07.12.2021 Справа №607/10511/21
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Герчаківської О. Я.,
за участі секретаря судового засідання Киреньки Г. Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДПО18 № 990793 від 03 червня 2021 року,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в Тернопільській області ДПП) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДПО18 № 990793 від 03 червня 2021 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначив, що 03 червня 2021 року о 13 год. 10 хв. на відрізку дороги А/Д М-09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська 35км+900 км. (територія Зборівського КП) працівником УПП Тернопільської області було зупинено його транспортний засобом Volkswagen Craftter, номерний знак НОМЕР_1 , та в подальшому складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДПО18 № 990793. Оскільки позивач ОСОБА_1 не погоджувався із зазначеними інспектором правопорушеннями: не працювала ліва фара в режимі ближнього світла в денну пору доби, а саме о 13:10 год., та відсутній обов'язковий технічний контроль на тз, які підлягають такому контролю, дана постанова оскаржена до суду в встановленому законом порядку. Через 1 год. 15 хв. після зупинки та розмов про наявність складу адміністративного правопорушення, до позивача підійшов інший працівник УПП в Тернопільській області і повідомив, що транспортний засіб Volkswagen Craftter, номерний знак НОМЕР_1 , зупинений на пішохідному переході, не надав переваги пішоходам у русі, чим порушив вимоги п. 15.9 г) ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Доказами у даній справі у відповідності до п. 8 постанови є ВО №00061 ВО №00029.
Позивач покликається, що у зв'язку із тим, що він не погоджувався із правомірністю складання попередньої постанови ДПО18 № 990793, у нього і патрульного інспектора виник конфлікт, внаслідок чого підійшов інший інспектор і сказав, що через таку поведінку позивача вони складуть ще один протокол. Зазначив, що підстав для зупинки транспортного засобу, яким він керував в інспекторів не було, окрім того наголосив, що місце зупинки - це місце проведення вагового контрою Укртрансбезпеки та одночасно Зборівське КП. Інспектор, який зупиняв транспортний засіб вказав жезлом його місце зупинки, іншого місця не було, оскільки Зборівське КП знаходиться на перехресті, дорожня розмітка на перехресті не надавала можливості здійснити зупинку в розумних межах, як до, так і після перехрестя. Окрім того при зупинці, інспектором не зверталось уваги про порушення ПДР України та не було вимоги про перепаркування транспортного засобу. Більше того самі працівники поліції перешкоджали в пересуванні транспортного засобу, оскільки з моменту зупинки (13:10 год.) до моменту складання оспорюваної постанови (14:25 год.) працівники УПП в Тернопільськійобласті фізично перешкоджали руху автомобіля (стояли в безпосередній близькості до передньої та задньої частини автомобіля). До моменту складання оспорюваної постанови, ОСОБА_1 здійснив телефонний дзвінок на телефон довіри МВС України, та надав пояснення працівникам Зборівського РВ УМВС України.
З огляду на зазначене вважає, що працівниками Управління патрульної поліції в Тернопільській області не законно притягнуто його до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДПО18 № 990793 від 03 червня 2021 року.
Ухвалою судді від 29 червня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до УПП в Тернопільській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДПО18 № 990793 від 03 червня 2021 року. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
06 вересня 2021 року судом зареєстровано відзив на позову заяву, в якому представник УПП в Тернопільській області ДПП просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Покликався на те, що позивач не надав суду необхідних, належних та допустимих доказів, якими мотивує обставини, викладені в позовній заяві. Матеріалами відеофіксації чітко зафіксований факт вчинення адміністративного правопорушення, а інформація про пристрій, яким велася відеофіксація наявна в оскаржуваній постанові. Представник відповідача також зазначила, що згідно з приписами п. 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням цих Правил.
Представник позивача, адвокат Півторак В. М. в судовому засіданні підтримав доводи, викладені у позові, просив скасувати спірну постанову, а провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити.
Представник відповідача УПП в Тернопільській області ДПП вважає спірну постанову законною, просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог з підставі, наведених у відзиві.
07 грудня 2021 року представники сторін в судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи були повідомлені належним чином, що у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає розгляду справи по суті.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 990793 від 03 червня 2021 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за те, що 03 червня 2021 року о 14 год. 25 хв. на А/Д М09, 35 км + 900 км. водій, керуючи транспортним засобом Volkswagen Craftter з номерним знаком НОМЕР_1 здійснив зупинку на пішохідному переході, чим порушив 15.9 г) ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач оскаржив постанову до суду та просить її скасувати.
