Ухвала від 20.12.2021 по справі 947/38738/21

Справа № 947/38738/21

Провадження № 1-кс/947/18193/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12020160000000889 від 30.07.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020160000000889 від 29.07.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Установлено, що ОСОБА_5 з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, шляхом систематичного зайняття протиправною діяльністю пов'язаною з незаконним обігом наркотиків, усвідомлюючи, що реалізація дій, направлених на незаконний збут на території м. Одеси наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадону, потребує залучення певного людського ресурсу, вступила у попередню змову з іншими особами для скоєння тяжких злочинів.

З метою конспірації своєї діяльності та виключення можливості безпосереднього контактування учасників групи з покупцями наркотичних засобів, ОСОБА_5 , усвідомлюючи можливі наслідки та відповідальність за вчинення злочинів, визначила спосіб вчинення збуту наркотичних засобів шляхом проведення безконтактного замовлення, отримання грошових коштів та передачу наркотичних засобів через так звані «закладки».

ОСОБА_5 , діючи як оператор, використовуючи для конспірації різні номери телефонів, отримує замовлення від покупців наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадону. Покупець у телефонному режимі повідомляє необхідну кількість наркотичного засобу та бажаний район отримання, на що оператор повідомляє покупцю про спосіб оплати, а саме: переказ грошових коштів на банківську картку або поповнення номеру мобільного телефону. Перевіривши надходження на відповідні рахунки коштів від покупця, оператор використовуючи фото-звіти про місцезнаходження «закладок» телефонує покупцю та повідомляє адресу і точне місце розташування «закладки». Після чого покупець безперешкодно забирає закладку з наркотичним засобом, обіг якого обмежено - метадоном.

14.12.2021 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. В ході проведення обшуку було виявлено та в подальшому вилучено наступне, а саме:

- Банківська карта банку “Revolut” № НОМЕР_1 ;

- Банківська карта банку “Monobank” № НОМЕР_2 ;

- Банківська карта банку “Monobank” № НОМЕР_3 ;

- Банківська карта банку “Onepay” № НОМЕР_4 ;

- Банківська карта банку “Приватбанк” № НОМЕР_5 ;

- Банківська карта банку “Monobank” № НОМЕР_6 ;

- Банківська карта банку “Ощадбанк” № НОМЕР_7 ;

- Слот для сім-карти оператору “Lifecell” від н.т. НОМЕР_8 ;

- Слот для сім-карти оператору “Мегафон” від н.т. НОМЕР_9 ;

- Слот для сім-карти оператору “Vodafone” від н.т. НОМЕР_10 ;

- Слот для сім-карти оператору “Smarty” від н.т. НОМЕР_11 ;

- Карта пам'яті марки “Apacer” об'ємом пам'яті 8 гігабайт;

- Карта пам'яті марки “Samsung” об'ємом пам'яті 128 гігабайтта адаптер марки “Samsung”;

- Карта пам'яті марки “Kingstone” об'ємом пам'яті 8 гігабайт;

- Карта пам'яті марки “Kingstone” об'ємом пам'яті 4 гігабайт;

- Карта пам'яті марки “Transcend” об'ємом пам'яті 2 гігабайт;

- Мобільний телефон марки “IPhoneXR” ІМЕІ-1: НОМЕР_12 , ІМЕІ-2: НОМЕР_13 , з СІМ-картою н.т. - НОМЕР_10 ;

- Мобільний телефон марки “IPhone11” ІМЕІ-1: НОМЕР_14 , ІМЕІ-2: НОМЕР_15 , з СІМ-картою н.т. - НОМЕР_16 ;

- Ноутбук марки “Lenovo” з серійним номером НОМЕР_17 з зарядним пристроєм;

- Мобільний телефон марки “Lenovo” без СІМ-карт ІМЕІ-1: НОМЕР_18 ; ІМЕІ-2: НОМЕР_19

- Слот для сім-карти та сім-карта оператору “Lifecell” від н.т. НОМЕР_20 .

Надалі, вище перелічені речі, предмети та документи у відповідності

до ст. 98 КПК України, на підставі винесеної постанови визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, оскільки є достатньо підстав вважати, що вони є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

2. Позиції учасників в судовому засіданні при розгляді клопотання.

Від прокурора надійшла заява про розгляд вказаного клопотання за його відсутності.

Власник майна до судового засідання не з'явилась, про дату та час судового засідання сповіщена.

3. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, враховуючи положення ст. ст. 107, 172 КПК України, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

3.1.Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК країни речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

3.2. Правова підстава та мета арешту майна.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження №12020160000000889 від 30.07.2020, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, що підтверджується долученими до даного клопотання матеріалами в сукупності.

За результатом проведення слідчих (розшукових) дій встановлено, що до складу вказаної групи осіб, яка займається збутом наркотичних засобів, ймовірно входить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 16.11.2021 року, відповідно до протоколу обшуку від 14.12.2021 року, того ж дня, за адресою: АДРЕСА_1 , був проведений обшук, в ході якого було виявлено та вилучено речі, перелік яких міститься у клопотанні.

Вилучені речі мають доказове значення у вказаному кримінальному провадженні, оскільки вилучені речі можуть містити відомості про вчинення зазначеного кримінального правопорушення, містять інформацію у тому числі про можливі інші епізоди аналогічних злочинів і підлягають детальному аналізу, а також необхідне проведення експертних досліджень та збереження речових доказів.

Так, слідчим суддею встановлено, що вилучені речі і документи, відповідають критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки вилучені предмети, перелік яких міститься у клопотанні, є знаряддям та об'єктом протиправних дій, можливо набуті кримінальним протиправним шляхом, можливо зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення виявити які вдасться лише за допомогою проведення додаткових слідчих дій, а також містять в собі відомості щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення та законності перебування таких речей у власника майна.

Так, вилучені банківські картки можуть містити грошові кошти можуть бути набуті кримінальним протиправним шляхом, мобільні телефони та ноутбукможуть містити відомості та сліди вчинення кримінальних правопорушень, а тому необхідне детальне дослідження вилученого майна за участі експерта.

Вищевикладене також підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою слідчого про визнання предметів речовим доказом від 14.12.2021 року, відповідно до якого вилучені речі, перелік яких міститься у клопотанні, визнані речовими доказами в рамках кримінального провадження.

У зв'язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з метою збереження речових доказів якими є вищезазначені речі, які мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

3.3. Завдання та необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучені речі, можуть бути речовими доказами в рамках кримінального провадження.

При цьому, оскільки майно є речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У зв'язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту майна на вилучені речі.

3.4. Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов'язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

3.5. Висновки слідчого судді.

На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, проведення експертних досліджень, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про які йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12020160000000889 від 30.07.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було вилучено 14.12.2021під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: