Справа № 689/1942/21
2/689/493/21
Іменем України
21.12.2021 року Ярмолинецький районний суд Хмельницької області -
головуючий-суддя Баськов М.М.
за участю:
секретаря судового засідання Грановської Д.А.
розглянувши в порядку спрощеного провадження в смт. Ярмолинці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на неповнолітню дитину,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, які стягуються з нього згідно рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 31.01.2011 у справі №2-29/11 на доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі1/4 частини його заробітку (доходу), на тверду грошову суму в розмірі 1200 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на даний час його матеріальний стан погіршився, дохід складається з випадкових несистематичних заробітків, на його утриманні перебуває дочка від іншого шлюбу ОСОБА_4 , 2016 року народження, а також двоє дітей ОСОБА_5 , з якою він перебуває у фактичних шлюбних відносинах. У звязку із важким матеріальним становищем, звертається до суду про зменшення розміру аліментів.
Позивач і його представник, які у встановленому порядку оповіщені про час, день і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Від представника позивача до суду надійшла заява, в якій він заявлені вимоги підтримав в повному обсязі та просив справу розглянути без його участі та без участі позивача.
Відповідач, яка у встановленому порядку оповіщена про час, день і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву, в якій проти позову заперечила, просила справу розглянути у її відсутності.
Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного провадження за відсутності осіб, які беруть участь у справі, в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що від шлюбу між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з відповідачем і перебуває на її утриманні.
Дані обставини встановлені рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 31.01.2011, яким з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с. 16).
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На підставі вказаного судового рішення 31.01.2011 Ярмолинецьким районним судом Хмельницької області було видано виконавчий лист, який перебуває на виконанні у Хотинському районному відділі державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов"язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 182 цього ж кодексу передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що на даний час він перебуває у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_5 , з ними проживають і перебувають на їх утриманні двоє дітей ОСОБА_5 від першого шлюбу: ОСОБА_7 , 2008 року народження, і ОСОБА_8 , 2009 року народження, а також його дочка від іншого шлюбу ОСОБА_4 , 2016 року народження, позивач ніде не працює, підприємницькою чи будь-якою іншою господарською діяльністю не займається, не має у власності будь-якого майна, за рахунок якого міг би забезпечити виконання рішення суду по сплаті аліментів у повному обсязі, будинок, у якому він проживав раніше, перебуває в аварійному стані і не придатний для ремонту та проживання, на підтвердження чого надав суду свідоцтва про народження ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 (а.с. 9, 10, 11), довідку Рукшинської сільської ради Дністровського району Чернівецької області №230 від 26.07.2021 про склад сім"ї (а.с. 13), довідку виконавчого комітету Хотинської міської ради Чернівецької області №312 від 12.08.2021 про те, що будинок, який розташований в АДРЕСА_1 знаходиться в аварійному стані і не придатний для проживання (а.с. 12), витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 25.08.2021 (а.с. 14).
Проте, доказів того, що з часу ухвалення рішення і на теперішній час суттєво погіршився матеріальний стан позивача або стан його здоров"я, внаслідок чого він неспроможний сплачувати аліменти в сумі, визначеній рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 31 січня 2011 року, суду ОСОБА_1 надано не було. Та, обставина, що на його утриманні перебуває дочка від іншого шлюбу ОСОБА_9 , 2016 року народження, сама по собі не свідчить про погіршення матеріального стану позивача. Інші доводи позивача не можуть бути прийняті судом, оскільки не відносяться до безумовних підстав для зменшення розміру аліментів.
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про те, що належних та допустимих доказів того, що змінились обставини, що існували на момент постановлення рішення про стягнення аліментів, визначені ст.192 СК України, що дають підстави для зменшення розміру аліментів, позивачем суду не надано. Також, позивачем не надано і доказів зміни його матеріального стану, стану здоров'я, внаслідок чого виникла необхідність у зменшенні розміру аліментів через неможливість їх сплачувати у визначеному розмірі.
Крім того, згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Аналіз наведених положень Сімейного кодексу України дає підстави для висновку про те, що саме за вибором одержувача аліментів визначається спосіб їх стягнення (у частці від доходу чи у твердій грошовій сумі) і саме за позовом одержувача аліментів спосіб стягнення аліментів може бути змінено.
З огляду на викладене, жодна з підстав, які зазначені позивачем для зміни розміру та способу стягнення аліментів не знайшли своє підтвердження доказами, що містяться в матеріалах справи, а тому позов задоволенню не підлягає.
На підставі ст. 180 - 184, 192 СК України, керуючись ст. 12, 13, 81, 263-265, 280 ЦПК України, суд
вирішив:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на неповнолітню дитину.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя М.М.Баськов