ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/9037/21
провадження № 3/753/4224/21
"21" грудня 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Цимбал І.К., при секретарі Вербицькому В.В., захисника Александрова Д.А., перекладача Багірова А., особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції м. Києва, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин республіки Азербайджан, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що 19.04.2021 о 16 год. 25 хв. в м. Києві по вул. Ващенка, 7 водій ОСОБА_1 керував т/з «Мерседес Бенс» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер», згідно показань якого зафіксовано 1,49 проміле. Таким чином ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а ПДР України та скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що того дня він був зупинений працівниками поліції, які повідомили йому, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння та запропонували пройти тест за допомогою технічного засобу. Все це відбувалося незрозуміло для нього, оскільки ОСОБА_1 не володіє українською мовою, коли працівники поліції говорили російською мовою, то він частково розумів, що від нього вимагається. Працівники поліції не пояснили ОСОБА_1 його права, не забезпечили право на перекладача за його вимогою, не роз'яснили наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою технічного приладу, а також те, що в разі незгоди з показниками приладу, він має право пройти освідування у медичному закладі. Враховуючи те, що ОСОБА_1 більшу частину того, що роз'яснювали працівники поліції не розумів, а також те, що останні ввели його в оману, повідомивши, що в разі виявлення алкоголю за допомогою технічного приладу, на нього чекає адміністративне стягнення у виді штрафу, розмір якого встановить суд, ОСОБА_1 погодився із результатами тесту, який показав відповідний прилад. Разом з тим, в подальшому працівники поліції все ж таки сказали, що за відповідне правопорушення передбачено позбавлення права керування транспортними засоби, після чого ОСОБА_1 виявив бажання пройти освідування у медичній установі і відмовився погоджуватися із результатами тесту технічного приладу та підписувати про цевідповідний документ, тим більше суті якого він не розумів, через незнання української мови.
Захисник підтримав доводи ОСОБА_1 та просив закрити провадження у справі за відсутністю у діях останнього складу адміністративного правопорушення, оскільки докази зібрані з порушенням процедури є недопустимими, а отже не повинні прийматися судом.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали адміністративної справи суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 2.9 а ПДР України, водієві забороняється керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно п. 2, 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно п. 1 розділу ІІ, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , які б давали підстави для проведення огляду на стан сп'яніння відсутні.
Відповідно до рішень ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» суд зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Отже в такому разі справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Згідно ч.ч. 1 - 3, 6 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 7, розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Згідно п. п. 11, 12, розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права, передбачені статтями 55,56,59,63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У разі якщо особа, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, не володіє українською мовою, протокол про адміністративне правопорушення складається за участю перекладача.
До кримінально-процесуального аспекту статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод(далі - Конвенція) можуть належати наступні адміністративні правопорушення: порушення правил дорожнього руху, які караються штрафами, обмеженнями водійських прав, такими як зняття балів або призупинення чи скасування водійських прав (Lutz v. Germany, § 182; Schmautzer v. Austria); (Malige v. France); (Marиan v. Croatia); (Igor Pascari v. the Republic of Moldova, §§ 20-23).
Основним принципом, який регулює застосування статті 6 Конвенції, є справедливість (Grega v. Croatia, § 49). Однак складові справедливого судового розгляду не можуть бути предметом єдиного незмінного правила та повинні залежати від обставин конкретної справи (Ibrahimand Others v. the United Kingdom, § 250).
У кожній справі першочерговим завданням суду є оцінка загальної справедливості кримінального провадження. Дотримання вимог справедливого судового розгляду повинне розглядатися в кожній справі з урахуванням розвитку провадження в цілому, а не на основі окремого розгляду одного конкретного аспекту чи одного конкретного інциденту. Проте неможливо виключити, що конкретний фактор може бути настільки вирішальним для того, щоб уможливити проведення оцінки справедливості судового розгляду на більш ранньому етапі провадження (там само., § 250). Крім того, сукупний ефект різних процесуальних недоліків може викликати порушення статті 6, навіть якщо кожен недолік, взятий окремо, не переконав суд у несправедливості провадження (Mirilashvili v. Russia, § 165).
Загальні вимоги справедливості, що містяться у статті 6, застосовуються до всіх кримінальних проваджень незалежно від типу правопорушення, яке розглядається.
