Справа № 520/8511/18
Провадження № 1-кп/947/159/21
06.04.2021 року Київський районний суд м. Одеси, в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
перекладача ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160480001798 від 21.05.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України,
В провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України, який розглядається колегією суддів, а саме: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
Пунктом 20-5 Перехідних положень КПК України визначено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) встановлюються певні особливості судового контролю за дотримання прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження. Зокрема цим пунктом визначено, що у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Оскільки суддя ОСОБА_8 перебуває на лікарняному і не може прийняти участь в розгляді зазначеного кримінального провадження, а строк тримання під вартою ОСОБА_10 закінчується 15.04.2021 року, то суд з урахуванням вищевказаних Перехідних Положень КПК України, приходить до висновку про можливість розгляду питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_11 одноособово головуючим по справі - суддею ОСОБА_1 .
Прокурор заявив письмове клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на те, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, він може переховуватись від суду, є громадянином іншої держави, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, на момент затримання не працював, відсутнє джерело доходів, не має міцних соціальних зв'язків, відсутнє постійне місце мешкання, що вказує на те що, знаходячись на волі він може переховуватись від суду. Застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів, на думку прокурора, не може усунути існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_13 .
Представник потерпілого ОСОБА_6 підтримав думку прокурора.
Захисник ОСОБА_14 та обвинувачений ОСОБА_11 заперечували проти проовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обвинувачений тривалий час перебуває під вартою. В ході судового розгляду прокурором було змінено кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_12 на більш м'яку статтю за ступеню тяжкості, тому захисник просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора щодо прожовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, вважає, що клопотання пркурора щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_10 у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 331 ч. 3 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до п. 4,5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п'ять років або ж до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Суд, враховуючи, що обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_10 не змінились, а ризики передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого заходу забезпечення кримінального провадження, аналізуючи дані про особу обвинуваченого, а саме: те, що він обвинувачуються в скоєнні особливо тяжкого злочину проти життя людини, яке є найвищою соціальною цінністю, відсутні належні гарантії та підтвердження соціальних зв'язків, які б переважали наявні ризики його ухилення від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, тиску на свідків, які не були допитані судом, доцільно вирішувати питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаючи його таким, що відповідає характеру та тяжкості діяння, що інкримінується обвинуваченому, відповідності особі обвинуваченого та запобіганню можливості перешкоджати інтересам правосуддя, зокрема і ухиленню від суду, а тому, суд приходить до висновку про відсутність на даний час підстав для обрання обвинуваченому іншого більш м'якого запобіжного заходу, крім тримання під вартою.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК України, а також обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_11 , суд вважає за необхідне не визначати розмір застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.31,177-178,183,184,194,196,197,331,369-372 КПК України, п.20-5 Перехідних положень КПК України,суд,
Продовжити дію запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_15 , у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в ДУ ОСІ, тобто до 05.06.2021 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копія ухвали вручається обвинуваченим, прокурору та направляється уповноваженій особі місця ув'язнення.
Ухвала підлягає оскарженню протягом п'яти днів до Одеського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1