Частиною першою ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою ст. 279 КУпАП передбачено, що посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 15.9 г) ПДР України зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.
Тобто, у виниклому між сторонами спорі відповідач повинен належними та допустимими доказами довести, що ОСОБА_1 самовільно, всупереч вимог ПДР України здійснив зупинку керованого ним транспортного засобу на пішохідному переході за що його на законних підставах було притягнуто до адміністративної відповідальності.
За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
За змістом висновків Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, що викладені у пп. 36, 37 постанови від 23 жовтня 2019 року по справі № 357/10134/17, візуальне спостереження працівником поліції за порушенням не може бути доказом порушення.
Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідачу слід довести протиправність правопорушення (проступку), зокрема об'єктивну сторону інкримінованого правопорушення.
При цьому, доведеність вини позивача підлягає доказуванню шляхом збирання та перевірки доказів, передбачених ст. 251 КУпАП.
Крім цього, у відповідності до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ
Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв'язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб'єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов'язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Оглядом матеріалів відеозаписівіз нагрудних камер поліцейських, наданих суду представником відповідача УПП в Тернопільській області ДПП, судом не встановлено факту керуванням ОСОБА_1 або зупинки ним транспортного засобу Volkswagen Crafter з номерним знаком НОМЕР_1 на пішохідному переході03 червня 2021 року о 14 год. 25 хв. на А/Д М09, 35 км + 900 км. На вказаному відеозаписі зафіксовано спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції та розгляд справи про адміністративне правопорушення. На окремих фрагментах відеозапису помітний автомобіль, що ззовні схожий на транспортний засіб Volkswagen Crafter, однак через значну відстань між поліцейським, нагрудною відеокамерою якого було здійснено запис, та вказаним транспортним засобом неможливо ідентифікувати даний транспортний засіб та здійснити прив'язку до місця, де він зупинений, тобто на пішохідному переході чи за його межами.
Крім того, працівниками поліції не спростовано доводи позивача про те, що керований ним транспортний засіб було зупинено безпідставно, з причин того, що не працювала ліва фара в режимі ближнього світла в денну пору доби, а саме о 13:10 год., та через відсутній обов'язковий технічний контроль на транспортний засіб, який підлягає такому контролю.
Такі твердження ОСОБА_1 мають важливе значення для вирішення справи по суті, адже суд повинен оцінити законність вимоги працівника поліції, яка і стала підставою зупинки транспортного засобу особи, яка була притягнута до адміністративної відповідальності. Посилання позивача, які відповідачем не спростовані, на безпідставність зупинки його транспортного засобу свідчать про те, що вона не могла бути законною, адже ПДР України не вимагають від водіїв увімкнення ближнього світла фар в денну пору доби у літній час, а надане суду свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Volkswagen Crafter, р. н. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 свідчить про те, що за типом це - спеціалізований вантажний фургон малотоннажний - В, повна маса 3500, а тому обов'язковому технічному контролю цей транспортний засіб не підлягає.
Відтак, оскільки внаслідок неповноти відеозйомки, яка знаходиться на носії, наданому суду, та у зв'язку з тим, що відповідач не спростував доводи позивача про відсутність підстав для зупинки керованого ним транспортного засобу, в суду відсутня можливість прийняти обґрунтоване та законне рішення у вказаній справі.
У відповідності до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Разом з тим, способи судового захисту порушених прав, свобод або законних інтересів осіб у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені ст. 286 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на неповноту зібраних матеріалів у справі про адміністративне правопорушення у суду відсутня об'єктивна можливість встановити обставини справи та наявність у діях позивача ОСОБА_1 порушення вимог п. 15.9 г) ПДР України. Отож, суд у відповідності до вимог п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС України, приймає рішення про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДПО18 № 990793 від 03 червня 2021 року та надіслання справи на новий розгляд до УПП в Тернопільській області ДПП.
На підставі наведеного, керуючись статтями 173-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДПО18 № 990793 від 03 червня 2021 року - задовольнити частково.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДПО18 № 990793 від 03 червня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень - скасувати, а матеріали справи надіслати на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_3 Тернопільським РС УДМС України в Тернопільській області 23 вересня 2016 року, адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ: 40108720, адреса місцезнаходження: вул. Котляревського, буд. 24, м. Тернопіль, 46003.
Головуючий суддяО. Я. Герчаківська