Єдиний унікальний номер 243/7213/21
Номер провадження 22-ц/804/2906/21
Іменем У К Р А Ї Н И
22 грудня 2021 року Донецький апеляційний суд колегією суддів у складі:
Головуючого судді-доповідача Никифоряка Л.П.
Суддів Гапонова А.В., Новікової Г.В.,
за участі секретаря судового засідання Ротар Я.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут справу що виникла з цивільних правовідносин за позовною заявою ОСОБА_1 до Святогірської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування, в якій подано апеляційну скаргу ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_2 на ухвалу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 15 вересня 2021 року (головуючий у суді першої інстанції Фалін І.Ю.), -
09 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулась з позовом в якому виклала вимогами до Святогірської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування.
Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 15 липня 2021 року позовну заяву залишено без руху; копія ухвали отримана представником позивача ОСОБА_2 згідно розписки 11 серпня 2021 року.
В заяві від 17 серпня 2021року представник позивача ОСОБА_2 вказував що вартість спірного будинку визначена з урахуванням ринкових цін та технічного стану будинку, а вимога суду про необхідність надання експертної оцінки спірного майна не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.
Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 15 вересня 2021 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто заявнику.
З ухвалою суду не погодилась ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі представник останньої висловив вимогу про скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги зводились до невідповідності висновків суду щодо ціни позову обставинам справи, а саме заявник вважав, що судом не враховано того, що вартість спірного будинку визначена з урахуванням ринкових цін та технічного стану будинку.
Незаконність та необґрунтованість ухвали суду на думку заявника також полягала в тому, що вимога суду про необхідність надання експертної оцінки спірного майна не ґрунтується на положеннях чинного законодавства і в результаті порушення норм процесуального права створено перешкоди позивачу для доступу до правосуддя.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, доводів апеляційної скарги та меж, в яких повинна здійснюватись перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, пояснення представника позивача, за відсутності сторін повідомлених про час та місце судового розгляду належним чином, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
В ході судового розгляду з'ясовано, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про захист своїх спадкових прав та висловила вимогу про визнання за нею права власності на нерухоме майно.
Суд першої інстанції вважав позов про визнання права власності на будинок АДРЕСА_1 - неподаним та повернув позивачу; правові підстави для цього суд вбачав у тім, що позивач не усунула недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі від 15 липня 2021 року і не сплатила попередньо визначений судом розмір судового збору.
Зроблені судом першої інстанції висновки здійснені з дотриманням норм процесуального права та висновки суду відповідають обставинам справи.
За змістом статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За змістом частини 4 та 5 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону та позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Залишаючи позов без руху, суд першої інстанції керувався положеннями частини другої статті 176 ЦПК України та вважав що позивачем в позові про визнання права власності вказана ціна позову виходячи з вартості майна, яка вочевидь не відповідає дійсній вартості та суд попередньо визначив розмір судового збору який слід доплатити на рівні 3476,33грн.
Щодо необхідності сплати судового збору в такому розмірі суд першої інстанції посилався на тлумачення норм процесуального права частини другої статті 176 ЦПК України за змістом якої, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Станом на 17 серпня 2021року від позивача надійшла заява в якій остання виявляла незгоду з ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 15 липня 2021 року з приводу необхідності сплати судового збору і наводила мотиви того, що ціна позову та розмір судового збору визначені вірно відповідно до технічного стану будівлі, жодного підтвердження цій обставині не надано та заявник фактично відмовилася сплачувати судовий збір визначений судом першої інстанції.
Апеляційний суд розглядаючи обставини цієї справи в контексті вказаних норм права виходить з того, що на відповідача покладено процесуальне зобов'язання саме виконати вимоги які стали підставою для залишення позовної заяви без руху.
Право на доступ до суду, передбачено пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає таке: "Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи ... незалежним і безстороннім судом ..., який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...".
Згідно статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У розумінні норм процесуального права України особа визначивши свої права, реалізує їх за своїм розсудом та розпорядження своїми правами являється одним із основоположних принципів судочинства.
Однак право на доступ до суду не є абсолютним, воно може підлягати законним обмеженням, внаслідок дії закону, зокрема норм процесуального права.
Таким чином, саме звернення особи до суду із позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття позовного провадження у справі та початок стадії судового розгляду. Адже суддя, відкриваючи позовне провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позов, порядку здійснення права на звернення до суду (умови реалізації права на звернення до суду) чи відповідає заява вимогам які до неї ставляться. Процесуальним наслідком недотримання заявником умов реалізації права на звернення до суду з позовною заявою є залишення заяви без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
Оскільки недоліки позовної заяви заявником у визначений судом строк не усунуті, апеляційний суд вважає, що вірні висновки суду першої інстанції про визнання позову неподаним і повернення заявнику, що на підставі статей 374 та 375 ЦПК України має своїм наслідком залишення апеляційної скарги без розгляду та ухвали суду без змін, суд не знаходить підстав, щоб дійти іншого висновку в цій справі.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 15 вересня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття та касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 22 грудня 2021 року.
Судді: