печерський районний суд міста києва
Справа № 757/54492/20-ц
14 грудня 2021 року Печерський районний суд м. Києва
суддя Матійчук Г.О.,
секретар судового засідання Пітей О.Д.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач 1: ОСОБА_2 ,
відповідач 2: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гнідюк Олександр Борисович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гнідюка Олександра Борисовича про усунення перешкод у здійсненні права власності, визнання протиправними та скасування записів про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно за іншою особою, -
представник позивача - адвокат Лесько А.О.,
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гнідюка О.Б. про усунення перешкод у розпорядженні власністю, визнання протиправним та скасування запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно за іншою особою.
В позовній заяві просив усунути йому, ОСОБА_1 , перешкоди у здійсненні права власності (розпорядженні власністю) - квартирою що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати протиправним та скасувати запис (номер запису:29624334) про державну реєстрацію речового права (права власності) за ОСОБА_2 на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1730522480000), вчинений 22 грудня 2018 року приватним нотаріусом Гнідюком О.Б. на підставі договору купівлі-продажу №982, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюком Олександром Борисовичем 22 грудня 2018 року.
Також просив зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гнідюка О.Б. відновити державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1730522480000) - квартиру загальною площею 206,4 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 09 грудня 2020 року відкрито провадження у даній справі.
Також у грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гнідюка О.Б. про усунення перешкод у розпорядженні власністю, визнання протиправними та скасування записів про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно за іншою особою.
В позовній заяві просив усунути йому, ОСОБА_1 , перешкоди у здійсненні права власності (розпорядженні власністю) - об'єктами нерухомого майна (реєстраційні номери 1732364380000, 1732420680000) - машиномісцями - НОМЕР_7 літера А та НОМЕР_8 літера А, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом визнання протиправними та скасування записів про державну реєстрацію речового права (права власності) за ОСОБА_2 на вказане нерухоме майно, вчинених 26 грудня 2018 року приватним нотаріусом Гнідюком О.Б. на підставі договорів купівлі-продажу №№1022 та №1020, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюком О.Б. 26 грудня 2018 року.
Визнати протиправними та скасувати вказані записи про державну реєстрацію права власності на згадані об'єкти нерухомого майна за ОСОБА_2 .
Також просив зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гнідюка О.Б. відновити державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на об'єкти нерухомого майна (реєстраційні номери 1732364380000, 1732420680000) - машиномісця (гаражі), які знаходяться за адресами: АДРЕСА_2 , НОМЕР_7 літера А та НОМЕР_8 літера А.
Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2020 року відкрито провадження у даній справі.
Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 15 червня 2021 року задоволено клопотання представника позивача - адвоката Лесько А.О. та вказані справи об'єднані в одне провадження з присвоєнням об'єднаній справі №757/54492/20-ц (провадження №2-6746/21).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначав, що йому на праві приватної власності належить квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Також йому на праві власності належать гаражі-машиномісця, які знаходяться за адресами: АДРЕСА_2 , НОМЕР_7 літера А та НОМЕР_8 літера А.
У липні 2020 року ОСОБА_1 отримав інформацію Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (далі по тексту - Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про те, що 22 грудня 2018 року право власності на його квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ,зареєстровано за невідомою йому особою - ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу №982, посвідченого приватним нотаріусом Гнідюком О.Б., яким і вчинено відповідний запис про державну реєстрацію права власності на цю квартиру.
Також за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на машиномісця (гаражі), які знаходяться за адресами: АДРЕСА_3 , на підставі договорів купівлі-продажу №№1022 та №1020, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюком О.Б. 26 грудня 2018 року.
ОСОБА_1 вказав, що спірні договори купівлі-продажу не підписував, у день нотаріального посвідчення угод, на підставі яких ОСОБА_2 зареєстрований власником його квартири та машиномісць (гаражів), а також на час вчинення реєстраційних дій приватним нотаріусом Гнідюком О.Б., а саме: 22 грудня 2018 року та 26 грудня 2018 року в місті Києві не перебував.
