22.12.2021 Справа №607/19526/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі:
головуючого Ромазана В.В.
за участю секретаря Паславської О.І.
представника позивача Пацули В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Адвокат Пацула В.О. в інтересах ОСОБА_1 звернувся із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області у якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №612557 від 16.10.2021 року.
Аргументуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 вказує на те, що спірну постанову вважає такою, що винесена з порушеннями норм законодавства та підлягає скасуванню. Зазначає, що постановою інспектора ГУНП в Хмельницькій області серії БАБ №612557 від 16.10.2021 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. за ч.1 ст.123 КУпАП за те, що 16 жовтня 2021 року о 16 год. 50 хв. позивач, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ-2107» р.н.з. НОМЕР_1 порушив правила проїзду залізничних переїздів, а саме не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 «Рух без зупинки заборонено». Залізничний переїзд був обладнаний світлофором, який під час руху позивача через нього миготів біло-місячним кольором, що у відповідності до підпункту «б» пункту 8.7.6 ПДР України, не забороняв руху транспортних засобів. Отже, вважає, що він не порушив правил проїзду залізничного переїзду, як це зазначено в оскаржувальній постанові. Не оспорючи факт проїзду залізничного переїзду позивач вважає, що у його діях відсутні ознаки будь-яких адміністративних правопорушень у сфері дорожнього руху (на транспорті), оскільки ОСОБА_1 не мав виконувати вимоги дорожнього знаку 2.2, який був розташований безпосередньо на працюючому світлофорі, який у відповідності до вимог абзацу 2 пункту 8.3 п.8 ПДР України має перевагу перед дорожніми знаками приорітету, до яких відноситься й дорожній знак 2.2. За наведених обставин вважає спірну постанову незаконною, такою, що підлягає скасуванню.
Відповідачем Головним управлінням Національної поліції в Хмельницькій області подано суду відзив на позовну заяву, у якому останній заперечив щодо поданого позову зазначивши, що положенням 20.3 ПДР України передбачено, до для пропуску поїзда, що наближається та в інших випадках, коли рух через залізничний переїзд заборонено, водій повинен зупинитись перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп -лінією), дорожнім знаком 2.2, шлагбаумом чи світлофором так, щоб бачити сигнали, а якщо засоби організації дорожнього руху відсутні, не ближче 10 м. до найближчої рейки. ОСОБА_1 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не заперечував щодо проїзду залізничного переїзду без врахування дорожнього знаку 2.2., що підтверджено матеріалами відеофіксації. Причиною зупинки транспортного засобу, яким керував позивач було порушення ним ПДР України. У позові просить відмовити.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Пацула В.О. в судовому засіданні позов підтримав та просить його задоволити з підстав наведених у ньому. Спірну постанову вважає незаконною, такою, що винесено без врахування вимог абзацу 2 підпункту 8.3 пункту 8 ПДР України.
Представник Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області в судове засідання не з'явився, подавши клопотання про розгляд справи у його відсутності.
Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази встановив.
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №612557 від 16 жовтня 2021 року, громадянин ОСОБА_1 , 16 жовтня 2021року, о 16 год. 50 хв. в місті Ямпіль по вул..Центральній,6 керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 2107», д.н.з. НОМЕР_1 , порушив правила проїзду залізничних переїздів, а саме не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.123 КУпАП.
Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 ст. 123 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. (частина 1 ст. 7 КУпАП)
Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 31 Закону України «Про дорожній рух» №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Суд, не заперечуючи наявності у працівників органів Національної поліції повноважень виносити в окремих випадках постанову про адміністративне правопорушення без складення протоколу, вважає що правопорушення (у разі його вчинення) повинно бути належним чином зафіксоване. Відсутність протоколу про адміністративне правопорушення повинно компенсуватись іншими належними та допустимими доказами вчинення правопорушення, оскільки протокол є, зокрема, не лише засобом фіксації вчинення правопорушення, а й доказом дотримання (недотримання) посадовою особою, яка його складає, процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.123 КУпАП, порушення правил руху через залізничний переїзд, крім порушень, передбачених частинами другою третьою цієї статті тягне за собою накладення штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідності до п. 8.1 розділу 8 ПДР України, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками. Дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту (п. 8.2-1 ПДР України).
За змістом п.п. «б» пункту 8.4 ПДР України, дорожні знаки поділяються на групи, зокрема, знаки пріоритету, що встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги.
Так, згідно з вимогами розділу 2 розділу 33 ПДР України, дорожній знак 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено" є знаком пріоритету та забороняє проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня - перед знаком; вказує на необхідність дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою.
Пунктом 2.6 зазначеного підрозділу передбачено, що якщо знак 2.2 встановлений перед залізничним переїздом, що не охороняється та не обладнаний світлофорною сигналізацією, водій повинен зупинитися перед стоп-лінією, а за її відсутності - перед цим знаком.
