Справа № 199/3216/21
(1-кп/199/436/21)
іменем України
23 грудня 2021 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
Головуючий - суддя ОСОБА_1
За участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12021041630000182, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровську, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, раніше неодноразово судимого, останній раз 02 червня 2016 року Кіровським районним судом міста Дніпропетровська за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 4 років 1 місяці позбавлення волі, звільненого 26 листопада 2019 року умовно-достроково, невідбутий строк 3 місяці 27 днів, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
12 квітня 2021 року, близько 14:50 год., ОСОБА_4 знаходився біля будинку № 130 по вулиці Саперна у місті Дніпро, де через паркан помітив на території вказаного подвір'я велосипед марки «Titan Flash», чорного кольору з зеленими вставками, вартістю 4300 грн., що належить потерпілому ОСОБА_6 , який він визначив предметом свого злочинного посягання.
Усвідомивши, що подвір'я є місцем тимчасового зберігання особистих речей (сховище), яке огороджене парканом та перешкоджає вільному доступу сторонніх осіб у середину подвір'я, у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище, а саме: велосипеду марки «Titan Flash», чорного кольору з зеленими вставками, який знаходився на території вказаного подвір'я.
Реалізуючи вказаний злочинний умисел, 12 квітня 2021 року, близько 15:00 год., ОСОБА_4 швидкою ходою наблизився до паркану вищевказаного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , та за допомогою фізичної сили обох рук, підтягнувшись, переліз через паркан, тим самим проник на територію подвір'я приватного будинку.
Далі, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, таємно, повторно, із корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, знаходячись на території подвір'я за адресою: АДРЕСА_2 , відкрив хвіртку паркану, через яку викотив з вказаного подвір'я будинку велосипед марки «Titan Flash», чорного кольору з зеленими вставками , який належить потерпілому ОСОБА_6 .
Доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_4 , утримуючи викрадене майно при собі, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальні збитки у розмірі 4300 грн.
ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення за обставин, викладених вище, визнав повністю та показав, що того дня він в обідній час по АДРЕСА_2 та побачив в дворі будинку АДРЕСА_2 зелений велосипед по типу «каманчі». Він вирішив вкрасти цей велосипед через скрутне матеріальне становище. Переконався, що на вулиці та на вказаному подвір'ї нікого немає. Подвір'я будинку було огороджене парканом, а ворота були зачинені, тому він на руках підтягнувся на цьому паркані та переліз через нього. Хвіртку воріт він відчинив зсередини і викотив зазначений ним велосипед. Цей велосипед він в подальшому здав в ломбард. Точну суму виторгу не пам'ятає. Отримані кошти витратив на власні потреби. У вчиненому розкаюється, просить суворо не карати.
Крім повного визнання своєї вини в інкримінованому кримінальному правопорушенні, та підтвердження його фактичних обставин, винуватість ОСОБА_4 повністю доведена сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.
Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 18 квітня 2021 року ОСОБА_6 просить органи поліції вжити заходи по відношенню до невідомої особи, яка в період з 08:00 години до 17:00 год. 12 квітня 2021 року таємно, шляхом проникнення в двір домоволодіння АДРЕСА_2 , скоїла крадіжку його велосипеда «Titan Flash», темно-зеленого кольору.
У відповідності до протоколу огляду місця події, 18 квітня 2021 року в період з 10 год. 21 хв. до 10 год. 36 хв. з дозволу ОСОБА_6 слідчим поліції було оглянуто місце події, яким є територія домоволодіння АДРЕСА_2 , яка огороджена парканом. Вхід до подвір'я здійснюється через хвіртку, яка зачиняється на замок.
До матеріалів кримінального провадження долучена надана потерпілим копія товарного чеку на придбання 05 листопада 2019 року велосипеду «Titan Flash».
За висновком судово-товарознавчої експертизи № 1478 від 19 квітня 2021 року, ринкова вартість велосипеду марки «Titan Flash» станом на момент вчинення кримінального правопорушення з урахуванням зносу складає 4300 гривень.