Позивач зазначив, що є єдиним законним власником зазначеного нерухомого майна, з моменту його придбання та державної реєстрації жодних договорів купівлі-продажу не укладав та довіреностей на третіх осіб з повноваженнями на продаж майна ОСОБА_2 не видавав, тобто не вчиняв будь-яких дій, направлених на перехід права власності до ОСОБА_2 на квартиру та машиномісця (гаражі), жодних коштів за продаж цього майна не отримував.
У теперішній час зазначена квартира та машиномісця (гаражі) перебувають у фактичному володінні ОСОБА_1 та використовуються ним за призначенням.
У ОСОБА_1 також знаходяться оригінали правовстановлюючих документів на вищезгадане нерухоме майно, а саме:
- договір купівлі-продажу квартири під номером АДРЕСА_4 , посвідчений 04 квітня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Латанюк І.А., зареєстрований у реєстрі за № 1967 ;
- витяг про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів (№ витягу 5725190) від 04 квітня 2008 року;
- реєстраційне посвідчення №010059 Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 19 травня 2008 р;
- договір купівлі-продажу машиномісця (гаражу) № НОМЕР_1 літера «А», розташованого в АДРЕСА_2 , посвідчений 29 жовтня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тополовою О.М., зареєстрований в реєстрі за №858;
- витяг з Державного реєстру правочинів (№ витягу 9183330) від 29 жовтня 2010 року;
- витяг про державну реєстрацію прав (№ витягу 27946231 від 10.11.2010 р.);
- договір купівлі-продажу машиномісця (гаражу) АДРЕСА_5 , посвідчений 29 жовтня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тополовою О.М., зареєстрований в реєстрі за №859;
- витяг з Державного реєстру правочинів (№ витягу 9183524) від 29 жовтня 2010 року;
- витяг про державну реєстрацію прав (№ витягу 27932219 від 09.11.2010 р.).
Посилаючись на те, що спірні договори купівлі-продажу ОСОБА_2 нерухомого майна є неукладеними, вчинені на їх підставі реєстраційні записи про право власності ОСОБА_2 на нерухоме майно є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, просив позов задовольнити.
19 листопада 2021 року представник позивача - адвокат Лесько А.О. подала заяву про залишення без розгляду частини позовних вимог, мотивовану тим, що нотаріальна діяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу припинена, він не має права вносити подальші зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тому навіть задоволення до нього позовних вимог про поновлення державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на об'єкти нерухомого майна не призведе до реального відновлення прав позивача.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2021 року задоволено заяву представника позивача - адвоката Лесько А.О. про залишення без розгляду частини позовних вимог.
Залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гнідюка О.Б. про зобов'язання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гнідюка О.Б. відновити державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 1730522480000) - квартиру загальною площею 206,4 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . та на об'єкти нерухомого майна (реєстраційні номери 1732364380000, 1732420680000) - машиномісця (гаражі), які знаходяться за адресами: АДРЕСА_2 , НОМЕР_7 літера А та НОМЕР_8 літера А.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Лесько А.О. позовні вимоги в іншій частині підтримала та просила задовольнити позов з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися повторно, про місце і час розгляду справи повідомлялися у порядку, передбаченому частинами 11,12 ст.128 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.
І. Встановлені судом обставини.
1. У липні 2020 року ОСОБА_1 отримав інформацію Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (далі по тексту - Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про те, що 22 грудня 2018 року право власності на його квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за невідомою Позивачу особою - ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу №982, посвідченого приватним нотаріусом Гнідюком О.Б., яким і вчинено відповідний запис про державну реєстрацію права власності на цю квартиру.
Та обставина, що право власності на квартиру у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22 грудня 2018 року зареєстровано на ім'я ОСОБА_2 , підтверджується витягами з Державного реєстру від 15 липня 2020 року № 216384873 та від 28 листопада 2020 року № 234594536.