Стаття 6 § 3 e Конвенції гарантує обвинуваченому право на безоплатну допомогу перекладача, який письмово або усно переклав би будь-який документ або будь-яку заяву, зроблені в ході провадження проти нього, зі змістом котрих він, аби скористатись справедливим судовим розглядом, має ознайомитись або ж, навпаки, перекласти їх мовою судочинства. (Luedicke, Belkacemand Koc v. Germany, § 48; (Ucak v. theUnited Kingdom); (Hermi v. Italy, § 69; (Lagerblom v. Sweden, § 61).
Загалом, надана у такий спосіб допомога перекладача дозволяє обвинуваченому ознайомитись із висунутими проти нього обвинуваченнями і захистити себе, зокрема, надавши суду свою версію подій (Hermi v. Italy, § 74); (Kamasinski v. Austria, § 74); (Gungor v. Germany); (Protopapa v. Turkey, § 80); (Vizgirda v. Slovenia, § 79).
Суд не повинен детально встановлювати точні заходи, яких повинні вжити національні органи влади для перевірки мовних знань відповідача, який недостатньо володіє мовою провадження. Залежно від різних факторів, таких як характер правопорушення та повідомлення, адресовані відповідачу місцевими органами влади, може бути достатньо кількох відкритих питань для встановлення мовних потреб підсудного. Тим не менш, суд приділяє велике значення занесенню в протокол будь-яких застосовуваних процедур та рішень, прийнятих щодо перевірки потреб у перекладі, повідомлення про право на перекладача та допомогу, надану перекладачем, наприклад, усний переклад або усне викладення змісту документів, аби уникнути будь-яких сумнівів з цього приводу, порушених пізніше у провадженні.
Право, гарантоване статтею 6 § 3 e Конвенції, має бути практичним і дієвим.
Згідно посвідки на тимчасове проживання ОСОБА_1 є громадянином республіки Азербайджан і не володіє українською мовою, у зв'язку з чим останній разом із захисником запросили перекладача для участі в судовому засіданні. Крім того, та обставина, що ОСОБА_1 не володіє мовою судочинства підтверджується і відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції, які під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення спілкувались з ОСОБА_1 російською мовою.
З огляду на вище викладене вбачається, що під час оформлення матеріалів про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 та збирання працівниками поліції доказів мали місце грубі порушення процедури.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено підстави у зв'язку з чим ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, що визначено обов'язковою умовою для проходження відповідного огляду (ч. 1 ст. 266 КУпАП, п. 2, 3 розділу І, п. 1 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції).
ОСОБА_1 не було забезпечено право на захист, а саме не забезпечено участі перекладача, у зв'язку з чим ОСОБА_1 не міг належним чином розуміти суті правопорушення, а також обсяг, зміст та суть свої прав передбачених ст. 268 КУпАП, відомості про роз'яснення яких ОСОБА_1 працівниками поліції в протоколі також відсутні (ст. 6 § 3 e Конвенції, п. п. 11, 12, розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції).
Крім того, з відеозапису нагрудної камери працівників поліції вбачається, що останні не роз'яснили ОСОБА_1 санкцію статті передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, зазначивши виключно про штрафні санкції, розмір яких буде визначено судом після розгляду відповідної справи. Отже, за таких обставин суддя вважає, що ОСОБА_1 погодився із результатами технічного приладу, що зафіксовано у відеозапису не свідомо. Крім того, суддя вважає спроможними доводи ОСОБА_1 та його захисника про те, що в подальшому працівники поліції пояснили, що за санкцією інкримінованої статті, передбачено позбавлення права керування транспортними засобами, внаслідок чого ОСОБА_1 відмовився від визнання результатів технічного приладу, про що свідчить відсутність його підпису в акті огляду на стан сп'яніння з використанням технічних приладів в графі «з результатами огляду згоден», а також відсутність відмітки про те, що ОСОБА_1 відмовився від підпису. Таким чином, працівники поліції мали запропонувати ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі (ч. 3 ст. 266 КУпАП, п. 7, розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), проте відповідне направлення на огляд відсутнє (п. 8, розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції).
Згідно ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю якщо у діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності відсутні події і склад адміністративного правопорушення.
Оцінюючи належність, допустимість доказів окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відсутності належних та допустимих доказів вини останнього.
Керуючись ст. 38, п. 1 ст. 247, 251, 266, 284-285 КУпАП, ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, суддя -
Провадження у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з часу її проголошення до Київського апеляційного суду.
Суддя: Цимбал І.К.