Справа № 496/4863/15-к
Провадження № 1-кп/947/135/21
14.07.2021 року Київський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у залі суду у закритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013170380001941 від 19.07.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст.186 ч.2, 187 ч.2, 187 ч.4, 152 ч.4, 153 ч.3, п.п.6, 13 ст. 115 ч.2, ст.15 ч.3, 115 ч.2 п.п.2,6,9,10, 13 КК України,
В провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст.186 ч.2, 187 ч.2, 187 ч.4, 152 ч.4, 153 ч.3, п.п.6, 13 ст. 115 ч.2, ст.15 ч.3, 115 ч.2 п.п.2,6,9,10, 13 КК України, який розглядається колегією суддів, а саме: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Пунктом 20-5 Перехідних положень КПК України визначено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) встановлюються певні особливості судового контролю за дотримання прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження. Зокрема цим пунктом визначено, що у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Оскільки суддя ОСОБА_6 перебуває у відпустці і не може прийняти участь в розгляді зазначеного кримінального провадження, а строк тримання під вартою ОСОБА_5 спливає, тому суд з урахуванням вищевказаних Перехідних Положень КПК України, приходить до висновку про можливість розгляду питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 одноособово головуючим по справі - суддею ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 331 ч. 3 КПК України до спливу двомісячного строку з дня застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
У судовому засіданні прокурор надав письмове клопотання про продоження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб, посилаючись на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особо тяжких злочинів, може здійснити спробу переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у нього відсутне місце мешкання в місті Одесі та Одеській області, раніше неодноразово судимий, та у разі визнання ОСОБА_5 винним в інкримінованих злочинах, йому загрожу покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
Прокурор вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились, тому відсутні підстави для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 просили відмовити в продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , у зв'язку з тим, що обвинувачений тривалий час перебуває під вартою, фактично відбуває покарання, ризики значно зменшилися зі спливом часу. Обвинувачений ОСОБА_5 має місце мешкання, свідки вже допитані, частково визнає вину, тому підстави для продовження дії відсутні, тому обвинуваченому можливо обрати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, приходить до висновку про те, що клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою обґрунтованим, тому таке клопотання підлягає задоволенню судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_5 , що він обвинувачується у вчиненні декількох особливо тяжких кримінальних правопорушень, в тому числі особливо тяжкого злочину відносно малолітньої дитини та декількох тяжких і особливо тяжких злочинів проти життя, яке є найвищою соціальною цінністю, тяжкість покарання, яке загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку, що існує реальний ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення та можливість обвинуваченого переховатися від суду.
Також, враховуючи, що передбачені ст.177 КПК України ризики не знизились та не відпали, суд приходить до висновку про суспільний інтерес у триманні обвинуваченого під вартою, який переважає над особистими інтересами обвинуваченого, і що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належної поведінки обвинуваченого та запобігти передбаченим ст.177 КПК України ризикам, тому, продовжуючи відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд вважає, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Суд, також приймає до уваги і стадію даного судового провадження, в межах якого свідки та потерпілі на даний час судом не допитані, відтак докази, на яких може ґрунтуватися або якими може спростовуватися обвинувачення, судом не досліджувалися. В разі переховування обвинуваченої, ризик якого залишається високим, стане неможливим подальше судове провадження та реалізація принципу змагальності сторін під час судового розгляду, що також зумовлює подальше застосування тримання під вартою щодо обвинуваченого.
Все вищевикладене у сукупності свідчить, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 та обмеження його прав, не суперечать ст.5 «Конвенції з прав людини та основоположних свобод», оскільки в матеріалах кримінального провадження існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, перевищує принцип поваги до особистої свободи та є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177-178, 183, 184, 194, 197, 331,369-372 КПК України, суд, -
Продовжити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ "Одеській слідчий ізолятор" строком на 60 діб, тобто до 13.09.2021 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копія ухвали вручається обвинуваченим, прокурору та направляється уповноваженій особі місця ув'язнення.
Ухвала підлягає оскарженню протягом п'яти днів до Одеського апелляційного суду.
Головуючий ОСОБА_1