2. Також у липні 2020 року ОСОБА_1 отримав інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про те, що 26 грудня 2018 року його машиномісця (гаражі) , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , НОМЕР_7 літера А та НОМЕР_8 літера А, було відчужено на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу №1022 та №1020 відповідно, незнайомій Позивачу особі - ОСОБА_2 та приватним нотаріусом Гнідюком О.Б. вчинено державну реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно за ОСОБА_2 .
Право власності на машиномісця (гаражі) зареєстровано на ім'я ОСОБА_2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26 грудня 2018 року, що підтверджується витягами від 01 грудня 2020 року №№ 2348 88377, 234884147.
3. ОСОБА_1 не укладав та не підписував 22 грудня 2018 року договір купівлі-продажу №982 квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Гнідюком О.Б., яким і вчинено відповідний запис про державну реєстрацію права власності на цю квартиру за ОСОБА_2
ОСОБА_1 не укладав та не підписував 26 грудня 2018 року договори купівлі- продажу машиномісць (гаражів), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , нотаріально посвідчених приватним нотаріусом Гнідюком О.Б. за №1022 та №1020 відповідно, яким і вчинено державну реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно за ОСОБА_2 .
4. ОСОБА_1 не передавав вищевказане нерухоме майно у власність невідомій йому особі ОСОБА_2 , а останній не приймав майно, і не сплачував за нього коштів.
Вказане майно знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_1 та використовується ним за призначенням.
ІІ. Наявні у матеріалах справи докази, якими підтверджуються вказані обставини.
1.Представник ОСОБА_1 - адвокат АБ «Алли Лесько» звернувся з адвокатськими запитами до Міністерства юстиції України з вимогою надати оригінальні примірники вищезгаданих договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна або копії електронних документів, що знаходяться в реєстраційних справах, а також інших документів, що стали підставою для нотаріального посвідчення оспорюваних правочинів та вчинення записів про реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно за ОСОБА_2 .
Звернення до Міністерства юстиції України було ініційовано внаслідок неможливості отримати вказану інформацію у відповідача ОСОБА_3 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 08.12.2020 (справа №757/53772/20-ц) про забезпечення доказів, у зв'язку з відсутністю приватного нотаріуса Гнідюка О.Б. за місцем реєстрації нотаріальної контори.
Згідно відповіді Міністерства юстиції України від 14.01.2021р. за №1984/6-21 нотаріальна діяльність приватного нотаріуса Гнідюка Олександра Борисовича припинена 27.01.2020 р. на підставі пункту 3 частини першої статті 30 Закону України «Про нотаріат», але документи нотаріального діловодства та архів приватного нотаріуса не передано на зберігання до Київського державного нотаріального архіву. Місцезнаходження вказаного архіву не встановлено, а ОСОБА_3 переховується від органів досудового розслідування.
Аналогічну інформацію надано 29.12.2020 року Київським державним нотаріальним архівом у відповіді на адвокатський запит адвоката АБ «Алли Лесько» №03 від 21.12.2020 року.
2. Згідно відповіді Міністерства юстиції України від 28 серпня 2021 року, вхідний № 134184, яка надійшла до матеріалів справи, реєстраційні справи на спірні об'єкти нерухомого майна, які відкрито 22 та 26 грудня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюком О.Б., повинні бути передані до Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) як суб'єкта державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ.
Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 25.10.2021 № 074/07/1-3143 у відповідь на адвокатський запит від 19.10.2021 № 20 повідомив, що вiдповiдно до Журналу облiку надходження (вибуття) реєстрацiйних справ, станом на 25.10.2021 реєстрацiйнi справи №№ 17З0522480000; 17З2З64З80000; 17З2420680000 та документи, сформованi приватним нoтapiycoм Киiвського мiського нотарiального окруry Гнiдюком О.Б., на зберiгання до Департаменту не надходили та на облiку не перебувають.
