Справа № 752/26520/21
Провадження №: 3/752/11875/21
20 грудня 2021 року м.Київ
Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Токман Ю.Ф., розглянувши матеріали, які надійшли від ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Сміла Черкаської області, громадянки України, ідентифікаційний номер відсудній, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 690 від 27 жовтня 2021 року ОСОБА_1 27 жовтня 2021 року о 10:45, будучи керуючою закладу «Суши Майтер» за адресою: м. Київ, просп. Голосіївська, 15, допустила роботу закладу без ведення журналу вологого прибирання приміщень, дезінфекції поверхонь та журналу температурного скринінгу, без інструктажу персоналу щодо дотримання карантинних вимог, а також перебувала на робочому місці з припущеною маскою, чим порушила вимоги п.п.1 п. 2-2 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 та п. 2, 3, 5, 11 Постанови Головного державного санітарного лікаря України №13 від 06.10.2021, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася. Особа викликалася шляхом направлення повістки за адресою місця проживання.
Також дата судового засідання відображалась на веб-сайті Голосіївського районного суду м. Києва в рубриці список справ, призначених до розгляду.
Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини ОСОБА_1 мала у розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їй судового провадження.
У зв'язку з тим, що судом вживалися заходи щодо виклику ОСОБА_1 , однак остання в судове засідання не з'явилася, суд вважає за можливе провести судовий розгляд за її відсутності.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Лєвєнтов О.В пояснив, що на час перевірки заклад «Суши Майстер» здійснював діяльність лише на винос та доставку, журнали температурного скринігу та вологого прибирання, дезінфекції були наявні. Крім того, ОСОБА_2 не є суб'єктом господарювання, а також посадовою особою, відповідальною за здійсненням контролю наявності журналів та дотриманням карантинних вимог.
Дослідивши матеріали справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення, лист-опитувальник, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП та громадських формувань, а також пояснення захисника Лєвєнтова О.В., які він надав у судовому засіданні, суд вважає необхідним закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відсутністю складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.
Диспозиція ч. 1 ст. 44-3 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Згідно п. 1 Постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 зі змінами на час складання протоколів, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 31 грудня 2021 р. на території України продовжено дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Відповідно до пп. 1 п. 2-2 Постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020, з 17 червня 2021 р. на території України встановлюється "зелений" рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється діяльність суб'єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів, у яких не забезпечено працівників засобами індивідуального захисту, зокрема захисними масками або респіраторами, та не здійснюється належний контроль за їх використанням;здійснюється обслуговування покупців без одягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема захисних масок або респіраторів, які закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, за винятком обслуговування за межами будівлі суб'єкта господарювання (через вікна видачі, тераси тощо); не забезпечується централізований збір використаних засобів індивідуального захисту в окремі контейнери (урни).
Відповідно до п. 2 Постанови Головного державного санітарного лікаря України № 13 від 06.10.2021 передбачено, що особа, яка пройшла відповідний інструктаж та призначена відповідальною за дотриманням протиепідемічних заходів у закладі, забезпечує: щоденний контроль за виконанням заходів; проведення роз'яснювальної роботи з персоналом щодо індивідуальних заходів профілактики та реагування на виявлення симптомів COVID-19 серед персоналу; інформування персоналу з питань вакцинації, профілактики та протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19); розробку алгоритмів дій на випадок надзвичайної ситуації, пов'язаною з реєстрацією випадків захворювання на COVID-19 серед персоналу закладу; недопущення до роботи персоналу, визначеного таким, який потребує самоізоляції відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров'я; проведення інструктажу для персоналу щодо запобігання поширенню COVID-19, дотримання правил респіраторної гігієни та протиепідемічних заходів.
Пунктом 3 Постанови передбачено, що, допуск до роботи персоналу закладу здійснюється за умови використання засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, після проведення термометрії.
Пунктом 5 Постанови передбачено, що у разі виявлення співробітника з підвищеною температурою тіла понад 37,2° C або із ознаками гострого респіраторного захворювання, такий співробітник не допускається до роботи з наданням рекомендацій звернутись за медичною допомогою.Особи, хворі на гостре респіраторне захворювання COVID-19 та особи, щодо яких встановлено в процесі епідеміологічного розслідування підозру, підлягають самоізоляції або госпіталізації в порядку, визначеному галузевими стандартами в сфері охорони здоров'я, а також відсторонюються від роботи на час самоізоляції або хвороби.
Пунктом 11 Постанови передбачено, що суб'єкт господарської діяльності повинен забезпечити: виконання умов з недопущення утворення черг та скупчення відвідувачів; постійну наявність рідкого мила, антисептиків та паперових рушників в санвузлах / пеленальних кімнатах, використання багаторазових рушників заборонено; інформування клієнтів щодо встановлених обмежень та умов обслуговування в закладі та на офіційних сторінках в мережі Інтернет та соціальних мережах; вологе прибирання виробничих приміщень та поверхонь на літніх майданчиках, місць контакту рук персоналу і клієнтів (ручки дверей, місця сидіння, раковини, столи тощо з використанням миючих та дезінфекційних (в кінці зміни) засобів не рідше ніж кожні 2 години, перед відкриттям та після закінчення робочого дня/зміни; централізований збір та утилізацію використаних засобів індивідуального захисту (захисні маски, респіратори, захисні щитки), паперових серветок в окремі контейнери/урни (картонні або пластикові), з кришками та поліетиленовими пакетами, наступним чином: поліетиленові пакети з контейнерів, у яких зібрано використані засоби індивідуального захисту (захисні маски, респіратори, захисні щитки), необхідно замінювати після заповнення або за графіком, щільно зав'язувати та наносити маркування ("використані засоби індивідуального захисту"); щоденно здійснювати дезінфекцію контейнерів/урн, картонні контейнери/урни одноразового використання після використання підлягають утилізації.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін. Закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Приймаючи до уваги приписи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N 7460/03), беручи до уваги серйозність передбаченого ст.44-3 КУпАП адміністративного стягнення у вигляді штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Разом із тим, посадовою особою, яка склала протокол, не надано достатніх доказів, які б доводили вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Зокрема, відсутнє підтвердження того, що ОСОБА_1 є суб'єктом вказаного правопорушення, а саме особою наділеною відповідними повноваженнями, у тому числі щодо прийняття рішення про початок чи зупинення роботи закладу без ведення журналу санітарної обробки приміщень та температурного скринінгу, а також проведення інструктажу щодо дотримання карантинних норм у закладі «Суши Майстер». Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення може нести суб'єкт господарювання чи посадова особа, наділені відповідними повноваженнями чи службовими обов'язками. При цьому, належних доказів того, що ОСОБА_1 мала такі повноваження, матеріали справи не містять.
Таким чином, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять в достатньому обсязі належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП. Самих лише даних протоколу про адміністративне правопорушення та листа-опитувальника, що не містять підпису ОСОБА_1 , в даному випадку є недостатньо для підтвердження вини останньої у вчиненні адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, приходжу до переконання, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір стягується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст.ст. 7, 44-3, 247, 251, 252, 283, 284, 285 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Ю. Ф. Токман