з вищенаведеним, суд позбавлений можливості з'ясувати, за яким Тарифом обслуговувалась видана відповідачу платіжна картка, та встановити істотні умови договору від 16.10.2019, на який посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, факт порушення ОСОБА_1 умов цього правочину, а також перевірити правильність нарахування відсотків.
При цьому, з розрахунку заборгованості та виписки про рух коштів за банківським рахунком відповідача також неможливо встановити, які умови кредитування узгоджені між сторонами.
Крім того, Витяг з Тарифів та Умови та правила надання банківських послуг не підписані відповідачем, а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку та що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків у зазначеному в цих документах розмірі і порядку.
Згідно зі статтями 76, 77, 79, 80, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
У зв'язку з цим, виходячи з принципу змагальності, сторона не може будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу).
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила надання банківських послуг, а також Тарифи, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII«Про захист прав споживачів» в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору (далі - Закон №1023-XII).
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону №1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
За положеннями частини 2 статті 11 Закону №1023-XII перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про кредитні умови, зокрема: тип відсоткової ставки; орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту. Договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві. Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору був переданий споживачеві, покладається на кредитодавця.
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН, зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору із ОСОБА_1 АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.
На підставі викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 37210,04 грн. суд вважає недоведеними належними та допустимими доказами, тому відмовляє у їх задоволенні.
Водночас суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами договір від 16.10.2019 у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним).
Однак, у тому випадку, коли фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позикодавцю не повернуті, з урахуванням вимог частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Викладені висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у Постанові від 03.07.2019 р., у цивільній справі № 342/180/17.
Таким чином, суд стягує з відповідача заборгованість за простроченим тілом кредиту в розмірі 187 514,98 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 3370,88 грн. Будь-яких заяв, клопотань про стягнення з відповідачки інших судових витрат позивачем не заявлено.
Враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню у сумі 187514,98 грн., суд стягує з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» судовий збір у сумі 2812,72 грн.
Керуючись ст. ст. 207, 256, 267, 626-628, 634, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 258, 259, 263- 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовільнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , остання відома адреса: АДРЕСА_1 в користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д заборгованість в сумі 187514 (сто вісімдесят сім тисяч п'ятсот чотирнадцять) грн. 98 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , остання відома адреса: АДРЕСА_1 в користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д сплачений судовий збір в сумі 2812 (дві тисячі вісімсот дванадцять) грн.72 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст рішення суду складено та підписано 29.10.2021.
Суддя: В.І.Цитульський