3. Відповідно до відомостей, наявних в публічному реєстрі «Розшукові обліки Міністерства внутрішніх справ», ОСОБА_3 є особою, яка переховується від органів досудового розслідування, що доступно за посиланням:
ІНФОРМАЦІЯ_3
На дату останньої перевірки -14.12.2021 р. інформація щодо розшуку ОСОБА_3 містить, зокрема, такі дані: дата зникнення:18.02.2019, місце зникнення: Київ, прізвище: ОСОБА_3 , і'мя: ОСОБА_3 , по батькові: ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , стаття звинувачення: СТ.190 Ч.4, запобіжний захід: УХВАЛА СУДУ ПРО ДОЗВІЛ НА ЗАТРИМАННЯ З МЕТОЮ ПРИВОДУ.
4. З метою доведення факту, що вказаний договір та інші оспорювані договори ОСОБА_1 як Продавець не підписував, 28 липня 2021 року представником ОСОБА_7 - адвокатом Лесько А.О. було заявлено письмове клопотання про призначення в об'єднаній справі №757/54492/20-ц судової почеркознавчої експертизи, на вирішення якої поставити питання:
- чи належить ОСОБА_1 чи іншій особі підпис, виконаний від імені продавця ОСОБА_1 на договорі №982 від 22.12.2018 року купівлі-продажу квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюком О.Б.;
- чи належить ОСОБА_1 чи іншій особі підпис, виконаний від імені продавця ОСОБА_1 надоговорах купівлі-продажу від 26 грудня 2018 року №1022 та №1020 гаражів-машиномісць, які знаходяться за адресами: АДРЕСА_2 , НОМЕР_7 літера А та АДРЕСА_2 , НОМЕР_8 літера А., посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюком О.Б.
Проведення судової почеркознавчої експертизи в цивільній справі №757/54492/20-ц позивач просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, що знаходиться за адресою: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6.
5. В судовому засіданні 21 вересня 2021 року у позивача ОСОБА_1 було відібрано вільні зразки підпису.
6. Також до матеріалів справи за клопотанням представника позивача було долучено документи, які містять вільні зразки підпису ОСОБА_1 , необхідні для порівняльного дослідження, а саме:
- довіреність від 27 липня 2018 року, посвідчену приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Селехман О.А., зареєстровану в реєстрі за №1488;
- заяву про згоду на виїзд за кордон неповнолітньому сину, посвідчену 26 грудня 2018 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Хребтань Н.М., зареєстровану в реєстрі за №№1531,1532;
- заяву про згоду на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітнього сина, посвідчену 14 березня 2019 року приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Резвановою І.Д., зареєстровану в реєстрі за №№519,520;
- заяву про згоду на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньому сину, посвідчену 22 квітня 2019 року приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу, зареєстровану в реєстрі за №№809,810;
- договір банківського рахунку №ВА/1/0604/0060907 від 05 грудня 2019 року, укладений між ПАТ АБ «ПІВДЕННИЙ» та ТОВ «Лендстор» в особі директора Стрижака А.А.
7. Як зазначалося вище, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив, що вiдповiдно до Журналу облiку надходження (вибуття) реєстрацiйних справ, станом на 25.10.2021 реєстрацiйнi справи №№ 17З0522480000; 17З2З64З80000; 17З2420680000 та документи, сформованi приватним нoтapiycoм Киiвського мiського нотарiального окруry Гнiдюком О.Б., на зберiгання до Департаменту не надходили та на облiку не перебувають.
Разом з тим, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надіслав до Печерського районного суду тільки надруковані на папері документи з електронних копій реєстраційних справ, які зберігаються в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зокрема: копію договору купівлі-продажу квартири з розстроченням платежу від 22 грудня 2018 року №982 та копії договорів купівлі-продажу машиномісць від 26 грудня 2018 року №1022 та №1020, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюком О.Б.
