Справа № 752/20405/21
Провадження № 2/752/8754/21
Заочне Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
07 грудня 2021 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.
за участі секретаря судового засідання Бондар І.Ю.
розглянувши в місті Києві у приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
встановив:
ОСОБА_1 19.08.2021 року звернувся до суду з позовом про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на те, що йому та його матері ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1 . На житловій площі зазначеної квартири зареєстровано місце проживання його - ОСОБА_1 , його матері ОСОБА_3 , його колишньої дружини ОСОБА_2 та його ж дочки ОСОБА_4 .. Його колишня дружина ОСОБА_2 не проживає у житловому приміщенні понад два роки без поважних причин, участі в утриманні житла не приймає, комунальні послуги не сплачує, взагалі квартирою не цікавиться. Факт реєстрації відповідачки на житловій площі зазначеної квартири створює для нього перешкоди у вільному володінні, користуванні та розпорядженні майном, у зв'язку з чим просив визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування належним ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності житловим приміщенням за адресою - АДРЕСА_1 .
Провадження у справі відкрито 19.08.2021 року з призначенням до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У судовому засіданні позивач відсутній, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, повідомивши суд, що заявлені позовні вимоги підтримує, проти судового розгляду справи в порядку заочного провадження не заперечує.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, судові повістки надіслані на адресу зареєстрованого у встановленому законом порядку її місця проживання повернуто до суду з відміткою відділу зв'язку про причини повернення - за закінченням встановленого строку зберігання.
З огляду на викладене, суд ухвалив розглянути справу за відсутності сторін, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів у порядку, передбаченому правилами статті 280 ЦПК України. .
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що позивачУ ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності виданим Державною адміністрацією Московського району міста Києва 26.03.1996 року на підставі розпорядження №11968 від 26 березня 1996 року (а.с.3).
Право приватної власності плозивача та ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровано в Київському бюро технічної інвентаризації 12.04.1996 року за реєстровим №7374а. (а.с.4).
За даними Реєстру територіальної громади міста Києва про зареєстрованих осіб за адресою - АДРЕСА_1 , витяг №67474315 від 10.08.2021 року на житловій площі спірної квартири зареєстровано місце проживання: позивача ОСОБА_1 , його матері ОСОБА_3 , дочки - ОСОБА_4 , колишньої дружини ОСОБА_2 (а.с.5).
За правилами ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, а ст. 317 цього ж Кодексу передбачено, що власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Відповідно до вимог ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.
Звертаючись до суду з позовом, позивач стверджує, що відповідачка ОСОБА_2 на житловій площі належної останньому та його матері ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності квартири не проживає фактично останніх два роки.
За даними актів, складених комісією з мешканців будинку АДРЕСА_3 , затверджених керівником ЖЕД - 110 - 13 січня, 12 березня, 19 травня 2021 року встановлено, що ОСОБА_2 , 1985 року народження на проживає за адресою - АДРЕСА_1 з вересня 2018 року (а.с.6,7,8).
Зазначені позивачем обставини, як підстави позову та докази на їх підтвердження не можуть бути перевірені судом через відсутність у судовому засіданні відповідачки.
Зважаючи на те, що відповідачка ОСОБА_2 на спірній житловій площі була зареєстрована та проживала, як член сім'ї власника ОСОБА_1 з моменту реєстрації їх шлюбу, шлюб між позивачем та відповідачкою було розірвано 24 травня 2018 року і з цього ж часу, за твердженням позивача у спірній квартирі не проживає без поважних на те причин більше двох років, витрат по утриманню спірного житлового приміщення не несе, місцеперебування її невідоме, остання не є членом сім'ї позивача, відповідно суд приходить до висновку про необхідність задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1 , шляхом зняття її з реєстрації.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 316,317,319,321,325,405 ЦК України, ст.ст.4,6,23,27,49,76,141,259,263,288 ЦПК України, суд -
вирішив:
позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою - АДРЕСА_1 , шляхом зняття з реєстрації за адресою - АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя К.Г. Плахотнюк