01.10.2007 року Справа № 22/255-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)
суддів: Джихур О.В., Лисенко О.М. (зміни у складі колегії суддів на підставі розпорядження від 28.09.2007р. № 742)
при секретарі: Лазаренко П.М.
за участю представників сторін:
позивача -не з'явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.66);
відповідача -Шляєв І.В., юрисконсульт 1 категорії, дов. № 74 від 01.01.2007р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Тіамет» смт.Радушне Криворізького району Дніпропетровської області
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2007 року
у справі № 22/255-07
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Тіамет», Дніпропетровська область, Криворізький район, смт.Радушне
до державного підприємства “Придніпровська залізниця», м.Дніпропетровськ
про стягнення 6 647 грн. 67 коп.
За згодою представників сторін, присутніх у судовому засіданні, було оголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2007р. (суддя Пуп по Л.Д.) по справі № 22/255-07 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Тіамет», Дніпропетровська область, Криворізький район, смт.Радушне (далі -ТОВ “Тіамет») до державного підприємства “Придніпровська залізниця», м.Дніпропетровськ (далі - ДП “Придніпровська залізниця») про стягнення 6647 грн. 67 коп. в задоволенні позову було відмовлено.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області мотивовано фактом пропущення позивачем строку позовної давності, встановленого для позовів даного виду.
Не погодившись з вищезазначеним рішенням господарського суду, його оскаржує в апеляційному порядку позивач по справі -ТОВ “Тіамет» смт.Радушне Дніпропетровської області, посилається на невідповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, матеріалам та обставинам справи, на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема:
- господарським судом безпідставно не застосована позовна давність в один рік по спорах, які виникають в зв'язку з перевезенням вантажу, яка передбачена ст..258 ЦК України;
- господарським судом також неправомірно не застосовано до спірних відносин ст.ст.110, 113, 114, 127 Статуту залізниць України, п.1 ст.14 Закону України “Про транспорт», ст..12 Закону України “Про залізничний транспорт».
Відповідач -ДП “Придніпровська залізниця» м.Дніпропетровськ - правом надання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченому ст..96 ГПК України не скористався, але представник в судовому засіданні 01.10.2007р. проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на відповідність оскаржуваного судового рішення вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Позивач по справі -ТОВ “Тіамет» смт.Радушне Дніпропетровської області -правом участі в судовому засіданні, передбаченому ст..22 ГПК України, не скористався, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази (а.с.66 -поштове повідомлення № 13898974 від 15.09.2007р.). Скаржником не було заявлено жодного клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю явки повноваженого представника в судове засідання. Отже, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в цьому судовому засіданні.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
16.10.2006р. відкрите акціонерне товариство “Металургійний комбінат “Азовсталь», м. Маріуполь відвантажило на адресу позивача по залізничній накладній № 48710334 підкладки КБ-50 (промислові) (а.с.11).
Видача вантажу здійснювалась залізницею відповідно до статті 52 Статуту залізниць України з перевіркою маси вантажу за заявкою вантажоодержувача. Із доповнень до актів станції Кривий Ріг Сорт. № 7518 від 14.10.2006., станції Батуринська № 1001 від 16.10.2006., станції Радушна № 80 від 16.10.2006. на станції призначення Радушна 19.10.2006. вбачається, що здійснена комісійна видача вантажу з перевіркою його маси, в результаті чого після зважування вантажу було виявлено недостачу в кількості 1939 кг, про що був складений комісійний акт № АQ 291129/3 (а.с.10), який складений згідно із Правилами складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Мінтрансу України 28.05.2002р. № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р за № 567/6855. Зі змісту акту вбачається, що вагон був справний, мав поглиблення біля торцевої стінки вагона довжиною 1 метр на всю ширину вагона, глибиною - до підлоги вагона, поверхня навантаження, окрім поглиблення, маркована вапном, накрита і ув'язана сіткою "рабиця", над поглибленням -сітка відігнута. Виявлене відповідає даним, зазначеним у акті № 7518 від 14.10.2006.
Відповідно до частин 1, 2 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Частинами 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до пункту 4 Правил складання актів при вивантаженні на місцях не загального користування комерційні акти складаються (для спірного випадку) у день здачі вантажу одержувачу. У разі неможливості скласти комерційні акти в указані в цьому пункті терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби.
Слід зазначити, що видача вантажу здійснена залізницею 16.10.2006., про що зроблена відмітка на накладній, а комерційний акт на станції Радушна складений 19.10.2006.
Отже, суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку про те, що відповідальність за недостачу повинна бути покладена на залізницю, оскільки визнаючи наявність обставин, які могли би слугувати підставою для матеріальної відповідальності, остання сама порушила порядок їх засвідчення, всупереч вказаному вище пункту Правил, склавши комерційний акт на третю добу після видачі вантажу.
Однак, враховуючи заяву відповідача, господарським судом правомірно було застосовано до спірних відносин спеціальний строк позовної давності, з огляду на наступне.
Позовна давність для позовів до залізниць встановлена, зокрема, статтею 136 Статуту залізниць України, якою передбачено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог статті 134 цього Статуту.
Цивільний кодекс України, який є основним актом цивільного законодавства, регулює особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Частиною другою статті 9 Цивільного кодексу України встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Таким законом є, зокрема, Господарський кодекс України, який набрав чинності одночасно з Цивільним кодексом України, та норми якого у регулюванні майнових відносин суб'єктів господарювання є спеціальними по відношенню до норм Цивільного кодексу України.
Частиною першою статті 223 Господарського кодексу України передбачено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний і скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 315 Господарського кодексу України для пред'явлення заявником до перевізника позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк. Такої ж тривалості установлено строк для подання позовів до залізниць, зокрема, статтею 136 Статуту залізниць України передбачено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 цього Статуту.
З огляду на положення статей 134, 136 Статуту залізниць України, вказаний термін позовної давності у даній справі пов'язаний з днем настання подій, що є підставою для подання позову, а саме, з днем видачі вантажу та виявлення при цьому його недостачі, засвідченої комерційними актами.
Позивач звернувся з позовом до господарського суду 17.07.2007р. (а.с.2-4) про стягнення грошових коштів за документом, складеним 19.10.2006., пропустивши строк позовної давності.
Також необхідно зазначити, що відповідно до частин третьої, четвертої статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Відповідачем вищевказана заява про застосування строку позовної давності була подана до господарського суду 07.08.2007р. (до винесення рішення) та прийнята останнім до розгляду.
Враховуючи викладене, правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення відсутні, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2007р. по цій справі відповідає вимогам закону, матеріалам, обставинам справи.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2007р. по справі № 22/255-07 -залишити без змін; а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Тіамет» смт.Радушне Криворізького району Дніпропетровської області -залишити без задоволення.
Головуючий О.М. Виноградник
Судді О.В. Джихур
О.М.Лисенко