8. Таким чином, можливість отримати примірники оригіналів договору купівлі-продажу квартири №982 від 22 грудня 2018 року та договорів купівлі-продажу машиномісць (гаражів) від 26 грудня 2018 року №1022 та №1020, посвідчених приватним нотаріусом Гнідюком О.Б., вжитими позивачем заходами та шляхом задоволення судом клопотань про витребування доказів, у даній справі вичерпана.
9. Згідно відповіді Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) №11/01-13/16744-21 від 29.11.21, яка надійшла на адвокатський запит № 24 від 19.11.2021, Інститутом не проводяться почеркознавчі експертизи, якщо об'єктами дослідження є копії, а не оригінали документів.
10. Оскільки оригінальні примірними оспорюваних договорів усіма передбаченими законом заходами, вжитими судом та представником позивача, відшукати не виявилося можливим з вищенаведених обставин, а Київським науково-дослідного інститутом судових експертиз не проводяться почеркознавчі експертизи, якщо об'єктами дослідження є копії, а не оригінали документів, є неможливим виконання почеркознавчої експертизи (встановлення справжності підпису особи) на надрукованих на папері копіях з електронних копій реєстраційних справ, які в електронній формі зберігаються в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зокрема, з метою встановлення справжності підпису ОСОБА_1 в графі «Продавець» на оспорюваних договорах купівлі-продажу нерухомого майна.
11. Водночас, та обставина, що спірні договори ОСОБА_1 не підписував та не укладав з ОСОБА_2 підтверджується сукупністю інших доказів у справі.
12. Покупцем належного ОСОБА_1 майна у вказаних договорах значиться гр. ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання якого вказано: АДРЕСА_6 (паспорт НОМЕР_3 , виданий Оболонським РВ ГУ ДМС України в м. Києві 27 травня 2016 року).
Разом з тим, ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_6 не зареєстрований.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки 285893413 від 22.11.2021 року) квартира АДРЕСА_7 , загальною площею 21.2 кв.м, житловою площею 12.4 кв.м, кількість житлових кімнат - 1, зареєстрована на праві власності за ОСОБА_8 .
13. Як вбачається з наявних у матеріалах справи копій реєстраційних справ, згідно інформації з Державного реєстру речових прав ОСОБА_2 є співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_8 .
14. Крім того, відповідно до п.46 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р.№745), заявник для оформлення паспорта замість втраченого або викраденого подає такі документи:
1) заяву встановленого МВС зразка про втрату або викрадення паспорта зразка 1994 року (далі - заява про втрату паспорта);
2) витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (у разі викрадення паспорта на території України);
3) а також інші, визначені даним пунктом.
Оскільки паспорт НОМЕР_3 на імя ОСОБА_2 виданий Оболонським РВ ГУ ДМС України в м.Києві 27 травня 2016 року, на адресу Оболонського управління поліції ГУ НП у місті Києві було направлено адвокатський запит з проханням повідомити, чи звертався у 2016 році ОСОБА_2 до Оболонського районного відділу ДМС в м. Києві з метою оформлення паспорта громадянина України замість втраченого або викраденого.
Згідно відповіді начальника Оболонського управління поліції ГУ НП у місті Києві, в ході проведення перевірки встановлено, що відповідно до обліків ІПНП Оболонського УП ГУНП у місті Києві, міським телефонним зв'язком, спецлінією «102», звернень з усними або письмовими заявами від гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з приводу втрати або викрадення паспорта до Оболонського управління поліції не надходили та заяви не реєструвались.
15. Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України на письмову вимогу суду від 15.06.2021 року повідомив, що у період з 30.07.2016 по 30.07.2021 року відомостей про перетинання лінії розмежування з тимчасово окупованою територією АР Крим громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в базі даних не виявлено (а.с.137).
