Справа № 520/8766/19
Провадження № 1-кп/520/710/19
06.09.2019 року колегія суддів Київський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6 ,
представник потерпілої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 ,
представник потерпілої ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10
потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160500001892 від 03.04.2018 за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 190; ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190; ч. 4 ст. 190; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 190; ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190; ч. 4 ст. 190; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 190; ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190; ч. 4 ст. 190; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190,ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України,
В провадженні колегії судді Київського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт відносно ОСОБА_12 ,, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .
Відповідно до ст. 331 ч. 3 КПК України до спливу двомісячного строку з дня застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
Прокурор просив суд продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, посилаючись на те, що ОСОБА_12 раніше судимий, обвинувачується у вчиненні ряду особливо тяжких злочинів у складі організованої групи, що вказує на те, що знаходячись на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, він може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні, він не працює, та не має постійного джерела доходів, може вчинити інше кримінальне правопорушення, або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, з метою забезпечення вказаного кримінального провадження, за доцільне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Крім того, прокурор просив суд продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці, посилаючись на те, що ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні ряду особливо тяжких злочинів у складі організованої групи, що вказує на те, що знаходячись на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, він може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні, він не працює, та не має постійного джерела доходів, може вчинити інше кримінальне правопорушення, або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, з метою забезпечення вказаного кримінального провадження, за доцільне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Крім того, прокурор просив суд продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_14 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, посилаючись на те, що ОСОБА_14 обвинувачується у вчиненні ряду особливо тяжких злочинів у складі організованої групи, що вказує на те, що знаходячись на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, він може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні, він не працює, та не має постійного джерела доходів, не одружений, тобто не має стійких соціальних зв'язків у суспільстві, може вчинити інше кримінальне правопорушення, або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, з метою забезпечення вказаного кримінального провадження, за доцільне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_14 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Крім того, прокурор просив суд продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_15 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, посилаючись на те, що ОСОБА_15 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, що вказує на те, що знаходячись на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, він може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні, він не працює, та не має постійного джерела доходів, не одружений, тобто не має стійких соціальних зв'язків у суспільстві, може вчинити інше кримінальне правопорушення, або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, з метою забезпечення вказаного кримінального провадження, за доцільне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_15 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Представник потерпілої ОСОБА_8 , та потерпіла ОСОБА_7 , представник потерпілої ОСОБА_10 та потерпіла ОСОБА_9 , потерпілий ОСОБА_11 , просили продовжити запобіжний захід відносно обвинувачених.
Захисник ОСОБА_6 заявиву що прокурором не заявлено в письмовому вигляді клопотання щодо продовження запобіжно заходу відносно обинувачених, у зв'язку з чим, порушуються норми діючого законодавства.Відповідно до практики ЕСПЛ, а саме: рішень "Смірнов проти України" та" Ш проти Швецарії", а також відповідно до ст. 194 КПК України прокурор повинен довести ризики, та іх обгрунтуваність у суді, не доведеність ризиків прокурором надає можливість суду змінити запобіжний захід обвинуваченим. Так, обвинувачені майже рік перебувають під вартою, вони не обвинуваючується у злочину проти життя, тому відносно них можливо обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачені ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 підтримали думку свого захисника.
Вислухавши думку учасників судового провадження щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених, колегія суддів приходить до висновку про доцільність продовжити відносно обвинувачених дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Під час судового розгляду справи, керуючись ст.331 ч.3 КПК України, суд, розглядаючи питання доцільності продовження, обраного обвинуваченим запобіжного заходу, вирішує чи є на час розгляду зазначеного питання ризики, передбачені ст. 177 КПК України, чи вони не зменшилися та не відпали.
Відповідно до п. 4,5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п'ять років або ж до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішені питання щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів, та потребує від суду більшої суворості в оцінці порушених цінностей суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Відповідно до положень ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені.
Відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст.177,178,183,199 КПК України.
При продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_12 суд враховує обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України, з урахуванням особи обвинуваченого, його віку, стану здоров'я, майнового стану, міцності соціальних зв'язків, що він раніше судимий, обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_12 винним, того факту, що існують ризики того, що ОСОБА_12 перебуваючи на волі, зможе продовжити злочинну діяльність, переховуватися від суду та чинити тиск на потерпілих, свідків та інших обвинувачених, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Колегія суддів приходить до висновку що суспільний інтерес у триманні обвинуваченого під вартою, переважає над особистими інтересами обвинуваченого, прокурором доведені ризики передбачені ст.177 КПК України та вважає, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів може не забезпечити належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_12 та запобігти передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора щодо продовження відносно ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_13 суд враховує обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України, з урахуванням особи обвинуваченого, що раніше не судимий, його віку, стану здоров'я, майнового стану, міцності соціальних зв'язків, що він одружений, офіційно не працевлаштований, обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_13 винним, того факту, що існують ризики того, що ОСОБА_13 , перебуваючи на волі, зможе продовжити злочинну діяльність, переховуватися від суду та чинити тиск на потерпілих, свідків, колегія судді приходить до висновку що суспільний інтерес у триманні обвинуваченого під вартою, переважає над особистими інтересами обвинуваченого, прокурором доведені ризики передбачені ст.177 КПК України та вважає, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів може не забезпечити належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_13 , та запобігти передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора щодо продовження відносно ОСОБА_13 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_14 суд враховує обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України, з урахуванням особи обвинуваченого, його віку, стану здоров'я, майнового стану, міцності соціальних зв'язків, що він не одружений, офіційно не працевлаштований, обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_14 винним, того факту, що існують ризики того, що ОСОБА_14 перебуваючи на волі, зможе продовжити злочинну діяльність, переховуватися від суду та чинити тиск на потерпілих, свідків, та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, суд приходить до висновку, що прокурором доведені ризики передбачені ст.177 КПК України та колегія суддів приходить до висновку що суспільний інтерес у триманні обвинуваченого під вартою, переважає над особистими інтересами обвинуваченого, і що жоден з більш м'яких запобіжних заходів може не забезпечити належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_14 та запобігти передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора щодо продовження відносно ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_15 суд враховує обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України, з урахуванням особи обвинуваченого, його віку, стану здоров'я, майнового стану, міцності соціальних зв'язків, що він розлучений, офіційно не працевлаштований, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_15 винним, того факту, що існують ризики того, що ОСОБА_15 перебуваючи на волі, зможе продовжити злочинну діяльність, уникнути від суду та чинити тиск на потерпілих та свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, суд приходить до висновку, що прокурором доведені ризики передбачені ст.177 КПК України і що суспільний інтерес у триманні обвинуваченого під вартою, переважає над особистими інтересами обвинуваченого, прокурором доведені ризики передбачені ст.177 КПК України та вважає, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів може не забезпечити належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_15 , та запобігти передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора щодо продовження відносно ОСОБА_15 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, а також обставини кримінальних правопорушень у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_12 , які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, та яке завдало особливо великої майнової шкоди потерпілим, наявності вищезазначених ризиків передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає за можливе визначити розмір застави у межах, який перевищує вісімдесят та триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у розмірі 1 320 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 448 997, 08 гривень, оскільки застава у менших розмірах не здатна забезпечити виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, а також обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_16 , наявності вищезазначених ризиків передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає за можливе визначити розмір застави в розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: в розмірі 528 600 гривень, оскільки застава у менших розмірах не здатна забезпечити виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, а також обставини кримінальних правопорушень у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_13 , ОСОБА_14 наявності вищезазначених ризиків передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає за можливе визначити окремо кожному обвинуваченому розмір застави в розмірі 165 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: в розмірі 303 765 гривень, оскільки застава у менших розмірах не здатна забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_13 , ОСОБА_14 обов'язків, передбачених КПК України.
Колегія суддів, вважає що клопотання захисника щодо зміни відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту залишити без задоволення, оскільки викладені в клопотаннях обставини не підтверджені та не обґрунтовані. Крім того, не надано доказів, які б свідчили про те, що ризики та обставини, які враховувалися при обранні та продовженні обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час відпали.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31,177-178,183,184,194,196,197,331,369-372КПК України, колегія суддів,
В задоволенні клопотання захисника про зміну обвинуваченим ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, відмовити на підставах викладених у мотивувальній частині ухвали.
Клопотання прокурора про продовженні відносно обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити на підставах викладених у мотивувальній частині ухвали.
Продовжити відносно ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 04.11.2019 року.
Визначити розмір застави ОСОБА_12 , достатній для забезпечення виконання обвинуваченою обов'язків передбачених КПК України у розмірі 2 448 997, 08 (два мільйона чотириста сорок вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто сім) гривень 08 копійок.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_12 обов'язки строком на 60 днів, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати до суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися за межі Одеської області без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_12 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Продовжити відносно ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 04.11.2019 року.
Визначити розмір застави ОСОБА_13 , достатній для забезпечення виконання обвинуваченою обов'язків передбачених КПК України у розмірі 303 765 (триста три сімсот шістдесят п'ять ) гривень.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_13 обов'язки строком на 60 днів, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати до суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися за межі Одеської області без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_13 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Продовжити відносно ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 04.11.2019 року.
Визначити розмір застави ОСОБА_14 , достатній для забезпечення виконання обвинуваченою обов'язків передбачених КПК України у розмірі 303 765 (триста три сімсот шістдесят п'ять ) гривень.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_14 обов'язки строком на 60 днів, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати до суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися за межі Одеської області без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_14 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Продовжити відносно ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів і припиняє свою дію 04.11.2019 року.
Визначити розмір застави ОСОБА_15 , достатній для забезпечення виконання обвинуваченою обов'язків передбачених КПК України у розмірі 528 600 (п'ятсот двадцять вісім тисяч шістсот ) гривень.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_15 обов'язки строком на 60 днів, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати до суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися за межі Одеської області без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_15 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копія ухвали вручається обвинуваченим, прокурору та направляється уповноваженій особі місця ув'язнення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3