Згідно протоколу огляду місця події, 20 квітня 2021 року слідчим поліції біля Ломбарду ««Онікс», Анохіна, Яценко» за адресою: м. Дніпро, пр. Слобожанський, 1, оглянуто та вилучено велосипед марки «Titan Flash».
Постановою слідчого від 20 квітня 2021 року вказаний велосипед визнаний речовим доказом та переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_6 .
Постановою слідчого від 20 квітня 2021 року речовими доказами також визнані та долучені до матеріалів кримінального провадження надані на запит слідчого з ПТ «Ломбард «Онікс», Анохіна, Яценко», розташованого за адресою: м. Дніпро, пр. Слобожанський, 1, диск для лазерних систем зчитування з матеріалом відеозапису від 12 квітня 2021 року, та договір про надання фінансового кредиту під заставу № DP-37.55338/0 від 12 квітня 2021 року, за яким ОСОБА_4 під заставу велосипеда марки «Titan Flash» отримав фінансовий кредит у розмірі 1200 грн.
У відповідності до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, 21 квітня 2021 року свідок ОСОБА_7 впізнала за загальними рисами обличчя ОСОБА_4 , як чоловіка, який 12 квітня 2021 року здав до ломбарду велосипед марки «Titan Flash».
За протоколом проведення слідчого експерименту від 22 квітня 2021 року, ОСОБА_4 показав місце і механізм вчинення ним злочину.
Всі докази, покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_4 , визнаються судом належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Вищенаведені докази в їх сукупності та взаємозв'язку поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочину в обсязі обвинувачення, яке було підтримане прокурором, і суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень. При цьому під час вибору заходу примусу суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного й обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. З огляду на принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Визначаючи покарання ОСОБА_8 , суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких, є умисним, корисливим, закінченим злочином, обставини вчинення кримінального правопорушення, наявність в діяннях ОСОБА_4 декількох кваліфікуючих ознак, характер та ступінь тяжкості фактичних наслідків правопорушення, вартість майна, яке було предметом злочинних посягань, та його значимість для потерпілого, той факт, що викрадене повернуто потерпілому, але не внаслідок дій обвинуваченого, відомості про особу обвинуваченого.
Останній неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, зокрема і за вчинення аналогічних злочинів, за місцем проживання характеризується опосередковано, не має постійного джерела доходу, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 , суд визнає щиросердне каяття.
У якості обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , в обвинувальному акті зазначено рецидив злочинів. Разом з тим, стороною обвинувачення не надано доказів (засвідченої належним чином копії відповідного вироку суду) на підтвердження того, що на час вчинення нового злочину ОСОБА_4 мав не зняту та непогашену судимість за вчинення умисного кримінального правопорушення, що не є ознакою злочину, яка впливає на його кваліфікацію, отже рецидив в діях останнього наданими суду доказами не доведений.
Інші обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлені і на такі обставини сторона обвинувачення не посилається.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції відповідної статті Особливої частини КК України, оскільки суд не вбачає підстав для призначення обвинуваченому покарання більш м'якого, ніж передбачено законом.
З огляду на стійку асоціальну спрямованість особи ОСОБА_4 , той факт, що раніше застосований до нього інститут звільнення від відбування покарання з випробування не зміг запобігти вчиненню останнім нових злочинів, зокрема і в період іспитового строку, суд не вбачає підстав для висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Лише реальне відбування ОСОБА_4 призначеного йому покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення, досягнення інших цілей покарання, буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.
На підставі ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Питання подальшої долі речових доказів підлягає вирішенню згідно вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 7-29, 94, 368, 374 КПК України,
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обраховувати з часу приведення вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 150 (сто п'ятдесят) гривень.
Речові докази:
-велосипед марки «Titan Flash», переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_6 , залишити останньому;
-диск для лазерних систем зчитування з ломбарду та копію договору про надання фінансового кредиту під заставу, зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду за їх зверненням.
Головуючий:
23.12.2021