16. В судовому засіданні оглянуто наявні у позивача оригінали правовстановлюючих документів на вищезгадане нерухоме майно, а саме:
- договір купівлі-продажу квартири під номером АДРЕСА_4 , посвідчений 04 квітня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Латанюк І.А., зареєстрований у реєстрі за № 1967 ;
- витяг про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів (№ витягу 5725190) від 04 квітня 2008 року;
- реєстраційне посвідчення №010059 Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 19 травня 2008 р;
- договір купівлі-продажу машиномісця (гаражу) № НОМЕР_1 літера «А», розташованого в АДРЕСА_2 , посвідчений 29 жовтня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тополовою О.М., зареєстрований в реєстрі за №858;
- витяг з Державного реєстру правочинів (№ витягу 9183330) від 29 жовтня 2010 року;
- витяг про державну реєстрацію прав (№ витягу 27946231 від 10.11.2010 р.);
- договір купівлі-продажу машиномісця (гаражу) АДРЕСА_5 , посвідчений 29 жовтня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тополовою О.М., зареєстрований в реєстрі за №859;
- витяг з Державного реєстру правочинів (№ витягу 9183524) від 29 жовтня 2010 року;
- витяг про державну реєстрацію прав (№ витягу 27932219 від 09.11.2010 р.).
Відповідно до п.3 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за №282/20595 (з наступними змінами і доповненнями), документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов'язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.
Таким чином, наявність у ОСОБА_1 оригіналів правовстановлюючих документів на спірне майно, підтверджує той факт, що він не укладав договори купівлі-продажу зазначеного майна.
17. З наявної в матеріалах справи заяви ОСОБА_1 про згоду на виїзд за кордон неповнолітньому сину, посвідченої 26 грудня 2018 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Хребтань Н.М., зареєстрованої в реєстрі за №№1531,1532, вбачається, що 26 грудня 2018 року (день посвідчення приватним нотаріусом Гнідюком О.Б. спірного договору купівлі-продажу квартири) ОСОБА_1 перебував у м. Ужгороді Закарпатської області.
18. За змістом наявного в електронній копії реєстраційної справи №1730522480000 договору купівлі-продажу квартири від 22 грудня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюком О.Б. за №982, цей договір містить такі умови:
п. 4.1. за домовленістю сторін розрахунок між сторонами здійснюється з відстроченням платежу в національній валюті України шляхом перерахування коштів у безготівковій формі оплати на поточний рахунок Покупця з розстрочкою платежу на 12 (дванадцять) календарних місяців з моменту укладення даного договору;
п.4.2. Покупець має право сплачувати відстрочену суму частинами;
п.4.3. Факт проведення повного розрахунку та виконання договору засвідчується розпискою Продавця;
п.7.1.3. Продавець зобов'язаний звільнити квартиру від речей та передати її Покупцю у стані, що відповідає санітарним та технічним нормам в момент підписання даного договору.
Як зазначалося вище, квартира перебуває у володінні ОСОБА_1 , умови вказаного договору до надходження на запит суду роздруківки електронної копії реєстраційної справи позивачу відомі не були.
Договір не містить даних про поточний рахунок Продавця, на який ніби-то повинно бути здійснено перерахування коштів. Водночас містить суперечливу умову про засвідчення розрахунків розпискою Продавця, хоча факт надходження коштів на поточний рахунок Продавця, виходячи із норм ЦПК України щодо належності та допустимості доказів, може підтверджуватися тільки банківською випискою щодо руху коштів на рахунку.
Аналогічні суперечливі пункти ( п.4.1, 4.2, 4.3., 6.2.) містять також договори купівлі-продажу машиномісць (гаражів) від 26 грудня 2018 року за №№ 1020,1022.
Зазначені обставини у їх сукупності підтверджують доводи позивача про те, що оспорювані договори купівлі-продажу квартири та машиномісць (гаражів) ОСОБА_1 не укладалися та не підписані не ним.
Відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК).
Статтею 43 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право подавати докази і зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Відповідно до ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Позивачем на підтвердження обставин, наведених у позовній заяві, надано усі можливі та наявні докази. Доказів, які б спростовували твердження позивача, суду не надано.