Розмір, форма, фотометричні, колометричні характеристики, маркування, виконання та розміщення дорожніх знаків встановлюються вимогами ДСТУ 4100:2014 «Безпека дорожнього руху. Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування».
Так, згідно з п. 10.4.3 ДСТУ 4100:2014, знак 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено" потрібно встановлювати в місцях, де, згідно з вимогами п. 10.4.2, може бути встановлено знак 2.1, але на під'їзді до перехрестя не забезпечено видимість транспортних засобів, які наближаються дорогою, що перетинається.
Знак 2.2 допускають установлювати перед залізничними переїздами без охорони і перед тими, які не облаштовані світлофорною сигналізацією у тому разі, коли водій, який перебуває від переїзду на розрахунковій відстані видимості дороги, бачить поїзд, що перебуває на відстані не більше, ніж 50 м від переїзду. Знак 2.2 допускають установлювати також у разі виконання робіт на переїзді. Знак у цьому випадку встановлюють на відстані 10 м до найближчої рейки.
Разом з тим, як визначено пунктом 10.1.4ДСТУ 4100:2014, дорожні знаки допускається застосовувати у випадках, не передбачених цим стандартом, якщо необхідність їхнього застосування обґрунтована конкретними умовами дорожнього руху.
Порядок руху через залізничні переїзди визначено розділом 20 Правил дорожнього руху, пунктом 20.2 яких встановлено, що під'їжджаючи до переїзду, а також починаючи рух після зупинки перед ним, водій зобов'язаний керуватися вказівками і сигналами чергового по переїзду, положенням шлагбаума, світловою та звуковою сигналізацією, дорожніми знаками і дорожньою розміткою, а також переконатися в тому, що не наближається поїзд (локомотив, дрезина).
Відтак, вказаним пунктом ПДР України визначено загальний перелік засобів регулювання дорожнього руху, якими зобов'язаний керуватися водій під час руху через залізничні переїзди.
При цьому, як визначено п. 20.3 ПДР України, для пропуску поїзда, що наближається, і в інших випадках, коли рух через залізничний переїзд заборонено, водій повинен зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією), дорожнім знаком 2.2, шлагбаумом чи світлофором так, щоб бачити сигнали, а якщо засоби організації дорожнього руху відсутні - не ближче 10 м до найближчої рейки.
Абзацом 2 пукнту 8.3 п.8 ПДР України визначено, що сигнали світлофорів, крім жовтого миготливого, мають перевагу перед дорожніми знаками пріоритету.
Пунктом 8.7. розділу 8 ПДР України встановлено, що світлофори (додаток 3) призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально. Сигнали світлофора можуть бути з нанесеною суцільною чи контурною стрілкою (стрілками), із силуетом пішохода, X-подібні.
Відповідно до пункту 8.7.6 розділу 8 ПДР України для регулювання руху на залізничних переїздах використовуються світлофор із двома червоними сигналами або одним біло-місячним і двома червоними, які мають такі значення: а) миготливі червоні сигнали забороняють рух транспортних засобів через переїзд; б) миготливий біло-місячний сигнал показує, що сигналізація справна і не забороняє руху транспортних засобів.
Таким чином, здійснивши аналіз наведених норм законодаства, суд приходить до переконання, що пункт 20.3 ПДР України встановлює порядок дій водія у випадку руху ним транспортним засобом через залізничні переїзди. Проте зазначена норма Закону, не звільняє водія від обов'язку дотримання ним вимог встановлених дорожніх знаків, в тому числі, знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», у випадку коли рух через переїзд дозволено. Адже ним установлено, що під'їзджаючи до переїзду, а також починаючи рух після зупинки перед ним, водій зобов'язаний керуватись вказівками і сигналами чергового по переїзду, положеннями шлагбаума, світловою та звуковою сигналізацією, дорожніми знаками і дорожньою розміткою, відтак зазначене регулювання дорожнього руху у даному випадку не надає прерогативу одним перед іншими.
Як вбачається із дослідженого в судовому засіданні даних з нагрудних камер працівників поліції, вбачається, що позивач, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ-2107» д.н.з. НОМЕР_1 був зупинений працівниками поліції після проїзду залізничного переїзду без зупинки та дотримання ним вимог дорожнього знаку 2.2 підрозділу 2 розділу 33 ПДР України, що визнається ним самим у поданій позовній заяві та його представником у судовому засіданні, відтак вчинив адміністративне правопорушення.
Таким чином, судом не встановлено факту порушення відповідачем вимог закону при винесенні постанови БАБ №612557 від 16 жовтня 2021 року, а тому спірну постанову вважає законною та підстави для її скасування не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 КАС, суд, -
У задоволенні адміністративного позовуОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги у десяти денний строк з дня проголошення рішення суду.
Рішення суду складене 22 грудня 2021 року.
Головуючий суддяВ. В. Ромазан