Справа № 951/833/21
Справа № 3/951/604/2021
22 грудня 2021 року суддя Козівського районного суду Тернопільської області Братків І. І., розглянувши матеріали, які надійшли з Сектору поліцейської діяльності (смт. Козова) Бережанського відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУ Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, учениці 11 класу Козівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1,жительки АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 11.10.2021 серії ВАБ № 616150 11.10.2021 близько 11:00 год. за адресою перебуваючи по місцю свого проживання по АДРЕСА_1 вчинила відносно своєї бабусі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство психологічного характеру, що полягає у висловлюванні в її сторону нецензурної лайки, внаслідок чого отримала психологічну травму чим порушила вимоги п. 14, 16, 21 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашнього насильства».
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, про що свідчить підпис останньої у протоколі про адміністративне правопорушення, а також рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулось на адресу суду із відміткою «вручено особисто».
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності можливість дізнатись про визначений час розгляду справи. Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
В матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що ОСОБА_1 вживалап будь-яких заходів, які б вказували на те, що вона бажає заявити клопотання, подати докази, надати пояснення для розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Зважаючи на викладене, вказану справу можливо розглядати без участі ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Диспозиція частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до п.п.3, 4, 14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашнього насильства», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру; психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення підтверджується матеріалами справи, які відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №616150 від 11.10.2021 року, електронним рапортом від 11.10.2021 року, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 11.10.2021 року, поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 11.10.2021 року, якими підтверджуються обставини описані в протоколі про адміністративне правопорушення, а також іншими матеріалами справи.
За таких обставин, зважаючи на вищевикладене, суддя вважає, що в ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, і тому її слід притягнути до адміністративної відповідальності.
В силу ч. 1 ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 24-1 КУпАП за вчинення правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані тільки такі заходи впливу: 1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Відтак, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, яка є неповнолітньою, ступінь її вини, майновий стан, суддя приходить до висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати один із заходів впливу, що застосовуються до неповнолітніх, відповідно до ст. 24-1 КУпАП, у виді попередження.
На підставі наведеного, керуючись с13, 24-1, 33, 34, 173-2, 283-285 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосувати до неї адміністративний захід у виді попередження.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд Тернопільської області протягом 10 /десяти/ днів з дня її винесення.
Суддя І. І. Братків