ІІІ. Норми права, застосовні до спірних правовідносин.
1.Стаття 41 Конституції України проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
2. Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в судовому порядку звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
3. Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За своїм змістом договір купівлі-продажу є двостороннім, консенсуальним та відплатним правочином, метою якого є відчуження майна від однієї сторони та передання його у власність іншій стороні.
Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 ЦК України).
4. За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).
Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб'єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб'єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов'язки. Здійснення правочину може пов'язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов'язки. У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети.
Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.
Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, водночас не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.
У тому ж випадку, коли сторона взагалі не виявляла свою волю до вчинення правочину та до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов'язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов'язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.
5. За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно зі ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Отже, підпис є невід'ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
У даній справі доведено, що ОСОБА_1 не виявляв свою волю до вчинення правочинів-договору купівлі-продажу від 22 грудня 2018 року №982 належної йому на праві власності квартири адресою: АДРЕСА_1 та договорів купівлі-продажу машиномісць (гаражів) № НОМЕР_1 літер «А» та № НОМЕР_4 літер «А» за адресами: АДРЕСА_2 від 26 грудня 2018 року за №№ 1022,1020 відповідно та не підписував вказаних договорів.
6. Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19.
7. За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) звертала увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
Суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
8. Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.
Таким чином, у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного договору у мотивувальній частині судового рішення.
9. Згідно із частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 ЦК України). Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
Таким чином, розпоряджатись майном може тільки власник.
10. Як зазначено вище, у справі доведено, що 22 грудня 2018 року позивач не укладав договір купівлі-продажу належної йому на праві власності квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,а посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюком О.Б. за №982 та 26 грудня 2018 року не укладав договорів купівлі-продажу машиномісць (гаражів) , що знаходяться за адресами: АДРЕСА_9 та НОМЕР_8 літера А, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюком О.Б. за №1022 та №1020 відповідно.
Проте, державна реєстрація права власності на вказане належне ОСОБА_1 на праві власності нерухоме майно здійснена за невідомою Позивачу особою - ОСОБА_2 саме на підставі згаданих договорів, посвідчених приватним нотаріусом Гнідюком О.Б., яким і вчинено відповідні записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
11. Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
За змістом права власності, визначеним статтею 317 цього Кодексу власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Таким чином, сама по собі наявність вищезгаданих договорів купівлі-продажу нерухомого майна та здійснена на їх підставі реєстрація у Державному реєстрі права власності на квартиру та машиномісця (гаражі) за ОСОБА_2 , порушують право власності ОСОБА_1 на це майно у такій його складовій як вільне володіння та розпорядження своєю нерухомістю.
Тому, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник зазначеного нерухомого майна вважає порушеним, є усунення перешкод у розпорядженні належним йому майном, зокрема шляхом задоволення судом вимог про визнання протиправними та скасування записів про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності у Державному реєстрі з наведенням позивачем у позовній заяві обґрунтування про неукладеність спірних договорів купівлі-продажу, а судом - шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.
Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19).
12. Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).
Реєстрація речового права за неукладеним між сторонами договором купівлі-продажу порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження його власністю - квартирою № за адерсою:АДРЕСА_1 та машиномісцями (гаражами), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_9 та НОМЕР_8 літера А
У пункті 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 755/9555/18 (провадження № 14-536цс18) вказано, що під час розгляду справи суди мають враховувати висновок Великої Палати Верховного Суду (пункт 5.17 постанови від 04 вересня 2018 року у справі № 915/127/18) стосовно того, що після внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належним способом захисту права є не скасування рішення суб'єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію, яке вичерпало свою дію, а скасування запису про проведену державну реєстрацію відповідного права.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. подібні висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17(пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
13. Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.
Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка заволоділа цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння. Негаторний позов - це позов власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його володіння майном.
14. ОСОБА_1 є власником та фактичним володільцем нерухомого майна - спірної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 129,20 кв. м, загальною площею 206,40 кв м, та машиномісць (гаражів) , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , а тому його право власності у такій його складовій як право розпорядження належним йому майном підлягає судовому захисту саме шляхом пред'явлення негаторного прозову до будь-яких осіб про усунення перешкод, які ці особи створюють у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.
Ураховуючи вищенаведені висновки ВП ВС, належним способом захисту порушених прав ОСОБА_1 є позовні вимоги про усунення перешкод у здійсненні права власності (розпорядженні) квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та машиномісць (гаражів), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом скасування записів про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на вказане нерухоме майно, вчинених 22.12.2018 року та 26.12.2018 року приватним нотаріусом Гнідюком О.Б. на підставі договорів купівлі-продажу квартири №982 від 22 грудня 2018 року та договорів купівлі-продажу машиноміць (гаражів)№№ НОМЕР_5 від 26 грудня 2021 року , посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюком О.Б, які власником цього майна ОСОБА_1 не укладені.
15. Відповідно до п.51 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року №1141 (з наступними змінами і доповненнями), у Державному реєстрі прав під час внесення записів про скасування державної реєстрації прав за допомогою програмних засобів його ведення автоматично поновлюються записи про речові права, їх обтяження, що існували до проведення державної реєстрації прав, що скасована, у разі їх наявності в Державному реєстрі прав.
До посвідчення приватним нотаріусом Гнідюком С.Б. оспорюваного договору купівлі-продажу квартири право власності на цей об'єкт нерухомого майна було зареєстровано за ОСОБА_1 .
За таких обставин є підстави поновити державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на об'єкти нерухомого майна: квартиру загальною площею 206,4 кв.м., яке знаходиться за адресою: :АДРЕСА_1 . (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1730522480000) та гмашиномісця (гаражі), які знаходиться за адресою: АДРЕСА_9 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1732364380000), знаходиться за адресою: АДРЕСА_10 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1732420680000.)
ІV. Щодо судових витрат.
Питання щодо судових витрат буде вирішено в порядку, передбаченому ч.8 ст. 141 ЦПК України.
1.
На підставі наведеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 11, 16, 202, 203, 204, 215, 316, 655, 657 ЦК України,ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. №1141, ст. ст. 10, 81, 141, 258, 259, 263-267, 268, 273, 351-352, 354-356 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гнідюка Олександра Борисовича про усунення перешкод у розпорядженні власністю, визнання протиправним та скасування записів про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно за іншою особою - задовольнити.
Усунути ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні права власності на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та гаражі-машиномісця, які знаходяться за адресами: АДРЕСА_2 , НОМЕР_7 літера А та гараж НОМЕР_4 літера А шляхом визнання протиправними та скасування записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за іншою особою ОСОБА_2 .
Визнати протиправним та скасувати запис про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна: 1730522480000), вчинений 22 грудня 2018 року приватним нотаріусом Гнідюком Олександром Борисовичем на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого в реєстрі за №982, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюком Олександром Борисовичем 22 грудня 2018 року.
Визнати протиправним та скасувати запис про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на нерухоме майно - гараж-машиномісце, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_9 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1732364380000), вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюком Олександром Борисовичем 26 грудня 2018 року на підставі договору купівлі-продажу машиномісця, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюком О.Б. 26 грудня 2018 року за №№ 1022.
Визнати протиправним та скасувати запис про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на нерухоме майно- гараж-машиномісце, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_10 (реєстраційний номер об'єкту - 1732420680000), вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюком Олександром Борисовичем 26 грудня 2018 року на підставі договору купівлі-продажу машиномісця, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюком О.Б. 26 грудня 2018 року за №1020.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_11 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .
Відповідач 1: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_12 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач 2: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гнідюк Олександр Борисович, адреса: прим.2, вул. Щусева, 36, м. Київ, 04060.
Повний текст рішення складено 20.12.2021 року.
Суддя Г.О. Матійчук